Рішення

від 20.11.2020 по справі 913/535/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м.Харків Справа № 913/535/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви №Т-19/20 від 10.09.2020

за позовом Військово - цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області (місцезнаходження: вул. ім. М. Грушевського, буд. 7, м. Лисичанськ, Луганська область)

до відповідача - Фізичної особи - підприємця Гонтаренко Анатолія Віталійовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 )

про стягнення 36036 грн 05 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Указом Президента України №293/2020 від 27.07.2020 Про утворення військово - цивільної адміністрації , на виконання Закону України Про військово - цивільні адміністрації утворено військово - цивільну адміністрацію міста Лисичанськ Луганської області.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про військово - цивільні адміністрації військово - цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад та голів та інші повноваження, визначені цим законом.

Військово - цивільна адміністрація міста Лисичанськ Луганської області звернулася до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Гонтаренко А.В. про стягнення безпідставно збережених коштів несплачених за оренду земельної ділянки в розмірі 36036 грн 05 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №222083726 від 31.08.2020 відповідач - Гонтаренко А.В. та Дехтяренко М.В. на підставі договору купівлі - продажу №1014 від 05.08.2015, зареєстрованого приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу, прийняли у спільну часткову власність по 1/ 2 кожен, комплекс будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_2, кадастровий номер 4411800000:14:002:0003.

Однак, в порушення приписів Земельного кодексу України, відповідач використовує земельну ділянку без оформлення належним чином права на неї, не сплачуючи плату за землю, що призводить до неповного надходження коштів до місцевого бюджету міста Лисичанськ.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

05.08.2015 між ОСОБА_1 (продавець за договором) та ОСОБА_2 , Гонтаренко А.В. (покупці за договором) було укладено договір купівлі - продажу комплексу будівель та споруд, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати майно у власність покупцям, а покупці зобов`язуються прийняти у спільну часткову власність по 1/2 кожен, комплекс будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4411800000:14:002:0003 і сплатити за нього обговорену грошову суму.

Комплекс будівель та споруд складається з: А1Наа1 - нежитлова будівля, площею 52,1 кв.м, В1Н - нежитлова будівля, площею 155,2 кв.м, Б1Н - нежитлова будівля, площею 125,3 кв.м, К - споруди, О - навіс, Н - навіс, У - вбиральня, №1-10 - споруди.

Майно, що відчужується, належить продавцю на підставі договору купівлі - продажу комплексу будівель та споруд, посвідченого 16.11.2017 приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Жихарем В.М. за реєстром №1253, зареєстрованого Лисичанським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації, номер запису 700, в книзі 5, та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 05.08.2015 (п.1.2).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на підставі договору купівлі - продажу від 05.08.2015 право спільної часткової власності на комплекс будівель та споруд: А1Наа1 - нежитлова будівля, площею 52,1 кв.м, В1Н - нежитлова будівля, площею 155,2 кв.м, Б1Н - нежитлова будівля, площею 125,3 кв.м, К - споруди, О - навіс, Н - навіс, У - вбиральня, №1-10 - споруди, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_2 та Гонтаренко А.В .

Листом №1067/01-02 від 19.09.2019 Управління власності Лисичанської міської ради повідомлено відповідача про необхідність, відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, оформлення права власності або права користування на зазначену земельну ділянку.

Однак, відповідач з відповідним клопотанням щодо оформлення права власності або права користування на земельну ділянку до позивача не звертався.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач належним чином не оформив та не зареєстрував речове право на земельну ділянку 3774,0 кв.м, не вносив плату за користування нею за період з 10.09.2017 по 10.09.2020, внаслідок чого зберіг у себе безпідставно набуте майно-грошові кошти у розмірі орендної плати.

За розрахунком позивача розмір безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою площею 3774,0 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , без належних правових підстав становить 36036 грн 05 коп. за період з 10.09.2017 по 10.09.2020.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, без належних на те правових підстав.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно зі ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Враховуючи положення вказаних статей, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

З наявних в матеріалах справи відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за Гонтаренко Анатолієм Віталійовичем зареєстроване право спільної часткової власності на комплекс будівель та споруд: А1Наа1 - нежитлова будівля, площею 52,1 кв.м, В1Н - нежитлова будівля, площею 155,2 кв.м, Б1Н - нежитлова будівля, площею 125,3 кв.м, К - споруди, О - навіс, Н - навіс, У - вбиральня, №1-10 - споруди, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення права власності, користування відповідачем земельною ділянкою у заявлений в позові період.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Главою 83 Цивільного кодексу України врегульовані відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна та не врегульовані спеціальними інститутами права.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ч.3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Як вже зазначалось, судом встановлено, що відповідач, будучи власником об`єкта нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою, не сплачував орендну плату, тому зобов`язаний повернути ці кошти позивачу на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім сторін внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій" (ст. 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За приписами ст.ст. 20, 21 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, яка підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Технічна документація, зокрема, містить визначення середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, середньої для економіко-планувальної зони вартості одного квадратного метра земель різного функціонального використання та схему зон впливу локальних факторів, які виявляються в межах окремої земельної ділянки.

Положеннями ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями ст. 288 Податкового кодексу України.

Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Судом встановлено, що відповідно до Рішення Лисичанської міської ради №83/1343 від 03.07.2015 "Про затвердження нормативної грошової оцінки землі міста Лисичанська" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Лисичанськ Лисичанської міської ради Луганської області у складі текстового та графічних матеріалів.

Встановлено, що базова (середня) вартість одного квадратного метра землі міста Лисичанськ становить на 01.01.2015 173,50 грн/ кв.м, яка складається із базової (середньої) вартості одного квадратного метра 138,91 грн/кв.м станом на 01.01.2014 та коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік -1,249 (відповідно до листа Державного агентства земельних ресурсів України №6-28-0.22-215/2-15 від 14.01.2015).

Рішенням Лисичанської міської ради №77/1236 від 25.12.2015 "Про внесення змін в "Порядок розрахунку орендної плати за землю на території міста Лисичанськ" внесено зміни в Порядок розрахунку орендної плати за землю на території міста Лисичанськ, затверджений рішенням міської ради №1425 від 12.05.2010 "Про порядок розрахунку орендної плати за землю на території міста Лисичанськ" та затверджено Порядок розрахунку орендної плати за землю на території міста Лисичанськ в новій редакції відповідно до додатку.

Рішенням Лисичанської міської ради №33/445 від 10.07.2017 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міста Лисичанськ" затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міста Лисичанська у відсотках нормативної грошової оцінки землі по різним видам цільового використання земельних ділянок згідно із додатком.

Відповідно до Додатку до рішення міської ради №33/445 від 10.07.2017 для земельних ділянок з цільовим призначенням: розміщення промислових територій підприємств, організацій громадян, у тому числі підприємств з виробництва харчової продукції загальною площею менше (включно) 10 га, встановлено розмір орендної плати за землю у відсотках нормативної грошової оцінки землі, який складає 3%.

Відповідно до інформації з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017 рік №18-12-0.29-396/164-18 від 07.12.2018, виданого Відділом у м. Лисичанську Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, площею 3774 кв.м, за кадастровим номером 4411800000:14:002:0003 (цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), яка розташована за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Бахмутська, 1а, складає 800575 грн 49 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно збережено грошові кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 36036 грн 05 коп. , а саме: 800575 грн 49 коп (нормативно грошова оцінка) Х 3% (розмір орендної плати за землю у відсотках нормативної грошової оцінки землі) Х1/2 (частина нерухомого майна, яка належить відповідачу ) = 36036 грн 05 коп.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 36036 грн 05 коп. є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2102 грн 00 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Гонтаренко Анатолія Віталійовича на користь Військово - цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області грошові кошти у сумі 36036 грн 05 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Військово - цивільна адміністрація міста Лисичанськ Луганської області (вул. ім. М. Грушевського, буд. 7, м. Лисичанськ, Луганська область, ідентифікаційний код юридичної особи 43745697)

Відповідач: фізична особа - підприємець Гонтаренко Анатолій Віталійович ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2020.

Суддя С.В. Масловський