Рішення

від 19.11.2020 по справі 916/3021/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3021/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

секретар судового засідання Петровій О.О.,

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/3021/19

за позовом приватного підприємства «Студія Ремонту «Синтез» (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, офіс 232, код ЄДРПОУ 40305015)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальності «Компанія В.К.С.» (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, буд.30, код ЄДРПОУ 38365997)

про стягнення 74 044,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

11.10.2019р. приватне підприємство «Студія Ремонту «Синтез» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія В.К.С.» , в якій просить суд стягнути з відповідача 74 044,39 грн. - заборгованості, у тому числі: 62 812,23 грн. - суму авансового платежу та 11 232,16 грн. - пені, а також витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним був здійснений авансовий платіж відповідно до рахунків - фактур, виставлених відповідачем, проте, ТОВ «Компанія В.К.С.» порушило свої зобов`язання, товар не поставило, тому сплачені кошти мають бути повернуті позивачу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.10.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3021/19 за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на "14" листопада 2019 р. о 12:30.

07.11.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі (вх.№ 23062/19), відповідно до яких останній зазначає, що між сторонами існувала усна домовленість про поставку товару відповідно до виставлених рахунків - фактур, позивач здійснював 100% оплату товару після отримання рахунку на електронну адресу та після поставки товару на склад позивача, виписувалася видаткова накладна. Так, позивач зазначає, що сторони працювали з травня місця, тому і не виникло потреби в укладанні договору.

Разом з тим, щодо оплати по рахунку-фактури №СА-006174 від 07.06.2018р. на загальну суму 31 205,27 грн. тільки 23 809,26 грн. позивач вказує, що в телефонному режимі було узгоджено про відсутність у відповідача деяких позицій товару, і відповідач не заперечував про оплату рахунку в такій сумі, що підтверджується виписаною відповідачем податковою накладною. Також, позивач зазначає, що строк поставки товару протягом трьох днів був узгоджений з відповідачем в усній формі.

14.11.2019р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№23574/19).

В судовому засіданні 14.11.2019р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 12.12.2019 р. об 14 год.30 хв., про що ухвалою суду від 14.11.2019р. повідомлено товариство з обмеженою відповідальності «Компанія В.К.С.» , в порядку ст.120 ГПК України.

18.11.2019р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№23835/19), відповідно до яких останній зазначає, що факт отримання товару позивачем зафіксовано в видаткових накладних на підставі доручень. По рахунку №СА-0006174 від 07.06.2018р. позивач перерахував 23 809,26 грн. та отримав продукцію згідно видаткової накладної №ВС-0000349 від 27.06.2018р. на суму 23 809,26грн. на підставі доручення №37 від 20 червня 2018р.

Разом з тим, відповідач зазначає, що термін отримання товару залежить від можливості транспорту, наявності місця складання та можливостей позивача, товар зазвичай відповідач на протязі свого існування відгружав у термін 3-10 робочих днів, чому саме по цьому рахунку відвантаження сталося на 15 робочий день після оплати, і на 5 робочий день після оформлення позивачем доручення, інформацію - пояснення надати не може.

При цьому, відповідач зазначає, що суперечок щодо терміну отримання та якості продукції з позивачем не було, також не було бажання повернути гроші за отриманий товар та щодо отриманоъ вимоги позивача від 26.11.2018р. керівництво ТОВ Компанія ВКС не придало будь-якої уваги. При цьому, лист позивача від 04.07.2019р. отримано не було, з огляду на зміну юридичної адреси відповідача.

Також, до письмових пояснень відповідачем додано копії видаткових накладних: №ВС-0000349 від 27.06.2018р., №ВС-0000350 від 27.06.2018р. та довіреностей: №36 від 18.06.2018р., № 37 від 20.06.2018р.

29.11.2019р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи (вх.№24753/19).

12.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання (вх.№25696/19), відповідно до якого останній просив суд відкласти розгляд справи №916/3021/19, у зв`язку із службовим відрядженням директора, який може надати пояснення по справі.

Так, з огляду на необхідність дотримання принципів господарського судочинства, з метою повного та всебічного розгляду справи, враховуючи, що зі змісту поданих відповідачем додаткових письмових пояснень та матеріалів справи, вбачається наявність суперечливих доказів, а саме: здійснення відповідачем часткових поставок товару на виконання замовлень позивача, яке зумовлює додаткове дослідження наданих доказів, що має першочергове значення для вирішення спору по суті, в судовому засіданні 12.12.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали Господарського суду Одеської області від 12.12.2019р. якою призначено справу №916/3021/19 до розгляду за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засідання та підготовче засідання у справі призначено на 03.01.2020р. о 12:00.

03.01.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшли: заява про сумнів у достовірності доказів (вх.№209/20).

Також, 03.01.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (вх.№ 210/19), в обгрунтування якого позивач, зокрема, зазначає, що, як вбачається з додаткових пояснень відповідача, відповідно до яких останній стверджує, що позивач отримав частину товару і надав суду докази у вигляді документів, де є підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , але зі слів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вони не отримували товар та на видаткових накладних №ВС-0000349, №ВС- 0000350, довіреностях № 36 від 18.06.2018р. та №37 від 20:06.2018 р. вони не ставили свої підписи, тому вважає, що дані документи є, фактично, підробленими, у зв`язку з чим, просив суд витребувати у відповідача зазначені оригінали документів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.01.2020р. строк підготовчого провадження у справі № 916/3021/19 продовжено до "11" березня 2020р. та відкладено підготовче засідання у справі на 06 лютого 2020р. о 13:45.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.01.2020р. клопотання приватного підприємства «Студія Ремонту «Синтез» про витребування доказів задоволено, витребувано від товариства з обмеженою відповідальності «Компанія В.К.С.» оригінали: видаткової накладної №ВС-0000349 від 27.06.2018 р.; видаткової накладної № ВС-0000350 від 27.06.2018 р.; довіреності №36 від 18.06.2018р.; довіреності №37 від 20.06.2018 р.

06.02.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшли: клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№3122/20) та заява (вх.№3123/20) про долучення до матеріалів справи заяви про скоєння кримінального порушення від 28.01.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2020р. відкладено підготовче засідання у справі №916/3021/19 на "20" лютого 2020 р. о 15:30.

07.02.2020р. до Господарського суду Одеської області від ТОВ «Компанія В.К.С» надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи (вх.№ 3253/20), до якої, на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 03.01.2020р., додано оригінали: видаткової накладної №ВС-0000349 від 27.06.2018 р.; видаткової накладної № ВС-0000350 від 27.06.2018 р.; довіреності №36 від 18.06.2018р., довіреності №37 від 20.06.2018 р.

Також, до зазначеної заяви додано письмові пояснення по справі, відповідно до яких відповідач звертає увагу на те, що на дорученнях позивача, окрім підпису є, ще кругла печатка ПП Студія Ремонту Синтез , з огляду на що, додатком 8 до заяви про долучення документів було додано клопотання ТОВ «Компанія В.К.С» про призначення судової експертизи щодо оригінальності печатки ПП «Студія Ремонту «Синтез» на дорученнях №37 від 20.06.2018р. та № 36 від 18.06.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2020р. клопотання ТОВ «Компанія В.К.С» про призначення експертизи, яке додане до заяви про долучення документів до матеріалів справи (вх.№ 3253/20 від 07.02.2020р.), повернуто без розгляду, на підставі п.4 ст.170 ГПК України, з огляду на те, що зазначене клопотання не підписано заявником (що також зафіксовано в акті відділу документального забезпечення Господарського суду Одеської області №01-11/91/2020 від 07.02.2020р.).

20.02.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшли нотаріально засвідчені заяви свідків від 19.02.2020р. (вх.№ 4532/20), а саме: від ОСОБА_2 , - директора ПП Студія ремонту Синтез та ОСОБА_1 , - менеджера з постачання у ПП Студія ремонту Синтез .

В судовому засіданні 20.02.2020р. у керівника ПП «Студія Ремонту «Синтез» ОСОБА_2 та засновника ПП «Студія Ремонту «Синтез» за сумісністю менеджера з постачання - ОСОБА_1 судом були відібрані оригінали зразків підписів та залучені до матеріалів справи, в якості умовно-вільних зразків для проведення експертного дослідження у справі, також представниками позивача надано клопотання (вх.№4534/20, вх.№4531/20) про долучення до матеріалів справи оригіналів документів, які містять вільні зразки підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2020р. призначено у справі №916/3021/19 судову почеркознавчу експертизу; доручено проведення судової почеркозначої експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз; На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлено наступні питання: 1) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у видатковій накладній № ВС-0000349 від 27.06.2018р. тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?; 2) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у видатковій накладній № ВС-0000350 від 27.06.2018р. тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?; 3) Чи виконано підпис від імені керівника приватного підприємства «Студія Ремонту «Синтез» Линовецького Олександра Сергійовича у довіреності № 36 від 18.06.2018р. тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?; 4) Чи виконано підпис від імені керівника приватного підприємства «Студія Ремонту «Синтез» Линовецького Олександра Сергійовича у довіреності № 37 від 20.06.2018р. тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?; витрати за проведення експертизи покладено на позивача - приватне підприємство «Студія Ремонту «Синтез» ; провадження у справі на час проведення експертизи зупинено; надіслано Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз матеріали справи №916/3021/19.

Супровідним листом Господарського суду Одеської області №916/3021/19/1450/2020 від 04.03.2020р. справу № 916/3021/19 надіслано до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, для проведення судової почеркознавчої експертизи.

13.04.2020р. до Господарського суду Одеської області від ОНДІСЕ надійшов лист (вх.№9298/20) про погодження строку виконання експертизи, разом з клопотанням судового експерта І.Г Римаревського про надання роз`яснень, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи №916/3021/19 (від 02.04.2020р. експертиза №20-1804) та рахунок вартості робіт №20-1804 (41) від 02.04.2020р.

Враховуючи перебування судді Мостепаненко Ю.І. з 07.04.2020р. на лікарняному, ОНДІСЕ листом Господарського суду Одеської області від 14.04.2020р. було повідомлено про відкладення питання про розгляд листа ОНДІСЕ (вх.№9298/20 від 13.04.2020р.) та до усунення обставин неможливості виконання суддею Мостепаненко Ю.І. обов`язків судді з причини перебування на тривалому лікарняному.

З огляду на вихід судді Мостепаненко Ю.І. з лікарняного, 06.05.2020р. Господарський суд Одеської області звернувся до ОНДІСЕ із запитом про надіслання матеріалів справи №916/3021/19 до Господарського суду Одеської області для розгляду вищезазначеного клопотання судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз

22.05.2020р. до Господарського суду Одеської області від ОНДІСЕ надійшли матеріали справи №916/3021/19.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2020р. провадження у справі № 916/3021/19 поновлено.

22.05.2020р. до Господарського суду Одеської області від ПП «Студія Ремонту «Синтез» надійшли докази сплати вартості призначеної у справі № 916/3021/19 судової експертизи - копія платіжного доручення №103 від 14.04.2020р. на суму 7 845,12 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2020р. виправлено описки, які допущені ухвалі Господарського суду Одеської області від 20.02.2020р. по справі №916/3021/19, шляхом зазначення вірного прізвища керівника ПП «Студія Ремонту Синтез» - ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2020р. клопотання судового експерта про надання роз`яснень, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи у справі №916/3021/19 задоволено, повідомлено судового експерта, щодо аркушів справи, які містять вільні та умовно-вільні зразки підписів Линовецького О.С. та Дементєєвої К.В.; провадження у справі №916/3021/19 зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

Супровідним листом Господарського суду Одеської області №916/3021/19/4310/2020 від 26.05.2020р. справу № 916/3021/19 надіслано до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, для проведення судової почеркознавчої експертизи.

08.10.2020р. до Господарського суду Одеської області від ОНДІСЕ надійшов висновок експерта №20-1804 від 30.09.2020р. судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами господарської справи №916/3021/19.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.10.2020р. провадження у справі №916/3021/19 поновлено; підготовче засідання у справі №916/3021/19 призначено на "26" жовтня 2020 р. о 14:30; попередньо визначено дату та час судового засідання для розгляду справи по суті на 30.10.2020р. о 12:00.

26.10.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі позивача (вх.№ 28497/20).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.10.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3021/19 та призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на "30" жовтня 2020 р. о 12:00.

27.10.2020р. до Господарського суду Одеської області від ПП «Студія Ремонту «Синтез» надійшло клопотання (вх.№28624/20), згідно якого останній просив суд забезпечити проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2020р. клопотання ПП «Студія Ремонту «Синтез» задоволено; проведення судового засідання, яке призначене Господарським судом Одеської області на "30" жовтня 2020 р. о 12:00, вирішено здійснювати в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

В судовому засіданні 30.10.2020р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 19.11.2020 р. об 13 год. 45 хв., про що ухвалою суду від 30.10.2020р. повідомлено ТОВ «Компанія В.К.С.» , в порядку ст.120 ГПК України.

В судове засідання 19.11.2020р. представник позивача не з`явився, проте 18.11.2020р. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача (вх.№ 30926/20).

Відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у жодне судове засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою у довідці поштової установи «адресант відсутній за вказаною адресою» , суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні від 19.11.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

ТОВ «Компанія В.К.С.» було виставлено ПП «Студія Ремонту «Синтез» рахунки фактури для здійснення попередньої оплати на загальну суму 70 208,24 грн., а саме: № СА - 0006174 від 07.06.2018р. на суму 31 205,27 грн. (рахунок дійсний до сплати до 12.06.2018р.); № СА-0006654 від 16.06.2018р. на суму 23 422,96 грн. (рахунок дійсний до сплати до 20.06.2018р.) та № СА-0007880 від 10.07.2018р. на суму 15 580,01 грн. (рахунок дійсний до сплати до 13.07.2018р.).

На підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур, ПП «Студія Ремонту «Синтез» було здійснено частково передплату на загальну суму 62 812,23 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №733 від 19.06.2018р. на суму 23 809,26 грн., із призначенням платежу: оплата за матеріали, згідно рахунку №СА-0006174 від 07.06.2018р. ; №720 від 18.06.2018р. на суму 23 422,96 грн., із призначенням платежу: оплата за матеріали, згідно рахунку №СА-0006654 від 16.06.2018р. та №762 від 11.07.2018р. на суму 15 580,01 грн., із призначенням платежу: оплата за матеріали, згідно рахунку №СА-0007880 від 10.07.2018р. . На підставі зазначених господарських операції відповідачем було оформлено податкові накладні, а саме: № 28 від 18.06.2018р. на суму 23 422,96 грн., №31 від 19.06.2018р. у сумі 23 809,26 грн. та №10 від 11.07.2018р. на суму 15 580,01 грн.

26.11.2018р. позивачем було направлено відповідачу лист Вх.26/11-1, відповідно до якого останній просив ТОВ «Компанія В.К.С.» повернути кошти: в сумі 15 580,01 грн. - перераховані по платіжному дорученню №762 від 11.07.2018р.; в сумі 23 422,96 грн. - перераховані по платіжному дорученню №720 від 18.06.2018р.; в сумі 23809,26 грн. - перераховані по платіжному дорученню №733 від 19.06.2018р.;

04.07.2019р. позивачем було направлено ТОВ «Компанія В.К.С.» вимогу б/н, в якій останній зазначив, що ПП «Студія Ремонту «Синтез» сплатило поставку товару за виставленими відповідачем рахунками: № СА - 0006174 від 07.06.2018р. на суму 31 205,27 грн.; № СА-0006654 від 16.06.2018р. на суму 23 422,96 грн. та № СА-0007880 від 10.07.2018р. на суму 15 580,01 грн., проте, поставка товару так і не відбулася, відповідь на лист від 26.11.2018р. вх.26/11-1 ПП «Студія Ремонту «Синтез» не отримало, з огляду на, що позивач вимагав ТОВ «Компанія В.К.С.» протягом семи днів повернути кошти у розмірі 62 812,23 грн., зазначена вимога залишилась без відповіді.

Між тим, як стверджує позивач, відповідач не повернув суму попередньої оплати, з огляду на що, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія В.К.С.» про стягнення 62 812,23 грн. - суму авансового платежу та 11 232,16 грн. - пені.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України).

Згідно зі ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в ч. 1 ст. 642 ЦК України.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «Компанія В.К.С.» було виставлено ПП «Студія Ремонту «Синтез» рахунки - фактури для здійснення попередньої оплати на загальну суму 70 208,24 грн., а саме: № СА - 0006174 від 07.06.2018р. на суму 31 205,27 грн.; № СА-0006654 від 16.06.2018р. на суму 23 422,96 грн. та № СА-0007880 від 10.07.2018р. на суму 15 580,01 грн.

На підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур, ПП «Студія Ремонту «Синтез» було здійснено частково передплату на загальну суму 62 812,23 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №733 від 19.06.2018р. на суму 23 809,26 грн., із призначенням платежу: оплата за матеріали, згідно рахунку №СА-0006174 від 07.06.2018р. ; №720 від 18.06.2018р. на суму 23 422,96 грн., із призначенням платежу: оплата за матеріали, згідно рахунку №СА-0006654 від 16.06.2018р. та №762 від 11.07.2018р. на суму 15 580,01 грн., із призначенням платежу: оплата за матеріали, згідно рахунку №СА-0007880 від 10.07.2018р. .

Таким чином, суд доходить висновку, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, що підтверджується рахунками - фактурами ТОВ «Компанія В.К.С.» - № СА - 0006174 від 07.06.2018р.; № СА-0006654 від 16.06.2018р.;№ СА-0007880 від 10.07.2018р. - (оферта) та платіжними дорученнями ПП «Студія Ремонту «Синтез» - №733 від 19.06.2018р.; №720 від 18.06.2018р.; №762 від 11.07.2018р. - (акцепт).

Враховуючи зазначене, сторони підтвердили свій намір щодо встановлення між ними господарських правовідносин, відповідно до яких ТОВ «Компанія В.К.С.» , як постачальник, зобов`язався поставити товар, а позивач, як покупець, прийняти товар та сплатити його вартість.

Отже, між сторонами виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас, вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги ПП Студія Ремонту Синтез зазначає, що сплатило попередню оплату за поставку товару згідно виставлених відповідачем рахунків на загальну суму 62 812,23 грн., проте, поставка товару ТОВ «Компанія В.К.С.» на зазначену суму здійснена не була.

Разом з тим, під час розгляду справи ТОВ «Компанія В.К.С.» зазначено, що позивачем було отримано товар за рахунками: №СА-0006174 від 07.06.2018р. та № СА-0006654 від 16.06.2018р., на підтвердження чого надано до матеріалів справи видаткові накладні на загальну суму 47 231,96 грн. та доручення ПП Студія Ремонту Синтез на отримання матеріальних цінностей, а саме:

- видаткова накладна №ВС-0000349 від 27.06.2018р. на суму 23 809,26грн., яка підписана з боку позивача - Дементєєвою К.В.

- доручення №37 від 20 червня 2018р., яке видане менеджеру з постачання ОСОБА_1 на отримання від ТОВ Компанія В.К.С. цінностей за рахунком № СА-0006174 від 07.06.2018р., підписане керівником ПП Студія Ремонту Синтез - Линовецьким О.С. та скріплено печаткою підприємства.

- видаткова накладна №ВС-0000350 від 27.06.2018р., яка підписана з боку позивача - Дементєєвою К.В.

- доручення №36 від 18 червня 2018р. яке видане менеджеру з постачання ОСОБА_1 на отримання від ТОВ Компанія В.К.С. цінностей за рахунком № СА-0006654 від 16.06.2018р., підписане керівником ПП Студія Ремонту Синтез - Линовецьким О.С. та скріплено печаткою підприємства.

При цьому, позивачем до суду надано заяву про сумнів у достовірності доказів (вх.№209/20), відповідно до якої останній зазначив, що надані відповідачем до суду докази про отримання товару позивачем, а саме: видаткові накладні: №ВС-0000349 від 27.06.2018р., №ВС- 0000350 від 27.06.2018р., довіреності: № 36 від 18.06.2018р., №37 від 20:06.2018 р. викликають сумнів у позивача з приводу їх достовірності, а саме підроблення підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Разом з тим, позивачем надано до суду нотаріально засвідчені заяви свідків від 19.02.2020р., а саме: від ОСОБА_2 , як директора ПП Студія ремонту Синтез та ОСОБА_1 , як менеджера з постачання у ПП Студія ремонту Синтез , відповідно до яких останні зазначили, що не підписували видаткові накладні: №ВС-0000349 від 27.06.2018 р.; № ВС-0000350 від 27.06.2018 р. та довіреності №36 від 18.06.2018р.; №37 від 20.06.2018 р.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на необхідність встановлення факту отримання ПП «Студія Ремонту «Синтез» товару за видатковими накладними: №ВС-0000349 від 27.06.2018р. та №ВС- 0000350 від 27.06.2018р., ухвалою Господарського суду Одеського області від 20.02.2020р. призначено у справі №916/3021/19 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

08.10.2020р. до Господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судового експерта І.Г. Римаревського №20-1804 від 30.09.2020р. судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами господарської справи №916/3021/19, згідно якого встановлено, що: підпис від імені ОСОБА_1 у графі Отримав (ла) видаткової накладної № ВС-0000349 від 27.06.2018р. та видаткової накладної № ВС-0000350 від 27.06.2018р. виконаний не Дементєєвою Ксенією Василівною, а іншою особою; підпис у графі Керівник підприємства на довіреностях №36 від 18.06.2018р. та №37 від 20.06.2018р. від імені керівника приватного підприємства Студія Ремонту Синтез виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Враховуючи висновок судової експертизи, надані ТОВ Компанія В.К.С. , в якості доказів поставки позивачу товару, видаткові накладні на загальну суму 47 232,22 грн., а саме: № ВС-0000349 від 27.06.2018р. на суму 23 809 грн. та № ВС-0000350 від 27.06.2018р. на суму 23 422,96 грн., та доручення на отримання товару № 36 від 18.06.2018р., №37 від 20.06.2018р. не можуть бути прийнятими судом, як належні докази, з огляду на той факт, що відповідачем не доведено отримання товару позивачем.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.2 ст. 693 ЦК України, передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплаченого товару або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто, або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Правова природа перерахованої суми, як попередньої оплати, визначається не лише її визначенням у платіжному документі та датою платежу, а також наявністю зустрічного зобов`язання контрагента по поставці товару на цю суму відповідно до умов договору. Так, реалізація покупцем права на вимогу про повернення суми попередньої оплати означає, що він відмовився від прийняття виконання неналежно виконаного зобов`язання. Отже, після пред`явлення покупцем на власний вибір продавцю вимоги про повернення сплачених коштів в якості передплати, зобов`язання останнього по поставці товару припиняється, проте у нього виникає грошове зобов`язання з повернення коштів.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, 26.11.2018р. ПП «Студія Ремонту «Синтез» було направлено лист №26/11-1 на адресу відповідача, зазначену ним у рахунках-фактурах: 03179, м. Київ, вул. Жмеринська, 22-б, оф.201 (а.с.9, Том 1), в якому позивач просив ТОВ «Компанія В.К.С.» повернути 62 812,23 грн., зазначений лист отримано відповідачем, що він підтверджує у своїх письмових поясненнях (вх.№ 23835/19 від 18.11.2019р.), надісланих суду.

Як встановлено судом, 04.07.2019р. позивачем було направлено ТОВ «Компанія В.К.С.» вимогу б/н, на адресу: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, буд.30 та 03179, м.Київ, вул.Жмеринська, 22-б, оф.201 (а.с.9, Том 1), в якій позивачем зазначено, що ПП «Студія Ремонту «Синтез» сплатило поставку товару за виставленими відповідачем рахунками: № СА - 0006174 від 07.06.2018р. на суму 31 205,27 грн.; № СА-0006654 від 16.06.2018р. на суму 23 422,96 грн. та № СА-0007880 від 10.07.2018р. на суму 15 580,01 грн., проте поставка товару так і не відбулася, з огляду на що, позивач вимагав ТОВ «Компанія В.К.С.» протягом семи днів повернути кошти у розмірі 62 812,23 грн., зазначена вимога залишилась без відповіді.

Вищевикладене дає підстави стверджувати, що після отримання претензії у відповідача, в силу вимог ст. 530 та ст. 693 ЦК України, виникло зобов`язання повернути позивачу сплачені ще в 2018р., в якості попередньої оплати, грошові кошти. Однак, як встановлено судом, відповідач не повернув позивачу грошові кошти.

З врахуванням відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт поставки позивачу товару на суму 62 812,23 грн., ТОВ «Компанія В.К.С.» на виконання своїх зобов`язань щодо поставки, визначених в рахунках-фактурах: № СА - 0006174 від 07.06.2018р.; № СА-0006654 від 16.06.2018р. та № СА-0007880 від 10.07.2018р., приймаючи до уваги, що попередню оплату, сплачену позивачем за товар у розмірі 62 812,23 грн. не повернуто, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача зазначеної суми обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені за порушення строків поставки товару, суд зазначає наступне.

Статтею ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка.

Згідно ч.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки (штрафу, пені) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Так, позивачем - на підставі ч.3 ст. 549 ЦК України - нараховано відповідачу пеню в розмірі 11 232,16 грн. за порушення виконання зобов`язання щодо поставки товару, за загальний період з 20.11.2018р. по 20.05.2019р.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Судом встановлено, що умови укладеного між сторонами у спрощений спосіб договору поставки не містять погодження сторін щодо застосування штрафних санкцій у вигляді сплати пені (з встановленням їх розміру) за прострочення виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання зі здійснення поставки товару, з огляду на що, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача на користь позивача 62 812,23 грн. - попередньої оплати.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд виходить з наступного .

Згідно ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 3 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті судового збору та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальності «Компанія В.К.С.» (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, буд.30, код ЄДРПОУ 38365997) на користь приватного підприємства «Студія Ремонту «Синтез» (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, офіс 232, код ЄДРПОУ 40305015) 62 812 (шістдесят дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 23 коп. - попередньої оплати, 1 629 (одну тисячу шістсот двадцять дев`ять) грн. 59 коп. - витрат по сплаті судового збору та 6 655 (шість тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 13 коп. - витрат на проведення експертизи.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 19 листопада 2020 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко