Рішення

від 17.11.2020 по справі 920/296/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2020 Справа № 920/296/20 Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/296/19 в порядку загального позовного провадження

за позовом: акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-виробнича компанія "Студія реклами та партнери" (40024, м. Суми, вул. СКД, 24, код ЄДРПОУ 38396915)

про стягнення 132915,71 грн.,

представники сторін:

позивача - не з`явився,

відповідача - адвокат Буланов О.М.;

третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернулося акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 132915,71 грн. заборгованості за договором № б/н від 03.12.2012, з яких: 36120,00 грн. заборгованість за кредитом, 85401,51 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 11394,20 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 04.06.2020 з повідомленням сторін.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.06.2020 відкладено судове засідання на 21.07.2020.

Однак, 21.07.2020 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. знаходився у відпустці, що унеможливлювало розгляд справи.

Ухвалою суду від 10.08.2020 призначено розгляд справи по суті на 27.08.2020.

27.08.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки відсутні підстави вважати, що при укладенні договору позивач дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 № 1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з позичальником, посилаючись на висновок Великою Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Ухвалою суду від 27.08.2020 постановлено розгляд справи № 920/296/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; призначити підготовче засідання на 29.09.2020.

04.09.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки позивач не надав докази, на підставі яких можливо встановити істотні умови Угоди 1 та Угоди 2.

23.09.2020 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Ухвалою суду від 29.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження до 24.11.2020 та відкладено підготовче засідання на 29.10.2020.

09.10.2020 до суду електронною поштою надійшли заперечення представника відповідача на відповідь на відзив, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки позивач не надав докази, на підставі яких можливо встановити істотні умови угоди 1 та угоди 2.

27.10.2020 до суду електронною поштою надійшли письмові пояснення представника позивача, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши про те, що на момент укладення кредитного договору умови та правила надання послуг "Кредитний ліміт" знаходились у розділі 3.18. Умов та правил надання банківських послуг, в той час як на момент підписання договору поруки такі умови вже були перенесені у розділ 3.2.1. Умов та правил надання банківських послуг. Отже тому наявна різниця між нумерацією розділу Умов, які додані до позову та на які посилається позивач у позові, та нумерацією Умов, яка зазначена у п. 1.1.1. договору поруки.

Ухвалою суду від 29.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.11.2020.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

03.12.2012 товариством з обмеженою відповідальністю Рекламно-виробнича компанія Студія реклами та партнери (позичальник) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Згідно заяви позичальник приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 03.12.2012, та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору позичальнику було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.18.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, 03.12.2012 між учасниками даної справи укладено кредитний договір, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищезазначених заяви та Умов.

Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта.

Згідно з п. 3.18.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.1.8. Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, а бо у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ).

Згідно з п. 3.18.1.6. Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

На підставі укладеного договору позивачем надано позичальнику кредитні кошти в сумі 50000,00 грн.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач виконав свої договірні зобов`язання, надавши позичальнику кредитні кошти в сумі 50000,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 ЦК України).

Відповідно до п. 3.18.4. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов).

Згідно з п. 3.18.4.1.2. Умов при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов).

Пунктом 3.18.4.4. Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує банку 1-го числа кожного місяця.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (п. 3.18.1.8. Умов).

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Як зазначає позивач, у зв`язку з порушеннями зобов`язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку позичальник станом на 26.02.2020 має заборгованість в сумі 288943,93 грн., із яких: 36120,00 грн. заборгованість за кредитом, 85401,51 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 11394,20 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 156028,22 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором.

Розмір грошової вимоги до боржника, яку позивач просить задовольнити, становить 132915,71 грн., з яких: 36120,00 грн. заборгованість за кредитом, 85401,51 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 11394,20 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор маг право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з піде гав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв дідового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 559 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 193 ГК України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

04.11.2014 АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 уклали договір поруки № POR1415102771484, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Рекламно-виробничою компанією Студія реклами та партнери ТОВ (боржник) зобов`язань за угодами приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користуванням кредитом:

- за період користування згідно п. 3.2.1.4.1.1. Угоди 1 - 0 % річних;

- за період користування згідно п. 3.2.1.4.1.2. Угоди 1 - 36 % річних;

- за період користування згідно п. 3.2.1.4.1.3. Угоди 1 - 56 % річних;

б) комісійної винагороди згідно з п. 3.2.1.1.17 Угоди 1 в розмірі 3 % від суми перерахувань:

в) винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4. Угоди 1 в сумі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 50 000,00 грн.

1.1.2. до розділу 3.2.2 Кредит за послугою Гарантовані платежі Умов та правил надання банківських послуг Угода 2 по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

за період користування кредитом згідно з п. 3.2.2.2 Угоди 2 - 36% річних;

за період користування кредитом у разі прострочки згідно п. 3.2.2.2. Угоди 2 - 56% річних;

б) винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодовувати збитки у відповідності порядку та строки, визначені в Угоді 2 ;

в) кредиту в розмірі 50 000 грн.

За умовами п. 1.5. договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1 і/або Угодою 2 , боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У п. 4.1. договору поруки сторони домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення договору поруки. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 і/або Угодою 2 цей договір поруки припиняє свою дію.

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печаткою ПАТ КБ Приватбанк .

Згідно з ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та ІІ кн. 5 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема, визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Дослідивши умови договору поруки № POR1415102771484 від 04.11.2014, судом встановлено, що його предмет визначено, як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Рекламно-виробничою компанією Студія реклами та партнери ТОВ зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг та приєднання до розділу 3.2.2. Кредит за послугою Гарантовані платежі Умов та правил надання банківських послуг.

З системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки неможливо встановити яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин який як основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок на який надається послуга кредитний ліміт. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

За таких підстав, суд визнає твердження позивача що договір поруки укладено саме в забезпечення виконання умов кредитного договору № б/н від 03.12.2012 лише припущеннями позивача, які жодним чином не узгоджені сторонами договору поруки, а відтак суду невідомо та не вбачається з матеріалів справи: які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов`язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені порукою, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача до відповідача не підлягають задоволенню, оскільки їх не доведено належними та достатніми доказами.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення підписано 20.11.2020.

Суддя В.В. Яковенко