Рішення

від 20.11.2020 по справі 927/796/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

20 листопада 2020 року м. Чернігівсправа № 927/796/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 03196067, вул. Вокзальна, 9, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300

Відповідач: Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (код ЄДРПОУ 03187691, вул. Фролівська, 4, м. Київ, 04070) в особі Чернігівського протезно-ортопедичного цеху,

код ЄДРПОУ 21403794, вул. Любецька, 9, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 4 975,74 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області звернулось до суду з позовом до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства в особі Чернігівського протезно-ортопедичного цеху, у якому позивач просить стягнути з відповідача 4 975,74 грн.

Дії суду, пов`язані з розглядом справи.

У зв`язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 07.09.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.09.2020 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Також ухвалою від 21.09.2020 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копії вказаної вище ухвали суду учасникам справи в паперовій формі засобами поштового зв`язку не направлялись.

Позивачу копія ухвали від 21.09.2020 була направлена на його офіційну електронну адресу koradm_uszn@cg.gov.ua 22.09.2020 та згідно з електронним листом, який надійшов від позивача на електронну адресу суду, вищезазначена ухвала була отримана ним 22.09.2020.

Копія ухвали суду від 21.09.2020 отримана представником відповідача особисто у приміщенні Господарського суду Чернігівської області 02.10.2020.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 19.10.2020.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано умови договору № 03196067/2/19/35/30 від 20.05.2019 про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (крім протезів верхніх та нижніх кінцівок, ортезів шарнірних на нижні кінцівки, крісел колісних) в частині забезпечення взуттям ОСОБА_1 , оскільки на момент такого виконання ОСОБА_1 помер і фактично не міг отримати таке взуття. При цьому позивачем було оплачено за послуги в повному обсязі.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

03.07.2018 ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації було подано заяву про заміну технічного та іншого засобу реабілітації після закінчення строку його експлуатації або його експлуатації у разі дострокової заміни, у якій просила здійснити заміну взуття ортопедичного її підопічному ОСОБА_1 (а.с. 9).

Управлінням соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації були видані направлення № 03196067/2018/10 від 03.07.2018 та № 03196067/2018/98 від 03.08.2018 на забезпечення ортопедичним взуттям (виготовленого за індивідуальним замовленням), які отримані ОСОБА_2 ; строк дії направлень - до 24.05.2020 (а.с. 10, 48).

20.05.2019 між Управлінням соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - Орган соціального захисту населення) та Київським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством (Чернігівський протезно-ортопедичний цех) (далі - Підприємство) було укладено договір № 03196067/2/19/35/30 про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (крім протезів верхніх та нижніх кінцівок, ортезів шарнірних на нижні кінцівки, крісел колісних) (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 розділу І Договору Підприємство зобов`язується здійснити забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб взуттям на підставі оригіналів направлень, а Орган соціального захисту населення зобов`язується оплатити Підприємству фактичну вартість забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб технічними та іншими засобами реабілітації (далі - ТЗР) в межах граничної ціни за кожний засіб, встановленої Мінсоцполітики, а у разі її перевищення - за рішеннями Мінсоцполітики на підставі рекомендацій робочої групи із деяких питань забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення ТЗР. Перелік ТЗР, якими підприємство забезпечує осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб згідно з цим Договором, та їх граничні ціни зазначено у додатку, який є невід`ємною частиною Договору.

Забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб ТЗР здійснюється відповідно до вимог Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, затвердженого Постановою КМУ від 05.04.2012 № 321 (в редакції Постанови КМУ від 14.03.2018 № 238) (далі - Порядок) (п. 2 розділу І Договору).

Згідно з п. 1 розділу ІІ Договору загальна ціна цього Договору формується з вартості індивідуальних заявок, у тому числі попередніх замовлень, за попередні та поточний роки, осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб або їх законних представників на забезпечення ТЗР та становить 89 550,73 грн без ПДВ.

За умовами п. 2, 3 розділу ІІ Договору оплату здійснює Орган соціального захисту населення після забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб ТЗР не пізніше 14 робочих днів з дати надходження до органу соціального захисту населення акта приймання-передачі робіт. Оплата за забезпечення ТЗР здійснюється на підставі підписаного Сторонами акта приймання-передачі робіт (надання послуг), до якого додається витяг з реєстру про видані особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, іншим особам ТЗР за формою, затвердженою Мінсоцполітики, та рахунка Підприємства на оплату.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ІІІ Договору Підприємство зобов`язане видати готовий ТЗР особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, іншій особі або їх законному представнику.

Сторони забезпечують правильність даних, зазначених у цьому Договорі, зобов`язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти одна одну про їх зміну. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення, Сторона, яка не повідомила іншу Сторону, несе ризик несприятливих наслідків, пов`язаних із цим. Підприємство забезпечує достовірність даних, зазначених в акті приймання-передачі робіт (надання послуг) (п. 2 розділу VI Договору).

Відповідно до п. 2, 20, 58 та 59 Переліку технічних та інших засобів реабілітації, яким підприємство забезпечує осіб з інвалідністю, інших осіб згідно з цим договором, та їх граничні ціни, який є додатком до Договору, відповідач забезпечує ОСОБА_1 напівчеревиками та черевиками за направленнями №03196067/2018/10 від 03.07.2018 та №03196067/2018/98 від 03.08.2018 (а.с. 14-17).

03.06.2019 між Управлінням соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області та Київським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством (Чернігівський протезно-ортопедичний цех) було підписано акт №30 приймання-передачі робіт (надання послуг) №03196067/2/19/35 (а.с. 18).

Відповідно до вищезазначеного акта Підприємством на підставі Договору було забезпечено осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб взуттям згідно з витягом з реєстру про видані особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, іншим особам технічні та інші засоби реабілітації, що є додатком до цього акта. Загальна вартість робіт (послуг) за цим актом складає: 89 550,73 грн без ПДВ.

У п. 4, 8, 16, 28 Витягу з реєстру про видані особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, іншим особам технічні та інші засоби реабілітації зазначено, що ОСОБА_1 отримав 29.05.2019: черевики (замовлення №031876912/2019/415) вартістю 1272,67 грн; черевики (замовлення №031876912/2019/412) вартістю 1272,67 грн; напівчеревики (замовлення №031876912/2019/417) вартістю 1215,40 грн; напівчеревики (замовлення №031876912/2019/418) вартістю 1215,00 грн; усього на загальну суму 4975,74 грн (а.с. 19-25).

Згідно з платіжним дорученням № 257 від 03.06.2019 та виписки по рахунку від 04.06.2019 позивач перерахував на рахунок відповідача кошти за Договором у розмірі 89 550,73 грн (а.с. 26, 27).

Відповідно до листа № 01-22/969 від 25.02.2020 Корюківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану та доданого до нього списку ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29).

Позивач вважає, що оскільки ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , видача відповідачем 29.05.2019 взуття цій особі як вже покійній є неправомірною, а тому Управління неодноразово зверталось до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства та Чернігівського протезно-ортопедичного цеху з листами про повернення коштів у розмірі 4 975,74 грн, перерахованих за Договором за виготовлення ОСОБА_1 взуття (листи від 25.02.2020 № 01-22/969; від 24.03.2020 № 01-22/1351 та № 01-22/1367; від 15.04.2020 № 01-22/1910 та № 01-22/1709; від 05.06.2020 № 01-22/2372 та № 01-22/2371) (а.с. 30-36).

У листі від 16.06.2020 № 801/02 Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство повідомило, що ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського протезно-ортопедичного цеху із замовленням на виготовлення ортопедичного взуття 08.08.2018 з направленнями №10 від 03.07.2018 та №98 від 03.08.2018. Замовлення на взуття було оформлене в роботу 08.08.2018, попереднє замовлення внесено до централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ) 19.08.2018, видано 12.09.2018. Таким чином, на момент забезпечення виробом ОСОБА_1 був живим та був забезпечений виробом до його смерті - 25.05.5019, тобто вчасно, із врахуванням вимог законодавства щодо своєчасності і доступності реабілітації. При цьому, договір № 03196067/2/19/35 сформовано позивачем у ЦБІ із значним відтермінуванням - 20.03.2019 (а.с. 49).

Доказів, які підтверджують викладені у листі від 16.06.2020 № 801/02 обставини, відповідач суду не надав.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Закон України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні відповідно до Конституції України визначає основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності.

Відповідно до ч. 1, 2, 9 ст. 26 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, поширює інформацію про таку продукцію.

Технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю є, зокрема, протезно-ортопедичні вироби, у тому числі ортопедичне взуття.

Перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 10 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» центральні органи виконавчої влади беруть участь у здійсненні державної політики у сфері реабілітації осіб з інвалідністю та в межах своїх повноважень забезпечують: контроль за втіленням державної політики у сфері реабілітації осіб з інвалідністю; розробку нормативно-правових актів з питань соціального захисту осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, контроль за додержанням законодавства, що регламентує правовідносини у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю.

Відповідно до п. 5 Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, затвердженого Постановою КМУ від 05.04.2012 № 321 (в редакції Постанови КМУ від 14.03.2018 № 238) (далі - Порядок), технічні та інші засоби реабілітації, призначені для безоплатного забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб за рахунок коштів державного бюджету виготовляються, постачаються і ремонтуються підприємствами, які відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим Мінсоцполітики (далі - підприємства). Перелік підприємств визначається Мінсоцполітики.

Пунктом 23 Порядку визначено, що забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи технічними та іншими засобами реабілітації (крім протезів верхніх та нижніх кінцівок, ортезів шарнірних нижніх кінцівок та крісел колісних), надання послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації, надання реабілітаційних послуг здійснюється згідно з договорами, укладеними органом соціального захисту населення з підприємством.

Договори, у тому числі тристоронні, укладаються за місцем проживання/перебування особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи або її законних представників, за місцем проходження реабілітації.

Типові форми договорів про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, надання послуг затверджуються Мінсоцполітики.

Особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники обирають підприємство і повідомляють відповідний орган соціального захисту населення про вибір такого підприємства.

Орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про вибір підприємства особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками повідомляє підприємство щодо такого вибору, про що робиться відповідна відмітка у банку даних.

Підприємство протягом наступних 20 робочих днів подає органу соціального захисту населення згоду/відмову на забезпечення відповідним технічним та іншим засобом реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи, про що підприємством робиться відповідна відмітка у банку даних.

Орган соціального захисту населення після надання згоди підприємством готує тристоронній договір.

Після підписання тристороннього договору усі примірники договорів, підписані органом соціального захисту населення, особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками та підприємством, надсилаються органом соціального захисту населення сторонам договору протягом п`яти робочих днів з дати його підписання.

Забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи здійснюється підприємством не пізніше 40 робочих днів з дати укладення договору.

Після забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи технічним засобом реабілітації згідно з тристороннім договором підприємство надсилає поштою або в інший спосіб органу соціального захисту населення три примірники акта приймання-передачі робіт (надання послуг), підписані особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками та керівником (уповноваженою ним особою) підприємства, для подальшого підписання органом соціального захисту населення та перерахування коштів в установленому порядку.

Після підписання акта приймання-передачі робіт (надання послуг) усі примірники актів, підписані органом соціального захисту населення, особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками та підприємством, надсилаються органом соціального захисту населення сторонам договору.

Після забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи технічними та іншими засобами реабілітації підприємством робиться відповідна відмітка у банку даних із зазначенням дати.

Особливості забезпечення протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям та допоміжними засобами для особистого догляду та захисту визначаються пунктами 31 - 38 Порядку.

Особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники звертаються до підприємства із заявою про забезпечення протезно-ортопедичним виробом, ортопедичним взуттям, допоміжними засобами для особистого догляду та захисту (далі - індивідуальні засоби реабілітації) за формою, затвердженою Мінсоцполітики, оригіналом направленням та паспортом громадянина України або іншим документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України та повноваження, свідоцтвом про народження (для дітей віком до 14 років).

Підприємство за зверненням особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи або їх законного представника на підставі оригіналу направлення оформляє замовлення на виготовлення індивідуального засобу реабілітації не раніше ніж за два місяці до закінчення строку, на який його видано.

Строк виготовлення індивідуальних засобів реабілітації протезно-ортопедичних виробів (обтураторів, ортезів із текстильних матеріалів) та ортопедичного взуття умовного позначення 1, 11 за функціональним призначенням визначено до десяти робочих днів;

протезно-ортопедичних виробів з первинного та складного протезування та ортезування, а також за новітніми технологіями - до 35 робочих днів.

Строк виготовлення індивідуальних засобів реабілітації обчислюється з дня початку їх виготовлення.

У разі надходження письмового звернення від особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи або їх законних представників підприємству дозволяється надсилати поштою готове ортопедичне взуття, обтуратори, ортези із текстильних матеріалів.

Підприємство вносить до банку даних інформацію про забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи індивідуальними засобами реабілітації.

Відповідно до п. 52, 53 Порядку Забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб технічними та іншими засобами реабілітації і виплата компенсації здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Мінсоцполітики у державному бюджеті (далі - бюджетні кошти).

Бюджетні кошти перераховуються підприємствам органом соціального захисту населення після забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи технічними та іншими засобами реабілітації (крім протезів верхніх та нижніх кінцівок, ортезів шарнірними на нижні кінцівки та крісел колісних); надання послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації, надання реабілітаційних послуг на підставі:

актів приймання-передачі робіт (надання послуг), підписаний керівником (уповноваженою ним особою) підприємства та органом соціального захисту населення, до яких додається витяг з реєстру про видані особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, іншим особам технічні та інші засоби реабілітації за формою, затвердженою Мінсоцполітики; рахунка підприємства на оплату.

Як встановив суд, між позивачем та відповідачем був укладений Договір, за умовами якого останній зобов`язався забезпечити, у тому числі особу з інвалідністю ОСОБА_1 , ортопедичним взуттям - черевиками та напівчеревиками, на підставі виданих позивачем направлень № 03196067/2018/10 від 03.07.2018 та № 03196067/2018/98 від 03.08.2018.

03.06.2019 між сторонами підписано акт №30 приймання-передачі робіт (надання послуг) №03196067/2/19/35, відповідно до якого на підставі Договору було забезпечено осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб взуттям згідно з витягом з реєстру про видані особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, іншим особам технічні та інші засоби реабілітації, що є додатком до цього акта. Загальна вартість робіт (послуг) за цим актом складає: 89 550,73 грн без ПДВ.

Позивач сплатив відповідачу кошти у розмірі 89 550,73 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 257 від 03.06.2019, тобто виконав взяті на себе зобов`язання за Договором.

Як вбачається з Витягу з реєстру про видані особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, іншим особам технічні та інші засоби реабілітації, ОСОБА_1 отримав черевики та напівчеревики на загальну суму 4975,74 грн 29.05.2019.

Однак відповідно до листа Корюківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 01-22/969 від 25.02.2020 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто відповідач не міг видати, а ОСОБА_1 не міг отримати ортопедичне взуття вже після своєї смерті.

Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство у листі від 16.06.2020 № 801/02 повідомило, що ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського протезно-ортопедичного цеху із замовленням на виготовлення ортопедичного взуття 08.08.2018 з направленнями №10 від 03.07.2018 та №98 від 03.08.2018. Як вказує відповідач, його замовлення було виконано та 12.09.2018 видано ОСОБА_1 ортопедичне взуття.

Відповідач зазначає, що Договір був сформований позивачем пізніше, а особливості ЦБІ не дають змоги виробнику ввести фактичну дату отримання виробу, можливо поставити дату видачі лише після укладання договору.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Жодних доказів на підтвердження викладених у листі від 16.06.2020 № 801/02 обставин відповідач суду не надав, обставини видачі взуття ніби-то 29.05.2019 не спростував.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, за структурою реквізитів замовлень №031876912/ 2019 /415, №031876912/ 2019 /412, №031876912/ 2019 /417, №031876912/ 2019 /418 на виготовлення взуття ОСОБА_3 ці замовлення складені саме у 2019 році, а не у 2018-му.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не довів належними доказами виконання замовлення ОСОБА_1 на підставі виданих позивачем направлень № 03196067/2018/10 від 03.07.2018 та № 03196067/2018/98 від 03.08.2018 ще до укладання Договору.

Згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Проте, сторонами спірного договору такі обставини не обумовлювались.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст. 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 855 Цивільного кодексу України якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим, підрядник не має права вимагати плати за роботу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором в частині виготовлення та видачі (29.05.2019) ортопедичного взуття ОСОБА_1 , а позивач сплатив відповідачу кошти у розмірі 4975,74 грн за виготовлення такого взуття, суд доходить висновку, що вказані кошти підлягають поверненню позивачу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 123, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (код ЄДРПОУ 03187691, вул. Фролівська, 4, м. Київ, 04070) в особі Чернігівського протезно-ортопедичного цеху (код ЄДРПОУ 21403794, вул. Любецька, 9, м. Чернігів, 14000) на користь Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 03196067, вул. Вокзальна, 9, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300) кошти у розмірі 4975,74 грн та 2 102,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Суддя В. В. Шморгун