Постанова

від 19.11.2020 по справі 910/9245/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/9245/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Волковицької Н.О., Случа О.В.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2020 року (головуючий - Мальченко А. О., судді - Чорногуз М. Г., Агрикова О. В.) у справі

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продконтракт",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива",

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Історія справи

Короткий зміст вимог скарги

1. 06 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Продконтракт" (далі - ТОВ "Продконтракт", відповідач, боржник) звернулося зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС) при виконанні прийнятого у даній справі рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

1.1. Вимоги скарги полягали у визнанні неправомірними дій ВДВС щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 10.03.2020 № 61492744.

2. Скарга мотивована тим, що арештоване державним виконавцем майно не відповідає майну, перелік якого визначений в судовому рішенні та наказі, що свідчить про порушення ВДВС вимог статті 1, 56 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

2.1 . Відповідачем також зазначено, що оскаржувану постанову ним отримано 27.03.2020. У зв`язку з набранням чинності 02.04.2020 Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальний строк, зокрема передбачений статтею 341 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), продовжений на строк дії карантину, введеного на всій території Україні з 12.03.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211. Отже, процесуальний строк для звернення зі скаргою відповідачем не пропущений.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 квітня 2020 року скарга відповідача залишена без розгляду.

4. Суд першої інстанції констатував відсутність доказів отримання відповідачем оскаржуваної постанови ВДВС саме 27.03.2020. Ураховуючи дату прийняття постанови ВДВС (10.03.2020), має місце пропуск відповідачем визначеного статтею 341 ГПК України десятиденного строку для звернення зі скаргою, без подання клопотання про поновлення такого строку.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

5 . Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2020 року вказану ухвалу скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

6 . Суд апеляційної інстанції погодився з неможливістю встановлення початку перебігу визначеного статтею 341 ГПК України процесуального строку внаслідок ненадання відповідачем доказів отримання постанови ВДВС. Проте апеляційний суд визнав помилковим висновок місцевого суду про пропуск скаржником такого строку з огляду на введення постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 на всій території України карантину з 12.03.2020 та продовженням відповідного процесуального строку на строк дії такого карантину згідно із Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (набрав чинності 02.04.2020).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із указаною постановою, Міністерство юстиції України (далі - скаржник) подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Аргументи учасників справи

Доводи скаржника, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. Правильно встановивши неможливість визначення початку перебігу строку оскарження постанови ВДВС внаслідок ненадання відповідачем доказів отримання цієї постанови, суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Так, керуючись виключно положеннями пункту 4 Прикінцевих положень ГПК України (у редакції станом на дату звернення відповідача зі скаргою) апеляційний суд зробив висновок про автоматичне продовження процесуальних строків на період дії карантину. Проте вказана законодавча норма містить вказівку лише на продовження процесуального строку, що не нівелює обов`язок відповідача довести початок перебігу відповідного процесуального строку.

Позиція інших учасників справи (узагальнено)

9. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вважає правильним висновок апеляційного суду про те, що пропуск процесуального строку не мав місця, у тому числі внаслідок карантину, на строк дії якого відбулося продовження процесуальних строків, а закінчення процесуального строку припало саме на період карантину.

10 . Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує, що процесуальне законодавство чітко встановлює початок перебігу процесуального строку, а тягар доведення цієї обставини покладено на заявника скарги - відповідача. Унаслідок не надання відповідачем доказів отримання постанови ВДВС суд був позбавлений встановити початок перебігу строку, а тому правомірно залишив скаргу без розгляду. Щодо продовження процесуального строку, то Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набув чинності 02.04.2020, не має зворотної дії в часі, а отже не може бути застосований до строку, який станом на вказану дату вже сплинув.

Позиція Верховного Суду

11. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

12 . Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", "Гарсія Манібардо проти Іспанії")

13. Так, апеляційним господарським судом констатовано неможливість встановлення початку перебігу встановленого статтею 341 ГПК України строку на оскарження постанови ВДВС від 10.03.2020 внаслідок відсутності доказів отримання відповідачем цієї постанови саме 27.03.2020.

14. У той же час апеляційним судом правильно враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 установлено карантин, дію якого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 було продовжено до 24.04.2020.

15 . Відповідно до Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк, визначений, зокрема статтею 341 цього кодексу продовжується на строк дії такого карантину .

16. Отже, у даному випадку процесуальний строк на оскарження постанови ВДВС від 10.03.2020 є продовженим на строк дії карантину, введеного Кабінетом Міністрів України через два дні після прийняття такої постанови - 12.03.2020, а тому пропуск відповідачем десятиденного процесуального строку станом на момент звернення зі скаргою (06.04.2020) не допущено, про що правильно зазначено судом апеляційної інстанції.

17 . У зв`язку з чим доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права Верховним Судом відхиляються, як безпідставні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Враховуючи вищенаведене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України), касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2020 року у справі №910/9245/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Волковицька Н.О.

Случ О.В.