Постанова

від 19.11.2020 по справі 560/1874/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року

м. Київ

справа №560/1874/19

адміністративне провадження №К/9901/33024/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року (судді: Сторчак В. Ю., Граб Л.С., Іваненко Т.В.) у справі за адміністративним позовом Управління Держпраці у Хмельницькій області до Приватної фірми "Геркон" про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Управління Держпраці у Хмельницькій області (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Приватної фірми "Геркон" (далі відповідач), про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації ліфтів за реєстраційними номерами 587, 973, 914, 1251, 1250, 1681, 1643, 1644, 1579, 1580, 1225, 913.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не усунено недоліки, виявлені під час позапланової перевірки дотримання Приватною фірмою "Геркон" вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці і промислової безпеки.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року позов задоволено. Застосовано заходи реагування до приватної фірми "Геркон" у вигляді зупинення експлуатації ліфтів за реєстраційними номерами 587, 973, 914, 1251, 1250, 1681, 1643, 1644, 1579, 1580, 1225, 913.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки станом на дату розгляду справи відповідачем не усунуті порушення, зазначені в акті перевірки, і такі порушення створюють реальну загрозу життю, та здоров`ю людей, позов Управління Держпраці у Хмельницькій області до приватної фірми "Геркон" про застосування заходів реагування є обґрунтованим, та підлягає задоволенню.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що звертаючись до суду з позовними вимогами до Приватної фірми "Геркон", позивач просить припинити експлуатацію ліфтів, тобто вчинити дії, що не належать до компетенції ПФ Геркон , оскільки припинити експлуатацію ліфтів може лише суб`єкт, що їх експлуатує, а відтак такі вимоги мають пред`являтися власнику ліфтів. Колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що у в цій справі відсутні правові підстави для застосування до відповідача заходів реагування, оскільки встановлено, що Приватна фірма "Геркон", згідно укладених договорів з замовниками лише проводить технічне обслуговування ліфтів, та не здійснює їх експлуатації, відповідач не має у власності чи користуванні ліфтів. Експлуатацію ліфтів здійснюють суб`єкти господарювання у власності або в користуванні яких є ліфти.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі позивач стверджує, що оскільки Приватною фірмою Геркон здійснюється обслуговування ліфтів на підставі господарського договору, то зобов`язання щодо зупинки ліфтів повинне бути обслуговуючою організацією, а не власником ліфтів.

Позиція інших учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

У відзиві відповідач зазначає, що відповідно до чинних нормативно-правових актів згідно, яких вимога щодо припинення експлуатації ліфтів повинна ставитися до суб`єкта, що їх експлуатує, а не до суб`єкта, що здійснює технічне обслуговування ліфтів за договором.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 листопада 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Відповідно до наказу Управління Держпраці у Хмельницькій області від 16 квітня 2019 року № 111, та на підставі направлення на перевірку № 172/19 посадовою особою позивача, з метою дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки здійснено позапланову перевірку приватної фірми "Геркон".

За результатами проведеної перевірки посадовою особою позивача складений акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) № 22-01/546 від 13 червня 2019 року.

Згідно вказаного акту перевірки, позивачем відображено ряд порушень, а саме:

1. Ліфти (реєстраційні № 587, № 973, № 914, № 1251, № 1250, № 1681, № 1643, № 1644, № 1579, № 1580, № 1225, № 913) в яких закінчився граничний строк експлуатації не пройшли черговий технічний огляд уповноваженою організацією (порушення вимог ст. 13 Закону України Про охорону праці № 2694-ХІІ, п.9.2.1, п.9.2.2, п.9.2.3, п.9.5.1 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01 вересння 2008 року N 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 07 жовтня 2008 року за N 937/15628 (НПАОП 0.00-1.02- 08)).

2. Допускається експлуатація ліфтів із зносом канатів, який перевищує встановлені норми (порушення вимог статті 13 Закону України Про охорону праці № 2694-ХІІ, п. 9.7.15 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01 вересня 2008 року N 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 07 жовтня 2008 року за N 937/15628 (НПАОП 0.00-1.02-08)).

3. Допускається експлуатація ліфтів з виведеним з ладу захисного пристрою для автоматичного повторного відчинення дверей шахти та кабіни ліфта (порушення вимог статті 13 Закону України Про охорону праці № 2694-ХІІ, п.6.6.2 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01 вересня 2008 року N 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 07 жовтня 2008 року за № 937/15628 (НПАОП 0.00-1.02-08)).

4. Приватною фірмою Геркон не припиняється експлуатація ліфтів у випадках передбачених пунктами 9.7.15, 9.8 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів. Порушення вимог підрядних договорів на повне технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем між замовниками та підрядником приватною фірмою Геркон .

Вказаний вище акт перевірки вручений 13 червня 2019 року директору приватної фірми Геркон , що підтверджується його підписом на акті.

13 червня 2019 року позивачем винесений припис № 22-01/546-510, яким встановлені терміни усунення порушень, виявлених під час перевірки.

У зв`язку з тим, що відповідач у встановлені строки порушень не усунув, позивач звернувся в суд з цим адміністративним позовом.

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування .

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон460-IX).

Згідно з пунктом 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Спірні відносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон № 877), Законом України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ, зі змінами і доповненнями, (далі Закон № 2694-XII) який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною п`ятою статті 4 Закону № 877 передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

В силу вимог частини сьомої статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно із статтею 38 Закону України "Про охорону праці" державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, згідно з пунктом 7 якого Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до підпункту 16 пункту 4 вказаного Положення Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці, навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 цього Положення Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Отже, саме до повноважень Держпраці та його територіальних органів належить державний нагляд за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, та вони вправі звертатись з відповідним позовом до адміністративного суду у разі необхідності вжиття заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт (виробництва) у випадку встановлення порушень суб`єктами господарювання вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Пункт 1.4 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України 11 серпня 2011 року № 826, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1531/20269, визначає, що загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Згідно пункту 2.26 наведеного Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

Позиція Верховного Суду.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування, у даному випадку повне зупинення. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт (виробництва) є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для звернення позивача до суду з цим позовом був висновок щодо порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці і промислової безпеки, які викладені в акті перевірки.

Відповідно до пункту 4.1 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 01 вересня 2008 року № 190 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за N 937/15628) (далі Правила), експлуатація - стадія життєвого циклу ліфта чи підйомника, на якому реалізують, підтримують та відновлюють якість виробу. Експлуатація ліфта охоплює етапи введення в експлуатацію за призначенням, зберігання, транспортування, технічне обслуговування поточний та середній ремонт, припинення експлуатації (утилізація та знищення).

Пунктами 6.1.22, 6.5.8, 6.5.24, 9.1.6, 9.7.1, 9.5.1 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів визначено, що після закінчення граничного строку експлуатації ліфта як вітчизняного, так і імпортного виробництва проводиться його експертне обстеження згідно з НПАОП 0.00-6.18-2004 ( 687-2004-п ).

Відповідно до пункту 9.6.1 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів експертне обстеження проводиться у разі закінчення граничного строку експлуатації; реконструкції (перебудови) або модернізації, якщо це обумовлено нормативно-правовими актами з охорони праці; аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, з метою визначення можливості відновлення; виявлення під час проведення технічного огляду зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення. В інших випадках експертне обстеження устаткування проводять відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці або за ініціативою роботодавця.

Згідно з пунктами 9.6.2, 9.6.3, 9.6.4 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів за висновком експертизи роботодавець приймає рішення про експлуатацію устаткування в межах продовжуваного строку безпечної експлуатації, його заміну, ремонт, реконструкцію (перебудову), модернізацію або зміну параметрів експлуатації.

Рішення про поновлення роботи ліфтів приймає посадова особа Держгірпромнагляду України, яка заборонила їх експлуатацію, після усунення порушень, відмічених у приписі, згідно з вимогами Положення про порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.03.2004 92 (z1074-04), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2004 року за №1074/9673.

Відповідно до пункту 10 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки визначено, що технічний огляд устаткування проводить спеціалізована організація (крім первинного та позачергового, який проводить уповноважена організація у разі закінчення граничного строку експлуатації, виникнення аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру).

В матеріалах справи наявна копія підрядного договору № 1 від 31 травня 2019 року про надання послуг з повного технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, за яким комунальне підприємство "Управляюча муніципальна компанія "Дубове" Хмельницької міської ради доручає, а приватна фірма "Геркон" приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об`єктах комунального підприємства "Управляюча муніципальна компанія "Дубове" Хмельницької міської ради, відповідно до Додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору.

Судами вірно зазначено, що оскільки зазначений підрядний договір чинний і термін його дії спливає 31 травня 2020 року, тому приватне підприємство "Геркон" є відповідальним за належну експлуатацію, та за технічний стан ліфтів зазначених в акті перевірки від 13 червня 2019 року.

Відповідно до п. 9.1.31 Правил експлуатацію ліфтів здійснюють суб`єкти господарювання, у власності чи користуванні яких є ліфти.

Пунком 4.10 Правил визначено, що технічне обслуговування - комплекс дій або дія для підтримання справного стану чи працездатності ліфта (підйомника) під час використання його за призначенням, простою, зберігання та транспортування. Тобто технічне обслуговування ліфтів може здійснюватися на ліфтах під час їх простою чи зберігання та не залежить від безпосередньої експлуатації ліфтів за призначенням.

Розділом IX Правил встановлено, що реєстрація, отримання дозволу на експлуатацію ліфтів та інші дії здійснюють суб`єкти господарювання у власності або в користуванні яких є ліфти.

Відповідно до п 9.7.16. Правил суб`єкт господарювання, який експлуатує ліфти, може укласти договір на технічне обслуговування і ремонт ліфтів з організацією, яка має дозвіл на виконання цих робіт.

Відповідно до підрядного договору № 1 від 31 травня 2019 року про надання послуг з повного технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем Комунальне підприємство "Управляюча муніципальна компанія "Дубове" Хмельницької міської ради доручило, а Приватна фірма "Геркон" прийняла на себе зобов`язання по виконанню робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об`єктах комунального підприємства "Управляюча муніципальна компанія "Дубове" Хмельницької міської ради.

Пунктом 3.2.11 вказаного договору зазначено, що замовник (Комунальне підприємство "Управляюча муніципальна компанія "Дубове" Хмельницької міської) зобов`язане виконувати в установленому порядку терміни приписи органів Держнаглядохорон праці та спеціалізованої організації порушень ПБіБЕЛ.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що звертаючись до суду з позовними вимогами до Приватної фірми "Геркон", позивач просить припинити експлуатацію ліфтів, тобто вчинити дії, що не належать до компетенції ПФ Геркон , оскільки припинити експлуатацію ліфтів може лише суб`єкт, що їх експлуатує або їх власник.

Враховуючи встановлені обставини справи та надані до матеріалів справи докази, колегія суддів вважає висновки суду апеляційної інстанції вірними і в цій справі відсутні правові підстави для застосування до відповідача заходів реагування, оскільки встановлено, що Приватна фірма "Геркон", згідно укладених договорів з замовниками лише проводить технічне обслуговування ліфтів, та не здійснює їх експлуатації, оскільки не має у власності чи користуванні ліфтів. Експлуатацію ліфтів здійснюють суб`єкти господарювання у власності або в користуванні яких є ліфти.

Доводи та аргументи відповідача зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і свідчать про незгоду скаржника із правовою оцінкою суду обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги .

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов