Ухвала

від 17.11.2020 по справі 760/24354/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/24354/20

1-кс-7676/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника заявника адвоката ОСОБА_3 , старшого слідчого СУ ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

06.11.2020 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, подане в його інтересах адвокатом ОСОБА_3 .

Клопотання обґрунтовується тим, що 09.09.2020 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києві (справа № 760/19318/20, провадження № 1-кс/760/6401/20) було накладеш арешт на грошові кошти у сумі 216 750,00 грн., які знаходяться на ІВАN рахунку АТ «УКРПОШТА» НОМЕР_1 в банківський установі АТ «СІТІБАНК (Україна)» (МФО 300584), власником яких є фізична особа ОСОБА_5

27.07.2020 року на ім`я ОСОБА_5 у відділенні АТ «Укрпошта» № 03150 було здійснено грошовий переказ на суму 220 001,25 грн., що підтверджується чеком - документом АТ «УКРПОШТА».

Підстава переказу - розрахунок за договором купівлі-продажу №1 від 22.07.2020 року. Переказ було здійснено шляхом використання банківської карти АТ КБ «ПРИВАТБАНК» покупця - юридичної особи ТОВ «МУВ ЕКСПО» (код 42937317) та терміналу АТ «УКРПОШТА». Одержувачем грошових коштів вказаний ОСОБА_5 .

Жодних заперечень щодо цього переказу від співробітників пошти не було. АТ «УКРПОШТА» списало грошові кошти з банківської карти покупця. Також АТ «УКРПОШТА» списало комісійну винагороду за здійснену операцію.

Проте, Укрпошта не видала грошові кошти ОСОБА_5 .

Ухвала суду була надіслана ОСОБА_5 поштою та надійшла на поштове відділення 16.10.2020 року.

Зазначає, що ОСОБА_5 не був затриманий, йому не оголошено підозру, також він не є обвинуваченим, не є свідком у кримінальному провадженні № 32020100000000431, тож жодного разу не викликався на допит, не отримував запитів та не надавав пояснень у вказаному в ухвалі суду кримінальному провадженні.

Посилається на положення ст. 171 КПК України та пояснює, що грошові кошти у сумі 216 750,00 набуті абсолютно добросовісно. Отримання (перерахування) цих грошей є наслідком укладання цивільно-правового договору з купівлі-продажу майна №1 від 22.07.2020 року.

Крім того, електронні кошти не можуть нести на собі жодних фізичних (речових ознак), а, отже, не можуть бути речовим доказом.

Покупцем товару за договором № 1 від 22.07.2020 року є ТОВ «МУВ ЄКСПО» (код 42937317), яке перерахувало кошти з власного розрахункового рахунку. Жодних звинувачень чи запитів у слідства до ТОВ «МУВ ЄКСПО» немає. Вказане товариство навіть не згадується в ухвалі суду про арешт грошових коштів.

Вважає, що для обґрунтування клопотання про накладення арешту на грошові кошті слідство вдалося до перекручуванню фактів та введення в оману суду.

Просить клопотання про скасування арешту майна задовольнити та зобов`язати службових осіб АТ «УКРПОШТА» виплатити грошовий переказ ОСОБА_5 у сумі 216 750,00 грн., які на даний момент арештовані на ІВАN рахунку АТ «УКРПОШТА» НОМЕР_1 в банківський установі АТ «СІТІБАНК (Україна)» (МФО 300584).

У судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Старший слідчий СУ ГУ ДФС у м. Києві у Київській області ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Пояснив, що досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_5 ОСОБА_5 рекламує послуги щодо конвертації безготівкових коштів у готівку в соціальних мережах Facebook та Instagram та протягом червня-липня 2020 року проводив однотипні операції у відділенні поштового зв`язку AT «Укрпошти», пов`язані із здійсненням переказів на своє ім`я, які у подальшому знімались готівкою.

Вважає, що вказані кошти відповідають ознакам речового доказу, а саме є грошима, набутими кримінально протиправним шляхом, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 32020100000000431 від 02.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.09.2020 року в рамках вказаного кримінального провадження, накладено арешт на грошові кошти у сумі 216 750,00 грн., що знаходяться на ІВАN рахунку АТ «УКРПОШТА» НОМЕР_1 в банківський установі АТ «СІТІБАНК (Україна)» (МФО 300584), вигодоодержувачем яких є ОСОБА_5 , та заборонено службовим особам АТ «УКРПОШТА» виплату ОСОБА_5 станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали слідчого судді.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, ОСОБА_5 , на грошові кошти якого було ухвалою слідчого судді накладено арешт, звернувся до суду з клопотанням про його скасування.

Сторона заявника посилається, зокрема, на те, що ОСОБА_5 не був затриманий, йому не оголошено підозру, також він не є обвинуваченим, не є свідком у кримінальному провадженні № 32020100000000431.

Пояснює, що грошові кошти набуті добросовісно. Отримання (перерахування) цих грошей є наслідком укладання цивільно-правового договору з купівлі-продажу майна №1 від 22.07.2020 року, копію якого він надає.

Посилається на те, що електронні кошти не можуть нести на собі жодних фізичних (речових ознак), а отже не можуть бути речовим доказом.

Разом з ти м, встановлено, що грошові кошти у сумі 216 750,00 грн., які знаходяться на ІВАN рахунку АТ «УКРПОШТА» НОМЕР_1 в банківський установі АТ «СІТІБАНК (Україна)» (МФО 300584) та на які ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.09.2020 року накладено арешт, визнано речовими доказами.

Частиною 10 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32020100000000431від 02.09.2020 року на даний час ще триває.

Таким чином, обґрунтування заявника не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Щодо посилання заявника в частині перекручування слідством фактів та введення в оману суду, то слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Разом з тим, слідчий суддя за результатом розгляду клопотання про арешт майна, прийшов до висновку, що слідчим було доведено необхідність накладення такого арешту на майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що за таких обставин накладення арешту було обґрунтованим і необхідність в ньому не відпала. Питання про долю таких речових доказів має бути вирішено після завершення кримінального провадження в порядку ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для скасування накладеного арешту

Керуючись ст.ст. 98, 170, 173, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна.

Ухвала оскарження не підлягає.

Слідчий суддя: