Ухвала

від 16.11.2020 по справі 201/2996/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1316/20 Справа № 201/2996/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42019042640000102,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 березня 2020 року клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42019042640000102 від 21.05.2019 року за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 364-1 КК України, було задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а саме на:

-квартира АДРЕСА_1 номер об`єкту нерухомого майна 1938069412101;

-квартира АДРЕСА_2 номер об`єкту нерухомого майна 1938273612101;

-квартира АДРЕСА_3 номер об`єкту нерухомого майна 1938171812101;

-квартира АДРЕСА_4 номер об`єкту нерухомого майна 1938224412101;

-квартира АДРЕСА_5 номер об`єкту нерухомого майна 1938129712101;

-квартира АДРЕСА_6 номер об`єкту нерухомості майна 1938098412101.

Заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у місті Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктами та будь-яким державним реєстратором державним та приватним нотаріусам, державним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно об`єктів нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1938069412101, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1938273612101, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1938171812101, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1938224412101, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1938129712101, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1938098412101.

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2020 року.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_8 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження №42019042640000102 - відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та співставивши їх з наданими матеріалами, колегія суддів приходить до наступного.

Під час підготовки до апеляційного розгляду були встановлені обставини, які тягнуть за собою закриття провадження, оскільки в даному випадку відсутні підстави для розгляду апеляційної скарги.

Так, порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, чітко визначено та регламентовано Главою 31 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, в тому числі ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Процедура перегляду судових рішень регламентована Розділом V КПК України, та встановлює розумні обмеження щодо оскарження певної категорії судових рішень. Такої ж позиції притримується Конституційний Суд України, відповідно до якої обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий пп. 3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009). Про те, що доступ до правосуддя не є абсолютним вказується у практиці Європейського суду з прав людини і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури.

Така сама позиція висловлена і у висновках стосовно подібних правовідносин, викладених Верховним Судом у своїх рішеннях (справа № 494/6/18, провадження № 51 9701 км 18 від 04 квітня 2019 року), (справа № 320/3913/18-к, провадження № 51-1717 ск 19 від 11 квітня 2019 року), (справа № 757/71834/17-к, провадження № 51-2489 ск 19 від 22 травня 2019 року), (справа № 227/1325/18, провадження №: 51-7724 км18 від 14 березня 2019 року), а згідно ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як убачаєтьсяз наданихматеріалів,оскаржувана ОСОБА_6 ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42019042640000102 вже була оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпровськогоапеляційного судувід 01липня 2020року ухвалуслідчого суддіЖовтневого районногосуду м.Дніпропетровськавід 30березня 2020рокубуло скасованота постановленонову ухвалу,якою клопотаннястаршого слідчогоСВ СоборногоВП ДВПГУНП вДніпропетровській області ОСОБА_7 ,погоджене зпрокурором Дніпропетровськоїмісцевої прокуратури№2 ОСОБА_8 ,про арештмайна,подане врамках кримінальногопровадження №42019042640000102від 21.05.2019року заознаками злочинів,передбачених ч.3ст.190,ч.2ст.364-1КК України булозадоволено частково, а саме накладено арешт на нерухоме майно: -квартира АДРЕСА_1 номер об`єкту нерухомого майна 1938069412101;-квартира АДРЕСА_2 номер об`єкту нерухомого майна 1938273612101; -квартира АДРЕСА_3 номер об`єкту нерухомого майна 1938171812101;-квартира АДРЕСА_4 номер об`єкту нерухомого майна 1938224412101;-квартира АДРЕСА_5 номер об`єкту нерухомого майна 1938129712101;-квартира АДРЕСА_6 номер об`єкту нерухомості майна 1938098412101шляхом заборони відчуження та розпорядження.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_6 в поданій апеляції оскаржує рішення суду першої інстанції, яке вже переглядалося в апеляційному порядку, а тому в даному випадку апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке було розглянуто по суті, і за його результатами скасовано, тобто наразі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2020 року не існує взагалі, що унеможливлює її оскарження відповідно до положень ст.392 КПК України в апеляційному порядку.

Так, рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення.

Якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження. Верховний Суд визнав правильними такі рішення апеляційних судів (ухвала Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 439/1271/17; постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 180/210/17).

Цей висновок ґрунтується на тому, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК.

Аналогічний підхід був застосований Великою Палатою Верховного Суду, яка вважала за необхідне закрити касаційне провадження, відкрите за скаргою на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (постанова від 23 січня 2019 року у справі № 738/1482/16-к).

Враховуючи наведене, апеляційна скарга третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 не може бути предметом розгляду апеляційним судом, а тому провадження за нею підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 392, 407, 418, 419 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42019042640000102 закрити.

Копію ухвали та апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4