Постанова

від 15.10.2020 по справі 947/21076/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4611/20

Номер справи місцевого суду: 947/21076/19

Головуючий у першій інстанції Маломуж А. І.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря - Чепрас А.І.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічними позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2019 року у складі Маломуж А.І.,

встановив:

02.09.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про поворот виконання рішення суду шляхом відновлення меж земельної відповідно вказаним в рішенні Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2005 року та рішенням апеляційного суду Одеської області від 06.03.2006року, а саме: поворот ліворуч по похилій лінії по існуючому паркану та по лінії про загальною довжиною 7м.; поворот праворуч довжиною 29 м. до перетинання з правою бічною межею ділянки на відстані 13,30 м. від фасадної межі ділянки та не чинити ОСОБА_2 перешкод ОСОБА_3 у користуванні земельною ділянкою площею 454 кв.м. при садибі АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.09.2019 у задоволені заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення - відмовлено.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2019 року та здійснити поворот виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2005 року, яке змінено рішенням апеляційного суду Одеської області від 06.03.2006 року.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06.12.2007 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2005 року та змінене рішення апеляційного суду Одеської області від 06.03.2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою усунення перешкоду користуванні земельною ділянкою було доповнено: зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_4 у користуванні земельною ділянкою при садибі АДРЕСА_1 . Рішення суду було виконано, про що свідчить акт державного виконавця від 04.02.2008 року. На підставі рішень Одеської міської ради від 22 січня 2010 року № 5478-У, від 19 листопада 2011 року № 1469-У на ім`я позивачки був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку. Рішенням Київського районного суду м .Одеси від 21 грудня 2015 року заяву ОСОБА_2 , яка звернулася до суду за нововиявленими обставинами було задоволено, рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2005 року скасовано та постановлено нове рішення яким у позові ОСОБА_4 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Виділено у користування ОСОБА_2 884 кв.м. земельної ділянки прилягаючої до її частини будинку, визначивши межі ділянки. Іншу частину земельної ділянки площею 413 кв.м. виділено у користування ОСОБА_1 . В задоволені іншої частини вимог первісного та зустрічного позову відмовлено. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2015 року було виконано у лютому 2016 року, межі паркану були переставлені у відповідності до зазначеного рішення, самостійно ОСОБА_2 . Постановою Одеського апеляційного суду від 01.08.2019 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2015року було скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 - правонаступника ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, зобов`язання не перешкоджати в користуванні земельною ділянкою закрито. В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, зобов`язання не чинити перешкод відмовлено. Отже, скасоване рішення Київського райсуду м. Одеси від 21,12.2015року вже виконане, тому є необхідність в повороті виконання рішення, оскільки, питання про поворот виконання не було вирішено судом апеляційної інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили про її задоволення.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, повідомлена про час та місце розгляду справи, подала заяву про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на час перебування справи у суді апеляційної інстанції, необов`язковість явки до апеляційного суду, з метою дотримання розумного строку вирішення справи, справу розглянуто за відсутності ОСОБА_2 .

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відмовляючи в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що сторони повернуто у первісний стан , який існував на момент подання позовної заяви.

Колегія суддів погоджується з висновком про унеможливлення задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до Рішення КСУ від 02 листопада 2011 року у справі N 13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Поворот виконання - це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим чи зміненим рішенням суду.

Правом звернення із заявою про поворот виконання рішення наділений лише відповідач, оскільки по суті поворот виконання спрямований на відновлення саме його прав.

Встановлено, що рішенням Київського районного суду м .Одеси від 21 грудня 2015 року заяву ОСОБА_2 , яка звернулася до суду за нововиявленими обставинами було задоволено, рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2005 року скасовано та постановлено нове рішення яким у позові ОСОБА_4 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Виділено у користування ОСОБА_2 884 кв.м. земельної ділянки прилягаючої до її частини будинку, визначивши межі ділянки. Іншу частину земельної ділянки площею 413 кв.м. виділено у користування ОСОБА_1 . В задоволені іншої частини вимог первісного та зустрічного позову відмовлено.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2015 року було виконано у лютому 2016 року, межі паркану були переставлені у відповідності до зазначеного рішення, самостійно ОСОБА_2 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 01.08.2019 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2015року було скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 - правонаступника ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, зобов`язання не перешкоджати в користуванні земельною ділянкою закрито. В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, зобов`язання не чинити перешкод відмовлено.

Отже, зважаючи на те, що заява ОСОБА_1 свідчить про вимоги про повернення до стану, який існував на момент ухвалення рішення суду першої інстанції 04.11.2005 року, а повернення учасників справи у первісний стан в порядку повороту виконання рішення передбачає той стан, що виник до ухвалення рішення по суті справи, то задоволення заяви в спосіб, про який просить сторона неможливе.

З огляду на викладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 20.11.2020.

Головуючий:

Судді: