Рішення

від 23.11.2020 по справі 903/694/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 листопада 2020 року Справа № 903/694/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу № 903/694/20

за позовом:Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент", Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Ямниця

довідповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Промцемент-Луцьк", Волинська область, м. Луцьк

про стягнення 233 262,93 грн.

Встановив: Позивач - Приватне акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промцемент-Луцьк" про стягнення 233 262,93 грн.основного боргу.

В обґрунтування посилається на порушення відповідачем умов договору про продаж продукції №286/10-16 ВН від 17.05.2020, в частині своєчасної оплати.

Ухвалою суду від 24.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь.

Відповідач ухвалу суду отримав 29.09.2020, позивач 30.09.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4302001450949, №7742200317370.

Строк для подання відзиву відповідачу встановлено по 14.10.2020.

Відзив відповідач на адресу суду не подав.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

17.05.2016 між Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківськцемент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промцемент-Луцьк" укладено договір про продаж продукції за №286/10-16 ВН .

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов`язувався виготовляти та систематично постачати і передавати у власність покупця будівельні матеріали (товар), а покупець зобов`язувався прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно п.2.1 договору сторони визначили, що асортимент, кількість та термін відвантаження кожної окремої партії товару визначає покупець разом з продавцем шляхом подання і прийняття до виконання письмових заявок (при відвантаженні залізницею) чи видачі довіреності (при поставці на умовах самовивозу ).

У п. 4.1 договору сторони визначили форму розрахунків - попередню оплату готівкою або по перерахунку. До окремих поставок за умови попереднього погодження з продавцем можливе відтермінування оплати товару до 14-ти календарних днів з моменту відвантаження.

Даний договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорено, не розірвано та не визнано недійсним, а отже є дійсним, укладеними належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статутом залізниць України встановлено, що основним перевізним документом встановленої форми є накладна, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача (ст. 6 Статуту).

Отже, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Предметом даного судового розгляду є стягнення заборгованості за поставлений товар на умовах договору №286/10-16ВН від 17.05.2016 на підставі видаткових накладних.

На виконання умов зазначеного договору позивач відвантажив відповідачу портландцемент, загальна вартість відвантаженого товару становить 1 037 003, 33 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- видаткова накладна №56645 від 13.11.2017;

- видаткова накладна №58973 від 28.11.2017;

- видаткова накладна №4309 від 10.02.2018;

- видаткова накладна №4312 від 10.02.2018;

- видаткова накладна №41870 від 26.07.2018;

- видаткова накладна №41872 від 30.07.2018;

- видаткова накладна №50599 від 22.08.2018;

- видаткова накладна №70105 від 25.10.2018;

- видаткова накладна №70157 від 25.10.2018;

- видаткова накладна №71220 від 01.11.2018;

- видаткова накладна №71872 від 01.11.2018. (а.с. 7-17).

Ціни на товар визначена згідно рахунків: №22054 від 10.11.2017, №22921 від 27.11.2017, №1932 від 08.02.2018, №1933 від 08.11.2018, №17777 від 20.07.2018, №17779 від 20.07.2018, №21145 від 17.08.2018. (а.с 25-31).

Відповідно до п. 2.1. договору № 286/10-16 ВН про продаж продукції від 17.05.2016 р. асортимент, кількість та термін відвантаження кожної окремої партії товару визначає покупець разом з продавцем шляхом подання і прийняття до виконання письмових заявок (при відвантаженні залізницею) чи виданні довіреності (при поставці на умовах самовивозу).

Доставка товару здійснювалася самовивозом на підставі довіреностей: ЯОЕ005162 від 01.11.2018, №1 від 25.10.2018 та залізничним транспортом на підставі заявок: № 03 від 10.11.2017, № 03 від 27.11.2017, № 01 від 08.02.201, №01 від 25.10.2018, № 01 від 23.07.2018, № 02 від 17.08.2018, № 005162 від01.11.2018. (а.с. 18-24).

Факт передачі товару перевізнику підтверджується накладними на відправку вагонами №35132232 (вагон №97267207), №35350453 (вагон №24417180), №39592266 (вагон №97227524), №39210380 (вагон №97251102), №36454627 (вагон №97120166), №39162698 (вагон №97148183), №36454528 (вагон №59492678). (а.с. 32-38).

Відповідно до п.п.2.2.2.3 договору перехід ризиків та права власності на товар відбувається в момент передачі товару перевізнику.

Однак, відвантажений товар був оплачений відповідачем частково в сумі 792 500,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою АТ "Укрексімбанк" від 09.09.2020 №0541900/20964-20. (а.с. 53)

Заборгованість за отриманий товар та послуги по перевезенню залізницею становить 233 262, 93 грн., стверджується матеріалами справи, відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення в силу ст. 193 ГК України, ст. ст. 655, 692 ЦК України.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи наведене, заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 193, 265 ГК України, ст.ст. 655, 692 ЦК України, 73, 74, 76-80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промцемент-Луцьк" (43000, м. Луцьк, вул. Тараса Бульби-Боровця, буд. 13, код ЄДРПОУ 39107974) на користь Приватного акціонерного товариства Івано-Франківськцемент (77422, Івано-Франківська обл., Тисменський район, с. Ямниця, код ЄДРПОУ 00292988) 233 262, 93 грн. - основного боргу та 2102,00 грн. витрат позивача по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення .

Повний текст рішення складено

23.11.2020.

Суддя В. М. Дем`як