Рішення

від 13.11.2020 по справі 904/5100/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2020м. ДніпроСправа № 904/5100/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області, м. Волноваха, Донецька область в інтересах держави в особі Волноваської районної державної адміністрації, м. Волноваха, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Арк Україна", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 845 696,79 грн. за договором № 1112/436 від 26.12.2018 року про закупівлю товарів за державні кошти.

Представники:

від прокуратури: Богомол О.М., службове посвідчення № 036676 видане 11.12.2015 року, прокурор відділу;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Климов О.Б., наказ № 31-К від 27.07.2019 року, директор.

ПРОЦЕДУРА:

Заступник керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Волноваської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Арк Україна" штрафні санкції у розмірі 1 845 696,79 грн. за договором № 1112/436 від 26.12.2018 року про закупівлю товарів за державні кошти.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 10.12.2019 року о 12:20 год.

26.11.2019 року відповідач до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надав клопотання вих. № 491-г/2019 від 26.11.2019 року про залишення позовної заяви без руху, яке обґрунтоване тим, що до позовної заяви додані копії доказів засвідчені особами, які не є учасниками справи та повноваження яких не встановленні та деякі з них зроблені неякісно їх зміст прочитати не можливо.

26.11.2019 року позивач до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області направив клопотання № б/н від 19.11.2019 року про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує повному обсязі та наполягає на його задоволені.

02.12.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов супровідний лист № б/н від 27.11.2019 року, відповідно до якого позивач надає для огляду оригінали документів доданих до позовної заяви, а саме:

- лист Волноваської райдержадміністрації від 17.04.2019 року № 01-41-687 "Про сплату штрафних санкцій";

- лист Волноваської райдержадміністрації від 10.05.2019 року № 01-41-778 "Про сплату штрафних санкцій";

- лист Волноваської райдержадміністрації від 17.05.2019 року № 01-41-825 "Про надання банківських реквізитів";

- лист Волноваської райдержадміністрації від 31.05.2019 року № 01-41-870 "Про повернення попередньої оплати";

- лист Волноваської райдержадміністрації від 08.07.2019 року № 01-41-1103 "Про надання банківських реквізитів".

03.12.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № 497-г/2019 від 02.12.2019 року, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що порушення строків передачі товару за договором № 1112/436 від 26.12.2018 року про закупівлю товарів за державні кошти укладеного між позивачем та відповідачем, сталося не з його вини, а з причин неналежного виконання зобов`язання контрагентом - ПРАТ "ЗАЗ", який обґрунтовує прострочення складністю замовлення, тривалим оформленням замовлення та виготовленням іноземною компанією, складністю отримання дозвільної документації, що викликало додаткове коригування конструкції мобільної надбудови. Унікальність виготовленої продукції. Продукція, що поставлена, не має аналогів в Україні. Є 100% продукцією українського виробника. Прострочення виконання зобов`язань, враховуючи складність замовлення, є незначним.

09.12.2019 року електронною поштою від Волноваської місцевої прокуратури Донецької області до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив вих. № 01-35/3554-19 від 09.12.19 року, відповідно до якого прокуратура не погоджується з доводами викладеними відповідачем у відзиві та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Щодо неправомірності звернення заступника прокурора до суду зазначив, що підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. З ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

10.12.2019 року відповідач до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області направив клопотання № __-г/2019 від 10.12.2019 року про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме:

- копія пропозиції щодо врегулювання спору вих. № 191205-1 від 05.12.2019 року;

- копії доказів щодо направлення пропозиції учасникам справи.

У підготовче судове засідання 10.12.2019 року представник від позивача не з`явився.

У підготовчому судовому засіданні 10.12.2019 року судом розглянуто клопотання відповідача вих. № 491-г/2019 від 26.11.2019 року про залишення позовної заяви без руху та в його задоволенні відмовлено.

У підготовчому судовому засіданні 10.12.2019 року, суд заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі на підставі наступного.

Положеннями статті 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України "Про прокуратуру". Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Таким чином, обставини дотримання прокурором встановленої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду спору за позовом прокурора.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 16 жовтня 2019 року на підставі частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передала справу № 912/2385/18 разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому вказала на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

Велика Палата Верховного Суду, перевіривши наявність підстав для передачі справи на її розгляд та доцільність цього розгляду, дійшла таких висновків.

За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить різну судову практику з наведеного питання:

- у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 922/901/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють установлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). Аналогічні висновки були зроблені у таких постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18 (пункт 30), від 16 квітня 2019 року у справі № 925/650/18 (пункт 51), від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18 (пункт 35), від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18 (пункт 7.16), від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18 (пункт 7.16), а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18 (пункт 25);

- про необхідність обґрунтування та з`ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, зазначено також і в рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів інших касаційних судів (від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18 (пункт 24), від 03 жовтня 2019 року у справі № 802/4083/15-а (пункт 34), від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18, від 01 листопада 2018 року у справі № 910/18770/17, від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, від 25 вересня 2019 року у справі № 201/5279/16, від 04 вересня 2019 року у справах № 372/1688/17-ц та № 448/764/17);

- у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 802/1873/17-а зроблено висновок про те, що "неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави" (пункт 40);

- водночас у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 910/3486/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (пункт 5.6). У подальшому цей висновок викладений у постановах судів апеляційної інстанції різних юрисдикцій (постанови колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 441/702/19, від 16 вересня 2019 року у справі № 441/821/19, постанова колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Харківського апеляційного суду від 18 червня 2019 року у справі № 626/482/19-ц);

- у постанові від 21 березня 2019 року у справі № 910/3486/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору з порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Водночас обставини щодо з`ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, у цій справі судом касаційної інстанції не перевірялися.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань:

- у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що обставини дотримання прокурором установленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті (пункт 33). А відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічні висновки щодо необхідності залишення у такому випадку позову прокурора без розгляду сформульовані у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 серпня 2019 року у справі № 912/2529/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 916/641/18, від 31 липня 2019 року у справі № 916/2914/18, від 03 квітня 2019 року у справі № 909/63/18, від 19 березня 2019 року у справі № 909/63/18, від 26 лютого 2019 року у справі № 920/284/18;

- водночас у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 925/226/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано), погодився із судом апеляційної інстанції, який, установивши, що прокурором у зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, дійшов неспростовного висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та необхідність залишення позову прокурора в інтересах держави в особі ради без розгляду;

- в інших випадках суд касаційної інстанції зазначає про необхідність ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, якщо прокурор не обґрунтував підстав представництва інтересів держави в особі позивачів у суді. Так, у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про скасування ухвали про залишення позову без розгляду, що була постановлена судом першої інстанції на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши, що, з`ясувавши обставини відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів у цій справі, судам слід було відмовити у позові, а не залишати позов без розгляду. Аналогічні висновки сформульовані у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 909/569/18, в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що "прокурор у цій справі звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", господарські суди правомірно відмовили в задоволенні позову". При цьому колегія суддів враховувала правову позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 (у цій справі суд касаційної інстанції також погодився з висновками судів про необхідність відмови у задоволенні позову у такому випадку);

- у судах іншої юрисдикції також виникають проблемні питання щодо визначення правових наслідків. Так, у постанові Апеляційного суду Черкаської області від 18 червня 2019 року у справі № 22-ц/793/1011/19 зазначено, що залишати позовну заяву без розгляду з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд вправі, якщо її заявлено особою, яка не може особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, що в даній справі не має місця, адже позивач - Черкаська місцева прокуратура в особі відповідної посадової особи (заступника керівника), вправі мати та здійснювати процесуальні обов`язки під час розгляду цивільних справ. Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково вказав на відсутність у прокуратури цивільної процесуальної дієздатності, одночасно аргументувавши це відсутністю у прокуратури права на позов, що є різними за змістом правомочностями.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про доцільність розгляду справи № 912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду та ухвалою від 07.11.2019 року зазначену справу прийнято до розгляду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 року зупинено провадження у справі № 904/5100/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 912/2385/18.

20.08.2020 року від прокурора до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 32-3441вих.20 від 14.08.2020 року про поновлення провадження у справі № 904/5100/19.

Висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року щодо застосування норм права зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

У відповідності до статті 230 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Приймаючи до уваги висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі № 904/5100/19 та призначити розгляд справи у підготовче судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2020 року провадження у справі поновлено з 24.09.2020 року та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 24.09.2020 року о 10:00 год.

У підготовче судове засідання 24.09.2020 року прокурор та представник позивача не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 20.10.2020 року о 10:40 год.

19.10.2020 року від прокурора до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № 32-4188вих.20 від 15.10.2020 року щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.

У підготовче судове засідання 20.10.2020 року представник позивача не з`явився.

20.10.2020 року у підготовчому судовому засіданні прокурором та представником відповідача зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.11.2020 року о 10:40 год.

У судове засідання 10.11.2020 року з розгляду справи по суті представник позивача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2020 року у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 13.11.2020 року о 11:30 год.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 13.11.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокурора

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1112/436 від 26.12.2018 року про закупівлю товарів за державні кошти, а саме відповідач порушив строк поставки товару Волноваській районній державній адміністрації, що підтверджується актами приймання - передачі від 06.09.2019 року.

Позиція відповідача

Відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні на те, що порушення строків передачі товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 26.12.2018 № 1112/436 укладеного між Волноваською райдержадміністрацією та ТОВ "Нью Арк України" сталося не з вини Відповідача, а через неналежне виконання зобов`язання контрагентом ПРАТ "ЗАЗ". Обґрунтовуючи прострочення складністю замовлення, тривалим оформленням замовлення, виготовлення іноземною компанією, складністю отримання дозвільної документації, що викликало додаткове коригування конструкції мобільної надбудови..

Позиція прокурора у відповіді на відзив відповідача-3

З визначеними твердженням відповідача прокурор не погоджується, оскільки ТОВ "Нью Арк України" не виконало свої зобов`язання щодо поставки товару у строк до 28.03.2019 року, який було встановлено Договором, та в супереч наданих відповідачем гарантій не виконало своїх зобов`язань щодо сплати штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

23 жовтня 2018 року Волноваською районною державною адміністрацією на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (http://prozorrо.gov.ua) опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за UA-2108-10-23-003095-с, якою передбачено процедуру закупівлі 3-х мототранспортних вантажних засоби (мобільний офіс на базі вантажної о автомобіля з очікуваною вартістю 12 000 000,00 грн.

26 грудня 2018 року, за результатами проведених відкритих торгів, між Волноваською районною державною адміністрацією (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Арк Україна" (далі - учасник, відповідач) укладено договір № 1112/436 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - договір)

Відповідно до п. 1.2. договору, учасник зобов`язується передати у власність замовнику товар згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року №117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", протягом трьох місяців з дня отримання попередньої оплати.

Товаром за цим договором є: за кодом CPV за ДК 021:2015-34130000-7 Мототранспортні вантажні засоби (мобільний офіс на базі вантажного автомобіля), у кількості 3 (три) одиниці, згідно із Специфікацією (п.1.1. договору).

Специфікація підписана сторонами та є Додатком №1 до договору (а.с.30).

Загальна ціна за цим договором становить 11 999 988,00 грн., у тому числі ПДВ 1 999 998,00 грн. (п.3.1. договору).

Згідно п.4.3. договору право власності у замовника виникає після підписання накладної та акту приймання-передачі товару.

Місце поставки товару: вул. Героїв 51 ОМБр, 1, м. Волноваха, Донецької області (п.4.4. договору).

Відповідно до п.5.1. договору розрахунки проводяться шляхом здійснення замовником попередньої оплати у розмірі 100 % від ціни договору на строк не більше трьох місяців, що не суперечить підпункту 3 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 №117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" (із діючими змінами) на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті.

Відповідальність сторін за невиконання умов цього договору визначена в розділі 7.

Так, відповідно до п.7.3 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором учасник сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі 2- облікових ставок НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня за кожен день прострочення від вартості невиконаних зобов`язань.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань не обмежується шести місячним терміном, визначеним ч. 6 ст. 232 ГК України (п.7.4 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018 року або до повного його виконання (п.10.1 договору).

На виконання п.5.1. договору щодо порядку здійснення оплати 26.12.2018 року Замовником на розрахунковий рахунок ТОВ "Нью Арк Україна" були перераховані кошти Волноваською райдержадміністрацією в якості попередньої оплати, що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 26.12.2018 року у сумі 11 990 000,00 грн. та № 6 від 26.12.2018 року у сумі 9 988,00грн. з відміткою органу - Держказначейства про проведену оплату 28.12.2018 року (а.с. 31, 32).

Таким чином, 28.12.2018 року Волноваської райдержадміністрацією здійснено оплату - Великовантажного мототранспортного засобу, мобільного офісу згідно коду ДК 021:2015:34130000-7, придбаного за договором № 1112/436 від 26.12.2018 року, постачальнику за договором ТОВ "Нью Арк Україна".

Відповідачем вказані обов`язки щодо поставки товару у встановлені договором строки належним чином не виконані.

Листом № 01-41-687 від 17.04.2019 року на адресу ТОВ "Нью Арк Україна" позивач надав розрахунок пені та просив повідомити про можливість сплати пені.

При цьому, листом від 14 травня 2019 року №190514-1 ТОВ "Нью Арк Україна" повідомило Волноваську райдержадміністрацію, що усі передбачені Договором штрафні санкції будуть сплачені ТОВ "Нью Арк Україна" за весь період прострочення виконання зобов`язань у повному обсязі та просило повідомити банківські реквізити для здійснення відповідної сплати.

Зазначене, підтверджує, що ТОВ "Нью Арк України" передбачали настання негативних наслідків у вигляді сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань та гарантувала їх повну сплату.

Листом від 17 травня 2019 року №01-41-825 Волноваська РДА надала банківські реквізити для сплати штрафних санкцій станом на 17 травня 2019 року у розмірі 584 547,38 грн.

Однак, всупереч наданим гарантіям з боку ТОВ "Нью Арк Україна", станом на 31 травня 2019 року ТОВ "Нью Арк Україна" не виконало своїх зобов`язань щодо сплати штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладену ситуацію, Волноваська РДА направила листа від 31 травня 2019 року за № 01-41-870 до ТОВ "Нью Арк Україна" про повернення попередньої оплати Товару у розмірі 100% від ціни Договору, що складає 11 999 988,00 грн.

Відповідь від ТОВ "Нью Арк Україна" про розгляд вищезазначених листів Волноваською райдержадміністрацією не була отримана.

08 липня 2019 року, Волноваською райдержадміністрацією було направлено листа за № 02-38-1103 до ТОВ "Нью Арк Україна" про сплату штрафних санкцій у розмірі 1 090 848,24 грн., також залишилося без відповіді.

Станом на 01.09.2019 року ТОВ "Нью Арк Україна" не було додержано жодних із зобов`язань згідно Договору: не здійснено поставку Товару, не сплачені штрафні санкції та не здійснено повернення попередньої оплати Товару у розмірі 100% від ціни Договору, що складає 11 999 988,00 грн.

І лише 06.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Арк Україна" виконало умови Договору, поставило товар Валноваській РДА, що підтверджується Актами приймання-передачі від 06.09.2019 року та видатковими накладними №№ 11, 14, 15 від 06.09.2019 року (а.с.47-52).

З наведеного вбачається, що ТОВ "Нью Арк Україна" виконало зобов`язання з поставки товару з порушенням строку, встановленого договором. Умовами договору № 1112/436 про закупівлю товарів за державні кошти від 26.12.2018 року передбачено поставку товару протягом трьох місяців з дня отримання попередньої оплати. Попередня оплата була отримана відповідачем 28.12.2018 року, а поставка товару відбулася 06.09.2019 року.

За порушення строків поставки товару прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції в сумі 1 845 696,79 грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

За положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (п.3).

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили відповідальність постачальника за порушення зобов`язань за договором у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня за кожен день прострочення від вартості невиконаних зобов`язань.

Згідно з розрахунком прокурора загальний розмір штрафу нараховано у сумі 1 845 696,79 грн. за період з 29.03.2019 року по 05.09.2019 року.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, після фактичного отримання відповідачем передоплати 28.12.2018 року, граничним строком поставки товару є 28.03.2019 року, відповідно прострочка щодо поставки товару виникла у відповідача з 29.03.2019 року.

Здійснивши перевірку наданого розрахунку пені суд встановив, що прокурором вірно визначено період прострочки виконання зобов`язання.

Частиною 2 ст.226 ГК України встановлено, що сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена стаття кореспондується зі ст. 233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші Інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Заперечуючи проти стягнення пені відповідач посилається на те, що порушення строків передачі товару - Мобільного офісу згідно коду ДК 021:2015-34130000-7 Мототранспортні вантажні засоби) за договором № 1112/436 від 26.12.2018 року, укладеного між Волноваською райдержадміністрацією та ТОВ "Нью Арк Україна", сталося не з його вини та зазначає, що після завершення відкритих торгів щодо закупівлі мобільного офісу, на виконання запланованого договору № 1112/436, до його підписання та отримання попередньої оплати, ТОВ "Нью Арк Україна", усвідомлюючи тривалість термінів постачання товару, технічну складність замовлення, на власний ризик, уклав з ПРАТ "Запорізький автомобілебудівний завод" (далі - ПрАТ "ЗАЗ") договір купівлі-продажу № 181212 від 13.12.2018 року. Згідно з п. 1.1. договору ПРАТ "ЗАЗ" прийняв на себе зобов`язання виготовити, обладнати та передати у власність ТОВ "Нью Арк Україна" автомобілі спеціального призначення для виконання функцій мобільного офісу на базі автомобільного шасі з кабіною G3WZZ1167G521СЕ1 у кількості 16 одиниць, надалі до тексту Договору - Товар з необхідною дозвільною документацією для реєстрації в Сервісних центрах МВС України. Згідно п. 1.2. договору строк виготовлення Товару складає 100 календарних днів з дати виконання Покупцем п. 2.2.1. (часткової передплати за товар).

Відповідно до п. 2.2.1. договору ТОВ "Нью Арк Україна" здійснив часткову передплату загальної вартості Товару, яка еквівалентна 76 989,00 доларів США за рахунок власних коштів у строки, що встановлені договором, а саме 17.12.2018 ТОВ "Нью Арк Україна" виконало всі умови договору щодо розрахунків своєчасно.

Згідно з п. 4.1.1. договору ПрАТ "ЗАЗ" зобов`язаний придбати шасі з кабіною для виготовлення спеціальних автомобілів у кількості та за характеристиками згідно Додатку 1 та забезпечити їх митне оформлення (згідно Додатку 1 у кількості 16 одиниць, модель G3WZZ1167G521СЕ1). Крім того, п. 4.1.3. договору передбачено обов`язок ПрАТ "ЗАЗ" отримати сертифікат відповідності, необхідний для реєстрації Товару в межах України. Проте, ПрАТ "ЗАЗ" умови договору щодо строків поставки товару не виконав. Товар передано ТОВ "Нью Арк Україна" за актом приймання-передачі лише 06.08.2019 року. Після чого ТОВ "Нью Арк Україна" розпочав технічне тестування товару та його обкатку.

Так, ПрАТ "ЗАЗ" листом від 18.03.2019 №273/1йЗПП повідомив ТОВ "Нью Арк Україна", що на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2018 року №181212, 17.12.2018 року ПрАТ "ЗАЗ" розміщено замовлення в компанії ТОВ "Вейчай-Рус Трейдінвест" на виробництво і поставку автомобільного шасі з кабіною G3WZZ1167G521СЕ1.

Відповідний контракт на поставку між ПрАТ "ЗАЗ" і "SHANDONG WEICHAI IMPORT AND EXPORT CORPORATION", Китай підписаний 27.12.2018 року, згідно з яким відвантаження шасі з кабіною в кількості 16 одиниць заплановано на 7 КТ (календарних тижнів) 2019 року "SHANDONG WEICHAI IMPORT AND EXPORT CORPORATION" є керуючою компанією групи Компаній в яку входить виробник - "SINOTRUK INTERNATIONAL".

На вимогу виробника "SINOTRUK INTERNATIONAL", враховуючи високоризиковий статус України у сфері міжнародної торгівлі, був укладений прямий контракт між ПрАТ "ЗАЗ" і компанією "SINOTRUK INTERNATIONAL".

Новий контракт підписаний 13.02.2019 року. Дана обставина в свою чергу вплинула на терміни виконання замовлення, в зв`язку з чим, термін відвантаження з незалежних від ПрАТ "ЗАЗ" причин зміщений на 10 КТ (календарних тижнів) 2019. Вищезазначені шасі з кабіною прибули в порт Одеса в середині квітня 2019, були розмитнені та доставлені у м. Запоріжжя тільки наприкінці квітня 2019.

Листом від 05.06.2019 року № 440/ЗППТО ПрАТ "ЗАЗ" повідомив ТОВ "Нью Арк Україна", що процес отримання дозвільної документації був розпочатий ним одразу ж після прибуття з Китаю автомобільних шасі - 15.04.2019 року. На затримку у значній мірі вплинуло застосування умов перевезення працівників офісу у мобільній надбудові, що передбачає застосування додаткових вимог безпеки щодо перевезення людей (наказ Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 року №521), а також необхідність отримання від постачальника автомобільного шасі додаткової технічної документації та обладнання. З цією метою проведено додаткове коригування конструкції мобільної надбудови з дотриманням вимог безпеки перевезення працівників офісу.

У цьому листі ПрАТ "ЗАЗ" повідомив про ймовірну дату отримання вищезазначених документів - червень 2019 року, та запевнив, що перший автомобіль спеціального призначення буде переданий ТОВ "Нью Арк Україна" наступного робочого дня після отримання сертифікатів відповідності.

Про вказані обставини ТОВ "Нью Арк Україна" повідомило Волноваську райдержадміністрацію листом від 19.03.2019 року № 190319-3.

Також, на виконання умов договору № 1112/436 від 26.12.2018 року, ТОВ "Нью Арк Україна" уклало з ПрАТ "ЗАЗ" договір від 08.02.2019 року №2401. Згідно п. 1.1. договору ПрАТ "ЗАЗ" прийняв на себе зобов`язання виконати роботи зі складання мобільних офісів 13 одиниць. Згідно з п. 2.1. договору строк виконання робіт складає 50 календарних днів з моменту укладання договору. Відповідач здійснив оплату робіт своєчасно, що підтверджується платіжними документами. Проте, ПрАТ "ЗАЗ" не виконав своєчасно роботи за цим договором. Передача результатів робіт ТОВ "Нью Арк Україна" відбулася лише 22.05.2019 року, що підтверджується накладною №па-0000286 та актом виконаних робіт (послуг) № па-0001934 від 22.05.2019 року.

Вищевикладені обставини вплинули на кінцевий термін виготовлення мобільного офісу, базовою основою якого є автомобільне шасі з кабіною, оскільки процес його виготовлення передбачає декілька трудомістких стадій. Технологія виробництва вимагає проведення значного переліку робіт з виготовлення мобільного офісу безпосередньо на шасі. Крім того, на затримку поставки також вплинув довготривалий процес отримання дозвільної документації на мобільний офіс.

Відповідач вказує на те, що затримка виконання зобов`язання виникла з причин неналежного виконання зобов`язання контрагентом - ПрАТ "ЗАЗ", який обґрунтував прострочення складністю замовлення, тривалим оформленням замовлення та виготовленням іноземною компанією, складністю отримання дозвільної документації, що викликало додаткове коригування конструкції мобільної надбудови. Продукція, що поставлена, не має аналогів в Україні і є 100% продукцією українського виробника. Прострочення виконання зобов`язань, враховуючи складність замовлення, Відповідач вважає незначним.

Заперечення є безпідставними з огляду на положення ст. 617 Цивільного кодексу України. Відповідно до якої, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач також просить врахувати майновий стан відповідача, фінансова звітність про яке свідчить про значне зменшення грошових коштів на рахунках ТОВ "Нью Арк Україна" у порівнянні з початком 2019 року. Застосування штрафних санкцій може привести до зупинення діяльності підприємства та унеможливити здійснення гарантійного обслуговування продукції.

Належних та допустимих доказів в обґрунтування клопотання про зменшення штрафних санкцій відповідачем не надано, що є підставою для відмови в задоволенні такого клопотання.

Враховуючи обставини, на які посилається відповідач, суд зазначає, що за положеннями цивільного та господарського законодавства вони не звільняють відповідача від відповідальності, що ним усвідомлювалося навіть ще при укладанні договору та під час первісного листування по факту прострочки поставки.

Щодо звернення прокурора в інтересах держави в особі Волноваської районної державної адміністрації.

Причиною звернення прокурора до суду став факт несвоєчасного виконання відповідачем договору за бюджетні кошті та неможливості звернення позивача до суду з відповідним позовом через відсутність в останнього коштів для сплати судового збору. Волноваською районна державна адміністрація неодноразово зверталася з позовом до господарського суду Дніпропетровської області. Наведене підтверджується:

- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2019 року у справі № 904/1436/19 позов Волноваської районної державної адміністрації до ТОВ "Нью Арк Україна" про зобов`язання вчинити певні дії, що полягають у передачі майна, було повернуто без розгляду (у зв`язку з несплатою судового збору);

- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2019 року у справі № 904/2004/19 позов Волноваської районної державної адміністрації до ТОВ "Нью Арк Україна" про зобов`язання вчинити певні дії, що полягають у передачі майна, було повернуто без розгляду (у зв`язку з несплатою судового збору та підтвердження відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів).

04.12.2019 позивач направив до Волноваської місцевої прокуратури копії платіжних доручень, акти приймання-передачі мобільного офісу від 06.09.2019 року, розрахунок пені та реквізити рахунку, на який відповідач зобов`язаний сплатити штрафні санкції згідно договору. Предметом розгляду у даній справі є вимога прокуратури про стягнення штрафної санкції за неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю товарів за державні кошти від 26.12.2018 року № 1112/436 в частині своєчасної поставки товару. До цієї вимоги, з урахуванням положень п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Граничний строк поставки товару 28.03.2019 року. Штраф нараховується за період з 29.03.2019 року по 05.09.2019 року. 26.12.2019 року Волноваська місцева прокуратура направила Волноваській РДА повідомлення про представництво інтересів держави (а.с.53, 54).

Таким чином, звернення прокурора до суду 05.11.2019 року, відбулося відповідно до вимог ст.131-1 Конституції України, п.2 ч.1 ст.2, ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та ст.2 ГПК України, в інтересах держави, яка уповноважила органи місцевого самоврядування здійснювати відповідні функції у правовідносинах щодо виконання договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг за кошти державного та місцевого бюджету.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 27 685,44 грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Арк Україна" (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 21, код ЄДРПОУ 39438751) на користь Волноваської районної державної адміністрації (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Героїв 51 ОМБр, буд. 1, код ЄДРПОУ 05419927) штраф у розмірі 1 845 696,79 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Арк Україна" (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 21, код ЄДРПОУ 39438751) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6, код ЄДРПОУ 25707002, р/р UA918201720343180002000016251, банк - Держказначейська служба України, м. Київ, отримувач - прокуратура Донецької області), витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 27 685,44 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2020

Суддя В.Г. Бєлік