Рішення

від 23.11.2020 по справі 904/4674/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020р. Справа № 904/4674/20

За позовом: Приватної виробничо-комерційної фірми Славута , с. Музиківка

До: Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат , м. Жовті Води

Про: стягнення 122 787, 89 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

ПВКФ Славута (позивач) звернувся з позовом до ДП Східний ГЗК ( відповідач ) про стягнення 122 787, 89 грн. ( в т.ч.: 104 941, 19 грн. - основна заборгованість; 10 554, 22 грн. - пеня; 3 463, 06 грн. - інфляційні втрати та 3 829, 42 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором про закупівлю товару №298/13/83Е від 05.04.2019р. (укладеним між сторонами).

Ухвалою суду від 28.08.20р. відкрито провадження у справі № 904/4674/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ДП Східний ГЗК (відповідач) у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що нарахування пені та штрафу є необґрунтованим, оскільки умовами договору не передбачено їх розмір та порядок нарахування. Також заперечував проти стягнення інфляційних втрат та 3% річних, надав свій контррозрахунок зазначених сум; згідно якого розмір інфляційних втрат склав 3, 05 грн. та розмір 3% річних склав 0, 60 грн.

ПВКФ Славута (позивач) своїм правом на подання до суду відповіді на відзив не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням суду про вручення представнику позивача 05.09.20р. копії ухвали суду про відкриття провадження у справі (а.с.28).

Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом ). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.20р.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Від сторін жодних заяв, клопотань про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом, не надходило.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.19р. між ДП Східний ГЗК (покупець) та ПВКФ Славута (постачальник) укладено договір №298/13/83Е, відповідно до умов якого та специфікації №1 до договору постачальник у червені 2019р. здійснив поставку покупцю товару на загальну суму 304 941, 19 грн. (що підтверджується відповідними видатковими накладними №184 від 03.06.19р. на суму 148 168, 57 грн. та №185 від 03.06.19р. на суму 156 772, 62 грн., а.с. 11-12); а покупець відповідно до п.4.2. договору зобов`язався здійснити оплату отриманої партії товару по факту його поставки з відстрочкою платежу 30 календарних днів.

Згідно п.4.1. договору: товар, який поставляється відповідно до цього договору, сплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України. В п.7.4. договору сторони погодили, що за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України (а.с.8-10).

Однак, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором відповідач оплату за поставлений товар у повному обсязі не здійснив (сплачено лише 200 000, 00 грн.); у зв`язку з чим ( згідно наданого позивачем розрахунку) у відповідача рахується заборгованість за поставлений товар в розмірі 104 941, 19 грн. ( 304 941, 19 грн. - 200 000, 00 грн. = 104 941, 19 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечував проти наявності у нього заборгованості перед позивачем в розмірі 104 941, 19 грн., без зауважень підписав відповідний акт звірки розрахунків станом на 23.04.20р. (а.с.16).

Окрім того, позивач посилаючись на приписи п.7.4. договору та ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: 10 554, 22 грн. - пені; 3 463, 06 грн. - інфляційних втрат та 3 829, 42 грн. - 3% річних (а.с.1-2).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). У відповідності із ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України).

Відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань передбачено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Згідно до п.1.9. цієї Постанови день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені . Відповідно до п.3.2. Постанови : згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур`єр . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р.; цього листа вміщено в газеті Бізнес від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах Законодавство і Ліга .

Відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р.: у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених у різні періоди, кожен внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. Наприклад, гроші вносилися 27 жовтня 1994 в розмірі 2700 тис. Крб., 7 травня 1995 року - 5200 тис. Крб. і 25 грудня 1995 року - 11500 тис. крб. Всього 19400 тис. Крб. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, за результатами якого суд дійшов до висновку про обґрунтованість таких нарахувань.

В той же час, суд погоджується із запереченнями відповідача стосовно безпідставності нарахування позивачем пені в розмірі 10 554, 22 грн. (оскільки договором не встановлено розміру штрафних санкцій; законодавство України не визначає розміру пені, який підлягає стягненню із суб`єкта господарських правовідносин за порушення ним господарського зобов`язання, у випадку, якщо це питання договором не регулюється). Враховуючи вищезазначене, в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 104 941, 19 грн. - основної заборгованості за договором; 3 463, 06 грн. - інфляційних втрат та 3 829, 42 грн. - 3% річних. В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат (52210, м. Жовті Води, вул. Горького, буд.2; код ЄДРПОУ 14309787) на користь позивача - Приватної виробничо-комерційної фірми Славута (75023, с. Музиківка Білозерського району Херсонської області, вул. Київська, 38; код ЄДРПОУ 30069323): 104 941, 19 грн. - основної заборгованості за договором; 3 463, 06 грн. - інфляційних втрат; 3 829, 42 грн. - 3% річних та 1 921, 32 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 23.11.2020р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Ю.Васильєв