Рішення

від 04.11.2020 по справі 909/1389/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1389/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківської місцевої прокуратури

вул.Гаркуші, 9, м.Івано-Франківськ, 76000

в інтересах держави в особі - Івано-Франківської міської ради

вул.Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерагон"

вул.Макогона, 31а, м.Івано-Франківськ, 76018

про: стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати за землю в сумі 44088 грн 47 коп.

за участю представників:

від прокуратури: Журавльова Наталія Євгенівна;

від позивача: представник не з"явився;

від відповідача: представник не з"явився

ВСТАНОВИВ: Івано-Франківська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ерагон" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати за землю в сумі 44088 грн 47 коп.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2020, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення; судовий розгляд справи по суті призначив на 03.02.2020.

Ухвалу про відкриття провадження у справі отримано прокуратурою та Івано-Франківською міською радою 13.01.2020, від відповідача копія ухвали повернулася з відміткою Укрпошти" - інші причини, що не дали змоги виконати обов"язки щодо пересилання поштового відправлення.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2020, суд зупинив провадження у справі №909/1389/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2020, суд постановив провадження у справі поновити, призначити справу до судового розгляду по суті на 08.09.2020.

08.09.2020 від Івано-Франківської місцевої прокуратури надійшли пояснення до позовної заяви №68-3927 вих.-20 від 07.09.2020(вх.№11574/20).

В судовому засіданні 08.09.2020 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення судового розгляду справи по суті на 01.10.2020, про що прокурор та позивач повідомлені під розписку, а відповідач - ухвалою повідомленням.

Судове засідання, призначене на 01.10.2020 не відбулося, у зв"язку з перебуванням судді Рочняк О.В. на лікарняному.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2020, суд повідомив сторін та засновників (учасників) ТОВ "Ерагон" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що судовий розгляд справи по суті відбудеться 04.11.2020.

Враховуючи, що станом на день судового засідання повідомлення про вручення поштового відправлення від відповідача до суду не повернулося, судом здійснено перевірку вручення відповідачу ухвали від 12.10.2020 за даними трекінгу Укрпошти, згідно якого поштове відправлення вручено відповідачу 19.10.2020. Таким чином, судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору.

Разом з тим, відповідач не скористався правом на участь представника в судовому засіданні та подання відзиву на позов.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд позов задовольнити.

В обґрунтування позову зазначила, що відповідач безпідставно без укладення відповідного на те договору оренди користувався земельною ділянкою, що призвело до недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати за фактичне користування землею. Відтак, вважає, що невжиття відповідачем дій щодо укладення такого договору протягом 2017-2018 років свідчить про наявність факту безпідставно набутого майна в сумі недоодержаного доходу за використання земельної ділянки, що в силу закону є підставою для стягнення безпідставно збережених коштів.

В обґрунтування підстав звернення до суду з даним позовом прокурор зазначила, що невжиття органом місцевого самоврядування (Івано-Франківською міською радою) жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави, яке полягало в безпідставному збереженні відповідачем коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати за землю та ненадходженні коштів до бюджету, свідчить про його бездіяльність. За таких обставин, вважає, що наявні підстави для звернення прокуратури до суду з даним позовом на захист інтересів держави в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на, те що відповідач не подав відзив на позов, суд на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

На підставі договору про виділ частки нерухомого майна в натурі №752 від 29.05.2013, укладеного між ПАТ Індуктор", ТОВ "Паншо" та ТОВ "Ерагон" (а.с.35-37), ТОВ "Ерагон" набуло право власності на адміністративно -виробничі будівлі: адміністративно - побутовий корпус літ."О" загальною площею 4612, 6 кв.м.; трансформаторна станція літ. "У" - 63,8 кв.м. Разом: 4676, 4 кв.м. в цілому.

Державну реєстрацію права власності проведено також 29.05.2013, про що свідчать інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна (а.с. 29 -32,82 -83).

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 20.01.2017 №365-9 ТОВ "Ерагон" надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі на земельну ділянку площею 0,2961 за адресою Максимовича,15 для обслуговування адміністративно-виробничих будівель (а.с.33-34).

Згідно з повідомленням Департаменту Комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради листом №342/34.3-02/18в від 12.04.2017, яке направлене ТОВ "Ерагон" 13.04.2017 (а.с.21), Департамент повідомив відповідача про те, що відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", "Положення про Департамент комунальних ресурсів Іван-Франківської обласної ради", затвердженого рішенням Івано- Франківської міської ради №42-2 від 22.12.2015, "Положення про здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м.Івано-Франківську", затвердженого рішенням сесії Івано-Франківської міської ради № 1508-47 від 28.08.2014 із змінами №64-11 від 15.03.2017, з 23.04.2018 по 03.05.2018 буде проведено обстеження земельної ділянки за адресою: вул.Максимовича, 15 у м.Івано-Франківську на предмет дотримання вимог земельного законодавства - наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку (а.с.20).

За результатами обстеження 11.05.2017 земельної ділянки за адресою: вул.Максимовича, 15 у м.Івано-Франківську інспектором з самоврядного контролю управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в присутності свідків складено акт №98, яким встановлено:

- земельна ділянка використовується для обслуговування адміністративно-виробничих будівель ТОВ "Паншо" та ТОВ "Ерагон";

- відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.29-32) власником нерухомого майна за адресою вул.Максимовича, 15 - адміністративно-виробничі будівлі загальною площею 4897,5 кв.м. є ТОВ "Паншо"; адміністративно-виробничі будівлі загальною площею 4676,4 кв.м. є ТОВ "Ерагон";

- підстава набуття права власності ТОВ "Паншо" та ТОВ "Ерагон" - договір про виділ в натурі частки нерухомого майна №752 від 29.05.2013, укладений між ПАТ Індуктор", ТОВ "Паншо" та ТОВ "Ерагон" (а.с.35-37);

- все вищезазначене майно розташоване на земельній ділянці орієнтовною площею 1,63 га. Відповідно до публічної кадастрової карти України кадастровий номер відсутній, земельну ділянку не сформовано;

- відповідно до інформації ДПІ м.Івано-Франківська, ТОВ "Паншо" та ТОВ "Ерагон" за 2014-2017 роки не декларують та не сплачують податкові зобов"язання по платі за землю;

- на обстежувану земельну ділянку відсутні будь-які документи щодо землекористування (а.с.22-24).

Клопотанням №437/343-02/186 від 23.05.2017 Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради звернувся до ТОВ "Паншо" та ТОВ "Ерагон" про укладення договору оренди земельної ділянки та здійснення сплати за користування землею за минулий період із розрахунку договору оренди, який мав бути укладений на час користування (а.с.26). Клопотання направлено 24.05.2017, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.27).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 20.12.2017, земельній ділянці, яка розташована за адресою Максимовича, 15 у м.Івано-Франківську площею 0,2961 га присвоєно кадастровий номер 2610100000:08:001:0182, форма власності - комунальна, інформація про зареєстроване право відсутня, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, дата державної реєстрації земельної ділянки 20.12.2017 (а.с.66-68).

Відповідно до витягу з рішення Івано-Франківської міської ради №135-19 від 02.05.2018 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань" та додатку 4 до рішення вирішено затвердити ТОВ "Ерагон" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передати земельну ділянку по вул.Максимовича, 15, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:08:001:0182 в оренду (а.с.70).

02.05.2018 між Івано-Франківською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "Ерагон" (Орендар) укладено договір оренди землі (а.с.61- 62), згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної , машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться на вул.Максимовича,15, кадастровий номер - 2610100000:08:001:0182 (п.1 договору).

Згідно з п.2 договору "Об"єкт оренди" - на підставі п.5 додатку 4 рішення 19 сесії 7 демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 02.05.2018 №135-19 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2961 га, у т.ч. під забудовою 0,1320 га, інших угідь - 0,1641 га.

Державну реєстрацію права користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерагон" вказаною земельною ділянкою проведено 07.12.2018, про що свідчать витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.72-80) та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.82-83).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі станом на 2018 рік від 09.10.2018 №1142/0/196-18 нормативно грошова оцінка земельної ділянки по вул.Максимова, 15, склала 1 523 891 грн 09 коп. (а.с.81).

Згідно з довідкою ДФС в Івано-Франківській області №2651/9/09-19-55-12-19 від 18.07.2019, видано. Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, ТОВ "Ерагон" задекларовано орендну плату за 2018-2019 роки по договору оренди земельної ділянки площею 0,2961 га за адресою: вул.Максимовича,15, кадастровий номер 2610100000:08:001:0182 починаючи з 07.12.2018. Протягом 2017-2018 років ТОВ "Ерагон" задекларовано та сплачено земельний податок за земельну ділянку площею 0,1397 га, за 2017 рік в сумі 4780 грн 50 коп., за 2018 - 9560 грн 95 коп. Проте, 31.01.2019 подано уточнюючі декларації по земельному податку за 2017, 2018 роки, згідно яких зменшено нарахування в сумі 14341 грн 45 коп. по причині відсутності документів на право власності (користування) земельною ділянкою (а.с.51).

Відповідно до розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної власності на території м.Івано-Франківська, розробленого Департаментом комунальних ресурсів, ТОВ "Ерагон" за користування земельною ділянкою за адресою вул.Максимовича,15, у м.Івано-Франківську за період з 20.12.2017 по 06.12.2018 безпідставно зберегло 44 088 грн 47 коп. (а.с.85).

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, що згідно ст.14 Конституції України перебуває під особливою охороною держави.

Суд встановив, що на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Івано-Франківською міською радою, яка протягом розумного строку не вживала заходів щодо звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати до державного бюджету, тобто навів підставу для представництва інтересів держави та для звернення з позовом до суду.

Таким чином подання позову прокурором в інтересах держави у даній справі є обґрунтованим.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі ст.1212 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщено.

Судом встановлено, що відповідач набув право власності на нерухоме майно на підставі договору про виділ частки нерухомого майна в натурі №752 від 29.05.2013, розміщеного на земельній ділянці, яка не перебуває у власності сторін (ПАТ "Індуктор", ТОВ "Паншо", ТОВ "Ерагон") - п.8 договору.

З огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

З урахуванням положень статей 120, 125 ЗК України та статті 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

При цьому, частиною першою статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частин третьої-четвертої цієї ж статті сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, а земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

За встановлених судом обставин, земельна ділянка площею 0,2961 га, кадастровий номер 2610100000:08:001:0182, розташована за адресою Максимовича, 15 у м.Івано-Франківську сформована як об`єкт цивільних прав 20.12.2017, про що свідчить копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.66-68).

При дослідженні питання щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати з моменту формування земельної ділянки в розумінні статті 79-1 Земельного Кодексу України, а саме з 20.12.2017 по 06.12.2018 (заявлений позивачем період) суд виходив з такого.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (п.71).

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №917/353/19.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з положеннями частини 5 статті 5, частини 1 статті 13 Закону України "Про оренду земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Крім того приписи статті 288 Податкового кодексу України вказують на те, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

В матеріалах справи наявний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2961 м. кв, що знаходиться за адресою Максимовича, 15, власник ТОВ "Ерагон" станом на 2018 рік, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1523891 грн 09 коп. (а.с.65).

Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку вищевказаної земельної ділянки станом на 2017 рік матеріали справи не містять.

Отже, підстави для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за 2017 рік у суду відсутні.

Розрахунок орендної плати здійснювався позивачем в розмірі 3 відсотків від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача належить стягнути безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати з 01.01.2018 по 06.12.2018, що становить 42585 грн 45 коп., а відповідно позов належить до часткового задоволення.

Судові витрати, у відповідності до ст.129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Ерагон" (вул.Макогона, 31а, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 37951942) на користь Івано-Франківської міської ради (вул.Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 33644700) 42585 (сорок дві тисячі п"ятсот вісімдесят п"ять) гривень 45 коп. безпідставно збережених коштів.

Стягнути з ТОВ "Ерагон" (вул.Макогона, 31а, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 37951942) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул.Грюнвальдська,11, м.Івано-Франківськ, 76000, код 03530483) 1855 (одну тисячу вісімсот п"ятдесят п"ять) гривень 49 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Повне рішення складено 19.11.2020

Суддя О.В. Рочняк