Рішення

від 18.11.2020 по справі 910/1288/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2020Справа № 910/1288/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю помічника судді Грузького Ю.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/1288/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Актив Спец Пром"

(Україна, 02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 7/15; ідентифікаційний код: 38443933)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лафаєтс"

(Україна, 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 4; ідентифікаційний код: 42642405)

про стягнення 976 488,00 грн

Представники сторін :

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Актив Спец Пром" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Дайнемікс Групп" (далі - відповідач) про стягнення 977 807,50 грн, з яких 976 000,00 грн заборгованості та 1 807,50 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором позики № 07/03 (поворотної фінансової допомоги) від 07.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

12.02.2020 (у встановлений судом строк) до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1288/20, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2020.

Підготовче засідання, призначене на 18.03.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/1288/20 призначено на 03.06.2020.

03.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла уточнена позовна заява, яка розцінена судом як заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивачем заявлено до стягнення з відповідача 976 000,00 грн заборгованості та 488,00 грн штрафу.

У підготовче засідання 03.06.2020 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, явка представників сторін у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 03.06.2020 судом було відкладено розгляд справи на 01.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/1288/20 призначено на 01.07.2020.

У підготовче засідання 01.07.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 01.07.2020 представником позивача було подано клопотання, в якому позивач просив суд врахувати зміну найменування відповідача.

У підготовчому засіданні 01.07.2020 судом було прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, здійснено зміну найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Дайнемікс Групп" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лафаєтс" та оголошено перерву до 29.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/1288/20 призначено на 29.07.2020.

У підготовче засідання 29.07.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 29.07.2020 судом було оголошено перерву на 09.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/1288/20 призначено на 09.09.2020.

У підготовче засідання 09.09.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

Враховуючи, що судом було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.10.2020.

Судове засідання, призначене на 16.10.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/1288/20 призначено на 18.11.2020.

У судове засідання 18.11.2020 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

Оскільки в матеріалах справи наявні всі необхідні докази для ухвалення рішення, а також враховуючи, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 18.11.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Актив Спец Пром" (далі - позикодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карго Дайнемікс Групп", яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лафаєтс" (далі - позичальник, відповідач) було укладено Договір позики № 07/03 (поворотної фінансової допомоги) (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позикодавець надає позичальнику позику, а останній зобов`язується повернути позику у визначений договором строк.

Згідно з п. 2.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 19.04.2019 до Договору, сума позики становить 976 000,00 грн.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ним було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 976 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 92 від 06.03.2019 на суму 100 000,00 грн, № 97 від 11.03.2019 на суму 120 000,00 грн, № 138 від 26.03.2019 на суму 251 000,00 грн, № 140 від 27.03.2019 на суму 5 000,00 грн, № 193 від 24.04.2019 на суму 150 000,00 грн, № 197 від 25.04.2019 на суму 120 000,00 грн та № 207 від 07.05.2019 на суму 230 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору строк надання позики становить п`ять місяців з моменту надходження суми позики на банківський рахунок позичальника до 31.07.2019.

У пункті 4.1 Договору сторони погодили, що позика повертається позикодавцю на його банківський рахунок у строк, вказаний в п. 3.1 Договору.

Договір набуває чинності з моменту перерахування суми позики позичальнику і діє до 31.07.2019, з питань розрахунків - до моменту його остаточного виконання (пункт 5.1 Договору).

Як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором щодо повернення суми позики не виконав.

З огляду на те, що відповідач не повернув суму позики, позивач звернувся до суду з цим позовом та, з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором у розмірі 976 000,00 грн та штраф у розмірі 488,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором позики, який підпадає під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з п. 14.1.257 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Частиною першою статті 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Суд встановив, що позивачем, на виконання умов Договору, було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 976 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №92 від 06.03.2019 на суму 100 000,00 грн, №97 від 11.03.2019 на суму 120 000,00 грн, №138 від 26.03.2019 на суму 251 000,00 грн, №140 від 27.03.2019 на суму 5 000,00 грн, №193 від 24.04.2019 на суму 150 000,00 грн, №197 від 25.04.2019 на суму 120 000,00 грн та №207 від 07.05.2019 на суму 230 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення пункту 3.1 Договору, зобов`язання відповідача щодо повернення суми позики мало бути виконане протягом п`яти місяців з моменту надходження суми позики на банківський рахунок до 31.07.2019.

Приймаючи до уваги умови укладеного сторонами Договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки невиконання зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідач не надав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 976 000,00 грн визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 488,00 грн.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 6.2 Договору при простроченні повернення позики позичальник сплачує позикодавцю штраф у розмірі 0,05% від неповерненої суми позики.

Таким чином, оскільки відповідачем порушено строк повернення суми позики за Договором, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 488,00 грн (976000,00 грн х 0,05%) також є обґрунтованою.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за Договором у розмірі 976 000,00 грн та штраф у розмірі 488,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 647,32 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лафаєтс" (Україна, 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 4; ідентифікаційний код: 42642405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Актив Спец Пром" (Україна, 02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 7/15; ідентифікаційний код: 38443933) заборгованість в розмірі 976 000 (дев`ятсот сімдесят шість тисяч) грн 00 коп., штраф у розмірі 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 647 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок сім) грн 32 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 23.11.2020

Суддя О.В. Нечай