Рішення

від 23.11.2020 по справі 910/13129/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020Справа № 910/13129/20 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Слобода" (вул. Полтавський шлях, 123, м. Харків, 61064)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (вул. Віскозна, 3, м. Київ, 02094)

про стягнення 462 704,22 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Слобода" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" про стягнення 462 704,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором постачання нафтопродуктів № 2213 від 11.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Слобода" про забезпечення позову у справі № 910/13129/20 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 № 910/13129/20 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.09.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13129/20, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/13129/20 від 21.09.2020 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана представниками позивача та відповідача, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Слобода" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (Постачальник) укладено договір № 2213 постачання нафтопродуктів (надалі також - договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується у відповідності з замовленням передавати у власність Покупця наступ нафтопродукти, далі по тексту Товар : бензин, А-92, бензин А-95, дизельне паливо, а Покупець зобов`язується приймати Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Згідно з п. 2.2 договору, номенклатура Товару, його кількість, ціна встановлюються Сторонами за спільною згодою на основі заяви Покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на Товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України т складають невід`ємну частину цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками Покупця на постачання тої чи іншої партії Товару. Заявка вважається оформленою Покупцем належним чином, якщо в ній зазначено найменування, кількість, ціна Товару та якщо вона була надіслана Постачальнику письмово (факсом або електронною поштою), У разі вивезення Товару транспортними засобами Покупця в заявці також зазначається графік подачі транспортних засобів в рамках строку поставки, передбаченому п. 3.6. даного Договору. В разі вивезення Товару транспортними засобами Постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортного засобу. Належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення Постачальником рахунку-фактури. Постачання Товару підтверджується первинними документами (видатковою накладною), які підписані уповноваженими представниками обох Сторін.

У випадку поставки Товару за цим Договором на умовах 100% передплати, Покупець зобов`язаний прийняти у своє розпорядження Товар у строк не пізніше ніж через 3 (три) робочі дні з дати зарахування грошових коштів на банківському рахунку Постачальника, а у випадку порушення Покупцем цього строку з будь-яких причин, Постачальник має право повернути грошові кошти Покупцю, отримані за такий Товар, протягом трьох робочих днів з дати порушення вищезазначеного строку, якщо інше Сторони не обумовлять у відповідній додатковій угоді до цього договору. (п. 3.6 договору)

Згідно з п. 3.7 договору, перехід права власності на Товар відбувається в момент передачі. Моментом передач товару вважається дата фактичного переходу товару, що підтверджується підписанням накладних на отримання товару покупцем.

За приписами пунктів 4.2-4.5 договору, оплата Покупцем вартості Товару, може здійснюватись на умовах попередньої оплати вартості Товару або з відстрочкою оплати вартості поставленого Товару протягом трьох банківських днів. Порядок розрахунків по кожній партії Товару вказується в додатковій угоді на отримання Товару.

У випадку погодження Сторонами попередньої оплати за Товар, Покупець здійснює 100% передплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника.

Розрахунки по даному Договору між Сторонами здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Оплата здійснюється згідно рахунку-фактури Постачальника.

Цей Договір набуває чинності з дати його укладення та діє до 31 грудня, а в частині розрахунків до їх повного проведення. (п. 10.1 договору)

На виконання умов договору позивач здійснив оплату палива дизельного ДП-Д-Євро5-ВО на підставі виставленого відповідачем рахунку № МУ000002003 від 07.05.2020 на суму 459 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5477 від 07.05.2020.

Крім того, на виконання умов договору позивач здійснив оплату палива дизельного ДП-Д-Євро5-ВО на підставі виставленого відповідачем рахунку № МУ000003299 від 21.07.2020 на суму 425 100,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5665 від 21.07.2020.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не було поставлено товар, попередньо оплачений позивачем за договором в загальному розмірі 461 090,40 грн та не повернуто здійснену за нього оплату, яку й просить стягнути з відповідача за даним позовом. Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача штраф у розмірі 461,09 грн згідно з п. 6.4 договору та 3% річних в розмірі 1 152,73 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статей 692, 693 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач здійснив оплату палива дизельного ДП-Д-Євро5-ВО на підставі виставленого відповідачем рахунку № МУ000002003 від 07.05.2020 на суму 459 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5477 від 07.05.2020.

Крім того, на виконання умов договору позивач здійснив оплату палива дизельного ДП-Д-Євро5-ВО на підставі виставленого відповідачем рахунку № МУ000003299 від 21.07.2020 на суму 425 100,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5665 від 21.07.2020.

У п. 3.6 договору сторони погодили, що у випадку поставки Товару за цим Договором на умовах 100% передплати, Покупець зобов`язаний прийняти у своє розпорядження Товар у строк не пізніше ніж через 3 (три) робочі дні з дати зарахування грошових коштів на банківському рахунку Постачальника, а у випадку порушення Покупцем цього строку з будь-яких причин, Постачальник має право повернути грошові кошти Покупцю, отримані за такий Товар, протягом трьох робочих днів з дати порушення вищезазначеного строку, якщо інше Сторони не обумовлять у відповідній додатковій угоді до цього договору.

Видатковою накладною № 2692 від 13.05.2020 та товарно-транспортною накладною на відпуст нафтопродуктів (нафти) № МУ2692 підтверджується, що на підставі рахунка на оплату № 2003 від 07.05.2020 відповідач поставив, а позивач прийняв паливо дизельне ДП-Д-Євро5-ВО на суму 422 820,00 грн.

Доказів поставки решти оплаченого позивачем товару на загальну суму 461 280,00 грн матеріали справи не містять.

21.08.2020 позивач направив відповідачу вимогу від 19.08.2020 про повернення грошових коштів у сумі 425 100,00 грн, сплачені платіжним дорученням № 5665 від 21.07.2020 та в сумі 36 180,00 грн, сплачені платіжним дорученням № 5477 від 07.05.2020, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком від 21.08.2020.

У відповідь на вказану вимогу відповідач у листі від 25.08.2020 зазначив, що карантин обмежив нормальну господарську діяльність товариства, однак, товариство робить все можливе для належного виконання зобов`язань. При цьому, відповідач додав до листа графік погашення заборгованості за договором, у якому визнає заборгованість за непоставлене паливо за договором на суму 461 090,40 грн та зобов`язується сплатити ці кошти згідно наведеного у таблиці графіку, зокрема, до 23.10.2020.

Однак, відповідач указаний графік не погодив та звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості відповідача, яка, за вирахуванням залишку в розмірі 189,60 грн, становить 461 090,40 грн.

За ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17.

За наведених вище обставин судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив поставку товару у повному обсязі та не здійснив повернення суми попередньої оплати, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 461 090,40 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Крім того, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача штрафу 461,09 грн згідно з п. 6.4 договору.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.4 договору, у випадку умисного порушення строків поставки Товару, Постачальник на вимогу Покупця сплачує штраф у розмірі 0,1 % від вартості Товару, поставку якого прострочено.

Оскільки відповідач допустив прострочення поставки товару, а відсутності умислу та своєї вини в цьому не довів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення штрафу у заявленому позивачем розмірі 461,09 грн, адже згідно з ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Поряд з викладеним, позивач заявив до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 1 152,73 грн за порушення виконання зобов`язання з повернення попередньої оплати на 31 день, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України на підставі якої позивач звертається з такою вимогою, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013).

Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставкиу відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

При цьому, у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Платати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.

Зважаючи на викладене, позивач має право на нарахування 3% річних на загальну суму заборгованості, починаючи з 25.07.2020.

Отже, враховуючи прострочення позивача, що триває по цей час, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, враховуючи відсутність будь-яких заперечень та спростувань від відповідача, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (вул. Віскозна, 3, м. Київ, 02094, ідентифікаційний код 41692853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Слобода" (вул. Полтавський шлях, 123, м. Харків, 61064, ідентифікаційний код 32869547) борг у розмірі 461 090,40 грн, штраф у розмірі 461,09 грн, 3% річних у розмірі 1 152,73 грн та судовий збір у розмірі 6 940,56 грн.

3. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 23.11.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко