Рішення

від 23.11.2020 по справі 910/12024/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2020Справа № 910/12024/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТО АКТИВ" простягнення 337 675, 00 грн Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін:

без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Центр-Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форто Актив" про стягнення вартості майна, отриманого в строкове платне користування згідно з договором оренди № 8594 оренди обладнання від 06.05.2019, а саме: - балки дерев`яної 2, 65 (євро) - 270 шт.; - балки дерев`яної 3,90 (євро) - 155 шт.; корони фарбованої - 167 шт., у розмірі 337 675, 00 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 відкрито провадження у справі № 910/12024/20, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Поряд із тим, розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" від 11.03.2020 за №211 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

В подальшому, Кабінетом Міністрів України було винесено ряд постанов, а саме - постанови № 239 від 25.03.2020, № 392 від 20.05.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020 та № 956 від 13.10.2020, відповідно до яких термін карантину неодноразово подовжувався та станом на момент розгляду даної справи термін карантину продовжено до 31.12.2020.

Між тим, 02.04.2020 набули чинності зміни до Господарсько-процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) ". Згідно вказаного Закону пункт 4 Прикінцевих положень ГПК України викладений в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згодом, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020, було внесено зміни до пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, та викладено його у наступній редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Вказаний Закон набув чинності 17.07.2020.

Поряд із тим, суд враховує положення статті 64 Конституції України якою передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану. Відтак право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Водночас, керуючись ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 02.09.2020 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 18.08.2020.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків у зв`язку із запровадженням карантину, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч.2 ст.178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Центр-Плюс" (далі також - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форто Актив" (далі також - орендар) було укладено договір № 8594 оренди обладнання, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування наступне обладнання (обладнання, майно що орендується/передається в оренду, орендоване майно):

- майно, що орендується по комплектуючих згідно з Додатком № 1, який є невід`ємною частиною даного договору.

Майно, що орендується за цим договором використовується орендарем відповідно до його технічного призначення, визначеного виробником - виконання внутрішніх та зовнішніх робіт на фасаді і підвісних елементах, проведення будівельних, монтажних та інших ремонтних робіт з дотриманням нормативних вимог безпеки праці та інших норм чинного законодавства України (п. 2.1. договору).

Майно, що орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 10 днів з моменту підписання даного договору. Передача майна в оренду здійснюється уповноваженими представниками сторін згідно з Додатком № 1 до даного договору, який по своїй суті є Актом приймання-передачі майна в оренду з одночасним зазначенням технічного стану майна, що передається в оренду. Загальна (заставна) вартість майна, що передається в оренду зазначена в Додатку № 1, а майно передається оренду під гарантійний лист орендаря (п.п. 3.1.-3.4. договору оренди).

Положенням розділу 4 договору оренди також встановлено, що майно вважається переданим з моменту підписання уповноваженими представниками сторін даного договору та Акту приймання-передачі майна в оренду. Строк оренди становить 32 днів (за період з 07.05.2019 по 07.06.2019), але у будь-якому випадку відлічується з моменту прийняття майна, що орендується, за Актом приймання-передачі.

Орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 07.05.2019 (п. 5.2. договору оренди).

Після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний протягом 07.06.2019 повернути майно, що орендується орендодавцю разом з тарою, упаковкою та технічною документацією (комплектно) за Актом приймання-передачі (повернення майна з оренди), який є невід`ємною частиною даного договору (п. 8.1. договору оренди).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (їх належними представниками) і діє протягом строку, зазначеного в п.п. 4.2.- 4.4. договору, а в частині грошових зобов`язань, - до повного їх виконання (п. 10.1. договору оренди).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, 06.05.2019 сторонами на виконання договору № 8594 від 06.05.2019 підписано Акт прийому-передачі майна в оренду, за яким передано:

- балка дерев`яна, 270 штук, заставна вартість 171 720, 00 грн;

- балка дерев`яна, 155 штук, заставна вартість 145 080, 00 грн;

- корона фарбована, 167 штук, заставна вартість 20 875, 00 грн;

- стійка опалубочна 2,32-4,0 м (фарбована), 46 штук, заставна вартість 45 816, 00 грн;

- стійка опалубочна 3,5м (фарбована), 89 штук, заставна вартість 77 608, 00 грн;

- стійка опалубочна проміжна 3,5м (фарбована), 122 штуки, заставна вартість 96 721, 60 грн;

- стропова підпора 2,30-4,10 (ВМ), 17 штук, заставна вартість 29 633, 04 грн;

- стропова підпора SF20-350 (тип D) ST (AM), 15 штук, заставна вартість 26 146, 80 грн;

- тринога посилена фарбована, 72 штуки, заставна вартість 43 070, 40 грн;

- тринога фарбована, 95 штук, заставна вартість 47 329, 00 грн;

Всього на заставну вартість 703 999, 84 грн.

Спір у справі, за твердженнями позивача, виник у зв`язку з тим, що в порушення умов договору, майно, передане відповідачу у строкове платне користування згідно з Актом приймання-передачі в оренду від 06.05.2019, у строк передбачений договором, а саме 07.06.2019 відповідачем не повернуто.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом, пунктом 4.4. договору передбачено те, що у разі необхідності з боку орендаря строк оренди майна може бути продовжено за умови письмового погодження з орендодавцем, про що орендар повинен попередити останнього не пізніше ніж за одну добу до закінчення строку, визначеного у п. 4.2. договору. Якщо обумовлений в договорі строк оренди буде перевищений без письмового дозволу орендодавця, то буде вважатися, що строк оренди майна продовжено орендарем в односторонньому порядку на невизначений строк, але у будь-якому випадку до повернення майна його власнику, за що орендарю нараховується відповідна орендна плата. При цьому орендодавець має право змінити вартість орендних платежів з письмовим попередженням про це орендаря.

Крім того, ч. 4. ст. 284 Господарського кодексу України встановлено те, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи вищевикладене та доводи позивача, які не спростовані відповідачем, договір оренди пролонговано з 08 червня 2019 року на строк 32 календарні дні, тобто на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

12 червня 2019 року, позивачем на підставі п. 6.1. Договору № 8594 оренди обладнання від 06 травня 2019 року, здійснено перевірку порядку використання орендарем майна, що орендується, у відповідності до умов даного договору.

При проведенні вище вказаної перевірки позивачем встановлено та зафіксовано відповідним Актом про відсутність майна від 12 червня 2019 року, те, що майно, яке передано останнім в оренду відповідачеві за Актом приймання-передачі від 06 травня 2019 року на загальну суму 703 999, 84 грн відсутнє за адресами за якими повинно використовуватись згідно п. 3.5. договору № 8594 оренди обладнання від 06 травня 2019 року, а саме: Україна, Львівська обл., с. Солонка, вул. Квітнева, 166; Україна, Львівська обл., с. Брюховичі, вул. Крута, 10а.

Тобто, відповідачем порушено умови договору, зокрема останнім у односторонньому порядку без письмового повідомлення про це позивача та отримання від нього письмової згоди, змінено адресу за якою повинно використовуватись орендоване майно (п.3.5. договору), вивезено орендоване майно у невідомому напрямку.

Відповідно до п. 7.3. вище зазначеного договору, орендар не має права передавати свої права по договору третій стороні, також здавати орендоване обладнання в суборенду, передавати його в розпорядження третій стороні, або на іншу робочу площадку без письмової згоди орендодавця.

Згідно ч. 1, 2 ст. 773 Цивільного кодексу України, наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відтак, 13 червня 2019 року, позивачем було надіслано відповідачу цінним листом з описом вкладення Повідомлення про дострокове припинення (розірвання) Договору № 8594 оренди обладнання від 06 травня 2019 року з вимогою негайно повернути орендоване майно.

Відповідно до п. 14.6. вищевказаного договору, сторони погодили, що будь-які документи, які стосуються даного договору та надіслані однією стороною іншій стороні на адресу зазначену у цьому договорі та адресу сторони, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України поштовим відправленням цінним листом з описом вкладення, у випадку їх неотримання іншою стороною або відмовою від їх отримання, відсутністю сторони за зазначеними адресами, повернення такого поштового відправлення цінного листа з описом вкладення у зв`язку із закінченням строку зберігання, вважаються належним чином врученими такій стороні даного договору.

Однак, як стверджує позивач, вищезазначене повідомлення про припинення (розірвання) договору з вимогою негайно повернути майно залишене відповідачем без задоволення.

Станом на день подання позову частина майна, переданого відповідачу у строкове платне користування на суму 337 675, 00 грн, а саме: - балка дерев`яна 2,65 (ЄВРО) - 270 шт.; - балка дерев`яна 3,90 (ЄВРО) - 155 шт.; корона фарбована - 167 шт., залишається неповернутою останнім позивачу, вище перелічене майно знайти не вдалось.

Відповідно до п. 9.2.4. договору оренди, у випадку неповернення у встановлений строк, а також у випадку пошкодження обладнання (при неможливості відновлення), порушення комплектності (при якому подальша експлуатація обладнання неможлива або його втраті, орендар сплачує орендодавцю вартість такого обладнання, згідно із цінами, вказаними в Актах прийому-передачі (Додатках до Договору) з нарахуванням податку на додану вартість (відповідно до чинного законодавства України). Сторони погодили те, що складений орендодавцем в односторонньому порядку Акт оцінки пошкодженого майна, що орендується, Акт про втрату обладнання/майна, що орендується, Акт про відмову повернення обладнання/майна, що орендується за даним Договором в цілому або частково по елементах, є підставою для відшкодування орендарем орендодавцеві вартості обладнання, яка вказана в Додатку №1 до даного договору.

Враховуючи вище наведене, позивачем складено Акт про втрату обладнання/майна, що орендується від 01 липня 2019 року та Акт про відмову повернення обладнання/майна від 01 липня 2019 року.

Згідно з п. 8.3. вищевказаного договору, орендар несе відповідальність за пошкодження орендованого обладнання під час оренди, а також за втрату обладнання орендар зобов`язаний повернути орендодавцю вартість пошкодженого або втраченого під час оренди обладнання у відповідності з заставними цінами (вказаними в Додатку №1 до даного договору). Факт пошкодження або втрати обладнання/майна, що орендується за даним договором, орендодавець при здійсненні перевірки порядку використання орендарем майна, що орендується, у відповідності до умов даного договору, має право фіксувати в односторонньому порядку шляхом складення відповідного Акту оцінки пошкодженого майна або втрату обладнання/майна, що орендується за даним договором.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість отриманого в оренду та не повернутого майна грошовими коштами згідно з заставною вартістю, вказаною в Додатку №1 до даного Договору.

Відповідно до Додатку №1 до договору оренди, заставна вартість всього майна переданого в оренду становить 703 999,84 грн.

Вартість неповернутої відповідачем частини майна, переданої останньому у строкове платне користування, а саме: - балки дерев`яної 2,65 (ЄВРО) - 270 шт.; - балки дерев`яної 3,90 (ЄВРО) - 155 шт.; корони фарбованої - 167 шт. становить 337 675,00 грн.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне виконання взятих на себе зобов`язань за договором оренди.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форто Актив" (03680, м. Київ, вул. Довженка, 7; код ЄДРПОУ 42340198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС" (79024, м. Львів, вул. Кордуби, 5; код ЄДРПОУ 31979009) вартість майна, отриманого в строкове платне користування згідно з договором оренди № 8594 від 06.05.2019 у розмірі 337 675, 00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 065, 12 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано 23.11.2020 року.

Суддя Ю.О.Підченко