Рішення
від 23.11.2020 по справі 910/12497/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2020Справа № 910/12497/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Лондрі Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял де Парі"

про стягнення 24495,53 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Лондрі Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял де Парі" про стягнення за договором про надання послуг з прання від 24.10.2017 № 24/241017-Бр основного боргу в розмірі 22604 грн. та 1891,53 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

01.09.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01004, м. Київ, вул. В. Васильківська, 5.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправленя.

У той же час, згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 16.04.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.10.2017 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір № 24/241017-Бр про надання послуг з прання, за умовами якого виконавець зобов`язався за завданням замовника та відповідно до умов договору надати пральні послуги, а замовник - прийняти та оплатити виконавцеві зазначені послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Вартість надання пральних послуг, узгоджена замовником та виконавцем, наведена в додатку № 1 (пункт 4.1 договору).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що оплата послуг наданих виконавцем здійснюється за підсумками прання за виставленими рахунками в термін 3 банківських дня з дня виставлення рахунку.

Виконавець надає рахунки для оплати в електронному вигляді у відповідності до чинного законодавства, а саме частин 1, 3 статті 207 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 4 Закону України Про електронно-цифровий підпис , статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг (пункт 4.6 договору).

Згідно пунктів 5.2, 5.3 договору виконавець надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник зобов`язаний у 3-денний термін з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг підписати і повернути його, або надати мотивовану відмову в його підписанні. У разі неповернення акту приймання-передачі наданих послуг чи відсутності мотивованої відмови у підписанні зазначеного акту в терміни, передбачені пунктом 5.2 договору, вважається, що замовник прийняв надані послуги, послуги надані відповідно до умов договору і замовник не має претензій щодо якості наданих послуг.

Пунктом 8.1 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 (при умові надіслання за один місяць до зазначеної дати однією із сторін повідомлення щодо його припинення), а по грошовим зобов`язанням - до моменту повного виконання зобов`язань. Договір вважається пролонгованим на наступний та кожний наступний календарний рік у разі відсутності повідомлення від будь-якої із сторін про бажання його припинити.

У додатку № 1 до договору сторонами встановлено вартість послуги з прання білизни прямої - 12 грн./кг, прання білизни гардинної: гардини, тюль - 25 грн./кв.м.

У подальшому, 21.10.2019 сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору, відповідно до якої сторони затвердили, що з моменту підписання даної додаткової угоди передача, обмін та зберігання документів (рахунків, актів приймання-передачі послуг та акту звірки тощо) будуть провадитися виключно в електронному вигляді за допомогою програмного забезпечення для обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді M.E.Doc, або іншими програмним забезпеченням, сумісним з M.E.Doc.

Із матеріалів справи слідує, що за фактом виконання послуг позивач виставляв відповідачу рахунки та надсилав акти здачі-приймання робіт через програму M.E.Doc, про що на вказаних копіях містяться штампи документ доставлено контрагенту . Так, позивачем виставлені рахунок від 02.02.2020 № 104 та акт № 106 на суму 13017,36 грн., рахунок від 09.02.2020 № 127 та акт № 128 на суму 10689,36 грн., рахунок від 15.02.2020 № 153 та акт № 154 на суму 7712,34 грн.

До вказаних рахунків та актів позивачем подані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових декларацій відповідні податкові накладні.

Оскільки відповідач оплату наданих послуг здійснив лише частково за актом від 02.02.2020 № 106 на суму 8815,06 грн., за відповідачем утворилася заборгованість у загальній сумі 22604 грн.

У зв`язку з цим позивач звертався до відповідача з вимогою від 06.03.2020 про сплату заборгованості, однак відповіді або грошових коштів не отримав.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що за фактом виконання послуг позивач виставляв відповідачу рахунки та надсилав акти здачі-приймання робіт на загальну суму 31419,06 грн. через програму M.E.Doc, про що на вказаних копіях містяться штампи документ доставлено контрагенту . Водночас, відповідач оплату наданих послуг здійснив частково, заборгувавши 22604 грн.

Крім того, судом прийнято до уваги в сукупності з іншими доказами у справі зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових декларацій податкові накладні щодо наданих послуг.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача, яка складає 22604 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також позивачем за несвоєчасну оплату наданих послуг нарахована пеня в розмірі 1891,53 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 6.7 договору за недотримання строків сплати, зазначених у пункті 4.3 договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що при здійсненні нарахування пені позивачем не враховано кількість днів у 2020 році, що становить 366 днів.

Таким чином, за арифметичним перерахунком суду та за визначений позивачем період, пеня з відповідача підлягає стягненню в розмірі 1857,18 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Лондрі Сервіс" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял де Парі" (01004, м. Київ, вул. В. Васильківська, 5; ідентифікаційний код 41168549) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Лондрі Сервіс" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, 26; ідентифікаційний код 40262197) 22604 (двадцять дві тисячі шістсот чотири) грн. основного боргу, 1857 (одну тисячу вісімсот п`ятдесят сім) грн. 18 коп. пені, а також 2099 (дві тисячі дев`яносто дев`ять) грн. 05 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення23.11.2020
Оприлюднено24.11.2020
Номер документу93004884
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/12497/20

Рішення від 23.11.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Полякова К.В.

Ухвала від 04.09.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Полякова К.В.

Ухвала від 25.08.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Полякова К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні