Ухвала

від 23.11.2020 по справі 910/18237/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

м. Київ

23.11.2020Справа № 910/18237/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Культтовари+

до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом

про стягнення заборгованості, інфляційних нарахувань та 3% річних згідно Договорів поставки в розмірі 823 129,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Культтовари+ звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення заборгованості, інфляційних нарахувань та 3% річних згідно Договорів поставки в розмірі 823 129,73 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами , основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов`язку.

Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому .

Відтак, допускається можливість об`єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за:

- Договором поставки товару № 594(6)19УК/53-121-08-19-08829 від 03.12.2019;

- Договором поставки продукції №608(6)19УК/53-121-01-19-08835 від 03.12.2019;

- Договором поставки товару № 665)6)19УК/53-121-01-19-08937 від 24.12.2019.

Отже, підставами даного позову є три окремих правочини , які становлять три самостійні предмети розгляду за кожним із Договорів, які мають самостійне коло відповідних доказів в підтвердження наведених обставин, при цьому кожний із предметів розгляду не пов`язаний між собою тими самими доказами та відповідно фактичними обставинами , а тому суд вважає, що сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що ускладнить вирішення спору.

При цьому, укладення трьох правочинів між тими самими сторонами не є в розумінні процесуального закону підставою для об`єднання таких вимог.

Так, судом має бути надана правова оцінка кожному правочину, мають бути встановлені обставини щодо виконання/невиконання відповідачем зобов`язань за кожним із Договорів, тобто фактично суду необхідно буде здійснити всебічний аналіз обставин укладення та виконання кожного окремого із трьох договорів.

Відповідно до п. 2 ч. 5. ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Суд також зазначає, що об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду , що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18.

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в ГПК України, порядок об`єднання позовних вимог. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними, а відтак і норми статті 173 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані.

Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Культтовари+ до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення заборгованості, інфляційних нарахувань та 3% річних згідно Договорів поставки в розмірі 823 129,73 грн. підлягає поверненню.

Згідно із ч. 8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Культтовари+ до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення заборгованості, інфляційних нарахувань та 3% річних згідно Договорів поставки в розмірі 823 129,73 грн. повернути.

2. Ухвала набирає законної сили 23.11.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.А. Грєхова