Рішення

від 18.11.2020 по справі 910/11392/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2020Справа № 910/11392/20 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.

розглянувши у судовому засіданні матеріали

позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВІА-ТЕХСЕРВІС"

до відповідача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРЕНЕРГОМОНТАЖ"

про стягнення 816 300,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Мельник О.В.

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВІА-ТЕХСЕРВІС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" про стягнення заборгованості у розмірі 816 300,00 за невиконання грошових зобов`язань по оплаті послуг за договором про надання послуг з експлуатації та обслуговування баштового крану за номером 20/06 від 02.03.2020.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначено на 09.09.2020. Крім того, вказаною ухвалою було встановлено строк відповідачу, який становить 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подачі до суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, а також усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову (в тому числі контррозрахунку позовних вимог).

Явку представників учасників справи визнано обов`язковою.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2020 надав усні пояснення.

Представник відповідача у судове засідання 09.09.2020 не з`явився. Вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі не виконав. Про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020, враховуючи неявку представника відповідача, відкладено розгляд справи на 05.10.2020.

У судове засідання 05.10.2020 представник відповідача повторно не з`явився. Через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 розгляд справи відкладено на 21.10.2020.

06.10.2020 до суду надійшов відзив відповідача, в якому сторона заперечує проти позову. У відзиві відповідач зазначає, зокрема, про те, що позивач не здав роботу в установленому порядку (через що строк оплати таких робіт не настав), не надав доказів простою баштового крану. Окремо відповідач вказує на те, що акти здачі-приймання робіт, які надав позивач не відповідають положенням нормативно-правових актів та не є належними доказами, оскільки підписані лише позивачем.

У судове засідання 21.10.2020 представник відповідача втретє не з`явився. Через відділ автоматизованого документообігу суду також подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 розгляд справи відкладено на 18.11.2020.

18.11.2020 позивач подав відповідь на відзив.

Представник позивача у судовому засіданні 18.11.2020 надав додаткові пояснення, підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повністю.

У судове засідання 18.11.2020 представник відповідача вчетверте не з`явився. Через відділ автоматизованого документообігу суду подав чергове клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на відсутність процесуальних строків, передбачених Господарсько-процесуальним кодексом України, для відкладення розгляду справи на іншу дату.

Частиною 1 статті 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи факт того, що строк, передбачений для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, закінчився, приймаючи до уваги, що відповідач в жодне судове засідання не направив до суду повноважного представника, при цьому заявивши три аналогічні клопотання про відкладення розгляду справи, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВІА-ТЕХСЕРВІС" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" (замовник) був укладений договір про надання послуг з експлуатації та обслуговування баштового крану за номером 20/06 (далі - договір), згідно умов якого (п. 1.1. договору) виконавець зобов`язується надавати, а замовник прийняти та оплатити, послуги з експлуатації та обслуговування баштового крану (далі - послуги).

Пунктом 1.2. договору визначено, що виконавець надає замовнику послуги з експлуатації та обслуговування баштового крану H25/15, заводський номер №2017-1337, який буде розташований на об`єкті: Житловий комплекс Urban park , м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, житловий будинок №1, у Деснянському районі м. Києва, а замовник зобов`язаний у визначений умовами договору термін оплатити послуги оренди крану.

Відповідно до п. 1.3. договору до послуг за даним договором відносяться: нарощування/зрощування секцій баштового крану, доставка, монтаж/демонтаж, надання послуг із використанням баштового крану, та інші послуги, пов`язані із виконанням умов даного договору.

Згідно п. 2.1. договору вартість однієї машино-години роботи баштового крану становить 600,00 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 100 грн.

Відповідно до п. 2.4. договору оплата послуг за даним договором здійснюється замовником щомісячно, в термін до 15 числа місяця, наступного за звітнім.

Додатковою угодою № 1 від 02.03.2020 до договору сторони додатково погодили види послуг, які має надати позивач на виконання умов договору.

Згідно п 7.1. договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020.

Спір у справі виник у зв`язку із твердженнями позивача про факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті фактично наданих виконавцем послуг за договором (з урахуванням простою баштового крану), через що позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 816 300,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Укладений сторонами Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є змішаним договором (що містить елементи договору надання послуг та договору підряду), який підпадає під правове регулювання норм Глави 61 та статей 901-907 Цивільного кодексу України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем були складені, підписані та скріплені печаткою наступні двосторонні акти здачі-приймання робіт (надання послуг):

- № 101 від 25.03.2020 на суму 31 500 грн.;

- № 128 від 31.03.2020 на суму 223 200 грн.;

- № 171 від 30.04.2020 на суму 187 200 грн.;

- № 203 від 31.05.2020 на суму 187 200 грн.;

- № 244 від 30.06.2020 на суму 187 200 грн.

Загальна суму наданих послуг згідно вищезазначених актів склала 816 300 грн. Саме вказана сума є предметом даного спору.

Матеріалами справи підтверджується, що усі вищезазначені акти з відповідними рахунками на оплату були направлені на офіційну адресу відповідача цінними листами. Натомість, надіслані позивачем акти, копії яких наявні у матеріалах справи, залишилися не підписаними з боку відповідача. Доказів наявності заперечень відповідача з приводу якості та обсягу наданих послуг матеріали справи не містять.

Разом з тим, у відзиві на позов відповідач заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що позивач надав в якості підтвердження виконання робіт за договором акти, що не відповідають положенням нормативно-правових актів. При цьому сторона зазначає, що оскільки акти, що надані позивачем, не підписані з боку відповідача та не містять відміток про відмову відповідача від їх підписання, обов`язок з оплати наданих послуг не настав.

Суд зазначає про безпідставність доводів відповідача, оскільки посилання на нормативні положення ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва в частині застосування виключно двох форм первинних документів (№ КБ-2в та №КБ-3) не носять обов`язкового характеру для сторін спірного правочину, оскільки укладений між сторонами договір не є договором будівельного підряду. Як було вищезазначено, за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є змішаним договором (що укладався сторонами саме як договір про надання послуг та, серед іншого, містить окремі елементи договору підряду).

В свою чергу, обов`язкове застосування двох вищезазначених форм первинних документів (№ КБ-2в та №КБ-3) не передбачено умовами Договору № 20/06 від 02.03.2020, основний предмет якого є саме надання послуг з експлуатації баштового крану позивачем, з визначеним обов`язком відповідача щодо прийняття та оплати таких послуг (п. 1.1.-1.2. Договору).

В такому випадку, немотивована відмова відповідача від підписання виставлених йому актів (без висловлення жодної претензії щодо якості, обсягу та характеру наданих позивачем послуг до моменту звернення останнього до суду), є порушенням договірних зобов`язань саме з боку відповідача. При цьому, посиланням відповідача на невідповідність таких актів формальним вимогам виникло лише на стадії судового розгляду, оскільки матеріали справи не містять доказів наявності претензій відповідача до моменту подання позову.

В свою чергу, у розумінні п. 2.5 договору, немотивована відмова від підписання акту здачі-приймання наданих послуг вважається прийняттям замовником наданих послуг.

За простій баштового крану з вини замовника останній несе відповідальність - відшкодування у розмірі 100% вартості однієї машино-години роботи баштового крану за кожну годину простою баштового крану (підпункт 7.1.4. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, доказів наявності обґрунтованих письмових зауважень замовника до актів здачі-приймання як в частині виконаних робіт з нарощування, експлуатації та обслуговування, так і в частині фактичної кількості годин простою баштового крану, матеріали справи не містять, через що надані позивачем договірні послуги на суму 816 300 грн. вважаються прийнятими замовником в повному обсязі у розумінні положень Договору.

Судом також враховано, що детальна інформація стосовно фактично відпрацьованої кількості годин баштового крану Н25/15 №1337 по адресі Магнітогорська, 5 міститься у рапортах про роботу баштового крану за період з 01.03.2020 по 20.03.2020 та за період з 21.03.2020 по 31.03.2020 (замовник ПрАТ Укренергомонтаж ). Заперечень відповідача з приводу інформації, викладеної у рапортах, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження повного або часткового погашення спірної заборгованості відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність факту наявності боргу.

Обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідачем не наведено.

З огляду на вищезазначене, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача стосовно невиконання грошового зобов`язання з оплати наданих послуг за Договором, тоді як доказами які містяться в матеріалах справи, підтверджено належне виконання позивачем договірних обов`язків, суд дійшов висновку про те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 816 300,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 816 300,00 грн. основного боргу.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" (Україна, 02166, місто Київ, ПРОСПЕКТ ЛІСОВИЙ, будинок 39; ідентифікаційний код: 16403289) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВІА-ТЕХСЕРВІС" (Україна, 03124, місто Київ, БУЛЬВАР ВАЦЛАВА ГАВЕЛА, будинок 8, корпус 59/4; ідентифікаційний код: 41115371) заборгованість у розмірі 816 300,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 244,50 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2020.

Суддя І.В. Приходько