Рішення
від 23.11.2020 по справі 911/2555/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/2555/20

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства Енергетик (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Металургів, 4, код 32752288)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Маунт Інвестментс (07354, Київська обл., Вишгородський р-н, Нові Петрівці, вул. 1-го Травня, буд. 71, код 42987902)

про стягнення 73083,27 грн.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява від Приватного підприємства Енергетик (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Маунт Інвестментс (відповідач) про стягнення 73083,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду №5512/2018 від 09.01.2019, укладеним між ПП Енергетик та ТОВ Перший столичний хлібзавод , в подальшому ТОВ Маунт Інвестмент , згідно договору про заміну сторони Договору підряду №5512/2018 від 13.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

17.09.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про прийняття позовної заяви до розгляду у зв`язку з усуненням недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2020 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та зобов`язано сторін вчинити певні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

09 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібозавод (Замовник) та Приватним підприємством Енергетик (Підрядник) укладено договір підряду №№5512/2018, відповідно до умов якого, Підрядник зобов`язується виконати за завданням Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити наступні роботи: монтаж мереж та обладнання декоративної LED- підсвітки 2-го поверху будівлі АБК на об`єкті за адресою: Нові Петрівці, Вишгородського р-н, Київської обл.

Згідно з п. 2.1. Договору підряду, вартість робіт за договором визначається на підставі Договірної ціни, є твердою і складає 64 099,92 грн. в т.ч. ПДВ 10 683,32 грн.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. Договору, Замовник проводить платежі Підряднику у наступному порядку: 32 049,96 грн. авансу на закупівлю матеріалів на виконання робіт у розмір 50% від суми договору на протязі 10 банківських днів з дати підписання договору. Наступні розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником протягом 5 банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що у разі порушення Замовником терміну оплати робіт сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день, з моменту виконання робіт.

Відповідно до п. 11.5. Договору підряду, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до його повного та належного виконання. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від зобов`язань що виникли протягом його дії.

13.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібозавод (первісний замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю Маунт Інвестментс (новий замовник) та Приватним підприємством Енергетик (виконавець) укладено договір про заміну сторони Договору №5512/2018 від 09.01.2019.

Згідно п. 1 Договору, сторони дійшли згоди замінити одну із Сторін Договору №5512/2018 від 09.01.2019 укладеного між ТОВ Перший столичний хлібозавод та ПП Енергетик , а саме передати Новому замовнику усі без виключення права та обов`язки наявні у Первісного замовника за Договором №5512/2018 від 09.01.2019.

З моменту підписання Сторонами цього Договору, Новий замовник приймає та набуває статусу сторони Договору №5512/2018 від 09.01.2019 і є повним правонаступником Первісного замовника відносно його прав та обов`язків, які виникли у Первісного замовника за Договором №5512/2018 від 09.01.2019 (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 5 Договору, даний Договір вступає в дію з моменту підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками (за наявності) та діє до закінчення терміну дії Договору №5512/2018 від 09.01.2019.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачем на підставі договору підряду №5512/2018 від 09.01.2019 виконано роботи, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом прийманні виконаних будівельних робіт від 28.02.2019 на загальну суму 63704, 24 грн.

Проте, як вказується позивачем, відповідачем вказані роботи оплачені частково, у зв`язку з чим неоплаченими залишись роботи на суму 63 645,99 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, копія якого наявна у матеріалах справи.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 26 від 10.03.2020.

У відповідь на дану вимогу відповідачем надіслано лист, у якому останній визнав наявність боргу та зобов`язався оплатити його до 31.05.2020.

Разом з тим, відповідач у добровільному порядку не здійснив погашення заборгованості, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір №5512/2018 від 09.01.2019 за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як визначено ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін

Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, зважаючи на вищевикладене, відповідач в даному випадку повинен був виконати обов`язок щодо остаточної оплати виконаних робіт до 07.03.2019.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість виконаних позивачем робіт за договором у повному обсязі не оплатив, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з 63 645,99 грн. заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він є не вірними з огляду на те, що позивач не вірно визначив початок періоду виникнення обов`язку виконання грошового зобов`язання, оскільки пунктом 3.3 Договору підряду передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником протягом 5 банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт

З огляду на те, що акт здачі прийняття виконаних робіт був підписаний сторонами 28.02.2019, відповідач мав виконати свій обов`язок з оплати до 07.03.2019 року включно. Таким чином вірним початком періоду нарахування пені є 08.03.2019.

Здійснивши власний розрахунок пені суд встановив, що обґрунтованим розміром пені, яка підлягає стягненню з відповідача є 5434,66 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2835,61 грн. та 3% річних у розмірі 1005,28 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон суд встановив, що обґрунтованим розміром інфляційних втрат є 2253,56 грн.

Разом з тим, здійснивши власний розрахунок 3% річних за період визначений позивачем судом встановлено, що правомірним є стягнення з відповідача 2954,39 грн. 3% річних.

Однак, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 1005,28 грн. річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Таким чином, суд не має права вийти за межі позовних вимог, а отже з відповідача підлягає до стягнення 1005,28 грн. 3% річних.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 63645,99 грн. основного боргу, 5434,66 грн. пені, 1005,28 грн. 3% річних та 2253,56 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-241,247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Маунт Інвестментс (07354, Київська обл., Вишгородський р-н, Нові Петрівці, вул. 1-го Травня, буд. 71, код 42987902) на користь Приватного підприємства Енергетик (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Металургів, 4, код 32752288) 63645 (шістдесят три тисячі шістсот сорок п`ять) грн. 99 коп. основного боргу, 5434 (п`ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 66 коп. пені, 1005 (одну тисячу п`ять) грн. 28 коп. 3% річних, 2253 (дві тисячі двісті п`ятдесят три) грн. 56 коп. інфляційних втрат та 2080 (дві тисячі вісімдесят) грн. 61 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.11.2020

Суддя Т.Д. Лилак

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення23.11.2020
Оприлюднено24.11.2020
Номер документу93005075
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/2555/20

Рішення від 23.11.2020

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

Ухвала від 22.09.2020

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

Ухвала від 08.09.2020

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні