Рішення

від 16.11.2020 по справі 913/544/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Справа № 913/544/20

Провадження №19/913/544/20

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (б-р Т. Шевченка/ вул. Пушкінська, 8/26, м. Київ, 01004)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні-К" (Тупік Рудя, 1 А, м. Луганськ, 91019)

про стягнення 175 964 грн 51 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні-К" про стягнення заборгованості за кредитним договором №86.16/13-М545 від 23.09.2013 у розмірі 175 964 грн 51 коп., з яких: 54 675 грн 30 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 98 084 грн 76 коп.- заборгованість за процентами за кредитом; 7 826 грн 81 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 4 741 грн 00 коп. - 3% річних; 10 636 грн 64 коп. - інфляційні втрати.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, порушив умови договору щодо погашення кредиту.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.09.2020 відкрито провадження у справі та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.10.2020.

Ухвалою суду від 26.10.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.11.2020.

26.10.2020 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання б/н від 20.10.2020 про відкладення розгляду справи, призначеного на 26.10.2020.

Клопотання розглянуто та відхиллено судом, оскільки надійшло після судового засідання.

10.11.2020 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання б/н від 06.11.2020 про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Клопотання розглянуто та задоволено судом.

Представники сторін в судове засідання 16.11.2020 не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Неподання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

23.09.2013 між Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк , який змінив найменування на Акціонерне товариство ВТБ Банк (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Санні - К (позичальник, відповідач) укладено кредитний договір №86.16/13-М545, відповідно до п.1.1 якого, банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що визначені цим договором.

Сума та валюта кредиту - 70 000 грн 00 коп. (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору позичальник зобов`язався повернути кредит в повному обсязі 22.09.2017 або достроково у випадках, передбачених цим договором.

Проценти за користування кредитом нараховуються банком за процентною ставкою в розмірі 33 % річних (п.3.3. договору).

Повернення кредиту та сплата процентів за кредитом здійснюється щомісячно згідно з Графіком (п.4.6 договору).

У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник зобов`язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов`язань (п.7.1 договору).

Згідно з матеріалами справи, станом на 13.08.2020 у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, загальна сума заборгованості ТОВ Санні-К перед АТ ВТБ Банк складає 175 964 грн 51 коп., з яких: сума простроченої заборгованості по кредиту - 54 675 грн 30 коп., сума простроченої заборгованості по відсоткам - 98 084 грн 76 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 7 826 грн 81 коп., 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту - 4 741 грн 00 коп., інфляційні втрати за несвоєчасне повернення кредиту - 10 636 грн 64 коп.

Зазначене стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Частиною 1 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч.3 ст.346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За правилами ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлені наслідки порушення договору позичальником. Згідно частини 2 цієї статті, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

За своєю правовою природою договір №86.16/13-М545 від 23.09.2013 є кредитним договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст.599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт видачі позивачем ТОВ Санні-К грошових коштів за кредитним договором підтверджується матеріалами справи, зокрема меморіальним ордером №42998 від 23.09.2013 на суму 70 000 грн 00 коп. та виписками по особовому рахунку відповідача.

Відповідач у строк, визначений кредитним договором своєчасно кредитні платежі не сплачував, у кінцеву дату повернення кредиту - 22.09.2017, його не повернув, внаслідок чого за ним виникла заборгованість з погашення кредиту в сумі 54 675 грн 30 коп. (з урахуванням часткової оплати в сумі 15 324 грн 70 коп.), у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та правомірними.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом в сумі 98 084 грн 76 коп. за період з 23.09.2013 по 12.08.2020, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки щодо застосування частини першої статті 1050 та статі 625 Цивільного кодексу України у їх взаємозв`язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Таким чином, враховуючи п.3.2 договору, суд дійшов висновку про те, що строк кредитування відповідача є таким, що закінчився. Право позивача на здійснення нарахування відсотків за користування кредитом припинилось 23.09.2017 .

Ураховуючи вищенаведене, з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом в сумі 27 026 грн 59 коп. (з урахуванням часткової оплати в сумі 29 721 грн 51 коп.) за період з 23.09.2013 по 22.09.2017.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 23.09.2017 по 23.03.2018 в сумі 54 675 грн 30 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання він зобов`язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Право позивача на нарахування пені за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів передбачено пунктом 7.1 договору.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII від 02.09.2014 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Згідно з пунктом 5 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення (далі Перелік).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Луганськ.

Згідно з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні-К" є: Тупік Рудя, 1 А, м. Луганськ, 91019, тобто територія проведення антитерористичної операції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування відповідачу, та стягнення з нього пені на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, оскільки місцезнаходженням відповідача є територія проведення антитерористичної операції, а Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який є діючим, з 14.04.2014 на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики.

Урахувавши наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 54 675 грн 30 коп. за період з 23.09.2017 по 23.03.2018.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту за період з 23.09.2017 по 13.08.2020 в сумі 4 741 грн 00 коп. та інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту за період з жовтня 2017 року по липень 2020 року в сумі 10 636 грн 64 коп. господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3 % річних за період з 23.09.2017 по 13.08.2020 в сумі 4 741 грн 00 коп., судом встановлено, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв`язку з чим вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню судом повністю.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з жовтня 2017 року по липень 2020 року в сумі 10 636 грн 64 коп., судом встановлено, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв`язку з чим вимога про стягнення з відповідача інфляційних підлягає задоволенню судом повністю.

Ураховуючи вищенаведене, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні-К" про стягнення 175 964 грн 51 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні-К" (Тупік Рудя, 1 А, м. Луганськ, 91019, код ЄДРПОУ 36526698) на користь Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (б-р Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 14359319) прострочену заборгованість за кредитом у сумі 54 675 грн 30 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 27 026 грн 59 коп., 3% річних у сумі 4 741 грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 10 636 грн 64 коп., судовий збір у сумі 1 456 грн 19 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 пп.17 ч.1 розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.11.2020.

Суддя Т.В. Косенко