Рішення

від 19.11.2020 по справі 914/2421/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2020 справа № 914/2421/20

За позовом : Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека Первоцвіт-Фарм , м.Львів,

про відшкодування витрат у розмірі 24'410,60 грн.,

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Муравець О.М.

Представники сторін:

від позивача: Грицик І.Ю.,

від відповідача : не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління до Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека Первоцвіт-Фарм про відшкодування витрат у розмірі 24'410,60 грн., пов`язаних з проведенням демонтажу рекламних конструкцій, їх транспортуванням та зберіганням, з яких: 960,00 грн. демонтаж рекламних конструкцій та вивісок, 767,17 грн. транспортування, 18'615,00 грн. зберігання конструкцій на складі та 4'068,43 грн. ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно, без отримання дозволу встановив спеціальні конструкції зовнішньої реклами по вул.Патона, 22 і вул.Патона (парна сторона) - вул.Каховська у м. Львові та на вимоги ДЕР ЛМР добровільно не усунув виявлені порушення, чим порушив вимоги Закону України Про рекламу .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17 вересня 2020 р. справу № 914/2421/20 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.10.2020, надано відповідачу строк на подання відзиву-протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 15.10.2020 Господарський суд Львівської області відклав судове засідання на 05.11.2020. Ухвалою від 15.10.2020 Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України повідомив відповідача про дату, час і місце судового засідання.

Ухвалою суду від 05.11.2020 розгляд справи відкладено на 19.11.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 19.11.2020 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проси їх задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, вимог суду не виконав, проти позову не заперечив. Ухвали суду були надіслані за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак такі повернулися на адресу суду з відміткою органу зв`язку про причини невручення за адресою не знаходиться .

При цьому суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 та ч.8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, явка учасників процесу у судове засідання 19.11.2020 не визнавалася обов`язковою, а відповідач, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Як стверджує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Аптека Первоцвіт-Фарм самовільно, без отримання дозволу на розміщення реклами, встановив спеціальні конструкції зовнішньої реклами по вул. Патона, 22 та вул. Патона (парна сторона) - вул. Каховська у м. Львові, чим порушив вимоги Закону України Про рекламу .

У зв`язку із виявленими порушеннями Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради на адресу відповідача скеровано наступні вимоги: № 23/р-7-1708 від 23.04.2018 про усунення самовільно встановленої спеціальної конструкції зовнішньої реклами на інженерній конструкції по вул. Патона, 22 та роз`яснено порядок отримання відповідного дозволу. Розмір площини рекламної конструкції 0,60х1,00 м.; №23/р-7-1709 від 23.04.2018 про усунення самовільно встановленої спеціальної конструкції зовнішньої реклами на фасаді будинку по вул. Патона (парна сторона) - вул.Каховська та роз`яснено порядок отримання відповідного дозволу. Розмір площини рекламної конструкції 2,50х2,00м. та №23/р-7-4761 від 06.11.2018 про демонтаж самовільно встановленої спеціальної конструкції зовнішньої реклами на фасаді будинку по вул. Патона (парна сторона) - вул.Каховська. Розмір площини рекламної конструкції 2,00х0,40 м.

У вимозі від 06.11.2018 за №23/р-7-4761, яка була надіслана08.11.2018, відповідачу запропоновано добровільно усунути допущені порушення та попереджено, що у разі невиконання вимог у добровільному порядку, конструкція буде демонтована примусово з подальшим обов`язком компенсації витрат по демонтажу та її зберіганню.

Оскільки відповідач вимог про демонтаж рекламних конструкцій у зазначений термін в добровільному порядку не виконав, Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради видано наказ №53-Д від 24.05.2018 та №91-Д від 19.12.2018 Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами , якими зобов`язано КП Адміністративно-технічне управління демонтувати означені конструкції зовнішньої реклами.

27.03.2018 КП Адміністративно-технічне управління (замовник) та ФОП Алексєєвою М.М. (виконавець) укладено договір про надання послуг №27/03/2018, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовникові послуги із Прокату вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів ДК 021:2015 (60180000-3), Прокат вантажних автомобілів та промислових транспортних засобів із водієм для перевезення товарів та надання послуг , замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти надані послуги й оплатити їх.

03.04.2018 позивачем (замовник) та ФОП Флис Т.І. (виконавець) укладено договір про надання послуг №03/04/2018, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовникові послуги із демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій та малих архітектурних форм (вивісок) із залученням, за необхідності автомобільної техніки та спеціальної автомобільної техніки (включаючи вантажно-розвантажувальні роботи), замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти надані послуги й оплатити їх. 31.12.2018 та 28.02.209 між сторонами укладено додаткову угоду №1 та №2 до договору про надання послуг №03/04/2018.

03.01.2019 КП Адміністративно-технічне управління (замовник) та ФОП Кухарський О.В. (виконавець) укладено договір про надання послуг №03/01/19 з додатковою угодою №1 до нього, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовникові послуги із Прокату вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів ДК 021:2015 (60180000-3), Прокат вантажних автомобілів та промислових транспортних засобів із водієм для перевезення товарів та надання послуг , замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти надані послуги й оплатити їх.

Демонтаж спеціальних конструкцій підтверджується актами проведення демонтажу спеціальних конструкцій №8 від 14.06.2018, №3 від 03.07.2018 та №5 від 02.04.2019. Зазначені акти підписані представником КП Адміністративно-технічне управління та виконавцем демонтажу. Надання послуг демонтажу та їх оплата підтверджується актом надання послуг №36 від 14.06.2018 і рахунком на оплату №36 від 14.06.2018; №42 від 03.07.2018. і рахунком на оплату №42 від 03.07.2018; актом №28 від 02.04.2019 і рахунком на оплату №28 від 02.04.2019 та відповідними виписками з банківського рахунку.

Зберігання конструкцій зовнішньої реклами на складі КП Адміністративно-технічне управління підтверджується копіями накладних №60 від 14.06.2018, №66 від 03.07.2018 та №27 від 02.04.2019.

Листами від 20.08.2018 за №2410-10-8287, 30.08.2018 за № 2410-10-8673 та 10.05.2019 за №2410-10-3192 КП Адміністративно-технічне управління зверталося до відповідача з вимогами про відшкодування у десятиденний строк одержання понесених позивачем витрат по демонтажу, транспортуванні та зберіганні демонтованих конструкцій, докази про що знаходяться в матеріалах справи. Зазначені вимоги залишені без відповіді та задоволення.

Посилаючись на виставлені відповідачу рахунки, акти надання послуг та банківські виписки, позивач зазначив, що відповідач відповідно до Правил благоустрою м.Львова зобов`язаний відшкодувати 24'410,60 грн. витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу рекламних конструкцій, їх транспортуванням та зберіганням.

Відповідач вимог позивача не спростував. Станом на момент прийняття рішення докази відшкодування витрат позивача у матеріалах справи відсутні, .

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (положення ч. 4 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів , організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Статтею 1 Закону України Про рекламу визначено, зокрема, що реклама інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Частиною 1 ст. 16 Закону України Про рекламу передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 3 та 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29.12.2003 №2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2010 №569 затверджено Правила розміщення зовнішньої реклами у м. Львові , положеннями Розділу 4 яких передбачено порядок розміщення зовнішньої реклами.

Так, п. 4.2.9-4.2.10 Правил встановлено, що дозвіл надається терміном на п`ять років, за винятком випадків, якщо менший термін не зазначений у заяві. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення конструкцій зовнішньої реклами та видачі уповноваженим органом ордера/дозволу на виконання робіт, пов`язаних з благоустроєм місця (розриттям грунту) при встановленні наземних рекламних засобів.

У п. 2.1. Правил (з урахуванням внесених змін на підставі рішення Львівської міської ради від 17.05.2013 №332) надано визначення наступних термінів, зокрема:

- примусовий демонтаж конструкції - це засіб примусового усунення виявленого порушення вимог законодавства про рекламу (самовільного встановлення рекламного засобу), не усунутого суб`єктом господарювання у добровільному порядку;

- самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, розміщений без виданого у встановленому порядку дозволу або не демонтований власником після прийняття робочим органом рішення про відмову у продовженні дозволу або виконавчим комітетом рішення про його скасування у встановлений термін.

Відповідно до пп. 9.3.4.1, 9.3.4.3 п. 9.3.4 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 №376, уповноважені працівники КП Адміністративно-технічне управління у частині нагляду за станом зовнішньої реклами: забезпечують контроль за дотриманням встановленого нормативними актами утримання рекламних засобів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм їх власності; проводять демонтаж самовільно встановлених рекламних конструкцій за наказами відповідного виконавчого органу міської ради (робочого органу з врегулювання розміщення зовнішньої реклами).

Як встановлено судом, КП Адміністративно-технічне управління під час виконання покладених на нього функцій були виявлені порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 16 Закону України Про рекламу .

Факт належності спеціальних конструкцій зовнішньої реклами відповідачеві підтверджуються долученими позивачем до матеріалів справи доказами.

Під демонтажем розуміють комплекс заходів, які передбачають відокремлення рекламного засобу разом з основою від місця його розташування та транспортування у місце його подальшого зберігання. При цьому демонтаж та наступне зберігання рекламного засобу не передбачає переходу права власності на нього до територіальної громади м. Львова та оператора.

Згідно пп. 8.1.1 п. 8.1 Правил, демонтажу згідно з цими Правилами підлягають:

8.1.1. Самовільно встановлені рекламні засоби:

а) власник яких невідомий, у тому числі у разі відсутності маркування на рекламному засобі;

б) власник яких відомий, але вимоги про демонтаж не виконав.

Пунктом 8.2. Правил передбачено, зокрема, що у випадку, зазначеному у підпункті 8.1.1 б), демонтаж рекламних засобів повинні провести власники (законні користувачі) рекламного засобу самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у вимозі робочого органу про усунення порушення Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові. У разі невиконання розповсюджувачем у зазначений термін вимог про демонтаж спеціальної конструкції оператор звертається з поданням до робочого органу не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати виявлення невиконання вимоги для підготовки наказу про примусовий демонтаж.

З огляду на виявлені порушення, Департаментом економічного розвитку ЛМР прийнято вимоги про демонтаж в добровільному порядку конструкцій зовнішньої реклами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Зважаючи на те, що вимоги про демонтаж конструкцій зовнішньої реклами відповідачем у добровільному порядку та у встановлений в них термін виконані не були, Департаментом економічного розвитку ЛМР видано накази про примусовий демонтаж означених конструкцій, зокрема: №53-Д від 24.05.2018 та №91-Д від 19.12.2018.

Відповідно до п. 8.3. Правил примусовий демонтаж рекламних засобів проводиться власними силами оператора або на його замовлення підрядною організацією. У разі необхідності під час проведення демонтажу можуть бути присутні власник або законний користувач рекламного засобу, представники державних органів, міських служб та інших організацій.

На виконання наказів Департаменту економічного розвитку ЛМР позивачем із залученням підрядників проведено демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, а також транспортування таких на склад оператора для зберігання, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами проведення демонтажу спеціальних конструкцій та актами надання послуг.

Приписами п. 8.5. Правил (з урахуванням внесених змін на підставі рішення Львівської міської ради від 17.05.2013 №332), компенсація коштів, витрачених комунальним підприємством Адміністративно-технічне управління на примусовий демонтаж рекламного засобу, покладається на власника (користувача) демонтованого рекламного засобу.

Відповідно до п.п. 13.4.1 та 13.4.2 п. 13.4. Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 №376, витрати з проведення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій, вивісок, їх транспортування та зберігання відшкодовують їх власники: за демонтаж та транспортування спеціальної конструкції у розмірі фактичних витрат та зберігання спеціальної конструкції у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Оскільки відповідачем у добровільному порядку не були демонтовані самовільно встановлені конструкції зовнішньої реклами, а позивач здійснив їх примусовий демонтаж, транспортував на склад із залученням підрядників, у зв`язку з чим ним були понесені відповідні витрати демонтажу на суму 960,00 грн. (без ПДВ), транспортування 767,17 грн. (без ПДВ) та зберігання 18'615,00 грн. (без ПДВ), всього 24'410,60 грн. з ПДВ (які документально підтверджені матеріалами справи), понесені позивачем витрати підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідач доказів протилежного не надав, доводів позивача не спростував

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 1578 від 15.09.2020 на суму 2'102,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 2'102,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека Первоцвіт-Фарм (79040, м. Львів, вул. Каховська, 27; код ЄДРПОУ 37906842) на користь Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7; код ЄДРПОУ 13804591) 24'410,60 грн. витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу рекламних конструкцій, їх транспортуванням та зберіганням, а також 2'102,00 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.11.2020.

Суддя Б.І. Яворський