Рішення

від 16.11.2020 по справі 914/1660/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020 Справа № 914/1660/20

місто Львів

За позовом: Державного підприємства Львіввугілля , м.Сокаль Львівської області, в особі Відокремленого підрозділу Управління Західвуглепостач Державного підприємства Львіввугілля , с.Острів Сокальського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос Ю , м.Червоноград Львівської області

про стягнення 486651,85грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі: Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Савка О.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з`явився

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Акорд".

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Державне підприємство Львіввугілля в особі Відокремленого підрозділу Управління Західвуглепостач Державного підприємства Львіввугілля звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос Ю про стягнення 194434,83грн., з яких 73212,75грн. пені та 121222,08грн. штрафу в розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого товару.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 13.07.2020 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 03.08.2020.

У зв`язку з неявкою відповідача в судовому засіданні 03.08.2020 ухвалено відкласти розгляд справи на 17.08.2020.

В судовому засіданні 17.08.2020 ухвалено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 23.09.2020.

18.09.2020 в системі документообігу суду за вх.№2347/20 зареєстровано заяву ДП Львіввугілля в особі Відокремленого підрозділу Управління Західвуглепостач ДП Львіввугілля про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 486651,85грн., з яких 244207,69грн. пені та 242444,16грн. штрафу в розмірі 7%.

В судовому засіданні 23.09.2020 ухвалено прийняти таку заяву позивача та подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням, підготовче засідання відкладено на 05.10.2020.

В судовому засіданні 05.10.2020 ухвалено закрити підготовче провадження у справі та призначити її до судового розгляду по суті в судовому засіданні 26.10.2020.

Призначене на 26.10.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Щигельської О.І.

Зважаючи на це, ухвалою суду від 30.10.2020 судове засідання призначено на 16.11.2020.

Представник позивача в судове засідання 16.11.2020 з`явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, просив позов задовольнити.

Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 16.11.2020 не забезпечено, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином; відзиву на позовну заяву не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в лютому 2020 року за результатами відкритих торгів між ТОВ Лотос Ю та ДП Львіввугілля укладено договір на закупівлю товару, предметом якого була поставка рудстійки хвойних порід діаметром 12 см і більше. В порядку передбаченому договором, ДП Львіввугілля подано належним чином оформлену письмову заявку на поставку товару. Однак, всупереч взятих на себе за договором зобов`язань, відповідачем поставку товару у встановлені терміни не здійснено, станом на 01.07.2020 недопоставлено товару в кількості 2240 м.куб. на загальну суму 3463488,00грн. Зазначене зумовило звернення ДП Львіввугілля в особі ВП Управління Західвуглепостач до суду із позовною заявою про стягнення з ТОВ Лотос Ю 486651,85грн. ( з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), з яких 244207,69грн. пені та 242444,16грн. штрафу в розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого товару.

Аргументи відповідача .

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

06.02.2020 між Державним підприємством Львіввугілля (позивач по справі, покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лотос Ю (відповідач по справі, постачальник за договором) укладено договір №20 про закупівлю товару за результатами відкритих торгів 20.01.2020, за яким постачальник зобов`язується поставити товар, в порядку та на умовах, визначених у договорі, а саме: ДК 021:2015, 03410000-7 _ Деревина Рудстійка хвойних порід Ш 12см і більше, а покупець - прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену грошову суму (п.1.1).

Згідно з п.1.2 Договору, найменування, одиниці виміру і загальна кількість товару, його номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в специфікації до договору (далі - Специфікація ), яка є його невід`ємною частиною.

Так, у специфікації №1 визначено такий товар, його кількість, ціну та загальну вартість, а саме: рудстійка хвойних порід Ш 12см і більше, L=3м, 2000 м.куб., за ціною 1546,20грн. з ПДВ, загальна вартість - 3092400,00грн.; рудстійка хвойних порід Ш 12см і більше, L=4м, 2440 м.куб., за ціною 1546,20грн. з ПДВ, загальна вартість - 3772728,00грн.

Окрім цього також встановлено умови розрахунків: оплата за отриманий товар проводиться покупцем або вантажоодержувачем шляхом перерахування коштів протягом 30 робочих днів з моменту отримання узгодженої партії товару; умови постачання: доставка товару здійснюється на умовах DDР (станція або склад покупця згідно Правил Інкотермс-2010) протягом 20 днів з моменту отримання письмової заявки на конкретну партію товару; вантажоодержувача: ВП Управління Західвуглепостач ДП Львіввугілля (с. Острів, вул. Центральна, 112, Сокальський район Львівської область, 80051). Зазначене кореспондує положенням п.п. 4.2, 5.2 та 5.4. Договору.

26.02.2020 ВП Управління Західвуглепостач ДП Львіввугілля надіслано відповідачу претензію №279 щодо термінового виконання договору за результатами відкритих торгів, відшкодування збитків завданих неналежним виконанням зобов`язань за договором від 06.02.2020 №20 про закупівлю товару за результатами відкритих торгів 20.01.2020, в якій констатується, що станом на 25.02.2020 договірні зобов`язання відповідачем не виконані, відповідно до заявлених листів та заявок не поставлено товар в загальній кількості 2000 м.куб. Відтак, просив з отриманням даної претензії терміново провести поставку продукції.

У відповідь на вказану претензію ТОВ Лотос Ю листом вих.№3 від 03.03.2020 повідомило, що товар постачатиметься після проведення аукціону з придбання необробленої деревини відкритих торгів, який відбудеться 05.03.2020.

В листі ВП Управління Західвуглепостач ДП Львіввугілля від 07.05.20202 №14/2-598, надісланому відповідачу, зазначено, що станом на 07.05.2020 ТОВ Лотос Ю поставлено рудстійки в кількості 19,93 м.куб. Відтак, позивач просив виконати умови договору і поставляти товар помісячно, а саме: у травні - 550 м.куб., у червні - 570 м.куб, у липні - 580 м.куб., у серпні - 540 м.куб., у вересні - 550 м.куб., у жовтні - 560 м.куб., у листопаді - 540 м.куб. та у грудні - 530,07 м.куб.

В матеріалах відсутні докази на підтвердження здійснення ТОВ Лотос Ю поставок на виконання умов Договору на підставі вказаної заявки.

Так, у п.п. 7.1, 7.2 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором. За порушення строку поставки товару за договором постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого в строк товару за кожний день прострочення (включно з днем фактичної поставки, відповідно до видаткової накладної), але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленого товару. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання. За прострочення поставки товару понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого товару.

05.06.2020 ВП Управління Західвуглепостач ДП Львіввугілля надіслано відповідачу претензію №2 про сплату штрафних санкцій в розмірі 85041,00грн., нарахованих за прострочку термінів виконання зобов`язання стосовно поставки товару за договором №20 від 06.02.2020.

У відповідь на вказану претензію ТОВ Лотос Ю у листі від 25.06.2020 зазначено, що згідно заявки за №14/2-598 на поставку рудстійки хвойних порід в кількості 4440м.куб., поставка щомісячно за 2020р. - 550 м.куб. на адресу вантажоодержувача, поставка товару мала б бути здійсненою в травні 2020 року. Однак не була проведена в зв`язку з виникненням форсмажорних обставин (обставинами непереборної сили) впровадженням карантину по всій території України, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору. Окрім того зазначено, що пандемія та обмеження, запроваджені органами державної влади та місцевого самоврядування, є невідворотною (непереборною) обставиною, оскільки мають неминучий характер, зумовлений зовнішніми факторами. Крім того Торгово-промислової палатою України - законодавчо уточнений перелік підстав для визнання обставин непереборними. Коронавірусна інфекція (COVID-19, SARS-CoV-2) є надзвичайною обставиною, оскільки носить винятковий загальнонаціональний характер і знаходиться поза межами впливу сторін договору. Законом України від 17.03.2020 №530-IX ч.2 ст.14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України доповнено положенням, що карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, належить до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відтак, виконання зобов`язань ТОВ Лотос Ю відновиться після закінчення карантину, а нарахування штрафних санкції за несвоєчасне виконання строку поставки згідно умов договору є безпідставними та необґрунтованим і не підлягають задоволенню.

Зважаючи на неналежне виконання ТОВ Лотос Ю зобов`язань за договором, ДП Львіввугілля в особі ВП Управління Західвуглепостач звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 244207,69грн. пені та 242444,16грн. штрафу в розмірі 7% несвоєчасно поставленого товару протягом травня - серпня 2020 року, нарахованих на підставі п.7.2. Договору.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений сторонами 06.02.2020 договір №20 про закупівлю товару за результатами відкритих торгів 20.01.2020 є договором поставки.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст.267 ГПК України, строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

У відповідності до ст.663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проаналізувавши лист ВП Управління Західвуглепостач ДП Львіввугілля від 07.05.20202 №14/2-598, суд приходить до висновку, що позивачем подано належним чином оформлену письмову заявку на постачання товару. Із відомостей офіційного сайту установи зв`язку вбачається, що вказане відправлення вручено відповідачу 14.05.2020. Проте, доказів постачання товару у травні, червні, липні чи серпні 2020 року в матеріалах справи відсутні.

Беручи до уваги вищенаведене та встановлений Договором порядок та строки поставки окремих партій товару, суд приходить до висновку, що протягом травня 2020 року відповідач мав поставити товар в обсязі 550 м.куб. на суму 850410,00грн. та є таким, що прострочив виконання зобов`язання з 04.06.2020; протягом червня 2020 року - в обсязі 570 м.куб. на суму 881334,00грн. та є таким, що прострочив виконання зобов`язання з 01.07.2020; протягом липня 2020 року - в обсязі 580 м.куб. на суму 896796,00грн. та є таким, що прострочив виконання зобов`язання з 01.08.2020; протягом серпня 2020 року - в обсязі 540 м.куб. на суму 834948,00грн. та є таким, що прострочив виконання зобов`язання з 01.09.2020.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зазначених зобов`язань за Договором.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Згідно із ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У п.п. 8.1-8.3 Договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі. Виникнення обставим непереборної сили та строк їх дії підтверджується висновком Торгово-Промислової Палати України.

ТОВ Лотос Ю у своєму листі від 25.06.2020 зазначає, що невиконання зобов`язання зумовлено обставиною непереборної сили - коронавірусною інфекцією (COVID-19, SARS-CoV-2) та карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, що належить до форс-мажорних обставин.

Всупереч встановленому Договором порядку, відповідач не повідомив позивача про неможливість виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили письмово й не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення, та не підтвердив їх виникнення та строк дії висновком Торгово-Промислової Палати України.

Суд звертає увагу на те, що 17.03.2020 Верховна Рада України ухвалила Закон №530-IX, яким внесено зміни до ст.14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні та включено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, до списку форс-мажорних обставин.

Водночас, варто зазначити, що просто існування такої обставини не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, саме через неї. Щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до Торгово-промислової палати. Для того щоб отримати сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов`язання.

Обов`язок доказування настання форс-мажорних обставин покладено на заявника, який несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, відомостей та доказів. І вже за результатами розгляду таких документів Торгово-промислова палата видає сертифікат про форс-мажорні обставини в порядку, встановленому ч.1 ст.14-1 вищезгаданого Закону та р.6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5).

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави не встановлено.

У відповідності до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В зв`язку з порушенням ТОВ Лотос Ю зобов`язань із поставки товару протягом травня-серпня 2020 року, позивачем, відповідно до п.7.2. Договору, нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 244207,69грн. пені та 242444,16грн. штрафу в розмірі 7% несвоєчасно поставленого товару.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування штрафних санкцій, суд звертає увагу на те, що одночасне стягнення зі сторони, яка порушила господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції, оскільки вони є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Зазначений висновок кореспондує правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного суду від 02.04.2019 по справі № 917/194/18, 09.02.2018 по справі №911/2813/17, від 22.03.2018 по справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 по справі № 922/1720/17.

Провівши перерахунок з врахуванням встановлених Договором порядку та строків поставки, дати подання письмової заявки про поставку товару та визначеного позивачем періоду нарахування з 28.05.2020 по 31.08.2020 включно, суд приходить до висновку, що заявлена вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 158129,88грн. Водночас, позовна вимога про стягнення з відповідача 242444,16грн. штрафу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства Львіввугілля в особі Відокремленого підрозділу Управління Західвуглепостач Державного підприємства Львіввугілля до Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос Ю обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення 158129,88грн. пені та 242444,16грн. штрафу.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір в розмірі 6008,61грн. слід покласти на відповідача, а в решті - на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос Ю (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Львівська, буд. 28; ідентифікаційний код 41125196) на користь Державного підприємства Львіввугілля (80000, Львівська обл., Сокальський р-н, м. Сокаль, вул. Б.Хмельницького, буд. 26; ідентифікаціний код 32323256) в особі Відокремленого підрозділу Управління Західвуглепостач Державного підприємства Львіввугілля (80051, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Острів, вул. Центральна, буд. 112; ідентифікаційний код 26360693) 158129,88грн. пені, 242444,16грн. штрафу та 6008,61грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.11.2020.

Суддя О.І. Щигельська