Рішення

від 16.11.2020 по справі 915/297/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Справа № 915/297/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Берко О.В.

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача-1: не з`явився,

представника відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом : Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

(01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д; ідент.код 14360570; адреса для листування:

49027, м.Дніпро, а/с1800; адреса представника: Савіхіної А.М.: 46094, м.Дніпро,

вул.Набережна Перемоги, буд.50),

до відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю Евростроймонтаж

(54020, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Мала Морська, буд.108, оф.422;

ідент.код 39199398),

до відповідача-2: ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ;

адреса за даними УДМС у Миколаївській обл.: АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_1 ),

про : стягнення заборгованості у розмірі 58401,21 грн,-

в с т а н о в и в:

16.03.2020 Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути у солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю Евростроймонтаж та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 15.11.2018, укладеному між АТ КБ Приватбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Евростроймонтаж , у розмірі 58401,21, з яких: 37499,99 грн - заборгованість за кредитом; 6127,78 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 8100,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 6673,44 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; посилаючись на порушення товариством зобов`язань за кредитним договором щодо погашення кредиту, внаслідок чого у банку виникло право захисту свого порушеного права шляхом солідарного стягнення зазначеної заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Евростроймонтаж та ОСОБА_1 , який, згідно укладеного з АТ КБ Приватбанк договору поруки №POR1542015680042 від 15.11.2018, поручився власними коштами та майном за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Евростроймонтаж договірних зобов`язань по кредитному договору.

Ухвалою суду від 16.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 02.04.2020. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача. Запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

Ухвалу суду від 16.03.2020 відповідачем-2 було отримано 20.03.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №5400139823628.

Ухвала суду від 16.03.2020, яка направлялась відповідачу-1 за місцезнаходженням відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 54020, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Мала Морська, буд.108, оф.422; повернулась до суду 25.03.2020.

Статтею 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала суду від 16.03.2020 направлялась за юридичною адресою відповідача-1. Іншої адреси відповідача-1 ні позивачем, ні відповідачами суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що відповідач-1 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до приписів ч.6 ст.176 ГПК України, суд надіслав запит до Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області щодо доступу до персональних даних відносно відповідача - ОСОБА_1 .

05.05.2020 від Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області до суду надійшли відповідні відомості щодо адреси реєстрації ОСОБА_1 .

Відповідачами не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.04.2020 за відповідним клопотанням відповідача-2 відкладено розгляд справи без визначення дати судового засідання у розумний строк до відміни чи послаблення обмежувальних протиепідемічних заходів, застосованих внаслідок введення в Україні карантину через спалах у світі короновірусу COVID-19 .

Враховуючи введення пом`якшення обмежувальних заходів, застосованих постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями) Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд ухвалою від 17.06.2020 призначив справу до розгляду на 15.07.2020.

15.07.2020 судом відкладено розгляд справи на 19.08.2020 за відповідним клопотанням відповідача-2.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву від 18.08.2020, який надійшов до суду 19.08.2020, визнає позовні вимоги в частині заборгованості за кредитом у розмірі 37499,99 грн, та заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення відсотків, комісії та пені; просить суд відмовити у їх задоволені, посилаючись на те, що за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту надані банком витяги з тарифів і умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

19.08.2020 судом відкладено розгляд справи на 03.09.2020 за відповідним клопотанням позивача.

03.09.2020 судом відкладено розгляд справи на 12.10.2020 за відповідним клопотанням відповідача-2.

Позивач у відповіді на відзив, яка надійшла до суду 21.09.2020, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та вказує, що підписуючи 15.11.2018 із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ відповідач-1 приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг, розміщених на офіційному веб-сайті АТ КБ Приватбанк - privatbank.ua; які в сукупності є кредитним договором та умовами яких передбачено нарахування відсотків, комісії та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Відповідач-2 в клопотанні від 12.10.2020 просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача про стягнення пені.

12.10.2020 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 29.10.2020 розгляд справи призначено на 16.11.2020.

Відповідач-1 не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Ухвали суду направлялись за юридичною адресою відповідача-1. Іншої адреси відповідача-1 ні позивачем, ні відповідачами суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що відповідач-1 щоразу про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання 16.11.2020 не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач-2 у клопотанні від 12.10.2020 та заяві від 16.11.2020 просив суд розглядати справу без його участі та участі його представника, проти задоволення позовних вимог в частині стягнення відсотків, комісії та пені заперечував з підстав викладених у відзиві на позов.

До того ж, відповідач-2 у заяві від 16.11.2020 повторно просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача про стягнення пені.

Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 16.11.2020 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

15.11.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Евростроймонтаж в особі ОСОБА_1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ (а.с.17,18).

Відповідно до заяви відповідач-1 приєднався до Розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг КУБ , які розміщені в мережі Інтернет на сайті Приватбанку http://pb.ua, прийняв на себе всі зобов`язання, зазначені в цих Умовах та уклав кредитний договір.

В підписаній відповідачем-1 заяві погоджено наступні умови кредитного договору:

- вид кредиту: строковий (п.1.1);

- розмір кредиту: 50000,0 грн. (п.1.2);

- строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів (п.1.3);

- проценти (комісія) за користування кредитом: 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п.1.4);

- порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі клієнту коштів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит (п.1.5);

- проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї заяви (п.1.6).

В додатку 1 до заяви сторони погодили графік погашення основної заборгованості та процентів за кредитом, відповідно до якого відповідач-1 повинен сплачувати позивачу щомісячно до дати, зазначеної у п.1.5 заяви по 4166,67 грн кредиту та 900,0 грн процентів.

З метою належного виконання зобов`язань відповідачем-1 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 , як поручителем, із використанням електронного цифрового підпису підписано договір поруки №POR1542015680042, який хоча і датовано 12.11.2018, але фактично підписано 15.11.2018, тобто в день укладення кредитного договору, що підтверджується файлом перевірки електронного цифрового підпису (а.с.29,30).

Предметом договору є надання поруки за виконання клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю Евростроймонтаж , далі - Боржник зобов`язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.8 Кредит КУБ Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 1,8% відсотка від суми кредиту щомісяця;

- за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.5.3 Угоди 1 - 4,0 % відсотки від суми кредиту щомісяця.

б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні (п.1.1.1 Договору поруки).

За п.1.2 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручителем надані всі наявні документи, що стосуються Поручителя, на момент укладання цього договору, в господарському/цивільному суді не мається заяв кредиторів про визнання Поручителя банкрутом.

У випадку смерті або банкрутства Боржника за Угодою 1 на, та/або заміни Боржника внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку іншу особу (нового боржника), Поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання Угоди 1 за Боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв`язку з чим, Поручитель надає поруку перед Кредитором за виконання новим боржником зобов`язань за Угодою 1 у розмірі і порядку, визначеному умовами Угоди 1 . При цьому, будь-які додаткові узгодження з Поручителем не потрібні.

За п. 1.5 Договору поруки у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою 1 , Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

15.11.2018 позивачем перераховано відповідачу-1 кредитні кошти в сумі 50000,0 грн, що підтверджується випискою по рахунку (а.с.27).

Відповідачем-1 в період з 15.12.2018 по 15.02.2019 здійснювалось часткове погашення кредиту на загальну суму 12500,01 грн, що підтверджується випискою по рахунку (а.с.28).

Позивач зазначає, що зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредит у встановленому в заяві про приєднання розмірі, разом з тим в порушення відповідних умов кредитного договору та приписів законодавства відповідач-1 не повернув в повному обсязі кредитні кошти у передбачений договором термін, що і стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Приписами ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч.ч.1, 2 ст.553 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

15.11.2018 на підставі укладеного кредитного договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 50000,0 грн, що підтверджується відповідною випискою по рахунку та факт необізнаності останнього зі змістом Умов не впливає на факт отримання від позивача кредитних коштів.

Відповідачем-1 частково повернуто кредитні кошти банківській установі у визначені кредитним договором строки в сумі 12500,01 грн, разом з тим, заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитом згідно наданого останнім розрахунку станом на 12.02.2020 становила 37499,99 грн і доказів її сплати відповідачем-1 матеріали справи не містять, у зв`язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню солідарно з відповідача-1 та ОСОБА_1 , як поручителя.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

В підписаній відповідачем-1 заяві про приєднання погоджено наступні умови кредитного договору:

- проценти (комісія) за користування кредитом: 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п.1.4);

- порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі клієнту коштів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит (п.1.5);

- у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4 % на місяць від суми заборгованості (п.1.6).

До того ж, в підписаному відповідачем-2 договорі поруки також погоджено сплату:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 1,8% відсотка від суми кредиту щомісяця;

- за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.5.3 Угоди 1 - 4,0 % відсотки від суми кредиту щомісяця.

За прострочення виконання грошових зобов`язань по оплаті кредиту, позивач нарахував та просить суд стягнути солідарно з відповідачів 6127,78 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 15.04.2019 по 12.02.2020; та 8100,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 15.03.2019 по 12.02.2020.

Розрахунок вказаних позовних вимог судом перевірено та є арифметично вірним, відповідачами розмір процентних ставок за користування кредитом не заперечено.

Таким чином, оскільки в заяві про приєднання та в договорі поруки сторонами погоджено розмір процентних ставок за користування кредитом, то суд відхиляє доводи відповідача-2 щодо відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та приходить до висновку, що солідарному стягненню з відповідачів підлягає нараховані позивачем 6127,78 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 8100,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України, правочини щодо забезпечення виконання зобов`язання мають вчинятись у письмовій формі.

Обґрунтовуючи підстави для нарахування пені, позивач посилається на п.1.6 заяви про приєднання, згідно якого неустойка нараховується в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 в аналогічному спорі вказала, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Пунктом 1.6. заяви на приєднання не передбачено розміру, в якому нараховується неустойка у вигляді пені, у випадку порушення позичальником строку погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 та 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, зазначеним законом визначено граничний розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Конкретний розмір пені може встановлюватись законом або договором.

Враховуючи, що сторонами в заяві на приєднання та в договорі поруки не встановлено розміру пені, а законом її розмір для такого виду зобов`язань не передбачений, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 6673,44 грн пені слід відмовити.

Щодо клопотання відповідача-2 про застосування судом строку позовної давності до вимог позивача про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013 (із змінами та доповненнями), за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 6673,44 грн пені позивачу слід відмовити з підстав необґрунтованості таких вимог. Тому суд не вбачає правових підстав для застосування позовної давності до таких вимог.

Згідно ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю Евростроймонтаж (54020, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Мала Морська, буд.108, оф.422; ідент.код 39199398) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса за даними УДМС у Миколаївській обл.: АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д; ідент.код 14360570) 37499,99 грн заборгованості за кредитом, 6127,78 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 8100,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1861,81 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.238 ГПК України

та підписано суддею 23 листопада 2020 року.

Суддя М.В. Мавродієва