Рішення

від 23.11.2020 по справі 915/1178/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року Справа № 915/1178/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з без виклику сторін за наявними матеріалами справи

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК ТЕХНОЛОГІЇ" (54037, м. Миколаїв, пров. Івана Франка, 6-Б, код ЄДРПОУ 36486467)

до відповідача: фермерського господарства "ЛАВАНДА" (57320, Миколаївська область, Снігурівський район, с. Червона Долина, код ЄДРПОУ 23044268)

про: стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

17.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІК ТЕХНОЛОГІЇ" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою вих. № 629 від 09.09.2020 (вх. № 11592/20 від 17.09.2020), в якій просить суд стягнути з фермерського господарства "ЛАВАНДА" грошові кошти в сумі 136325,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов`язання за договором від 28.01.2019 № 19/003-П на виконання проектних робіт щодо своєчасної та у повному обсязі оплати наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1178/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 22.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відзначено відповідачеві 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Відповідачем ухвалу суду від 22.09.2020 отримано 26.09.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи, що відповідач не заперечив про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом на подання відзиву по суті позовних вимог, жодних заяв або клопотань на розгляд суду не подав, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обгрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІК ТЕХНОЛОГІЇ (підрядник) та фермерським господарством Лаванда (замовник) укладено договір № 19/003-П на виконання проектних робіт (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого за замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання розробити проектно-кошторисну документацію: Нове будівництво трубопроводів для зрошення на землях ФГ Лаванда Снігурівського району Миколаївської області .

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що вартість виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації складає 114306,48 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 19051,08 грн.

За умовами п.2.2. Договору, замовник після підписання даного Договору сплачує підряднику аванс в розмірі 30% від загальної вартості робіт, що становить 34291,94 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 5715,32 грн, на підставі виставленого підрядником рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів.

Відповідно до п.2.3. Договору розрахунок за фактично виконані роботи здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання Акту (актів) виконаних робіт.

За умовами п. 3.1. Договору, при завершені робіт підрядник надає замовнику проектно-кошторисну документацію (у 4-х примірниках), а також акт виконаних робіт у 2-х примірниках.

Відповідно до п.3.2. Замовник протягом 5-ти календарних днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт, зазначених у п.3.1. Договору, зобов`язаний надати виконавцеві підписаний акт, або мотивовану відмову від прийняття робіт.

За умовами п.3.4. Договору при неотриманні підрядником оформленого акту здачі-приймання робіт чи письмової мотивованої відмови від прийняття роботи в термін, встановлений п.3.2. Договору, робота вважається прийнятою з додержанням усіх умов Договору.

Згідно п.8.1. Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання зобов`язань сторонами.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Підрядник розробив проектно-кошторисну документацію: Нове будівництво трубопроводів для зрошення на землях ФГ Лаванда Снігурівського району Миколаївської області , що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт (здачі-приймання робіт) №ВТ-103 від 19.09.2019 та актом приймання-передачі проектної документації від 19.09.2019.

Разом з актом виконаних робіт підрядником надано замовникові відповідні рахунки на оплату.

03.04.2020 позивачем було направлено відповідачеві претензію №245 від 01.04.2020 з вимогою сплатити заборгованість за Договором (а.с.12-14).

Замовником зобов`язання за Договором не виконано, оплату виконаних проектних робіт не здійснено, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача (підрядника) стягнути з відповідача (замовника) 114306,48 грн заборгованості за Договором, 15520,64 грн - пені, 3297,66 грн 3% річних та 3200,58 грн втрат від інфляції.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Підрядник зобов`язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації (ст. 890 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як витікає з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином зобов`язання за Договором, виконав проектні роботи, разом з тим відповідач зобов`язання за договором не виконав, вартість виконаних робіт своєчасно не оплатив.

Отже, позовні вимоги, в частині стягнення 114306,48 грн основного боргу, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені в розмірі 15520,64 грн суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.1. Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання однією із сторін своїх зобов`язань по даному Договору винна сторона несе відповідальність, передбачену винним законодавством України, та умовами даного Договору.

Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що за затримку замовником розрахунків за Договором, він, за вимогою підрядника, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості проектних робіт за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Згідно наведеного в позовній заяві розрахунку (а.с.5-6) позивачем нараховано пеню за період 25.09.2019 по 22.03.2020 в сумі 15520,64 грн.

Судом встановлено, що позивачем період нарахування пені визначено правильно, однак за розрахунком суду, сума пені за вказаний період складає 15499,62 грн та підлягає стягненню з відповідача, в решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 3200,58 грн та 3% річних в сумі 3297,66 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3297,66 грн за період з 25.09.2019 по 09.09.2020.

Судом перевірено розрахунок та встановлено, що позивачем правильно визначено період нарахування, проте сума 3% річних за визначений період за розрахунком суду становить 3291,16 грн, яка підлягає стягнення з відповідача, в решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Втрати від інфляції позивачем нараховано з вересня 2019 року по липень 2020 року, в той час як з урахуванням зазначеного вище має бути розраховано з жовтня 2019 року .

За розрахунком суду сума збитки від інфляції за період з жовтня 2019 року по липень 2020 року, в межах позовних вимог, становить 2526,16 грн, що підлягає стягнення з відповідача на користь позивача, в решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 247-251 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фермерського господарства "ЛАВАНДА" (57320, Миколаївська область, Снігурівський район, с. Червона Долина, код ЄДРПОУ 23044268) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК ТЕХНОЛОГІЇ" (54037, м. Миколаїв, пров. Івана Франка, 6-Б, код ЄДРПОУ 36486467):

- 114306,48 грн - основного боргу;

- 15499,62 грн - пені;

- 3291,16 грн - 3% річних;

- 2526,16 грн - інфляційних втрат;

- 2091,18 грн. - судовий збір.

3. В задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 21,02 грн, 3% річних в сумі 6,50 грн та інфляційних втрат в сумі 674,42 грн.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ВІК ТЕХНОЛОГІЇ" (54037, м. Миколаїв, пров. Івана Франка, 6-Б, код ЄДРПОУ 36486467)

відповідач: фермерське господарство "ЛАВАНДА" (57320, Миколаївська область, Снігурівський район, с. Червона Долина, код ЄДРПОУ 23044268)

про: стягнення заборгованості, -

Повний текст рішення складено і підписано 23.11.2020.

Суддя В.О. Ржепецький