Рішення

від 17.11.2020 по справі 924/889/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2020 р. Справа № 924/889/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засіданні Галаган І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом фермерського господарства "Агро-Вітор"

до 1. Яснозірської сільської ради

2. Державного реєстратора Віньковецької районної державної адміністрації Дурдаса Юрія Миколайовича

про - визнання незаконним та скасування рішення 41 сесії Яснозірської сільської ради 7 скликання №10-41/2019 від 18.12.2019р.

- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора індексний номер 52919393 від 02.07.2020р.

- визнання за фермерським господарством "Агро-Вітор" права оренди земельної ділянки площею 10,0 га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009 згідно договору оренди №183 від 20.03.2008р.

Представники учасників процесу :

від позивача - Остачук О.О.;

від відповідача 1 - не з`явився;

від відповідача 2 - не з`явився.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

27.07.2020р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява фермерського господарства "Агро-Вітор" до Яснозірської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення 41 сесії Яснозірської сільської ради 7 скликання №10-41/2019 від 18.12.2019р. про розірвання договору оренди земельної ділянки №183 від 20.03.2008р., який зареєстрований у Віньковецькому районному відділі "Хмельницькій Регіональній Філії Державного підприємства Центрального Державного Земельного Кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2008р. за №040874900025; про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора індексний номер 52919393 від 02.07.2020р., яким припинено право оренди земельної ділянки площею 10,0 га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009; про визнання за фермерським господарством "Агро-Вітор" права оренди земельної ділянки площею 10,0 га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009 згідно договору оренди №183 від 20.03.2008р., який зареєстрований у Віньковецькому районному відділі "Хмельницькій Регіональній Філії Державного підприємства Центрального Державного Земельного Кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2008р. за №040874900025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2020р. позовну заяву передано на розгляд судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 28.07.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.08.2020р. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 17 серпня 2020р.

Судом в підготовчому засіданні 05.08.2020р. постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 16.09.2020р.

20.08.2020р. на адресу Господарського суду Хмельницької області через службу діловодства від Фермерського господарства "Агро-Вітор" с. Яснозір`я Віньковецького району Хмельницької області надійшла заява (вх.№05-08/1736/20) про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 10,0га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009.

Ухвалою суду від 21.08.2020р. (суддя Кочергіна В.О.) заяву Фермерського господарства "Агро-Вітор" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 10,0 га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009 задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку площею 10,0 га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009.

В підготовчому засіданні 16.09.2020р. постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 17.09.2020р.

Ухвалою суду від 17.09.2020р. залучено до участі у справі №924/889/20 в якості співвідповідача - Державного реєстратора Віньковецької районної державної адміністрації Дурдаса Юрія Миколайовича, підготовче засідання у справі №924/889/20 відкладено на 01 жовтня 2020р.

Судове засідання призначене на 01.10.2020 р. не відбулося.

Оскільки обставини, які спричинили неможливість розгляду справи відпали, ухвалою суду від 15.10.2020р. підготовче засідання у справі призначене на 21.10.2020р.

Ухвалою суду від 21.10.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/889/20 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 26.10.2020р.

Ухвалою суду від 26.10.2020р. судове засідання по розгляду справи №924/889/20 по суті відкладено на 17.11.2020р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про: визнання незаконним та скасування рішення 41 сесії Яснозірської сільської ради 7 скликання №10-41/2019 від 18.12.2019 року про розірвання договору оренди земельної ділянки №183 від 20.03.2008 року, який зареєстрований у Віньковецькому районному відділі "Хмельницькій регіональній Філії Державного підприємства Центрального Державного Земельного Кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2008 року за №040874900025; визнання незаконним, та скасування рішення державного реєстратора індексний номер 52919393 від 02.07.2020 року, яким припинено право оренди земельної ділянки площею 10,0 га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009; визнання за фермерським господарством "Агро-Вітор" права оренди земельної ділянки площею 10,0 га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009 згідно договору оренди №183 від 20 березня 2008 року, який зареєстрований у Віньковецькому районному відділі "Хмельницькій Регіональній Філії Державного підприємства Центрального Державного Земельного Кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2008 року за №040874900025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Фермерське господарство "Агро-Вітор" користується земельною ділянкою з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009 площею 10,0 га, що розташована на території Яснозірської сільської ради згідно договору оренди №183 від 20 березня 2008 року, укладеного між Яснозірською сільською радою та ОСОБА_1 (засновник фермерського господарства), зареєстрованого у Віньковецькому районному відділі "Хмельницькій Регіональній Філії Державного підприємства Центрального Державного Земельного Кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2008 року за №040874900025. Договір укладено терміном на 25 років. Однак, як вказує позивач, рішенням 41 сесії Яснозірської сільської ради 7 скликання №10/41/2019 року від 18.12.2019 року договір оренди №183 від 20 березня 2008 року розірвано у зв`язку із смертю орендаря земельної ділянки, ОСОБА_1 . Позивач вважає вищевказане рішення сесії Яснозірської сільської ради №10/41/2019 року від 18.12.2019 року незаконним та таким, що прийняте з підстав, які суперечать чинному законодавству, оскільки, після укладення договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 , на базі орендованої земельної ділянки площею 10,0 га., було зареєстровано фермерське господарство "Агро-Вітор". Пояснює, що з моменту державної реєстрації фермерського господарства обов`язки землекористувача перейшли до ФГ "Агро-Вітор", що підтверджується численною судовою практикою, сформованою Верховним Судом. Зазначає, що таким чином, фактичним і правомірним користувачем земельної ділянки площею 10,0 га після державної реєстрації ФГ "Агро-Вітор" є саме фермерське господарство, що було умовою отримання земельної ділянки згідно чинного законодавства. Позивач зауважує, що відповідач розірвав договір оренди всупереч порядку встановленому чинним законодавством, оскільки, положеннями самого договору передбачена заборона розірвання договору в односторонньому порядку та ФГ "Агро-Вітор" не надавали згоди на розірвання спірного договору оренди, а навпаки сумлінно та належним чином виконують взяті на себе зобов`язання з використання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства. За таких обставин, зазначає позивач, оспорюване рішення не може вважатися таким, що видане на підставі закону, оскільки діяльність ФГ "Агро-Вітор" на момент прийняття Відповідачем спірного рішення не припинилася, а інші законодавчо встановлені підстави припинення права оренди земельною ділянкою були відсутні.

Судом встановлено, що відповідач вимог ухвали від 28.07.2020р. не виконав, відзиву на позовну заяву не подав.

Представник позивача в судове засідання 17.11.2020р. з`явився, подав заяву (вх. 05-08/2533/20 від 18.11.2020р .) про відмову від позову в частині. В поданій заяві представник позивача відмовився від позовної вимоги про - визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора індексний номер 52919393 від 02.07.2020р. заявленої до державного реєстратора Віньковецької районної державної адміністрації Дурдаса Юрія Миколайовича. Іншу частину вимог, а саме вимоги заявлені до Яснозірської сільської ради, в тому числі визнання незаконним та скасування рішення 41 сесії Яснозірської сільської ради 7 скликання №10-41/2019 від 18.12.2019р. та визнання за фермерським господарством "Агро-Вітор" права оренди земельної ділянки площею 10,0 га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009 згідно договору оренди №183 від 20.03.2008р., підтримав в повному обсязі. У поданій заяві представник ФГ "Агро-Вітор" зазначив, що наслідки відмови від позову йому відомі та зрозумілі, а також зауважив, що він наділений такими повноваження згідно договору про надання правової допомоги.

Представники відповідачів 1, 2 в судове засідання 17.11.2020р. не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується надісланням ухвали суду від 26.10.2020р. за адресами місцезнаходження останніх визначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В свою чергу, до судового засідання 17.11.2020р. будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи по суті на іншу дату, відзиву та позицій щодо наявності невирішених питань, які унеможливлюють вирішення судом справи не надходило.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників відповідачів за матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

20.03.2008р. між Яснозірською сільською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди земельних ділянок №183, згідно пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Яснозірської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 10,0 га (землі запасу), яка знаходиться в задовільному стані (пункт 2 договору).

Відповідно до пункту 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 52 849,41 грн.

Пунктом 7 договору сторони погодили, що договір укладено терміном на 25 років. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 8 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у вигляді сплати грошової суми в розмірі 1391,30 грн. щорічно, 115,94 грн. щомісячно на р/р Яснозірської сільської ради.

Відповідно до пункту 14 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення. Умови збереження об`єкту оренди - не змінювати цільове призначення земельної ділянки (пункти 15, 16 договору).

Згідно з пунктом 19 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі.

Пунктом 34 договору сторони погодили, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Дія договору припиняється також в інших випадках передбачених законом.

Відповідно до пункту 35 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а такою з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання іншою стороною обов`язків передбачених законом України "Про оренду землі" у різі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди (пункт 36 договору).

Згідно з пунктом 37 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на оренду земельної ділянки у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду не переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації (пункт 40 договору).

Договір скріплено підписами сторін та печаткою Яснозірської сільської ради.

Державна реєстрація договору проведена 11.04.2008р., про що свідчить наявний на договорі запис за №040874900025.

Рішенням №1 від 11.04.2008р. ОСОБА_1 створив Фермерське господарство "Агро-Вітор" на базі орендованої землі на території Яснозірської сільської ради в кількості 10,0 га, згідно договору оренди земельної ділянки №183 від 20.03.2008р.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №687583 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 06.06.2008р. зареєстровано Фермерське господарство "Агро-Вітор", номер запису 1 653 102 0000 000289.

Статутом фермерського господарства "Агро-Вітор" зареєстрованим державним реєстратором Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області 06.06.2008р. за №16531020000000289, пунктом 1.1. визначено, що фермерське господарство створене і діє у відповідності до положень Цивільного і Господарського кодексів України, законів України "Про фермерське господарство", "Про власність", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві", законодавства про землю та інших законодавчих актів України.

Згідно з пунктом 1.2. Статуту передбачено, що засновником Господарства є ОСОБА_1 , який є його головою.

Місцезнаходження: Україна, Хмельницька область, Віньковецький район, с. Яснозіря. Назва господарства Фермерське господарство "Агро-Вітор" (пункти - 1.3., 1.4. Статуту).

Господарство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації (пункт 4.2. договору).

Відповідно до пункту 6.1. Статуту визначено, що до земель господарства належать, зокрема, землі, передані господарству у приватну власність, у користування, що посвідчено відповідно державними актами на право приватної власності на землю виданими на ім`я Голови господарства, або договором оренди.

Рішенням сорок першої сесії сьомого скликання Яснозірської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області №10-41/2019 від 08.12.2019р., вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки №183 від 20.03.2008р. укладений між Яснозірською сільською радою та ОСОБА_1 для фермерського господарства площею 10,00 га., кадастровий номер 6820687500:01:003:0009, зареєстрований у Віньковецькому районному відділі "Хмельницькій регіональній Філії Державного підприємства центрального Державного Земельного Кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2008р. за №1040874900025 на підставі пункту 37 договору, у зв`язку із смертю орендаря земельної ділянки ОСОБА_1 .

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна №217681715 від 24.07.2020р. за заявою Яснозірської сільської ради, Державним реєстратором Дурдасом Юрієм Миколайовичем внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №52919393 від 02.07.2020р. про припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009 згідно договору оренди №183 від 20.03.2008р.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просив визнати незаконним та скасувати рішення 41 сесії Яснозірської сільської ради 7 скликання №10-41/2019 від 18.12.2019 року про розірвання договору оренди земельної ділянки №183 від 20.03.2008 року; визнати незаконним, та скасувати рішення державного реєстратора індексний номер 52919393 від 02.07.2020 року та визнати за фермерським господарством "Агро-Вітор" права оренди земельної ділянки площею 10,0 га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009 згідно договору оренди №183 від 20 березня 2008 року. Підставою позовної заяви ТОВ "Агро-Вітор" зазначає, незаконність прийнятих рішень та позбавлення позивача права користування орендованою земельною ділянкою у зв`язку зі смертю керівника підприємства ОСОБА_1 .

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Щодо поданої позивачем заяви (вх. 05-08/2533/20 від 18.11.2020р.) про відмову від позову в частині, судом враховується, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У відповідності до ч.3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Суд приймає до уваги, що заява про відмову від позову в частині вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора індексний номер 52919393 від 02.07.2020 року, підписана уповноваженою особою - адвокатом Остапчуком О.О., який згідно Ордеру на надання правової допомоги наданим ФГ "Агро-Вітор" визначений, як представник "з необмеженими правами, згідно договору про надання правової допомоги", окрім того, даний представник приймав участь у всіх судових засіданнях та підписував письмові заперечення та пояснення по справі від імені позивача. Окремо судом враховується, що в поданій 17.11.2020р. (вх. №05-08/2533/20 від 17.11.20р.) заяві представник позивача повідомив, що наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч. 3 ст. 231 ГПК України, позивачу відомі та зрозумілі.

Зважаючи на те, що дії представника позивача не суперечать інтересам особи, яку він представляє, то вказана відмова приймається судом.

Таким чином, оскільки позивач відмовився від позову в частині, і така заява позивача прийнята судом, провадження у справі №924/889/20 підлягає закриттю відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в частині вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора індексний номер 52919393 від 02.07.2020 року. заявлених до Державного реєстратора Віньковецької районної державної адміністрації Дурдаса Юрія Миколайовича, а в решті вимог підлягає розгляду по суті.

Враховуючи викладене, в подальшому предмет позову у справі №924/889/20 складають позовні вимоги фермерського господарства "Агро-Вітор" до Яснозірської сільської ради, про визнання незаконним та скасування рішення 41 сесії Яснозірської сільської ради 7 скликання №10-41/2019 від 18.12.2019р., та визнання за фермерським господарством "Агро-Вітор" права оренди земельної ділянки площею 10,0 га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009 згідно договору оренди №183 від 20.03.2008р.

Згідно ч. ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції станом на 2008 р.) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання та пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства. (ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про фермерське господарство в редакції станом на 2008р.).

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції станом на 2008 р.) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Після одержання засновником державного акту на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (ст. 8 ЗУ "Про фермерське господарство").

Тобто, можливість реалізації громадянином права на створення юридичної особи фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

20.03.2008р. між Яснозірською сільською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди земельних ділянок №183, згідно пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Яснозірської сільської ради. В оренду передалася земельна ділянка загальною площею 10,0 га (землі запасу), яка знаходиться в задовільному стані (пункт 2 договору).

Рішенням №1 від 11.04.2008р. ОСОБА_1 створив Фермерське господарство "Агро-Вітор" на базі орендованої землі на території Яснозірської сільської ради в кількості 10,0 га, згідно договору оренди земельної ділянки №183 від 20.03.2008р.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №687583 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 06.06.2008р. зареєстровано Фермерське господарство "Агро-Вітор", номер запису 1 653 102 0000 000289.

Таким чином, земельна ділянка надавалася громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із створенням юридичної особи Фермерського господарства "Агро-Вітор".

Згідно ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Зі змісту положень статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

Відповідно до пункту 6.1. Статуту Фермерського господарства "Агро-Вітор" визначено, що до земель господарства належать, зокрема, землі, передані господарству у приватну власність, у користування, що посвідчено відповідно державними актами на право приватної власності на землю виданими на ім`я Голови господарства, або договором оренди.

З комплексного аналізу норм статей 1,5,7,8,12 Закону України "Про фермерське господарство" та статуту фермерського господарства можна зробити висновок, що після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вони надавалися.

Вищезазначена правова позиція викладена у постановах Великої палати Верховного суду від 13.03.2018 р. по справі № 348/992/16-ц, від 13.06.2018 р. у справі № 474/100/16-ц, від 12.12.2018 р. у справі № 704/29/17-ц та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.12.2019 р. по справі № 911/2202/18.

Суд зазначає, що відповідно до законодавства, яке діяло на час створення Фермерського господарства "Агро-Вітор", необхідною умовою набуття останнім статусу юридичної особи було отримання у користування земельної ділянки, голова фермерського господарства з метою набуття та реалізацією фермерським господарством своїх прав, в тому числі, прав на користування земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності відповідно до законодавства, здійснив дії щодо отримання у користування фермерським господарством земельної ділянки та оформлення прав на неї.

Тобто у правовідносинах користування спірними земельними ділянками відбулася фактична заміна землекористувача і обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації.

Саме таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2018 року у справі №348/992/16-ц (провадження №14-5цс18).

Крім того, Верховний Суд України неодноразово у своїх рішеннях, зокрема, у справах №6-20859св07, №6-13576св07, №6-14879св07, №6-20275св07 зазначав, про те, що за змістом норм чинного на той час законодавства, після державної реєстрації фермерського господарства, як юридичної особи, обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює саме господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна ділянка.

При цьому суд зауважує, що зі смертю ОСОБА_1 , якому спірні земельні ділянки були надані в оренду згідно договору оренди №183 від 20.03.2008р., таке право не є таким що припинилось. Зазначене випливає з того, що з моменту передачі земельних ділянок до створеного фермером фермерського господарства, як юридичної особи, відбулась заміна землекористувача у відносинах, щодо яких виник спір, а саме, фізична особа - фермер вибув зі спірних правовідносин землекористування, натомість його місце у спірних правовідносин землекористування зайняло створене фермерське господарство, як землекористувач. При цьому засновник юридичної особи та сама юридична особа, тісно пов`язані між собою тим, що є зв`язок між правосуб`єктністю, як фізичної особи та її, як засновника юридичної особи (див., наприклад, рішення у справах "Фурман проти Росії" (Furman v. Russia), заява № 5945/04, п. 19, від 5 квітня 2007 року, "Ґраберска проти Колишньої Югославської Республіки Македонія" (Graberska v. "the former Yugoslav Republic of Macedonia"), заява № 6924/03, п. 41, від 14 червня 2007 року, та "Гумбатов проти Азербайджану" (Humbatov v. Azerbaijan), заява № 13652/06, п. 21, від 3 грудня 2009 року).

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно із частиною першою статті 19 Закону № 161-XIV право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 4 Закону №1952-IV державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За змістом частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

З наведених норм права вбачається, що право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом № 1952-IV, на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Отже, після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону №973-IV прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного суду від 30.06.2020р. у справі №927/79/19 (провадження 12-21гс20).

Разом з тим вищенаведеними нормами Закону №973-IV запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення цього фермерського господарства та його державної реєстрації до нього за нормами Закону №973-IV переходять права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією позивача у справі, що фактичним і правомірним користувачем земельної ділянки площею 10,00 га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009 згідно договору оренди №183 від 20.03.2008р. (після реєстрації) є саме фермерське господарство "Агро-Вітор", надання в оренду якої і було головною умовою для створення цього фермерського господарства, згідно чинного законодавства.

З матеріалів справи встановлено, що Рішенням сорок першої сесії сьомого скликання Яснозірської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області №10-41/2019 від 08.12.2019р., вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки №183 від 20.03.2008р. укладений між Яснозірською сільською радою та ОСОБА_1 для фермерського господарства площею 10,00 га., кадастровий номер 6820687500:01:003:0009, зареєстрований у Віньковецькому районному відділі "Хмельницькій регіональній Філії Державного підприємства центрального Державного Земельного Кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2008р. за №1040874900025 на підставі пункту 37 договору, у зв`язку із смертю орендаря земельної ділянки ОСОБА_1 .

Частиною 2 ст. 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.

Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 651, ч. 1 ст. 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Господарським кодексом України порядок зміни господарських договорів викладено у статті 188. Згідно з нормами ч.1 цієї статті ГК України: зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 31. Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до пунктів 35, 36 договору сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а такою з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання іншою стороною обов`язків передбачених законом України "Про оренду землі" у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди.

Згідно з пунктом 37 договору сторони визначили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на оренду земельної ділянки у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду не переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права оренди земельної ділянки, наданої громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як фермерське господарство. У земельному законодавстві (як чинному на момент створення ФГ "Агро-Вітор" так і до сьогодні) така підстава припинення права оренди фермерським господарством земельної ділянки свого засновника, як смерть громадянина засновника фермерського господарства відсутня.

Адже правове становище фермерського господарства як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття фермерським господарством правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення фермерського господарства і подальшої державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Відтак, у разі смерті громадянина - засновника фермерського господарства відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Отже, в цьому випадку здійснюється встановлений нормами Закону №973-IV перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. При цьому такий перехід відбувається в силу вищенаведених норм Закону №973-IV та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

За таких обставин, суд вважає, що позиція відповідача про те, що право користування земельною ділянкою, яке виникло у ФГ "Агро-Вітор" з моменту реєстрації, на підставі договору оренди №183 від 20.03.20008р., припиняється зі смертю його засновника ОСОБА_1., в даному випадку є хибною.

Конституція України закріплює, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону (частина третя статті 41 Конституції України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Поняття "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації певного блага у внутрішньому праві країни. Згідно з Конвенцією, інші права та інтереси є активами, тому можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном".

Звідси право користування земельною ділянкою, отриманою громадянином - засновником для ведення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), є майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, право на яке підпадає під її захист.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) друге речення того ж абзацу охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) другий абзац визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пункти 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, а останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, то Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), пункт 68, "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07), пункт 45).

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

ЄСПЛ у рішенні "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року (Shtokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та № 37943/06, пункти 50 та 51) зазначив, що позбавлення власності можливе тільки при виконанні певних вимог. Суд вказує у своєму рішенні, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". Говорячи про "закон", стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції. Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України (пункт 7.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19).

За таких обставин оспорюване рішення не може вважатися таким, що прийняте на підставі закону, оскільки діяльність ФГ "Агро-Вітор" на момент видачі спірного наказу не припинилася. Інші законодавчо встановлені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою також були відсутні.

Отже, Яснозірська сільська рада Віньковецького району Хмельницької області, приймаючи рішення №10-41/2019 від 08.12.2019р. "Про розірвання договору оренди земельної ділянки" №183 від 20.03.2008р., діяла всупереч вимогам закону, а саме ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 141 Земельного кодексу України та умовам самого договору оренди, так як відсутні законодавчо визначені підстави для позбавлення ФГ "Агро-Вітор" права користування земельною ділянкою, у разі смерті його засновника, шляхом розірвання договору оренди цієї земельної ділянки.

Прийняттям оспорюваного рішення всупереч вимогам земельного законодавства відповідач втрутився у право позивача на мирне володіння своїм майном на порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що є підставою для визнання його недійсним.

Враховуючи наведене, суд вважає за належне, визнати незаконним та скасувати Рішення сорок першої сесії сьомого скликання Яснозірської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області №10-41/2019 від 08.12.2019р. про розірвання договору оренди земельної ділянки №183 від 20.03.2008р. укладеного між Яснозірською сільською радою та ОСОБА_1 для фермерського господарства площею 10,00 га., кадастровий номер 6820687500:01:003:0009, зареєстрованого у Віньковецькому районному відділі "Хмельницькій регіональній Філії Державного підприємства центрального Державного Земельного Кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2008р. за №1040874900025 на підставі пункту 37 договору, у зв`язку із смертю орендаря земельної ділянки ОСОБА_1 , та визнати за фермерським господарством "Агро-Вітор" право оренди земельної ділянки площею 10,0 га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009 згідно договору оренди №183 від 20.03.2008р.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Враховуючи викладені обставини справи, умови договору оренди землі, наведені норми законодавства, правові позиції Верховного Суду, суд позов визнає правомірним та обґрунтованим і задовольняє останній із наведених вище підстав. Доводи відповідача 1, наведені в засіданнях суду, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, які вжито у даній справі згідно ухвали господарського суду від 21.08.2020р., продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 46, 129, 145, 191, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову фермерського господарства "Агро-Вітор" від позову в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора індексний номер 52919393 від 02.07.2020р.

Закрити провадження у справі №924/889/20 в частині позовних вимог фермерського господарства "Агро-Вітор" до Державного реєстратора Віньковецької районної державної адміністрації Дурдаса Юрія Миколайовича про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора індексний номер 52919393 від 02.07.2020р.

Позов фермерського господарства "Агро-Вітор" до Яснозірської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення 41 сесії Яснозірської сільської ради 7 скликання №10-41/2019 від 18.12.2019р., визнання за фермерським господарством "Агро-Вітор" права оренди земельної ділянки площею 10,0 га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009 згідно договору оренди №183 від 20.03.2008р. задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення 41 сесії Яснозірської сільської ради 7 скликання №10-41/2019 від 18.12.2019р. про розірвання договору оренди №183 від 20.03.2008р.

Визнати за фермерським господарством "Агро-Вітор" право оренди земельної ділянки площею 10,0 га з кадастровим номером 6820687500:01:003:0009 згідно договору оренди №183 від 20.03.2008р.

Стягнути з Яснозірської сільської ради (32520, Хмельницька область, Віньковецький район, с. Яснозір`я, вул. Леніна, буд. 1, Код ЄДРПОУ 04403427) на користь Фермерського господарства "Агро-Вітор" (32520, Хмельницька область, Віньковецький район, с. Яснозір`я, вул. Подільська, буд. 27 А, Код ЄДРПОУ 35714182) 5055,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням ч. 4 Розділу X "Прикінцеві положення" та пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2020р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддруков. 4 прим. (всім рек. з пов. про вруч.):

1 - до справи;

2 - позивачу - 32520, Віньковецький район, с. Яснозір`я, вул. Подільська, буд. 27А;

3 - відповідачу - 32520, Віньковецький район, с. Яснозір`я, вул. Леніна, буд.1;

4 - Державному реєстратору Віньковецької районної державної адміністрації Дурдасу Юрію Миколайовичу (32500, Хмельницька обл., смт. Віньківці, вул. Соборної України, 7).