Рішення

від 23.11.2020 по справі 924/990/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2020 р. Справа № 924/990/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Фасад Експо ", м. Луцьк

до Обслуговуюючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив" Кварталбуд-2", м. Хмельницький

про стягнення 13422,00 грн. заборгованості

Без повідомлення (виклику) сторін

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 25.09.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 13.10.2020р.; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 20.10.2020р.; встановлено відповідачу строк для подання заперечень до 27.10.2020р.

Позиції учасників справи.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб. Вказує, що позивачем за рахунками на оплату по замовленнях та згідно видаткових накладних у період з 26.05.2017р. по 13.06.2017р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 13422,00 грн., які відповідачем не оплачені.

Судом встановлено, що на адресу суду повернулась копія ухвали суду від 25.09.2020р., яка надсилалась відповідачу на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: м. Хмельницький, вул. Степана Бандери, буд. 2/1 А, офіс 330, та повернулася із відміткою поштового відділення "адресат відсутній".

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням наведеної норми закону, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

В період з 02.08.2019р. по 25.10.2019р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 13942,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №1995 від 26.05.2017р. на суму 1125,00 грн., №2121 від 01.06.2017р. на суму 520,00 грн., №2194 від 07.06.2017р. на суму 3251,00 грн., №2301 від 13.06.2017р. на суму 8396,00 грн., №2304 від 13.06.2017р. на суму 650,00 грн.

Видаткові накладні підписані представниками сторін, скріплено відтисками печаток.

14.05.2020р. позивачем була направлена відповідачу претензія щодо сплати заборгованості в розмірі 13422,00 грн., що підтверджується описом вкладення в цінний лист та службовим чеком.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків, підписаний представниками сторін, скріплений відтисками печаток, згідно якого станом на грудень 2018р. (31.12.2018р.) заборгованість відповідача за взаємними розрахунками станом за січень 2017р. - грудень 2018р. становить 13422,00 грн., відображено продаж 26.05.2017р. на суму 1125,00 грн., 01.06.2017р. на суму 520,00 грн., 07.06.2017р. на суму 3251,00 грн., 13.06.2017р. на суму 8396,00 грн., 13.06.2017р. на суму 650,00 грн., а також оплату в розмірі 520,00 грн. 27.07.2017р.

Враховуючи, що відповідач не здійснив оплату поставленого товару, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як убачається з матеріалів справи, сторони досягли згоди щодо здійснення поставки товару. Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що між Товариством з обмеженою відповідальністю " Фасад Експо " та Обслуговуюючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив" Кварталбуд-2" укладено договір у спрощений спосіб, який за своєю правовою природою являється договором поставки.

Відтак правовідносини, які виникли між сторонами підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України та Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Поставка позивачем відповідачу товару на загальну суму 13942,00 грн. підтверджується видатковими накладними: №1995 від 26.05.2017р. на суму 1125,00 грн., №2121 від 01.06.2017р. на суму 520,00 грн., №2194 від 07.06.2017р. на суму 3251,00 грн., №2301 від 13.06.2017р. на суму 8396,00 грн., №2304 від 13.06.2017р. на суму 650,00 грн.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як відображено в підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків, відповідачем здійснено оплату в розмірі 520,00 грн. 27.07.2017р.

В свою чергу, доказів сплати коштів за 26.05.2017р. на суму 1125,00 грн., 01.06.2017р. на суму 520,00 грн., 07.06.2017р. на суму 3251,00 грн., 13.06.2017р. на суму 8396,00 грн., 13.06.2017р. на суму 650,00 грн. в матеріали справи не надані.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

14.05.2020р. позивачем була направлена відповідачу претензія щодо сплати заборгованості в розмірі 13422,00 грн.

Таким чином відповідач зобов`язаний був сплати заборгованість у строк до 22.05.2020р.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту міститься в ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, позовні вимоги про стягнення 13422,00 грн. заборгованості є обґрунтованими, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Обслуговуюючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив" Кварталбуд-2" (м. Хмельницький, вул. Степана Бандери, буд. 2/1 А, офіс 330, код 39906954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Марка Вовчка, буд. 72, кв. 3, код 38474537) 13422,00 грн. (тринадцять тисяч чотириста двадцять дві гривні 00 коп.) заборгованості та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 23.11.2020р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - в матеріали,

2 - позивачу - 43017, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Марка Вовчка, буд. 72, кв. 3

3 - відповідачу - 29000, м. Хмельницький, вул. Степана Бандери, буд. 2/1 А, офіс 330,

Всім рек. з повід.