Рішення

від 23.11.2020 по справі 120/4621/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 листопада 2020 р. Справа № 120/4621/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Сіті Корпорейшн" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності

в с т а н о в и в :

03.09.2020 року ГУ ДПС у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до ТОВ "Прайм Сіті Корпорейшн" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та за ним обліковується податковий борг в сумі 4654,64 грн., який в добровільному порядку не сплачено, у зв`язку із чим, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 08.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала суду про відкриття провадження направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням, із відміткою про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частина 4 статті 124 КАС України передбачає, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи належне повідомлення сторін по справі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Відповідач перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та згідно інтегрованої картки платника податків за ним рахується податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 4654,64 грн. (штрафні санкції та пеня).

Оскільки, вказану заборгованість добровільно не сплачено, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми податкового боргу, суд виходить з наступного.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 4654,64 грн.

Податковий борг виник на підставі податкових повідомлень - рішень № 0089195005 від 21.06.2019 року та №0591601206 від 04.09.2018 року, а його наявність підтверджується інтегрованою карткою платника податків.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача направлено податкову вимогу №485-23 від 04.02.2015 року.

Станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що відповідач у встановлений законом строк не сплатив податковий борг, суд приходить до переконання про наявність у податкового органу права на стягнення податкового боргу за цим адміністративним позовом, з рахунків у банках, що обслуговують відповідача. Отже, в цій частині заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку вимогам податкового органу в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, на суму спірної податкової заборгованості, суд керується такими мотивами.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України. При цьому за своїм змістом норми даної статті охоплюють як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

В силу вимог абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства безумовною підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Як видно з матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Разом з тим, у відповідача відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений спірний податковий борг. При цьому суд зауважує, що відповідні підтверджуючі документи були зібрані податковим органом саме у зв`язку з виникненням такого боргу, а їхнє оформлення не безпосередньо перед зверненням до суду, не впливає на їх дійсність.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами позивача про те, що відсутність у відповідача майна, а також враховуючий фінансовий стан останнього, зокрема недостатню балансову вартість майна, яка є меншою суми податкового боргу, унеможливлює виконання покладених на податковий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов`язань з погашення податкового боргу. Відтак, позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, підлягають задоволенню.

Перевіривши обґрунтованість заявлених позовних вимог та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90,94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Сіті Корпорейшн" (вул. Пушкіна, 11, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 39294964), кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 4654,64 грн. (чотири тисячі шістсот п`ятдесят чотири гривні шістдесят чотири копійки) .

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Сіті Корпорейшн" (вул. Пушкіна, 11, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 39294964), що знаходяться в банку, на суму податкового боргу в розмірі 4654,64 грн. (чотири тисячі шістсот п`ятдесят чотири гривні шістдесят чотири копійки) .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23.11.2020 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович