Рішення

від 26.02.2020 по справі 160/13315/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року Справа № 160/13315/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОНД ЛТД" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

26 грудня 2019 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОНД ЛТД", в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОНД ЛТД" (код ЄДРПОУ 39607554) на користь держави в сумі 76 094,92 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКОНД ЛТД" перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та станом на момент звернення до суду в інтегрованих картках платника податків за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 76 094,92 грн. (в тому числі пеня, нарахована у відповідності до положень ст. 129 Податкового кодексу України), а саме, заборгованість з ввізного мита - 19 025, 96 грн., з додаткового імпортного збору - 10 243,03 грн., з податку на додану вартість - 46 825,93 грн., який виник у зв`язку з несплатою підприємством нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань на підставі податкових повідомлень-рішень. У добровільному порядку заборгованість не сплачена, а тому, податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.

Ухвалою суду від 28 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Правом подання відзиву на позов відповідач не скористався, проте 29.01.2020 року надав до суду лист з поясненнями щодо відсутності податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів. Так, відповідачем зазначено, що станом на 28.12.2019 року у підприємства відсутній борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт (послуг) у зв`язку із поданням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість (виправлення самостійно виявлених помилок). Відсутність податкового боргу з ПДВ також підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом, копію якої надано до суду.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКОНД ЛТД" (код ЄДРПОУ 39607554) зареєстровано у якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків і зборів.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності відповідача є: Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення до суду з даним позовом згідно інтегрованої картки платника та довідки про стан розрахунків з бюджетом за відповідачем рахується податковий борг у сумі 76 094,92 грн., а саме: заборгованість з ввізного мита - 19 025, 96 грн., з додаткового імпортного збору - 10 243,03 грн., з податку на додану вартість - 46 825,93 грн.

З наданих суду доказів вбачається, що податковий борг з ввізного мита у сумі 19 025, 96 грн. виник внаслідок несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань, а саме:

- 9991,36 грн. нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення (форма Р ) №0008451415 від 05.04.2018;

- 9034,60 грн. пені нарахованої відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 статті 129 ПКУ.;

Податковий борг з додаткового імпортного збору у сумі 10 243, 03 грн. виник внаслідок несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань, а саме:

- 5379,06 грн. за податковим повідомленням-рішенням (форма Р ) № 0008461415 від 05.04.2018;

- 4863,97 грн. пені нарахованої відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 статті 129 ПКУ.;

Податковий борг з податку на додану вартість у сумі 46 825, 93 грн. виник внаслідок несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань, а саме:

- 24590,34 грн. за податковим повідомленням-рішенням (форма Р ) № 0008481415 від 05.04.2018;

- 22235,59 грн. пені нарахованої відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 статті 129 ПКУ.

Також, судом встановлено, що головним державним-інспектором відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Авраменко Т.А. на підставі наказу ГУ ДФС у Д/о від 10.11.2017 року № 6389-п та згідно ст. 336, ст.345, п2. ч.2 ст.241 Митного кодексу України проведено документальну невиїзну ТОВ "ВІКОНД ЛТД" (код ЄДРПОУ 39607554) щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за митною декларацією № 110100000/2015/209001.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.1 ч.1 ст. 279, ст.295 Митного кодексу України (в ред. 2012 року) що призвело до заниження суми ввізного мита на суму 7993,09 грн.;

- п.1 ч.1 ст. 279, ст.295 Митного кодексу України ( в ред. 2012 року) та ст.3 Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року що призвело до заниження додаткового імпортного збору на суму 4303,25 грн.;

-п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України (в ред. 2010 року) що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 19672,27 грн.

За результатами перевірки складено та зареєстровано акт від 14.12.2017 №33094/04-36-14-15/39607554.

Зазначений акт з метою вручення та підписання було направлено рекомендованою поштою на адресу відповідача, однак за інформацією ДД ПАТ Укрпошта рекомендований лист на адресу ТОВ "ВІКОНД ЛТД" було повернуто на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області з відміткою: за закінченням терміну зберігання .

03.04.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт № 16169/04-36-17-18/39665970 про неможливість вручення та підписання акту перевірки ТОВ "ВІКОНД ЛТД" у зв`язку з відсутністю підприємства за місцем знаходження.

На підставі акту перевірки від 14.12.2017 № 33094/04-36-14-15/39607554 ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкові повідомлення-рішення (форма Р ) від 05.04.2018:

- №0008451415 про збільшення грошового зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 9991,36 грн., в тому числі за основним платежем - 7993,09 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1998,27 грн.;

- № 0008461415 про збільшення грошового зобов`язання за платежем: додатковий імпортний збір на суму 5379,06 грн., в тому числі за основним платежем - 4303,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1075,81 грн.;

- № 0008481415 про збільшення грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 24590,34 грн., в тому числі за основним платежем - 19672,27 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4918,07 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення були направлені рекомендованою поштою на адресу відповідача, однак були повернуті на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання .

Пунктом 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень відповідачем до суду не надано. Тобто, грошові зобов`язання, визначені в наведених податкових повідомленнях - рішеннях є узгодженими та набули статусу податкового боргу.

Також, судом встановлено, що у відповідності до положень п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, на суми грошового зобов`язання, визначеного податковим органом, нараховано пеню за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день, а саме:

- по податковому повідомленню - рішенню №0008451415 від 05.04.2018 року (кінцевий строк сплати грошових зобов`язань 16.06.2018 року) - у розмірі - 9034,60 грн.;

- по податковому повідомленню - рішенню № 0008461415 від 05.04.2018 року (кінцевий строк сплати грошових зобов`язань 16.06.2018 року) - у розмірі 4863,97 грн.;

- по податковому повідомленню - рішенню № 0008481415 від 05.04.2018 року (кінцевий строк сплати грошових зобов`язань 16.06.2018 року) на суму 22235,59 грн.

26 червня 2018 року контролюючим органом було сформовано податкову вимогу №67744-17 про сплату боргу, яка була направлена за юридичною адресою ТОВ "ВІКОНД ЛТД": пр-т Гагаріна буд. 99, офіс 3, м. Дніпро. Матеріалами справи підтверджено, що поштове відправлення повернулось на адресу позивача з відміткою пошти: за закінченням строку зберігання .

У зв`язку із несплатою відповідачем узгодженої суми грошових зобов`язань, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Як передбачено п.49.2. ст.49 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту54.3 статті54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п.58.1., п. 58.2., 58.3. ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п.42.2. ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як було встановлено в ході розгляду справи, податкові повідомлення - рішення про донарахування сум грошових зобов`язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій, вважаються врученими у відповідності до вищезазначених норм Податкового кодексу України.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з абзацом 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).

Матеріалами справи підтверджено, що 26 червня 2018 року контролюючим органом було сформовано вимогу № 67744-17 про сплату боргу, яка була направлена за юридичною адресою ТОВ "ВІКОНД ЛТД": пр-т Гагаріна буд. 99, офіс 3, м. Дніпро, однак поштове відправлення повернулось на адресу позивача з відміткою пошти: за закінченням строку зберігання .

Згідно з п. 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року № 610, податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Доказів оскарження вказаної вимоги відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 9 КАС України, не встановлено.

Згідно з положенням п.41.1, п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з пп.20.1.34. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем грошові зобов`язання, визначені у податкових повідомленнях - рішеннях від 05.04.2018 року №0008451415; №0008461415; № 0008481415, не сплачено, що підтверджується наявною в матеріалах справи інтегрованою карткою платника податків, що є підставою для стягнення в судовому порядку податкового боргу у розмірі 39960,76 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність податкових зобов`язань з податку на додану вартість станом на 28.12.2019 року, що на думку підприємства, є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки надані уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за період - серпень 2019 року та довідка про стан розрахунків з бюджетом не є достовірними доказами погашення ТОВ ВІКОНД ЛТД нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання з ПДВ на суму 24590,34 грн.(податкове повідомлення - рішення № 0008481415 від 05.04.2018 року).

Щодо стягнення з відповідача пені:

- в розмірі 9034,60 грн., нарахованої по податковому повідомленню - рішенню №0008451415 від 05.04.2018;

- у розмірі 4863,97 грн. по податковому повідомленню - рішенню № 0008461415 від 05.04.2018 року;

- у розмірі 22235,59 грн. по податковому повідомленню - рішенню № 0008481415 від 05.04.2018 року, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016р. №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017р.) нарахування пені розпочинається: 129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання .

Отже, наведеною нормою кодексу було запроваджено три процедури нарахування пені, а саме: 1) у порядку п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України - за рішеннями контролюючого органу, прийнятими за результатами податкової перевірки; 2) у порядку п.п.129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України - за рішеннями контролюючого органу, прийнятими у випадках визначення податкового зобов`язання органом доходів і зборів у силу закону; 3) у порядку п.п.129.1.3 ст.129 Податкового кодексу України - за самостійно поданими платником деклараціями.

Таким чином, редакція норми права, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, була змінена з 01.01.2017р. і передбачала, що у кожному з окреслених випадків нарахування пені розпочинається виключно після настання події узгодження грошового зобов`язання з податку (збору).

Вказаний висновок з приводу застосування ст. 129 Податкового кодексу України міститься у постанові Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі №822/2591/17 та у постанові Верховного Суду від 05.12.2019р. по справі №520/10442/18.

Крім того, з системного аналізу наведених норм судом зроблено висновок про те, що починаючи з 01 січня 2017 року не передбачено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження.

Водночас, положення статті 129 Податкового кодексу України визначають в якості підстави нарахування пені порушення строків погашення податкового боргу. Об`єктом застосування пені є саме погашена сума податкового боргу, яка в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є сумою узгодженого грошового зобов`язання, несплаченою платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Вказані положення Податкового кодексу України кореспондуються з наведеними положеннями підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, оскільки також встановлюють правило, що нарахування пені можливе лише у разі несплати податкового зобов`язання до дня настання строку його погашення. Тобто при сплаті зобов`язання до вказаного дня нарахування пені не може бути розпочато у зв`язку з ненастанням граничного строку погашення податкового зобов`язання як обов`язкової умови для початку нарахування пені.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.02.2019 року по справі № 825/999/17.

Також, суд зазначає, що підпунктом 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу (у редакції, чинній на момнет виникнення спірних відносин) передбачено, що нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Аналіз вказаних правових норм, дає підстави вважати, що пеня нараховується на суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір, але не сплатив у встановлені законодавством строки, та/або на суму штрафної (фінансової) санкції чи санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не сплачених платником у встановлені законодавством строки.

Як вбачається з розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань, відповідачу нарахована пеня по податкових повідомленнях - рішеннях від 05.04.2018 року №0008451415; №0008461415; № 0008481415 за період з 28 квітня 2015 року (граничний день сплати за звітний податковий період) по 16 червня 2018 року (дата закінчення нарахування пені) (1146 календарних днів заниження податкового зобов`язання).

При цьому, сторонами не заперечується той факт, що вказані податкові повідомлення-рішення від 05.04.2018 року вручені платнику податків 07.06.2018 року, а граничний строк сплати грошових зобов`язань - 17.06.2018 року.

Наявна у справі роздруківка інтегрованої картки платника податків підтверджує, що в даному випадку нарахування контролюючим органом пені проведено на підставі п.129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України саме 17.06.2018 року, але за період з 28.04.2015 року по 16 червня 2018 року.

Таким чином, подія початку нарахування пені у спірних правовідносинах мала припадати на 17.06.2018р., як на календарну дату узгодження грошових зобов`язань за податковими повідомленнями - рішеннями від 05.04.2018 року №0008451415; №0008461415; № 0008481415, а не 28.04.2015 року, оскільки на момент проведення перевірки та визначення розміру грошових зобов`язань контролюючим органом, норми ст. 129 Податкового кодексу України (з 01.01.2017 року) вже не передбачали права нарахування пені за весь період заниження.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів сплати відповідачем, станом на 17.06.2018 року, узгоджених грошових зобов`язань, визначених у податкових повідомленнях - рішеннях від 05.04.2018 року №0008451415; №0008461415; №0008481415, у зв`язку із чим, нарахування пені здійснено позивачем з порушенням вимог ст. 129 ПК України.

За таких обставин, в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу у розмірі 36134,16 грн. (пеня), слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку та податковий борг не сплатив, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про його стягнення підлягають задоволенню частково.

Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 242-243, 245-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43145015) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОНД ЛТД" (пр-т Гагаріна буд. 99, офіс 3, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 39607554) про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОНД ЛТД" (пр-т. Гагаріна буд. 99 приміщення 3, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 39607554) податковий борг на користь Державного бюджету в сумі 39 960,76 грн., (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят грн. 76 коп.) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева