Рішення
від 16.11.2020 по справі 160/8791/20
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Справа № 160/8791/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Шахтар-Агро до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ :

09.09.2019 р. Товариства з обмеженою відповідальністю Шахтар-Агро (надалі - позивач, ТОВ Шахтар-Агро ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якій просить:

визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 127/3-10/20 від 05.06.2020 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржуваний припис складено з перевищенням меж повноважень відповідача, оскільки його пункти не відповідають предмету позапланової перевірки, є необґрунтованими, мають декларативний характер. Необхідну інформацію та документи були надані підприємством відповідачу під час перевірки, запити на додаткові документи позивач не отримував. Крім того, позивач вважає, що саму позапланову перевірку проведено з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки відповідачем було перевірено питання, що не входили до предмету перевірки. З огляду на зазначене вважає припис №127/3-10/20 від 05.06.2020 р. незаконним, необґрунтованим, неправомірним та таким, що винесений з порушенням діючого законодавства України, а тому вбачає усіх підстав для його скасування.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/8791/20 передані судді Віхровій В.С.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 р. справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з призначенням першого судового засідання на 19.08.2020 р. об 11:00 год.

У підготовче судове засідання відповідач не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику осіб до судового засідання розгляд справи відкладено до 12:00 год. 02.09.2020 р.

27.08.2020 р. через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову, вважає позов необґрунтованим, оскільки при проведенні перевірки були виявлені порушення підприємством вимог природоохоронного законодавства. На виконання вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в межах повноважень складено припис про усунення порушень, пункти якого відповідають виявленим порушенням, містять конкретні на них вказівки, відповідають встановленій законодавством формі, тому підстави для їх скасування відсутні.

02.09.2020 р. через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач підтримує вимоги позову та вказує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності припису, а отже не спростовано доводи позивача, наведені у позовній заяві.

У підготовче судове засідання 02.09.2020 р. сторони не прибули, подали клопотання про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику осіб до судового засідання розгляд справи відкладено до 11:00 год. 16.09.2020 р.

08.09.2020 р. засобами електронного зв`язку до суду від відповідача надійшли заперечення, у яких відповідач підтримує свою позицію щодо правомірності винесеного припису.

У підготовче судове засідання 16.09.2020 р. представник позивача не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику осіб до судового засідання розгляд справи відкладено до 13:20 год. 05.10.2020 р.

У підготовче судове засідання 05.10.2020 р. прибула представник позивача, надала додаткові письмові пояснення по суті спору та заяву про закриття підготовчого провадження у справі.

Суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті на 13:00 год. 21.10.2020 р.

У судове засідання 21.10.2020 р. прибули уповноважені представники сторін. Для надання представником відповідача пояснень стосовно окремих пунктів припису розгляд справи відкладено до 14:15 год. 02.11.2020 р.

Судове засідання 02.11.2020 р. було знято з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному. Розгляд справи перенесено до 12:00 год. 16.11.2020 р.

У судове засідання 16.11.2020 р. прибули уповноважені представники сторін, які надали пояснення по суті спору.

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача вказане клопотання не підтримав.

Судом під час розгляду даної справи враховані положення постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19 (зі змінами та доповненнями) та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.

Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що судом надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, визначена в статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Так, до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про використання та охорону земель; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів і діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 312 від 11.08.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948, затверджено Положення про територіальні органи Держекоінспекції.

У період з 28.05.2020 р. по 29.05.2020 р. на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 25.05.2020 р. №300-П та направлення на перевірку № 4-3783-3 від 25.05.2020 р. посадовими особами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ Шахтар-Агро (код ЄДРПОУ 35020481) щодо стану виконання припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області за №4-6950-3-3 від 03.08.2018 р.

За результатами проведеної позапланової перевірки було складено Акт № 176/3-10/20 від 29.05.2020 р. щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (надалі - Акт перевірки), яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства України (розділ Опис виявлених порушень вимог законодавства ).

Акт перевірки направлений позивачу засобами поштового зв`язку та був отриманий останнім 04.06.2020 р.

Докази про виклик представника позивача для отримання Акту перевірки до суду відповідачем не надано. Тому суд критично відноситься до пояснень відповідача про відмову директора ТОВ Шахтар-Агро з`явитись 29.05.2020 р. до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач 09.06.2020 р. надав заперечення на Акт перевірки, які не були враховані відповідачем.

На підставі висновків Акту перевірки 05.06.2020 р. відповідачем складено припис №127/3-10/20, яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення у встановлені строки, а саме:

Пункт 1 припису: користуватися земельними ділянками при наявності правовстановлюючих документів, терміном виконання - 05.06.2020 р. відповідно до ст.ст. 123-126 Земельного кодексу України;

Пункт 2 припису: розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст.ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;

Пункт 3 припису: отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел викидів, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст.ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;

Пункт 4 припису: не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючому дозволі , терміном виконання - 05.06.2020 р., відповідно до ст.ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;

Пункт 5 припису: обладнати точки для відбору проб та вимірювання газопилового потоку, майданчики для відбору проб від стаціонарних джерел у відповідності до діючих вимог нормативної документації, терміном виконання - 22.06.2020 р., відповідно до ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;

Пункт 6 припису: забезпечити проведення виробничого контролю за викидами забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства, терміном виконання - 10.08.2020 р., відповідно до ст.ст. 10, 29 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;

Пункт 7 припису: забезпечити проведення вимірювань вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувного джерела викиду з оформленням протоколу результатів вимірів у відповідності до вимого нормативної документації, терміном виконання - 10.08.2020 р., відповідно до ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , ДСТУ 4276:2004, ДСТУ 4277:2004;

Пункт 8 припису: надати на розгляд до Держекоінспекції у Дніпропетровській області інформацію та копії документів, які розглядалися в ході інспекційної перевірки в повному обсязі відповідно до переліку питань, терміном виконання - 19.06.2020 р., відповідно до ст.ст. 8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю)у сфері господарської діяльності , ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища ;

Пункт 9 припису: не допускати здійснення виробничої діяльності без проектної документації погодженої згідно з вимогами чинного законодавства , терміном виконання - 05.06.2020 р., відповідно до ст.51 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища , ст. 3, 17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля ;

Пункт 10 припису: укласти договір страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров`ю людей під час застосування пестицидів та договір обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів, терміном виконання - 01.07.2020 р., відповідно до ст. 7 Закону України Про страхування , ст. ст. 11,14 Закону України Про пестициди та агрохімікати ;

Пункт 11 припису: забезпечити зберігання хімічних продуктів (пестицидів та агрохімікатів) в спеціально призначених для цього паспортизованих складах відповідно вимогам чинного законодавства, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст.52 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища , ст. 11 Закону України Про пестициди та агрохімікати ;

Пункт 12 припису: забезпечити складання статистичної звітності у сфері охорони навколишнього природного середовища в повному обсязі відповідно до вимог законодавства, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст.17, 26 Закону України Про відходи , ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , ст. 25 Водного кодексу України, ст. 24 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища ;

Пункт 13 припису: встановити та утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел водопостачання, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст. 44 Водного кодексу України, ст. 113 Земельного кодексу України;

Пункт 14 припису: розробити технологічні нормативи водоспоживання та водовідведення відповідно до фактичного стану підприємства, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст.ст. 40, 44 Водного кодексу України;

Пункт 15 припису: забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території виробничих об`єктів підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст.ст. 44,95,96,98,105 Водного кодексу України;

Пункт 16 припису: запровадити контроль за якістю та кількістю стічних вод, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст. 44 Водного кодексу України;

Пункт 17 припису: забезпечити контроль за станом заглиблених ємностей та їх впливом на підземні горизонти та ґрунти, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст. 44,96,105 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України Про охорону земель , ст. 164 Земельного кодексу України;

Пункт 18 припису: вжити заходи щодо попередження забруднення зливової поверхні території підприємства, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст. 44,96,105 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України Про охорону земель , ст. 164 Земельного кодексу України;

Пункт 19 припису: вжити достатні заходи з охорони земель та водних ресурсів, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст. 55 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища , ст. 35 Закону України Про охорону земель , ст. 164 Земельного кодексу України, ст. ст. 17, 33 Закону України Про відходи , ст. ст. 44, 105 Водного кодексу України;

Пункт 20 припису: розробити інвентаризацію відходів відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються при здійсненні діяльності підприємства, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст. ст. 17, 26 Закону України Про відходи ;

Пункт 21 припису: визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст. 17 Закону України Про відходи ;

Пункт 22 припису: розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст.7 Закону України Про відходи ;

Пункт 23 припису: розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) ні всі види видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст. 26 Закону України Про відходи , Постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.99 № 2034;

Пункт 24 припису: забезпечити ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві, за формою 1-ВТ в повному обсязі, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст.17 Закону України Про відходи ;

Пункт 25 припису: забезпечити здійснення моніторингу місць утворення та зберігання відходів у повному обсязі, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст.25 Закону України Про відходи ;

Пункт 26 припису: забезпечити складання декларації про відходи у відповідності до вимого чинного законодавства, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст. ст. 17, 26 Закону України Про відходи , ст. 24 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища ;

Пункт 27 припису: забезпечити в повному обсязі передачу відходів, що утворюються в результаті господарської діяльності підприємства, для подальшої утилізації чи видалення спеціалізованим організаціям, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст. ст. 17, 31, 33, 34, 35-1 Закону України Про відходи , ст. 55 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища , ст. 15 Закону України Про пестициди та агрохімікати , Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 р. №1221;

Пункт 28 припису: забезпечити роздільне збирання та зберігання відходів різного морфологічного складу , терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст. ст. 17, 33, 35-1 Закону України Про відходи , ст. ст. 11, 15 Закону України Про пестициди та агрохімікати ;

Пункт 29 припису: забезпечувати щоквартальне подання інформації щодо поводження з відпрацьованими мастилами, терміном виконання - 30.06.2020 р., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 р. №1221;

Пункт 30 припису: укласти договори щодо утилізації всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням, утилізацією чи видаленням відходів у відповідності до вимог законодавства, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст. ст. 17, 31, 33, 34, 35-1 Закону України Про відходи , Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 р. №1221;

Пункт 31 припису: не допускати спалювання відходів на території підприємства, терміном виконання - 05.06.2020 р., відповідно до ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища , ст. 17 Закону України Про відходи ;

Пункт 32 припису: операції поводження з відходами здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст. ст. 17, 33 Закону України Про відходи ;

Пункт 33 припису: вжити заходи для максимальної утилізації відходів, терміном виконання - 01.08.2020 р., відповідно до ст. ст. 17, 32, 33, 34 Закону України Про відходи .

Припис отриманий позивачем 09.06.2020 р., проти чого відповідач заперечень не надав.

Не погоджуючись з даним приписом позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи оскаржуваний припис на предмет його відповідності закону суд виходить з наступного.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю)

Абзацом 2 та 3 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачені підстави для здійснення позапланових заходів.

Однією з підстав для проведення позапланового заходу є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Окрім того, згідно частин 7 та 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відповідно до частини 9 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Оскільки вказаною нормою передбачена відповідальність за невиконання припису контролюючого органу, то суд зазначає, що припис, який надається підприємству до виконання, має містити чітку вказівку на дії, які суб`єкт господарювання повинен вчинити для усунення порушень. Крім того, він має встановлювати реальні строки для вчинення суб`єктом господарювання таких дій.

Тобто, припис не може бути декларативним, посилатися на загальні норми законодавства, яких підприємство повинно дотримуватися повсякчасно протягом всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу.

Судом встановлено, що ТОВ ШАХТАР-АГРО було зареєстровано в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) з присвоєнням ідентифікаційного коду 35020481.

ТОВ ШАХТАР-АГРО спеціалізується на вирощуванні зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Стосовно підстав позапланової перевірки, проведеної відповідачем, судом встановлено, що її предметом було саме виконання позивачем вимог припису №4-6950-3-3 від 03.08.2018 р., тобто інші питання виконання позивачем вимог природоохоронного законодавства перевірки не потребували.

Стосовно спірних пунктів припису суд зазначає наступне.

П.1 припису: користуватися земельними ділянками при наявності правовстановлюючих документів.

Акт перевірки не містить опису порушення вимог законодавства. В ньому вказано лише, що позивачем документи на землекористування на розгляд не надані.

Проте доказів запиту відповідачем таких документів до суду не надано.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, під час проведення позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області повинні були перевірятися лише ті питання, що становили предмет перевірки, а саме виконання пунктів припису № 4-6950-3-3 від 03.08.2018 р.

В той же час, судом було встановлено, що припис № 4-6950-3-3 від 03.08.2018 р. не містив жодних подібних вимог.

Відповідачем у судовому засіданні були надані пояснення, що п. 1 Припису відноситься до п. 24 припису № 4-6950-3-3 від 03.08.2018 р.: вживати достатні заходи з охорони земель .

Проте суд не може погодитись з таким твердженням, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України Про охорону земель охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

При цьому, ст. ст. 123-126 Земельного кодексу України, якими обґрунтовується п. 1 Припису, містять вимоги до порядку надання земельних ділянок у користування/оренду та оформлення відповідних речових прав на них та не встановлюють заходи з охорони земель.

Крім того, вказаний пункт припису носить декларативний характер та посилається на загальні норми земельного законодавства. Відповідач у п.1 Припису не вказує на конкретне порушення, яке не відповідає нормам Земельного кодексу України, та яке необхідно усунути.

Зазначений пункт Припису має строк виконання - 05.06.2020 р., тобто день, коли був винесений сам Припис, що унеможливлює його виконання Позивачем у встановлений строк.

З огляду на що суд зазначає, що даний пункт припису є протиправним.

Щодо пункту 2 припису: розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів та пункту 3 припису: отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел викидів.

Так, під час візуального обстеження підприємства визначено, що матеріали інвентаризації джерел викидів та відповідно документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів не відповідають фактичному стану підприємства за кількістю та переліком джерел викидів забруднюючих речовин, а саме додатково встановлені наступні джерела утворення викидів: - проммайданчик №1: зерносклад - 1 од., склад для зберігання насіння - 1 од., зернонавантажувачі ЗМ - 60 - 2 од., протруювач зерна ПК-20 - 1 од., калібрувальна машина - 1 од., склад для зберігання мастила моторного - 1 од., склад для зберігання використаної тари із під агрохімікатів - 1 од.; - демонтовані: ДВ№№1-6 (ємності для зберігання бензину та дизпалива, заправочна станція бензину, заправочна станція дизпалива), ДВ№7 (зварювальний пост) - проммайданчик №1; ДВ№11-19 (заточувальний верстат, зварювальний пост, ємності для зберігання дизельного палива та заправ очна станція дизпалива) - проммайданчик № 2; ДВ№20-28 (заточувальний верстат, зварювальні пости, ємності для зберігання дизельного палива та заправочна станція дизпалива) - проммайданчик № 3, місця тимчасового зберігання та перевантаження пестицидів та агрохімікатів, місця тимчасового зберігання непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, місця миття сільськогосподарської техніки та апаратури, яка використовувалась для застосування пестицидів і агрохімікатів є джерелами утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря також є джерелами утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Обсяги викидів від вищезазначених джерел утворення викидів необліковано у матеріалах інвентаризації викидів та не враховано у діючих дозволах на викиди. В зв`язку з цим, на вищезазначені джерела утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У відповідності до вимог ст.11 Закону України Про охорону атмосферного повітря у разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни. На час перевірки корегування інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ Шахтар-Агро проведеної в 2012 році не виконано, зміни в діючі дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №1212400000-120, №1223500000-51 та №1223500000-52 не внесені.

Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ Шахтар-Агро проведено в 2012 році.

На підставі проведеної інвентаризації були розроблені документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами (листи Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області від 09.10.2012 року №5576/0/2-12 (проммайданчик №1), №5575/0/0-12 (проммайданчик №2) та №5574/0/2-12 (проммайданчик №3) та видані Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами:

- №1212400000-120 від 09.10.2012 р., термін дії - 09.10.2017 р. - проммайданчик №1;

- №1223500000-51 від 09.10.2012 р., термін дії- 09.10.2017 р. - проммайданчик №2;

- №1223500000-52 від 09.10.2012 р., термін дії - 09.10.2017 р. - проммайданчик №3.

Згідно документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємство за впливом на навколишнє середовище відноситься до 3 групи, відповідно до розділу IX прикінцевих положень Закону України Про охорону атмосферного повітря термін дії Дозволів є необмеженим.

Відповідно до проведених інвентаризацій на підприємстві нараховується 28 джерел викидів, всі - неорганізовані. У відповідності до умов дозволів №1212400000-120, №1223500000-51, №1223500000-52 ПГОУ на підприємстві не використовуються.

Під час візуального обстеження підприємства визначено, що матеріали інвентаризації джерел викидів та відповідно документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів не відповідають фактичному стану підприємства за кількістю та переліком джерел викидів забруднюючих речовин, а саме додатково встановлені наступні джерела утворення викидів:

- проммайданчик №1: зерноочисна машина ЗАВ-20, обладнана ГОУ (мехтік), зерносклад - 1 од., склад для зберігання насіння - 1 од., зернонавантажувачі ЗМ - 60 - 2 од., протруювач зерна ПК-20 - 1 од., калібрувальна машина - 1 од., склад для зберігання мастила моторного - 1 од., склад для зберігання використаної тари із під агрохімікатів - 1 од.; ємності для зберігання палива - 7 од; місця тимчасового зберігання пестицидів та агрохімікатів, місця розведення та заливки пестицидів у спецтехніку, місця протруєння зерна, місця тимчасового зберігання непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них.

В ході перевірки підприємством надано акт на демонтаж № 2 від 08.08.2018, згідно якого демонтовано вентилятори ПГОУ з зерноочисної машини ЗАВ-20 (проммайданчик №1), відключено електропостачання. При обстеженні ЗАВ-20 було встановлено, що дійсно демонтовано вентилятори та відключено електропостачання, однак сама зерноочисна машина при потребі може використовуватись для очищення зерна.

Крім того, надано акт на демонтаж № 3, згідно якого демонтовано автозаправну колонку на території автогаражу (проммайданчик № 1) та передано її для зберігання на склад. При обстеженні заправної станції встановлено, що автозаправну колонку демонтовано, однак ємності для зберігання палива (7 од.) не демонтовані та при потребі можуть використовуватись для зберігання палива.

Під час перевірки підприємством не забезпечено проведення обстеження проммайданчиків № 2 та № 3.

У відповідності до вимог ст.11 Закону України Про охорону атмосферного повітря у разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни. На час перевірки корегування інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ Шахтар-Агро проведеної в 2012 році не виконано, зміни в діючі дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №1212400000-120, №1223500000-51 та №1223500000-52 не внесені, що є порушенням ст. 10, ст. 11, ст. 34 Закону України Про охорону атмосферного повітря та є недотриманням умов надання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №1212400000-120, №1223500000-51 та №1223500000-52.

Згідно Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (том III), розробленого Українським науковим центром технічної екології, джерелами утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємств агропромислового комплексу є: пункти приймання та навантаження зерна в автотранспорт, бункери, зернонавантажувачі, протруювач зерна, калібрувальна машина, зерносклади тощо. При даних технологічних процесах здійснюється викид пилу зернового. Розрахунок обсягів викидів здійснюється з урахуванням кількості обробленого зерна.

Під час візуального обстеження підприємства в ході перевірки встановлено місця тимчасового зберігання та перевантаження пестицидів та агрохімікатів, місця тимчасового зберігання непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, місця миття сільськогосподарської техніки та апаратури, яка використовувалась для застосування пестицидів і агрохімікатів також є джерелами утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Обсяги викидів від вищезазначених джерел утворення викидів не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та не враховано у діючих дозволах на викиди.

Перелік забруднюючих речовин та їх обсяги, що викидаються в атмосферне повітря від вище вказаних джерел встановлюється при проведенні інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до вимог діючого природоохоронного законодавства, в т.ч. Закону України Про охорону атмосферного повітря Позивач має здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 302 Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи суб`єкт господарювання:

- проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання;

-проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони;

-розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди;

- обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення;

- -проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря;

- готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Стаття 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря визначає, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом Мінприроди за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров`я. Порядок отримання Дозволу встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 302 Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи

Цей Порядок встановлює єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Оскільки в ході перевірки за візуальним обстеженням встановлено наявність на підприємстві недооблікованих стаціонарних джерел викидів (стаціонарне джерело забруднення атмосфери це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий, об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу) відповідно до вимог діючого законодавства, та наявність таких джерел під час розгляду справи не спростована, суд дійшов висновку, що позивач здійснювати організаційно-господарські заходи може лише за наявності Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Також суд звертає увагу, що посилання на наказ Мінприроди від 16.08.2004 № 317, яким передбачено перелік типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин, та постанову Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1780 Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел є безпідставними, так як дія вищеперерахованих нормативно- правових актів розповсюджуються на виробництво та технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування.

Пункти 2 та 3 припису є похідними один від одного, оскільки перед тим як отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин, необхідно розробити інвентаризацію джерел викидів з урахуванням всіх джерел викидів, в тому числі на території проммайданчика №1: зерносклад - 1 од., склад для зберігання насіння - 1 од., зернонавантажувачі ЗМ - 60 - 2 од., протруювач зерна ПК-20 - 1 од., калібрувальна машина - 1 од., склад для зберігання мастила моторного - 1 од., склад для зберігання використаної тари із під агрохімікатів - 1 од., місця розведення та заливки пестицидів у спецтехніку, місця протруєння зерна.

Стаття 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря зазначає, що до обов`язків підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря відноситься здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Враховуючи, що п. 2 та п. 3 припису містять вказівки на конкретні порушення діючого природоохоронного законодавства та відповідають формі, яка визначена законодавством для приписів суб`єкта владних повноважень, означені пункти припису складені правомірно.

Щодо п.4 припису: не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючому дозволі.

Опис порушення в Акті перевірки відсутній. Пункт припису носить декларативний характер та посилається на загальні норми природоохоронного законодавства. Відповідач у п.14 Припису не вказує на конкретне порушення яке не відповідає нормам Закону, та яке необхідно усунути.

Крім того, вказаний пункт припису встановлює строк виконання - 05.06.2020 р. (день складання припису), що унеможливлює його виконання позивачем у відповідний строк.

З огляду на що суд зазначає, що даний пункт припису є протиправним.

Щодо п. 5 припису: обладнати точки для відбору проб та вимірювання газопилового потоку, майданчики для відбору проб від стаціонарних джерел у відповідності до діючих вимог нормативної документації; п. 6 припису: забезпечити проведення виробничого контролю за викидами забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства; п. 7 припису: забезпечити проведення вимірювань вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувного джерела викиду з оформленням протоколу результатів вимірів у відповідності до вимого нормативної документації.

Протоколи інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів, забруднюючих речовин пересувних джерел та вмісту забруднюючих речовин у викидах пересувних джерел оформлені по встановленій ДСТУ 4277:2004 формі в ході перевірки не надані, про що в Акті перевірки зазначено в якості порушенням вимог ст. 10, ст. 29 Закону України Про охорону атмосферного повітря та п.4 ДСТУ 4277:2004. Порядок проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел вмісту забруднюючих речовин у викидах пересувних джерел, форма протоколу наведені в ДСТУ 4277:2004.

У протоколах перевірки технічного стану транспортних засобів підприємства відсутні результати вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел та вмісту забруднюючих речовин у викидах пересувних джерел.

Вимоги ДСТУ 4276: 2004 Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювань димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями, відповідають основним вимогам Директиви Європейського Союзу 96/96/ЄС від 20.12.1996 р. Про гармонізацію законів країн-учасниць щодо випробовування автомобілів та їхніх причепів на придатність до експлуатації із змінами і доповненнями згідно з Директивою Європейського Союзу 2003/27/ЄС від 03.04.2003 р.

Вимоги щодо димності автомобілів, двигуни яких працюють за газодизельним циклом цим ДСТУ вводяться уперше.

Цей стандарт поширюється на автомобілі (транспортні засоби категорій М і N) із дизелями або газодизелями: нові і ті, що перебувають в експлуатації.

Стандарт установлює норми і методи вимірювання показників димності відпрацьованих газів (викидів видимих забруднювальних речовин) дизелів або газодизелів (далі - двигунів) автомобілів у режимі вільного прискорення двигуна.

Стандарт не поширюється на автомобілі, уперше зареєстровані до 1 січня 1980 р.

Відповідно до розділу 4 ДСТУ 4276: 2004:

п. 4.1 Контролюють димність на відповідність нормам:

а) на підприємствах, які експлуатують та обслуговують автомобілі: під час технічного обслуговування автомобілів, після ремонту чи регулювання агрегатів, систем і вузлів, що впливають на димність, та під час вибіркових перевірянь автомобілів;

д) під час державних техничних оглядів азтомобілів;

4.2 Димність відпрацьованих газів автомобілів (двигунів), тип яких офіційно затверджено згідно з ДСТУ ІЛМ/ЕСЕ К. 24-03 (Правилами ЄЕК ООН № 24-03) або Директивою 72/306/ЄЕС, у режимі вільного прискорення не повинна перевищувати скоригованого значення натурального показника поглинання, встановленого для цього типу транспортного засобу (двигуна).

4.3 Димність відпрацьованих газів автомобілів (двигунів), тип яких не затверджено згідно з ДСТУ ІЖ/ЕСЕ К 24-03 (Правилами ЄЕК ООН № 24-03) або Директивою 72/306/ЄЕС, у режимі вільно го прискорення не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці 1.

4.За умови відповідності вимогам 4.2 або 4.3 димність відпрацьованих газів нових автомобілів (двигунів), а також димність відпрацьованих газів автомобілів, що перебувають в експлуатації, одразу після ремонту чи регулювання агрегатів, систем і вузлів, що впливають на димність, не повинна перевищувати в режимі вільного прискорення значень, наведених у технічній документації заводу-виробника автомобілів (двигунів), у тому числі в документах з експлуатації, які додають до автомобілів. Відповідність цій вимозі перевіряють під час випробовування відповідно до 4.1 (а-в).

5.За результатами вимірювання димності заповнюють протокол (додаток В).

Відповідно до 5.3.1 Засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені відповідно до

вимог ДСТУ 2708 та відповідати вимогам, зазначеним в п.5.3 ДСТУ 4276: 2004.

ДСТУ 4277: 2004 Система стандартів у галузі охорони навколишнього при-родного

середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи

вимірювань вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі

Цей стандарт розроблено з метою створення нормативної бази для контролювання в умовах експлуатації екологічних показників автомобілів, двигуни яких працюють на бензині або газовому паливі, та визначення відповідності екологічних показників нових автомобілів.

Вимоги цього стандарту щодо екологічних показників автомобілів, двигуни яких працюють на бензині, відповідають основним вимогам Директиви Європейського Союзу 96/98/ЄС від 20.12,96 Про гармонізацію законів країн-учасниць щодо випробовуваній автомобілів та їхніх причепів на придатність до експлуатації). Вимоги щодо екологічний показників автомобілів, двигуни яких працюють на газовому паливі, вводять уперше.

Цей стандарт поширюється на автомобілі з двигунами, які працюють на бензині або газовому паливі (далі - автомобілі): нові і ті, що перебувають в експлуатації.

Контролюють вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів:

а) на підприємствах, які експлуатують та обслуговують автомобілі: під час технічного обслуговування автомобілів, після ремонту чи регулювання агрегатів, систем і вузлів, що впливають на вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах, під час вибіркових перевірянь автомобілів, а також на вимогу водіїв;

д) під час державних технічних оглядів автомобілів;

Відповідно до розділу 4 ДСТУ 4277: 2004:

4.3.1 Вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів обладнаних нейтралізаторами, не повинен перевищувати межі, наведені у таблиці 1.

4.3.2 Вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів, які обладнані нейтралізаторами, не повинен перевищувати межі, наведені у таблиці 2.

Відповідно до вимог розділу 5 ДСТУ 4277: 2004:

7.За результатами вимірювання вмісту оксиду вуглецю і вуглеводнів заповнюють протокол (додаток А).

8.Автомобіль, для якого вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах не перевищує гранично допустимих значень відповідно до 4.3, вважають таким, що пройшов випробування.

В Акті перевірки зазначено, що питання проведення виробничого контролю за охороною атмосферного повітря інструментально-лабораторними вимірюваннями параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами не розглядалося (п. 3.1 Акту), та питання щодо призначення відповідальних посадових осіб за належне розташування та обладнання місць відбору проб та вимірювань газопилового потоку не розглядалось (п. 6,2. Акту), однак вказані питання не були розглянуті по причині неподання посадовими особами підприємства результатів проведення цих вимірювань, що в ході судового розгляду справи спростовано не було.

Враховуючи, що пункти 5, 6 та 7 припису містять вказівки на конкретні порушення норм діючого природоохоронного законодавства та відповідають формі, яка визначена законодавством для приписів суб`єкта владних повноважень, означені пункти припису суд вважає правомірними.

Щодо п. 8 припису: надати на розгляд до Держекоінспекції у Дніпропетровській області інформацію та копії документів, які розглядалися в ході інспекційної перевірки в повному обсязі відповідно до переліку питань.

Пункт припису не містить переліку документів, які необхідно надати на розгляд відповідачу в якості доказів його виконання, а в Акті перевірки відсутній перелік документів, які розглядалися в ході інспекційної перевірки. Крім того, відповідачем не надано жодного доказу направлення запитів на отримання будь-яких документів.

З огляду на що, суд вважає п. 8 припису таким, що винесений безпідставно, оскільки не є чітким та конкретизованим.

Щодо п. 9 припису: не допускати здійснення виробничої діяльності без проектної документації погодженої згідно з вимогами чинного законодавства.

Зазначений пункт припису носить декларативний характер, в Акті перевірки опис порушення відсутній. Пунктом припису встановлено строк його виконання - 05.06.2020 р., що є днем складання припису, тобто виконати його фактично не можливо.

Крім того, припис № 4-6950-3-3 від 03.08.2018 р., виконання якого було предметом позапланової перевірки, не містив подібних вимог.

Відповідачем у відзиві, запереченнях та під час судового засідання не були надані пояснення щодо відповідності зазначеного пункту припису предмету позапланової перевірки.

Наведене підтверджує протиправність п. 9 припису.

Щодо п. 10 припису: укласти договір страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров`ю людей під час застосування пестицидів та договір обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів.

В ході перевірки було встановлено, що договір обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів та договір обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров`ю людей під час застосування пестицидів і агрохімікатів, відсутній.

Проте, припис № 4-6950-3-3 від 03.08.2018 р., виконання якого було предметом позапланової перевірки, не містив вимоги щодо укладення договору обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів.

Тому суд дійшов висновку, що при проведенні відповідачем перевірки з вказаного питання останній вийшов за межі наданих йому повноважень.

Щодо п. 11 припису: забезпечити зберігання хімічних продуктів (пестицидів та агрохімікатів) в спеціально призначених для цього паспортизованих складах відповідно вимогам чинного законодавства.

Припис № 4-6950-3-3 від 03.08.2018 р., виконання якого було предметом позапланової перевірки, не містив подібних вимог.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено однією з підстав для здійснення позапланових заходів проведення перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідачем не дотримано вимог наведеного законодавства, з огляду на що вказаний пункт припису суд вважає протиправним.

Щодо п. 12 припису: забезпечити складання статистичної звітності у сфері охорони навколишнього природного середовища в повному обсязі відповідно до вимог законодавства.

При проведенні заходу державного нагляду (контролю) було встановлено, що первинний поточний облік кількості відходів за формою 1-ВТ ведеться не достовірно, а саме без врахування обсягів відходів не врахованих в матеріалах інвентаризації відходів (макулатура паперова та картон, відпрацьована полімерна тара з під пестицидів та агрохімікатів), статистична звітність № 1-відходи Утворення та поводження з відходами не достовірно, без врахування обсягів відходів не врахованих в матеріалах інвентаризації відходів.

Відповідно до ч. 2 п. 16 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля від 07.04.2020 року № 230, до функцій Інспекції з питань поводження з відходами віднесено, зокрема, контроль щодо ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів.

Крім того, облік фактичного водовідведення та контроль якості стічних і підприємстві не здійснюється, що є порушенням статей 44, 105 Водного кодексу України.

Згідно загального переліку форм державних статистичних спостережень у сфері охорони навколишнього природного середовища, оприлюднених на офіційному сайті Державної служби статистики України, передбачено надання звітностей за формами: № 2-ТП (повітря) Звіт про охорону атмосферного повітря , № 1 екологічні витрати, № 1-відходи Утворення та поводження з відходами , 7-гр (підземні води).

Відповідно до ст. 24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , об`єкти, що шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку. Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

У зв`язку із чим та враховуючи, що п. 12 припису містить вказівки на конкретні порушення діючого природоохоронного законодавства та відповідає формі, яка визначена законодавством для приписів суб`єкта владних повноважень, даний пункт суд вважає обґрунтованим.

Щодо п. 13 припису: встановити та утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел водопостачання.

Зазначений пункт припису носить декларативний характер та посилається на загальні норми природоохоронного законодавства.

Вимога щодо встановлення та утримання в належному стані зони санітарної охорони джерел водопостачання була відсутня у приписі № 4-6950-3-3 від 03.08.2018 р.

Норма права, якими відповідач приписує виконувати вказану вимогу, а саме стаття 44 Водного кодексу України, має загальний характер та визначає обов`язки водокористувачів, а ст. 113 Земельного кодексу України визначає об`єкти, навколо яких встановлюються зони санітарної охорони, та загальні обмеження діяльності у межах таких зон.

Припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми, яких позивач повинен дотримуватися повсякчасно протягом всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу.

Вказане свідчить про неприпустимість винесення припису з вказівкою на дотримання загальних норм чинного законодавства, що в свою чергу призведе до втручання у господарську діяльність підприємства та створить підстави для постійних позапланових перевірок останнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 Водного кодексу України межі зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

А тому встановлення зон санітарної охорони не може покладатись на позивача.

На підставі викладеного суд приходить до висновків, що п. 13 припису є протиправним.

Щодо п. 14 припису: розробити технологічні нормативи водоспоживання та водовідведення відповідно до фактичного стану підприємства та п. 15 припису: забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території виробничих об`єктів підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства.

В ході перевірки підприємством відмовлено у наданні технологічних нормативів водоспоживання та водовідведення відповідно до фактичного стану підприємства, які розробляються перед отриманням дозволу на спеціальне водокористування і де розраховано обсяги водопостачання та водовідведення.

Забір води з підземних джерел підприємство здійснює відповідно дозволу на спеціальне водокористування № 00586, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації від 22.01.2016 року терміном дії до 01.11.2020 року для господарсько-побутових потреб. Ліміт забору та використання води складає 3,192 тис. м3 в рік.

Згідно довідки підприємства від 28.05.2020 № 36, наданої в ході перевірки, в користуванні підприємства знаходиться 3818,7693 га земель, в т. ч.: рілля - 2969,2928 га, багаторічні насадження - 2,900 га, сінокоси- 6,6787 га, пасовища - 651,6901 га, землі під господарськими будівлями та дворами - 22,3927 га, землі під господарськими дорогами та шляхами - 16,4049 га, землі під лісами - 60,0888 га, болото - 15,5429 га, землі під річками і струмками - 5,6747 га.

Для сільськогосподарських потреб (розведення пестицидів та агрохімікатів) при вирощуванні сільськогосподарських культур на площі 2969,2928 га використовується вода. Достовірна інформація щодо обсягів використаної води за 2018-2020 роки для сільськогосподарських потреб підприємства з підтверджуючими документами відповідно технологічних нормативів водоспоживання та водовідведення в ході перевірки не надана, що свідчить про порушення позивачем вимог статті 202 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. ст. 8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до статті 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , орган державного нагляду (контролю) в межа повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

Оскільки підприємством порушуються норми діючого природоохоронного законодавства в частині припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю), на виконання Закону № 877-У позивачу було складено п. п. 14, 15 припису, які містять вказівки на конкретні порушення норм діючого природоохоронного законодавства та відповідають формі, яка визначена законодавством для приписів суб`єкта владних повноважень, тому дані пункти припису суд вважає правомірними.

Щодо п. 16 припису: запровадити контроль за якістю та кількістю стічних вод та п. 17 припису: забезпечити контроль за станом заглиблених ємностей та їх впливом на підземні горизонти та ґрунти.

Вказані вимоги були відсутні у приписі № 4-6950-3-3 від 03.08.2018 р., виконання якого було предметом позапланової перевірки.

Приписами не зазначені факти порушення підприємством щодо відсутності контролю за якістю та кількістю стічних вод, станом заглиблених ємностей.

Відповідачем не дотримані вимоги ч. 1, 2 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , що свідчить про протиправність зазначеного пункту припису.

Щодо п. 18 припису: вжити заходи щодо попередження забруднення зливової поверхні території підприємства та п. 19 припису: вжити достатні заходи з охорони земель та водних ресурсів.

Вказані пункти припису носять декларативний характер та посилаються на загальні норми природоохоронного законодавства, не містять конкретних дій, які має вчинити позивач.

Суд зазначає, що законодавство не містить визначення терміну достатні заходи , що є оціночним поняттям та не може бути застосовано відповідачем.

Також, Акт перевірки не містить опису порушень вимог законодавства.

Щодо п. п. 20-26 приписів: розробити інвентаризацію відходів відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються при здійсненні діяльності підприємства; визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини; розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства; розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) на всі види видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства; забезпечити ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві, за формою 1-ВТ в повному обсязі; забезпечити здійснення моніторингу місць утворення та зберігання відходів у повному обсязі; забезпечити складання декларації про відходи у відповідності до вимого чинного законодавства.

Так, в ході перевірки за результатами розгляду наданих документів та обстеження виробничих об`єктів підприємства було встановлено, що на підприємстві в результаті господарської діяльності утворюються відходи макулатура паперова та картон, відпрацьована полімерна тара з під пестицидів та агрохімікатів, непридатні для використання пестициди та агрохімікати, які не враховані в матеріалах інвентаризації промислових та побутових відходів. Нормативи утворення, а також склад, властивості та ступінь небезпечності для навколишнього природного середовища зазначених відходів, шляхи подальшого поводження з ними в матеріалах інвентаризації та промислових та побутових відходів та господарської діяльності не визначено. Показник загального утворення відходів для об`єктів підприємства розраховано недостовірно. Встановлені факти свідчать про невідповідність проведеної інвентаризації відходів, що утворюються на підприємстві, фактичному стану підприємства.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відходи відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1999 р. № 2034 затверджено Порядок ведення державного обліку та паспортизації відходів, згідно з п.1 якого інвентаризацією відходів є комплекс разових організаційно-технічних заходів з виявлення, ідентифікації, опису і реєстрації відходів, обліку обсягів їх утворення, утилізації та видалення, а також виявлення і обстеження місць утворення відходів і об`єктів поводження з ними.

Згідно до наданих відповідачем пояснень ним було досліджено розроблену позивачем у 2018 році на виконання п.п. 18,19,20 припису від 03.08.2018 року №4-6950-3-3, з метою усунення виявлених порушень, Інвентаризацію промислових та побутових відходів, матеріали якої зареєстровані Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації, згідно якої на підприємстві утворюються 19 види відходів, які потребують збирання, тимчасового розміщення та передачі спеціалізованим підприємств

на утилізацію або видалення, а саме:

І класу небезпеки - лампи люмінесцентні відпрацьовані,

ІІ класу небезпеки - акумулятори свинцеві відпрацьовані,

ІІІ класу небезпеки - відпрацьовані нафтопродукти, дрантя замащене, пісок замащений, шлам чистки резервуарів, фільтри маслені та паливні, тара від лакофарбових матеріалів, тара від паливо-мастильних матеріалів,

ІV класу небезпеки - пил абразивно-металевий, кола абразивні відпрацьовані, накладки гальмівних колодок відпрацьовані, шини автомобільні відпрацьовані, брухт чорних та кольорових металів, відходи відпрацьованої оргтехніки, ТПВ, відходи пластмаси, відходи зернові.

Показник загального утворення відходів (Пзув) для об`єктів підприємства складає 711,021 умовних одиниць на рік.

За результатами розгляду наданих документів та обстеження виробничих об`єктів підприємства було встановлено, що на підприємстві в результаті господарської діяльності утворюються відходи макулатури та картону, відпрацьована полімерна тара з під пестицидів та агрохімікатів, які не враховані в матеріалах інвентаризації промислових та побутових відходів .

Нормативи утворення, а також склад, властивості та ступінь небезпечності для навколишнього природного середовища зазначених відходів, шляхи подальшого поводження з ними в матеріалах інвентаризації та промислових та побутових відходів та господарської діяльності не визначено. Показник загального утворення відходів для об`єктів підприємства розраховано недостовірно. Встановлені факти свідчать про невідповідність проведем інвентаризації відходів, що утворюються на підприємстві, фактичному стану підприємства, що свідчать про порушення позивачем ст. ст. 7, 17, 26 Закону України Про відходи , Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого Постановою КМУ від 01.11.1999 року № 2034.

Первинний поточний облік кількості відходів за формою 1-ВТ, статистична звітність №1 -відходи Утворення та поводження з відходами ведеться без врахування обсягів відходів не врахованих в матеріалах інвентаризації відходів, що є порушенням ст. 17 Закону України Про відходи .

Декларація про відходи підприємством не складається та не подається, що є порушенням ст. 17, ст. 26 Закону України Про відходи , ст. 24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища .

Відповідно до п. г) ст. 17 Закону України Про відходи , до обов`язків суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами відноситься на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Отже позивач зобов`язаний подавати звітність за формою № 1-відходи Утворення та поводження з відходами згідні діючого законодавства відповідно до ст. ст. 17, 26 Закону України Про відходи , ст. 24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища .

Слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України Про відходи , суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, здійснювати організаційні, науково- технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи.

Суд виходить з того, що виходячи з положень ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у ході позапланової перевірки відповідач мав перевірити виконання суб`єктом господарювання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). Позапланова перевірка виконання вимог законодавства з інших питань не допускається.

Враховуючи, що пункти 20-26 припису містять вказівки на конкретні порушення норм діючого природоохоронного законодавства та відповідають формі, яка визначена законодавством для приписів суб`єкта владних повноважень, суд вважає дані пункти приписів такими, що винесені правомірно.

Щодо п. 27 припису: забезпечити в повному обсязі передачу відходів, що утворюються в результаті господарської діяльності підприємства, для подальшої утилізації чи видалення спеціалізованим організаціям та п. 28 припису: забезпечити роздільне збирання та зберігання відходів різного морфологічного складу.

Під час аналізу статистичної звітності за 2019 рік наданих в ході перевірки, було встановлено, що відходи відпрацьованих мастил (III класу небезпеки), утворені підприємством, в повному обсязі не передаються на утилізацію спеціалізованим організаціям згідно вимог чинного законодавства, а зберігаються протягом невизначеного часу на території виробничих проммайданчиків підприємства, за відсутності оцінки впливу на довкілля, ліцензії та матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, що є порушенням ст. ст. 17, 33, 34 Закону України Про відходи , ст. З Закону України Про оцінку впливу на довкілля , ст. 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності .

Крім того, слід зазначити що підприємство відповідно підпункту 7) пункту 2 Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2012 року №1221, відноситься до споживачів мастил (олив), внаслідок діяльності яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи). Проте підприємство не подає щокварталу до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами). Дані факти свідчать про подання підприємством неповних та недостовірних даних щодо поводження з відпрацьованими мастилами, що є порушенням ст. ст. 17, 26, 34 Закону України Про відходи , Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2012 року №1221.

Крім того, в ході перевірки підприємством надано договір від 27.07.2017 року з ТОВ Еко-Комунтранс про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів. Акти приймання-передачі відходів в ході перевірки не надані, що є порушенням ст. ст. 8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Отже, в ході перевірки відповідачем встановлено, що утворені на підприємстві небезпечні виробничі відходи в повному обсязі не передаються на утилізацію спеціалізованим організаціям згідно вимог чинного законодавства, а зберігаються на території підприємства (відпрацьовані мастила) за відсутності оцінки впливу на довкілля, ліцензії та матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст.7 Закону України Про ліцензування видів господарської відповідальності поводження з небезпечними відходами є ліцензованою діяльністю. Не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб`єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб`єктам господарювання, що мають ліцензію на поводження з небезпечними відходами.

Позивачем не підтверджено своєчасну передачу утворених ним відходів, тому враховуючи, що пункти 27, 28 містять вказівки на конкретні порушення норм діючого природоохоронного законодавства та відповідають формі, яка визначена законодавством для приписів суб`єкта владних повноважень, суд вважає дані пункти приписів такими, що винесені правомірно.

Щодо п. 29 припису: забезпечувати щоквартальне подання інформації щодо поводження з відпрацьованими мастилами.

Відповідачем встановлено, що щоквартальне подання інформації згідно Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1221 від 17.12.2012 р., не забезпечується.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1221 від 17.12.2012 р . затверджено Порядок збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1221 від 12.12.2012 р., згідно з п. 6 якого споживачі мастил (олив) здійснюють первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5 (крім суб`єктів господарювання, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни).

Питання додержання вимог щодо поводження з відходами, у тому числі з відпрацьованими мастилами, були предметом минулого планового заходу, на підставі якого відповідачем було складено припис № 4-6950-3-3 від 03.08.2018 р. Проте, зазначений припис позивачем не виконано.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновків, що вказане питання відносилось до предмету позапланової перевірки, проведеної 28.05.2020 р.-29.05.2020 р., а тому п. 29 припису є правомірним.

Щодо п. 30 припису: укласти договори щодо утилізації всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням, утилізацією чи видаленням відходів у відповідності до вимог законодавства.

В ході перевірки підприємством надано наступні договори на передачу відходів:

-від 30.08.2017 року з ТОВ ІМАР (діє відповідно до Ліцензії серії АЕ №288599, виданої Міністерством екології та природних ресурсів України від 07.02.2014 року з необмеженим строком дії) щодо надання послуг по організації збирання, знезараження, перевезення та утилізації використаної тари від пестицидів і агрохімікатів.

Акт приймання-передачі тари на знешкодження (утилізацію) використаної тари з-під засобів захисту рослин за 2019 рік надано в ході перевірки.

-від 26.02.2018 року з ТОВ Український центр поводження з відходами (діє відповідно ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами № 371 від 19.10.2015 року) про надання послуг із збирання, перевезення, зберігання, оброблення та утилізації відходів.

В ході перевірки надано акт виконаних робіт від 20.12.2019 року №КВ-07293.

-від 26.02.2018 року з ПАТ Інтерпайп Дніпропетровський втормет договір поставки брухту і відходів чорних металів. Акти приймання-передачі відходів не надані.

-від 27.07.2017 року з ТОВ Еко-Комунтранс про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів.

Акти приймання-передачі відходів не надані.

-від 08.2019 року з ТОВ НВО Нікос про надання послуг збирання, перевезення, зберігання, утилізації відпрацьованих мастил.

В ході перевірки надано акт приймання передачі відпрацьованих мастил від 17.12.2019 року за №1.

Договори щодо передачі відходів відпрацьованої оргтехніки, відпрацьованих люмінесцентних (ртутних) ламп, відходів пластмаси, відходів зернових, макулатури (яка разом з ТПВ спалювалась на момент перевірки навпроти складу для зберігання насіння в металевій ємності) в ході перевірки не надані.

Отже, відповідачем встановлено, що договори щодо видалення чи утилізації відходів, що утворюються на підприємстві, укладено не в повному обсязі, що під час розгляду справи спростовано не було.

Крім того суд не погоджується з висновками позивача про декларативний характер даного припису, оскільки останній мстить посилання на конкретні норми Закону України Про відходи , зокрема, ст. ст. 17, 31, 33, 34, 35-1, які містять обов`язки та вимоги до суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.

З огляду на викладене, суд вважає даний пункт припису таким, що складений правомірно.

Щодо п. 31 припису: не допускати спалювання відходів на території підприємства.

В ході проведення перевірки відповідачем виявлено факт спалювання відходів.

Акт перевірки не містить опису відходів, які підлягали спалюванню, місця, де було виявлено вказаний факт.

Відповідачем не надані пояснення з вказаного приводу та будь-які докази на підтвердження встановленого факту неналежного поводження з відходами.

Зазначений пункт припису носить декларативний характер, оскільки містить лише посилання на загальні норми законодавства.

Так, ст. 17 Закону України Про відходи встановлює обов`язки суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, а ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього середовища взагалі визначає компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, та не містить жодних конкретних обов`язків або дій, які має вчиняти суб`єкт господарювання при поводженні з відходами.

Також встановлює фактично неможливий строк для його виконання - 05.06.2020 р., що є днем складання припису.

Отже, п.31 припису є таким, що винесений протиправно.

Щодо п 32 припису: операції поводження з відходами здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства та п. 33 припису: вжити заходи для максимальної утилізації відходів.

Дані пункти припису носять декларативний характер, не конкретизовані, їх опис в Акті перевірки відсутній, мають оціночний характер.

Під час судового розгляду справи представник відповідача не зміг надати пояснень з проводу визначення поняття максимальна утилізація , що в даному випадку підтверджує протиправність приписів, оскільки вони визначені у спосіб, який неможливо їх виконати.

За таких обставин, судом не встановлено правових підстав для винесення пунктів 32, 33 припису.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, під час проведення позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області повинні були перевірятися лише ті питання, що становили предмет перевірки.

В той же час, в судовому засіданні судом було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що в пунктах припису 1, 9, 10, 11, 13, 16, 17, 18, 23, 31 викладені вимоги по усуненню порушень, які не були предметом позапланової перевірки.

Представник відповідача дану обставину визнав.

За таких обставин, суд констатував, що зазначені пункти припису винесені Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області поза межами своєї компетенції, опис таких порушень в Акті перевірки відсутній

Також, судом було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що пункти припису 8, 16, 19, 32, 33 носять загальний характер, оскільки в них не зазначені конкретні дії, які ТОВ Шахтар-Агро має вчинити для усунення порушення, тобто ці пункти припису не відповідають формі, яка визначена вказаним Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для приписів суб`єкта владних повноважень, та не відповідають принципам та засадам діяльності органів державної влади в частині застосування до суб`єктів господарювання приписів у вигляді штучно створених обставин, які мають наслідком неможливість їх усунення, що в свою чергу дає підстави вважати вказані пункти припису такими, що винесені протиправно, з перевищенням наданих діючим законодавством повноважень, тому підлягають скасуванню.

Також, судом було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що пункти припису 1, 4, 9, 31 мають строк виконання - 05.06.2020 р., тобто складання самого припису, у той час як позивачем припис отримано 09.06.2020 р., тобто вимоги цих пунктів фактично неможливо виконати у встановлені строки.

Проти даних обставин представником відповідача жодних спростувань не наведено.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Неухильне виконання зазначеної норми Основного закону держави є гарантією дотримання принципу верховенства права та положень, закріплених в Європейській конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27.09.2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене судом встановлено, що в оскаржуваному приписі всупереч положенням закону відповідачем викладені вимоги по усуненню порушень шляхом викладення окремих пунктів припису, які:

мають декларативний характер;

мають посилання на загальні норми законодавства України, не конкретизовані;

не вбачаються шляхи їх усунення/виконання;

містять неможливі для виконання строки;

містять посилання на порушення, які не входили до предмету перевірки.

Відповідач у даному випадку ставить позивача в залежність від ситуації, коли суб`єкт господарювання не може виконати приписи органу контролю через об`єктивну неможливість, в тому числі не обізнаність відносно додаткового виявлених після проведення перевірки порушень, та неправомірно покладає на позивача обов`язок виконувати такий припис.

За таких обставин, за наслідками дослідження матеріалів справи, пояснень сторін, суд дійшов висновку про протиправність та наявність підстав для скасування п.п.1, 4, 8, 9, 10, 11, 13, 16, 17, 18, 19, 31, 32, 33 оскаржуваного припису.

Відносно п.п. 2, 3, 5, 6, 7, 12, 14, 15, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 припису суд дійшов висновку про правомірність їх складення, оскільки під час судового розгляду справи доведено необхідність їх виконання, проте доказів їх фактичного виконання відсутні.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірність оскаржуваних пунктів припису перед судом не доведена.

З огляду на що, з урахуванням фактичних та документально підтверджених обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги позову є обґрунтованими, у зв`язку з чим припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області підлягає скасуванню.

При цьому, судом враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

За наведених обставин у сукупності, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

В порядку розподілу судових витрат, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 891,76 грн. (визнання протиправними та скасування 14 пунктів припису) підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в порядку ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Шахтар-Агро до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, - задовольнити частково;

Визнати протиправними та скасувати пукти 1, 4, 8, 9, 10, 11, 13, 16, 17, 18, 19, 31, 32, 33 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 127/3-10/20 від 05.06.2020 р.

В іншій частині вимог позову, - відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шахтар-Агро за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1210,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.11.2020
Оприлюднено24.11.2020
Номер документу93006545
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/8791/20

Ухвала від 12.07.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 05.05.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 19.03.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Віхрова Вікторія Станіславівна

Ухвала від 11.03.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Віхрова Вікторія Станіславівна

Ухвала від 19.02.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Віхрова Вікторія Станіславівна

Ухвала від 10.02.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 10.02.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 12.01.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 19.01.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Рішення від 08.12.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Віхрова Вікторія Станіславівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні