Рішення

від 30.10.2020 по справі 320/5877/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року справа №320/5877/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Приватного підприємства "Вікол" про стягнення податкового боргу,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до Приватного підприємства "Вікол", в якому позивач просить суд з урахуванням уточненої позовної заяви від 31.07.2020 (а.с.70-72) стягнути з рахунків Приватного підприємства "Вікол" код ЄДРПОУ 31689158 у банках, що обслуговують боржника - 20409,75 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 20409,75 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток як самостійно задекларованих платником податків, так і донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій і пені. Вказана сума боргу складається з: 17452,71 грн. - податок на додану вартість; 2957,04 грн. - податок на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму 20409,75 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв`язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 відкрито спрощене провадження у справі № 320/5877/20 без проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 було направлено відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим поштовим відправленням із штрихкодовим ідентифікатором 0113332310568, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 29.09.2020 (а.с.78-79).

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "Вікол" (ідентифікаційний код 31689158, місцезнаходження: 08300, Київська область, місто Бориспіль, вул. Нахімова, буд. 5-А), зареєстроване в якості юридичної особи 04.10.2001, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Вікол" є платником податків та зборів і перебуває на обліку з 07.11.2001 та станом на день розгляду справи судом в Головному управлінні ГУ ДПС у Київській області, Бориспільське управління, Бориспільська державна податкова інспекція (м. Бориспіль).

Податковий борг Приватного підприємства "Вікол" в сумі 20409,75 грн., який є предметом стягнення у даній справі, виник внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань, визначених відповідачем на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, а також за результатами нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій та пені за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Відповідно до розрахунку податкового боргу ПП "Вікол" податковий борг відповідача з податку на додану вартість складає 17452,71 грн., заборгованість з податку на прибуток складає 2957,04 грн. (а.с.6).

Щодо підстав виникнення податкового боргу ПП "Вікол" з податку на додану вартість в сумі 17452,71 грн.

Так, Приватним підприємством "Вікол" до Бориспільського відділення (м. Бориспіль) Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, було подано наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- від 19.07.2017 за червень 2017 року на суму 4665,00 грн. (а.с.13);

- від 21.08.2017 за липень 2017 року на суму 3947,00 грн. (а.с.14);

- від 20.09.2017 за серпень 2017 року на суму 231,00 грн. (а.с.15);

- від 19.01.2018 за грудень 2017 року на суму 184,00 грн. (а.с.16).

Отже сума податкового боргу Приватного підприємства "Вікол" за самостійно задекларованими зобов`язаннями з податку на додану вартість , яка підлягає сплаті, становить - 9027,00 грн.

Крім того, посадовими особами ГУ ДПС у Київській області було проведено ряд камеральних перевірок на предмет своєчасної сплати зобов`язань з податку на додану вартість та своєчасної реєстрації податкових накладних з ПДВ.

За результатами таких перевірок було складено наступні акти:

- від 23.05.2018 №1113/10-36-12-03/31689158, яким встановлено порушення ПП "Вікол" правил сплати (перерахування) податків (а.с.17-19);

- від 06.07.2018 №1906/10-36-51/31689158, яким встановлено порушення ПП "Вікол" граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених статтею 201.10 ПК України (а.с.29 - 31).

Вказані акти були направлені на податкову адресу Приватного підприємства "Вікол" рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.20-21, 32).

На підставі вищевказаних актів податковим органом було винесено податкові повідомлення рішення:

- форми "Ш" від 03.07.2018 № 0025485101, яким відповідачу за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 10173,85 грн. нараховано штрафні санкції на суму 2034,77 грн. (на підставі акту перевірки від 23.05.2018 №1113/10-36-12-03/31689158) (а.с. 22);

- форми Ш від 03.07.2018 №0025495101, яким відповідачу за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 11900,30 грн. нараховано штрафні санкції на суму 1190,03 грн. (на підставі акту перевірки від 23.05.2018 №1113/10-36-12-03/31689158) (а.с. 25);

- форми Н від 20.08.2018 №0041855101, яким до відповідача за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 23203,64 грн. застосовано штрафні санкції в розмірі 10% - на суму 2320,36 грн. (на підставі акту перевірки від 06.07.2018 №1906/10-36-51/31689158 ) (а.с. 33).

Як вбачається з матеріалів справи вказані податкові повідомлення - рішення були направлені на адресу Приватного підприємства "Вікол" рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.27-28, 35).

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному та/або судовому порядку не надано і судом не встановлено.

Отже сума податкового боргу Приватного підприємства "Вікол" за штрафними санкціями з податку на додану вартість становить 5545,16 грн.

Крім того, судом встановлено, що на підставі ст. 129 Податкового кодексу України податковим органом у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість відповідачу було нараховано пеню у розмірі 2880,55 грн.

Щодо підстав виникнення податкового боргу ПП "Вікол" з податку на прибуток підприємств в сумі 2957,04 грн.

Приватним підприємством "Вікол" до Бориспільського відділення (м. Бориспіль) Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було подано податкову декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік від 28.02.2018 року за 2017 рік, згідно якої сума, яка підлягає сплаті становить 2683,00 грн. (а.с. 36-38).

Отже сума податкового боргу Приватного підприємства "Вікол" за самостійно задекларованими зобов`язаннями з податку на прибуток підприємств , яка підлягає сплаті, становить - 2683,00 грн.

Крім того, посадовими особами ГУ ДПС у Київській області, було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності подання податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік.

За результатами перевірки було складено акт від 10.10.2017 №4758/10-36-12-18/31689158, яким встановлено порушення ПП "Вікол" термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств (а.с.39-40).

Вказаний акт був надісланий засобами поштового зв`язку на податкову адресу Приватного підприємства "Вікол" рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 41).

На підставі вищевказаного акту податковим органом були винесені податкові повідомлення рішення:

- форми Ш від 03.11.2017 №0068911218, яким відповідачу нараховано штрафні санкції за затримку на 8 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 2586,40 грн. - на суму 258,64 грн. (а.с. 42);

- форми Ш від 03.11.2017 №0068921218, яким відповідачу нараховано штрафні санкції за затримку на 385 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 77,00 грн. - на суму 15,40 грн. (а.с. 45).

Як вбачається з матеріалів справи вказані податкові повідомлення - рішення були направлені на податкову адресу Приватного підприємства "Вікол" рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.42).

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень відповідачем в адміністративному та/або судовому порядку не надано і судом не встановлено.

Отже сума податкового боргу з податку на прибуток підприємств Приватного підприємства "Вікол" за штрафними санкціями з податку на прибуток підприємств становить 2957,04 грн.

Оскільки у добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов`язання не сплачував, на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом було направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 19.02.2018 №4713-51 .

Вказана податкова вимога була надіслана на податкову адресу Приватного підприємства "Вікол" рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" .

Отже контролюючим органом було здійснено всі необхідні заходи, спрямовані для погашення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Податок на прибуток підприємства та правова регламентація останнього встановлюються Розділом ІІІ Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу із вказаного платежу).

Відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок подання податкової декларації до податкового органу.

Так, пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктами 49.18.1, 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 202.1 статті 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, пп. 54.3.2, пп. 54.3.4, пп. 54.3.5, пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 Податкового Кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов`язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Отже, грошові зобов`язання, визначені в податковому повідомленні-рішенні, яке не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженими податковими зобов`язаннями, які у зв`язку із несплатою у встановлені терміни перетворюються у податковий борг.

Згідно з п. 58.1 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Київській області станом на 04.08.2020 ПП "Вікол" має податковий борг на загальну суму 20409,75 грн., який складається з податку на додану вартість на загальну суму 17452,71 грн. та з податку на прибуток на загальну суму 2957,04 грн. (а.с.76).

Як вбачається з інтегрованої картки платника податків, зокрема, з податку на додану вартість ПП Вікол , податковий борг у розмірі 17452,71 грн. складається з: самостійно задекларованого зобов`язання в сумі 9027,00 грн.; штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 03.07.2018 № 0025485101 в сумі 2034,77 грн.; штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 03.07.2018 №0025495101 в сумі 1190,03 грн.; штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2018 №0041855101 в сумі 2320,36 грн. та пені в сумі 2880,55 грн. (а.с.51-55).

Відповідно до пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України передбачено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України що пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

За змістом пункту 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до розділу 7 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня: 1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України; 2) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України; у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у даному випадку нарахування пені мало бути розпочато після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України.

Так, згідно з розрахунком пені по боргу з ПДВ по ПП Вікол , обчисленої органом ДПС за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, пеня в сумі 2880,55 грн. відповідачу була нарахована:

26.06.2017 в сумі 143,92 грн. на податкове повідомлення-рішення від 24.11.2016 №0006281200 за період з 16.12.2016 по 25.06.2017;

26.06.2017 - в сумі 31,32 грн. на податкову декларацію від 14.12.2016 №9242123527 за період з 31.03.2017 по 26.06.2017;

30.06.2017 - в сумі 2646,00 грн. на податкову декларацію з ПДВ від 19.06.2017;

25.07.2017 - в сумі 59,31 грн. на податкову декларацію з ПДВ від 14.12.2016 №9242123527 за період з 31.03.2017 по 25.07.2017 (а.с.73).

Також, з інтегрованої картки платника податків з податку на прибуток підприємств ПП Вікол вбачається, що податковий борг у розмірі 2957,04 грн. складається з: самостійно задекларованого зобов`язання в сумі 2683,00 грн.; штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 03.11.2017 № 0068911218 в сумі 258,64 грн.; штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 03.11.2017 №0068921218 в сумі 15,40 грн.(а.с.48-50).

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, що підлягає стягненню, становить 20409,75 грн.

Суд зазначає, що грошові зобов`язання, визначені контролюючим органом, відповідачем не були сплачені, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів зворотного.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем було виставлено податкову вимогу відповідачеві форми Ю від 19.02.2018 №4713-51 на загальну суму 20409,75 грн., яка була направлена на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги матеріали справи також не містять.

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Також судом встановлено, що на час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу у розмірі 20409,75 грн. до суду не надано.

Беручи до уваги ту обставину, що суму податкового боргу у розмірі 20409,75 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної суми податкового боргу підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вікол" (ідентифікаційний код 31689158, місцезнаходження: 08300, Київська область, місто Бориспіль, вул. Нахімова, буд. 5А) 20409 (двадцять тисяч чотириста дев`ять грн. 75 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 30.10.2020.

Суддя Кушнова А.О.