Рішення

від 30.10.2020 по справі 320/4545/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року справа №320/4545/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Споживчого товариства "Вікторія" про стягнення податкового боргу,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до Споживчого товариства "Вікторія", в якому позивач просить суд стягнути з рахунків СТ "Вікторія" (код ЄДРПОУ 20625898) у банках, що обслуговують боржника - 40096,36 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 40096,36 грн., який виник у зв`язку з несплатою штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також норм регулювання обігу готівки та застосування РРО, відповідно до податкових повідомлень-рішень форми "С" від 10.05.2017 №0001474001 на суму 10000,00 грн., від 05.08.2019 №0022661406 на суму 13096,36 грн. та від 13.01.2020 №0000603201 на суму 17000,00 грн. Заборгованість станом на день розгляду справи боржника становить 40096,36 грн. На підставі наведеного позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази направлення відповідачеві копії позовної заяви з додатками; надати докази сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу); надати інформацію щодо вручення або невручення Споживчому товариству "Вікторія" податкового повідомлення - рішення від 05.08.2019 №0022661406.

09.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява від 06.07.2020 про усунення недоліків позовної заяви разом із уточненим позовом та доказами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №320/4545/20 без проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

У зв`язку з відсутністю коштів на відправку поштової кореспонденції, копію ухвали суду 14.07.2020 було розміщено на офіційному веб-порталі "Судова влада України" в розділі "Судові виклики та повідомлення про прийняті рішення" Київського окружного адміністративного суду (за посиланням https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/sudovi_vukluku_ta_povidomlenja/).

Проте на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Споживче товариство "Вікторія" (ідентифікаційний код 20625898, місцезнаходження: 08454, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі, вул. Соборна, буд. 95) зареєстровано як юридична особа 18.09.2001, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з даними ІД "Податковий блок" Споживче товариство "Вікторія" з 15.10.2001 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області (Бориспільське управління, Переяслав-Хмельницька державна податкова інспекція (Переяслав-Хмельницький район) за номером державної реєстрації 237 (а.с.4).

Згідно з довідкою про наявний борг з податків і зборів, збір, який контролюється Головним управлінням ДПС у Київській області, станом на 13.05.2020 Споживче товариство "Вікторія" має податковий борг в рамках позовних вимог в розмірі 40096,36 грн. (а.с.6).

Як вбачається з матеріалів справи, даний борг виник у зв`язку з несплатою відповідачем штрафних санкцій, нарахованих за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюну, а також норм регулювання обігу готівки та застосування РРО та становить у загальному розмірі 40096,36 грн.

Так, судом встановлено, що 18.04.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі наказу від 28.08.2017 та направлень на перевірку №353, №354 від 13.04.2017, проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину-кафе №77, розташованого за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Пологи-Яненки, вул. Жовтневої Революції 58а, діяльність в якому здійснює Споживче товариство "Вікторія".

За результатами фактичної перевірки складено акт від 18.04.2017 №168/10-36-40/20625898, яким встановлено порушення ст. 18 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та вимог Постанови КМУ №957 від 30.10.2008 Про встановлення розміру оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв .

Так, в акті фактичної перевірки від 18.04.2017 №168/10-36-40/20625898 зафіксовано факт реалізації 14.04.2017 в магазині-кафе № 77 , розташованому за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Пологи-Яненки, вул. Жовтневої Революції, 58а, діяльність в якому здійснює відповідач, пляшки горілки особливої Байка Степова пшенична , об`ємом 0,7л, міцністю 40% об., виробництва ТОВ Національна горілчана компанія , дата виробництва 19.05.2016, маркована маркою акцизного податку 23 АААЄ 002471 03/15 29,624 грн. по ціні 78,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком №0002 від 14.04.2017 (в якому зазначено об`єм 0,5 л), у той час коли Постановою КМУ №957 від 30.10.2008 встановлено мінімальну роздрібну ціну на даний алкогольний напій у такій тарі в сумі 97,69 грн., чим порушено ст. 18 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Крім цього, цим же актом перевірки встановлено факт реалізації 05.12.2016 пляшки горілки Цельсій , об`ємом 0,5 л, міцністю 40% об., виробництва ТОВ Національна горілчана компанія по ціні 65,00 грн., що підтверджується Z-звітом електронного журналу від 05.12.2016, у той час коли Постановою КМУ №957 від 30.10.2008 встановлено мінімальну роздрібну ціну на даний алкогольний напій у такій тарі в сумі 69,78 грн., чим порушено ст. 18 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Акт фактичної перевірки від 18.04.2017 №168/10-36-40/20625898 був направлений на адресу відповідача та отриманий представником СТ Вікторія 21.04.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0302001085057 (а.с. 11, зворотній бік).

За результатами розгляду акту перевірки від 18.04.2017 №168/10-36-40/20625898, Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" від 10.05.2017 №0001474001 , яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абз.14 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. (а.с. 11).

Податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій форми "С" від 10.05.2017 №0001474001 направлено на адресу відповідача та отримане представником СТ Вікторія 17.05.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0302001087815 (а.с. 11, зворотній бік).

Також, 18.07.2019 посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі направлень на перевірку №2675, №2676 від 16.07.2019, проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину-кафе №77, розташованого за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Пологи-Чобітки, вул. Переяслівська, 40, що належать суб`єкту господарської діяльності Споживчому товариству "Вікторія".

За результатами фактичної перевірки складено акт від 18.07.2019 №1339/1036/14/20625898, яким встановлено порушення п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (а.с.12-13).

Так, в акті фактичної перевірки від 18.07.2019 №1339/1036/14/20625898 зафіксовано факт здійснення в магазині-кафе № 77 , розташованому за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Пологи-Чобітки, вул. Переяслівська, 40, що належить відповідачу, реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 6548,18 грн., а саме: до перевірки контролюючому органу надано книгу надходження товарів №2 від 01.01.2017, в якій не відображено надходження товару в магазині-кафе №77, розташованому за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Пологи-Чобітки, вул. Переяслівська, 40, згідно накладних №ВН-Б 6001 від 26.06.2019 на суму 1800,00 грн., № ВН-Б 6332 від 03.07.2019 на суму 3017,78 грн., №ВН-Б6333 від 03.07.2019 на суму 1730,40 грн., отриманого від Філії ЛКО №4 ТОВ ЛКО Груп .

За результатами розгляду акту перевірки від 18.07.2019 №1339/1036/14/20625898, Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" від 05.08.2019 №0022661406 , яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і ст. 20 Закону України №262/95-ВР від 06.07.1995 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг застосовано до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 13096,36 грн. (а.с. 14).

Податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій форми "С" від 05.08.2019 №0022661406 направлено на адресу відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0302001098515 (а.с. 15).

Також, 10.12.2019 посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області на підставі наказу від 29.11.2019 №768 та направлень на перевірку №439, №440 від 09.12.2019, проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину-кафе №77, розташованого за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Пологи-Яненки, вул. Миру, 58а, що належать суб`єкту господарської діяльності Споживчому товариству "Вікторія".

За результатами фактичної перевірки складено акт від 10.12.2019 №193/10-36-32-00-10/20625898, яким встановлено факт порушення ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (а.с.16-17).

Так, в акті від 10.12.2019 №193/10-36-32-00-10/20625898 зафіксовано факт зберігання з метою реалізації пляшки горілки "Малинівка Святкова" об`ємом 0,5 л, міцністю 40% об., виробництва ТОВ "ЛГЗ Прайм", по ціні 90,00 грн., термін придатності 36 місяців, дата виготовлення 16.02.2016, яка маркована маркою акцизного податку попереднього зразка 20 АААГ396299 10/14 14,106 грн., та відповідно до наявного маркування на пляшці, алкогольний напій є з простроченим терміном придатності для споживання. Таким чином, встановлено факт зберігання алкогольного напою маркованого недійсною (не встановленого зразка) маркою акцизного податку.

За результатами розгляду акту перевірки від 10.12.2019 №193/10-36-32-00-10/20625898, Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" від 13.01.2020 №0000603201 , яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абз.19 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. (а.с. 18).

Податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій від 13.01.2020 №0000603201 направлено на адресу відповідача та отримане представником СТ Вікторія 22.01.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0315122907644 (а.с. 18, зворотній бік).

Докази оскарження відповідачем в адміністративному та/або судовому порядку податкових повідомлень-рішень форми "С" від 10.05.2017 №0001474001, від 05.08.2019 №0022661406 та від 13.01.2020 №0000603201 матеріали справи не містять.

Відтак сума податкового боргу у зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов`язань, що виникли на підставі нарахованих штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюну, а також норм регулювання обігу готівки та застосування РРО СТ Вікторія складає 40096,36 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, на позивача покладено обов`язок щодо контролю за дотриманням суб`єктами господарювання іншого законодавства, зокрема, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №481, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), що прямо передбачено статтею 16 цього Закону, відповідно до якої контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Щодо податкового боргу, який виник у зв`язку з несплатою штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10000,00 грн., накладених на відповідача відповідно до податкового повідомлення рішення форми "С" від 10.05.2017 №0001474001, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону №481, мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари; мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Згідно зі ст. 18 №481, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (далі - Постанова № 957, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Постанови №957 визначено, що Кабінет Міністрів України установлює розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Постановою №957 визначено, що мінімальна ціна за 1 л 100% спирту становить - 348,90 грн.

Так, Постановою №957 визначено ціну щодо горілки та лікеро-горілчаних виробів (2208 60-2208 90) з 40% за 1 л - 139,56 грн. (348,90 х40:100).

При цьому, приміткою 1 Додатку до Постанови №957 визначено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Як було встановлено судом, перевіркою в магазині-кафе №77, розташованому за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Пологи-Яненки, вул. Жовтневої Революції, 58а, що належить відповідачу, встановлено факт роздрібної торгівлі пляшки горілки особливої Байка Степова Пшенична , виробництва ТОВ Національна горілчана компанія , 40% об., 0,7л за ціною 78,00 грн., що нижче за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такий напій (97,69 грн.), а також встановлено факт роздрібної торгівлі пляшки горілки Цельсій , виробництва ТОВ Національна горілчана компанія , 40% об., 0,5 л за ціною 65,00 грн. що нижче за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такий напій (69,78 грн.).

З викладеного вбачається, що ціна на алкогольний напій - горілку встановлена відповідачем без урахування установленого Постановою №957 розміру мінімальних роздрібних цін.

Статтею 17 Закону №481 визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до приписів частини 2 статті 17 Закону №481 до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Судом встановлено, що за порушення ст.18 Закону №265 та Постанови №957 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 10.05.2017 №0001474001, яким відповідачу нараховано суму штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 10000,00 грн.

При цьому, дане податкове-повідомлення рішення від 10.05.2017 №0001474001 відповідачем ані в судовому, ані в адміністративному порядку оскаржено не було.

Щодо податкового боргу, який виник у зв`язку з несплатою штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13096,36 грн., накладених на відповідача відповідно до податкового повідомлення рішення форми "С" від 05.08.2019 №0022661406, суд зазначає наступне.

Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон №265, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п. 1, 2, 12 ст. 3 вказаного Закону №265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Так, в акті фактичної перевірки від 18.07.2019 №1339/1036/14/20625898 контролюючим органом зафіксовано факт здійснення відповідачем реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 6548,18 грн., а саме: до перевірки надано книгу надходження товарів №2 від 01.01.2017, в якій не відображено надходження товару в магазині-кафе №77, розташованому за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Пологи-Чобітки, вул. Переяслівська, 40, згідно накладних №ВН-Б 6001 від 26.06.2019 на суму 1800,00 грн., № ВН-Б 6332 від 03.07.2019 на суму 3017,78 грн., №ВН-Б6333 від 03.07.2019 на суму 1730,40 грн., отриманого від Філії ЛКО №4 ТОВ ЛКО Груп .

Статтею 20 Закону №265 передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Судом встановлено, що за порушення ст.20 Закону №265 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.08.2019 № 0022661406, яким відповідачу нараховано суму штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 13096,36 грн.

При цьому, дане податкове - повідомлення рішення від 05.08.2019 № 0022661406 відповідачем ані в судовому, ані в адміністративному порядку оскаржено не було.

Щодо податкового боргу, який виник у зв`язку з несплатою штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17000,00 грн., накладених на відповідача відповідно до податкового повідомлення рішення форми "С" від 13.01.2020 №0000603201, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 4 статті 11 Закону №81 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Отже марками відповідного зразка є марки, які відповідають сумі акцизного податку на дату розливу продукції.

Приписами пункту 226.1 статті 226 ПК України передбачено, що в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Згідно з пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251, вважаються такими, що немарковані: - алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; - алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; - алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Аналогічним чином це питання врегульовано і в пункті 226.9 статті 226 ПК України.

За змістом пункту 226.11 статті 226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання (частина 4 статті 11 Закону №481).

Статтею 1 Закону України Про безпечність та якість харчових продуктів від 23 грудня 1997 року №771/97-ВР визначено, що строк придатності - проміжок часу, визначений виробником харчового продукту, протягом якого, у разі додержання відповідних умов зберігання, транспортування, харчовий продукт зберігає відповідність обов`язковим параметрам безпечності та мінімальним специфікаціям якості.

Лікеро-горілчані вироби, в яких після закінчення зазначених термінів не з`явилися помутніння або видимий осад, придатні для подальшого зберігання і реалізації.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 статті 11 вказаного Закону №481 маркування алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином: на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: загальна та власна назви виробу; найменування виробника; знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб`єкта господарювання; вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).

Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону № 481, порушення якого встановлено під час перевірки позивача, передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Як було встановлено судом, перевіркою встановлено факт зберігання алкогольного напою маркованого недійсною (не встановленого зразка) маркою акцизного податку, а саме: зберігання з метою реалізації пляшки горілки "Малинівка Святкова" об`ємом 0,5 л, міцністю 40% об., виробництва ТОВ "ЛГЗ Прайм", по ціні 90,00 грн., термін придатності 36 місяців, дата виготовлення 16.02.2016, яка маркована маркою акцизного податку попереднього зразка 20 АААГ396299 10/14 14,106 грн., та відповідно до наявного маркування на пляшці, алкогольний напій є з простроченим терміном придатності для споживання.

Суд зазначає, що абзацом 19 частини другої статті 17 Закону №481 передбачені фінансові санкції у вигляді штрафів до суб`єктів господарювання за виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Судом встановлено, що за порушення ст.11 Закону №481 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.01.2020 №0000603201, яким відповідачу нараховано суму штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 17000,00 грн.

При цьому, дане податкове - повідомлення рішення від 13.01.2020 №0000603201 відповідачем ані в судовому, ані в адміністративному порядку оскаржено не було.

Оскільки, відповідачем відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була застосована процедура адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку, що застосовані позивачем штрафні санкції в загальному розмірі 40096,36 грн., є узгодженими податковими зобов`язаннями, які у зв`язку із несплатою у встановлені Податковим кодексом строки, мають статус податкового боргу.

Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України позивачем було складено податкову вимогу форми "Ю" від 31.07.2017 за №4212-17 на суму 1107,21 грн. (а.с.18), яка була направлена на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією із штрихкодовим ідентифікатором №0840003025100 та вручена представнику відповідача 29.09.2017 (а.с. 27).

На час розгляду справи податкова вимога не оскаржена та не відкликана.

Доказів, які б свідчили про погашення податкового боргу, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень форми "С" про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.05.2017 №0001474001 на суму 10000,00 грн. та форми С від 05.08.2019 №0022661406 на суму 13096,36 грн., форми С від 13.01.2020 №0000603201 на суму 17000,00 грн., а всього на суму 40096,36 грн., що є предметом стягнення або спростування його наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в сумі 40096,36 грн. грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку грошового зобов`язання за штрафними санкціями за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 3200,00 грн.

У зв`язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Споживчого товариства "Вікторія" (ідентифікаційний код 20625898, місцезнаходження: 08454, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі, вул. Соборна, буд. 95) 40096,36 грн. (сорок тисяч дев`яносто шість грн. 36 коп.) в рахунок погашення податкового боргу за штрафними санкціями за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 30.10.2020.

Суддя Кушнова А.О.