Рішення

від 23.11.2020 по справі 640/6926/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/894

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року м. Київ № 640/6926/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС

до Національного банку України

про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (надалі - позивач), адреса: 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8 до Національний банк України (надалі - відповідач), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9, в якій позивач просить суд

- визнати протиправною та скасувати постанову Нацкомфінпослуг №713/1411/25/9-П від 29 серпня 2019 року про накладення штрафної санкції (штрафу) в сумі 17 000,00 грн.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень неправомірного рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що останній не погоджується із нормативно-правовим обґрунтуванням оскаржуваної постанови, оскільки порушення які були виявлені уповноваженим органом під час перевірки не відповідають нормам чинного законодавства України.

Також позивач звертає увагу, що відповідачем було порушено процесуальні норми закону під час розгляду акту про адміністративне правопорушення, оскільки відповідачем не було запрошено позивача на розгляд даного акту, що зумовило до неможливості позивача бути присутнім при розгляді справи про правопорушення, надати обґрунтовані пояснення, заперечення та документи, які свідчать про відсутність приписуваного порушення.

Керуючись вищевикладеними обставинами позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року позовна заява приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС залишена без руху та позивачу наданий строк для усунення виявлених судом недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити підстави для його поновлення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року визнано неповажними підстави пропуску строку звернення приватним акціонерним товариством Страхова компанія АРКС до адміністративного суду з позовною заявою та повернуто позовну заяву приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС .

Не погоджуючись з вказаним вище судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва та направити справу для продовження розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року скасовано, та адміністративну справу № 640/6926/20 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови, та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва замінено відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг у адміністративній справі № 640/6926/20 на процесуального правонаступника Національний банк України.

В свою чергу, заперечуючи проти аргументів викладених позивачем в адміністративному позові, відповідач подав відзив, в якому останній зазначає, що не погоджується з викладеними позивачем твердженнями і доводами, оскільки викладені позивачем аргументи та доводи, є безпідставними та такими, що не узгоджуються з нормами законодавства України, а позов не підлягає задоволенню.

Також, відповідач звертає увагу, що відповідно до закону про фінансові послуги, яким визначено порядок застосування штрафних санкцій за порушення учасниками ринків фінансових послуг правил діяльності, передбачає обов`язок Нацкомфінпослуг надсилати рішення про накладення штрафу учаснику ринку, але не встановлює обов`язку надсилати учаснику ринку акт про правопорушення.

При цьому, відповідач звертаючи увагу щодо саме суті порушення позивачем вимог чинного законодавства зазначає, відповідно до пункту 4 розділу V Положення № 2724 відповідальна особа зобов`язана повідомити Нацкомфінпослуг про зміни щодо структури власності небанківської фінансової групи та видів діяльності її учасників протягом 30 календарних днів після настання таких змін. Проте, приватним акціонерним товариством Страхова компанія Аркс як відповідальною особою небанківської фінансової групи АХА не було повідомлено Нацкомфінпослуг про зміни щодо структури власності небанківської фінансової установи та видів діяльності її учасників, що свідчить про порушення Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Аркс вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг, зокрема, вимог пункту 4 розділу V Положення № 2724.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, 03 вересня 2019 року приватним акціонерним товариством Страхова компанія АРКС , яке раніше іменувалося приватним акціонерним товариством Страхова компанія АХА Страхування , отримано від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг постанову № 713/1411/25/9-п від 29 серпня 2019 року про накладення на позивача штрафної санкції (штрафу) в розмірі 17 000,00 грн за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг .

Зазначену постанову від 29 серпня 2019 року винесено на підставі Акта Нацкомфінпослуг про правопорушення, вчинені АТ СК АРКС на ринку фінансових послуг № 1411/25/9 від 19 серпня 2019 року.

Згідно з текстом Постанови від 29 серпня 2019 року, зазначене порушення Нацкомфінпослуг обґрунтовує наступним:

....Відповідно до інформації, що міститься у Державному реєстрі фінансових установ ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО СТРАХОВА КОМПАНІЯ АРКС та ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТРАХОВА КОМПАНІЯ АРКС ЛАЙФ 24.06.2019 подали реєстраційні картки юридичної особи для переоформлення Свідоцтва про реєстрацію у зв`язку із зміною найменування та місцезнаходження.

Таким чином, вищезазначена інформація свідчить про зміни, які відбулися у структурі власності небанківської фінансової групи АХА, Станом на дату складення акту, ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ СТРАХОВА КОМПАНІЯ АРКС не було повідомлено Нацкомфінпослуг про зміни щодо структури власності небанківської фінансової групи та видів діяльності її учасників, що свідчить про порушення ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ СТРАХОВА КОМПАНІЯ АРКС вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг, а саме: абзацу другого пункту 8 статті 16-1 Закону та пункту 4 розділу V Положення, відповідальна особа фінансової групи зобов`язана повідомити державний орган, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, про зміни щодо структури власності небанківської групи та видів діяльності її учасників не пізніше 30 календарних днів після настання таких змін .

З огляду на викладене, на підставі статті 39, пункту 3 частини 1 статті 40, пункту 2 частини 1 статті 41 та частини 1 статті 42 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , відповідач оскаржуваною постановою постановив: Застосувати до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АРКС штрафну санкцію у розмірі 17000,00 грн. Про виконання або про відмову від добровільного виконання постанови письмово повідомити Нацкомфінпослугу термін до 27 вересня 2019року... .

Не погодившись з винесенням постанови від 29 серпня 2019 року, 04 вересня 2019 року АТ СК АРКС до Нацкомфінпослуг було подано відповідну Скаргу про скасування рішення про застосування заходу впливу про застосування штрафної санкції за порушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

Також, 19 вересня 2019 року АТ СК АРКС до Нацкомфінпослуг було подано заяву про зупинення виконання оскаржуваної Постанови до винесення відповідного рішення за результатами розгляду скарги.

19 вересня 2019 року було подано до Нацкомфінпослуг адвокатський запит про надання інформації про те, на якій стадії розгляду знаходиться скарга АТ СК АРКС від 04 вересня 2019 року на постанову.

Листом від 25 вересня 2019 року Нацкомфінпослуг повідомлено адвоката адвокатського об`єднання Статніков, Катрушин та партнери , що відповідно до частини 2 статті 41 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , рішення Нацкомфінпослуг про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді. Іншого порядку оскарження штрафів, накладених Нацкомфінпослуг, не передбачено. Також повідомлено, що відповідь на скаргу АТ СК АРКС буде надана в терміни, визначені законодавством.

Листом за вих. № 1591 від 26 вересня 2019 року АТ СК АРКС було повідомлено Нацкомфінпослуг про виконання вимог Постанови, та на підтвердження надано оригінал платіжного доручення № 599048 від 25 вересня 2019 року на суму 17 000,00 грн.

При цьому, зі змісту листа за вих. № 1591 від 26 вересня 2019 року вбачається, що позивачем було зазначено, що АТ СК АРКС не погоджується з постановою Нацкомфінпослуг № 713/1411/25/9-П від 29 серпня 2019 року, вважає її незаконною і необґрунтованою та такою, що порушує її права, а виконало постанову тільки через те, що за ухилення від виконання або несвоєчасне її виконання наступають невідворотні негативні наслідки, які, зокрема, можуть унеможливити здійснення Товариством господарської діяльності передбаченої установчими документами та зумовлюють застосування інших заходів впливу.

Не погоджуючись з вищевказаними діями відповідача щодо прийняття оскаржуваної постанови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (у редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної Постанови) державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Частиною 1 статті 28 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг передбачено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції, зокрема, розробляє і затверджує нормативно-правові акти, обов`язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об`єднаннями, контролює їх виконання; у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до пункту 2 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджену Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070/2011 (у редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної Постанови) (далі - Положення про Нацкомфінпослуг), Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

У пункті 3 Положення про Нацкомфінпослуг визначено основні завдання Нацкомфінпослуг, до яких, зокрема, належить здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері; захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг; розроблення і затвердження обов`язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції.

Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює нагляд на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг; встановлює згідно із законом порядок та умови застосування заходів впливу; у разі порушення законодавства про фінансові послуги накладає адміністративні стягнення за правопорушення та застосовує відповідно до закону заходи впливу (пункт 4 Положення про Нацкомфінпослуг).

Згідно з частиною 2 статті 39 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Пунктом 3 частини 1 статті 40 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг передбачено, що до заходів впливу, які Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати належить, зокрема, накладення штрафів в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 41 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 42 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг передбачено порядок застосування штрафних санкцій за порушення учасниками ринків фінансових послуг правил діяльності.

Так, згідно з частиною 1 статті 42 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення , зазначеного у статті 41 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф , що в свою чергу регламентовано частиною 2 статті 42 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг .

Відповідно до частини 3 статті 42 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , якщо під час проведення перевірки уповноваженою особою вилучалися документи, які підтверджують факт порушення, до акта про правопорушення додаються копії таких документів та протоколу про їх вилучення.

Згідно частини 4 статті 42 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг вилучення документів, які підтверджують факт правопорушення, проводиться не більш як на три робочих дні з обов`язковим складенням протоколу, в якому зазначаються дата його складення, прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи, яка вилучила документи, повний перелік таких документів та день, в який документи відповідно до цього Закону будуть повернені.

Протокол підписує уповноважена особа, яка вилучила документи.

Відповідно до частини 5 статті 42 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг представнику учасника ринків фінансових послуг, документи якого вилучені, після проведення перевірки і вилучення документів надається копія протоколу про їх вилучення.

Посадові особи національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Згідно частини 6 статті 42 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до обґрунтованого висновку, що статтею 42 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , якою визначено порядок застосування штрафних санкцій за порушення учасниками ринків фінансових послуг правил діяльності, передбачено лише обов`язок Нацкомфінпослуг надсилати рішення про накладення штрафу учаснику ринку, але вказаною статтею не встановлено обов`язку надсилати учаснику ринку акт про правопорушення .

Беручи до уваги встановлене вище, суд вважає доводи позивача про те, що його не було повідомлено про розгляд справи про правопорушення та не було надіслано акт перевірки не обґрунтованими, оскільки вказані аргументи спростовуються встановленими вище судом обставинами.

Щодо обґрунтування змісту оскаржуваної постанови відповідача, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як вже було судом зазначено вище, що позивача було притягнуто до відповідальності за порушення абзацу 2 пункту 8 статті 16-1 Закону та пункту 4 розділу V Положення, відповідальна особа фінансової групи зобов`язана повідомити державний орган, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, про зміни щодо структури власності небанківської групи та видів діяльності її учасників не пізніше 30 календарних днів після настання таких змін .

Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 16-1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансова група, її підгрупи, учасники груп зобов`язані дотримуватися вимог, установлених державними органами, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

Згідно з абзацом 1 частини 9 статті 16-1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг відповідальна особа фінансової групи зобов`язана забезпечити дотримання фінансовою групою вимог, установлених державним органом, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 16-1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг учасник фінансової групи не пізніше 10 календарних днів після зміни своєї структури власності та видів діяльності зобов`язаний повідомити про це відповідальну особу фінансової групи .

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на положення про порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджене розпорядженням Нацкомфінпослуг від 12 листопада 2015 року № 2724 (далі - Положення № 2724), розроблено згідно із Законом України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та встановлює вимоги до діяльності небанківських фінансових груп, порядок ідентифікації небанківської фінансової групи, переважна діяльність у якій здійснюється небанківською фінансовою установою (небанківськими фінансовими установами), нагляд за якою (якими) здійснює Нацкомфінпослуг (далі - небанківська фінансова група), порядок визнання Нацкомфінпослуг небанківських фінансових груп, критерії визначення підгруп у межах небанківської фінансової групи, вимоги до відповідальної особи небанківської фінансової групи (далі - відповідальна особа) та порядок погодження її кандидатури Нацкомфінпослуг, а також порядки: повідомлення про зміни структури власності небанківської фінансової групи, припинення визнання небанківської фінансової групи та подання звітності небанківською фінансовою групою.

Так, відповідно до пункту 4 розділу V Положення № 2724 відповідальна особа зобов`язана повідомити Нацкомфінпослуг про зміни щодо структури власності небанківської фінансової групи та видів діяльності її учасників протягом 30 календарних днів після настання таких змін.

У разі зміни структури власності небанківської фінансової групи відповідальна особа подає до Нацкомфінпослуг такі відомості:

- лист з повідомленням про зміни щодо структури власності небанківської фінансової групи (у довільній формі);

- інформацію про небанківську фінансову групу за формою, наведеною в додатку 5 до цього Положення;

- інформацію про контролерів небанківської фінансової групи за формами, наведеними в додатках 3,4 до цього Положення (у разі зміни контролера небанківської фінансової групи);

- структуру власності небанківської фінансової групи за зразком, наведеним в додатку 6 до цього Положення (пункт 6 розділу V Положення № 2724).

З матеріалів справи в свою чергу судом було встановлено, що розпорядженням Нацкомфінпослуг від 24 травня 2016 року № 1120 Про визнання Групи АХА небанківською фінансовою групою та погодження відповідальної особи приватне акціонерне товариство Страхова компанія АХА Страхування (код ЄДРПОУ 20474912), товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія АХА Страхування Життя (код ЄДРПОУ 35692536) та товариство з обмеженою відповідальністю АХА Асистанс Україна (код ЄДРПОУ 39154537) визнано небанківською фінансовою групою АХА, переважна діяльність у якій здійснюється фінансовою установою, нагляд за якою здійснює Нацкомфінпослуг, та погоджено відповідальну особу, визначену небанківською фінансовою установою, - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АХА Страхування .

Про вищезазначене рішення приватне акціонерне товариство Страхова компанія АХА Страхування було повідомлено листом Нацкомфінпослуг від 26 травня 2016 року № 4274/17-8.

Надалі, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів та згідно з інформацією, яка міститься у Державному реєстрі фінансових установ 24 червня 2019 року приватне акціонерне товариство Страхова компанія Аркс та товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Аркс Лайф подали реєстраційні картки юридичної особи для переоформлення Свідоцтва про реєстрацію у зв`язку зі зміною найменування та місцезнаходження.

Вказана інформацію свідчить про зміни, які відбулися у структурі власності небанківської фінансової групи АХА.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного, суд зауважує, що відповідно до вищевикладених вимог чинного законодавства та з встановлених вище обставин, позивачу необхідно було повідомити відповідача про зміни щодо структури власності небанківської фінансової установи та видів діяльності її учасників.

Проте, перевіривши наявні в матеріалах докази, судом було встановлено, що приватним акціонерним товариством Страхова компанія Аркс як відповідальною особою небанківської фінансової групи АХА всупереч вказаних вище вимог законодавства не було повідомлено Нацкомфінпослуг про зміни щодо структури власності небанківської фінансової установи та видів діяльності її учасників, що свідчить про порушення Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Аркс вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг, зокрема, вимог пункту 4 розділу V Положення № 2724.

При цьому, суд зазначає, що положення № 2724 розроблене на підставі Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , є чинним та згідно з частиною першою статті 28 Закону про фінансові послуги є обов`язковим до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об`єднаннями.

Більш того, з аналізу пояснень позивача викладених в позовній заяві вбачається, що приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС не заперечує та не спростовує вчинення ним порушення законодавства про фінансові послуги, зокрема, пункту 4 розділу V Положення № 2724, а лише формально вказує на не направлення йому Нацкомфінпослуг акта про правопорушення, що взагалі не впливає на дійсність оскаржуваної постанови.

Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова