Постанова

від 18.11.2020 по справі 440/1479/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 р.Справа № 440/1479/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглова Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава, повний текст складено 22.05.20 року по справі № 440/1479/20

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мій лікар"

про визнання протиправними та скасування приписів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ТОВ "Медичний центр "Мій лікар", у якій просить суд: визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 24 грудня 2019 року № 150; визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 24 грудня 2019 року № 151.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 , з урахуванням ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2020р. про виправлення описки в резолютивній частині рішення , адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24 грудня 2019 року № 150. Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24 грудня 2019 року № 151. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Державної архітектурно-будівельної інспекції на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 15811 гривень 60 копійок, в тому числі: витрати зі сплати судового збору в розмірі 1681 гривня 60 копійок та витрати на підготовку висновку експерта в розмірі 14130гривень 00 копійок.

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу , вважає рішення не законним та не обґрунтованим , під час огляду справи не було враховано те, що за результатами позапланової перевірки було встановлено, що позивачем самочинно виконано будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 , а саме, здійснено поділ нежитлового приміщення громадського харчування (кафе) під медичні кабінети шляхом встановлення перегородок, в наслідок чого змінено геометричні розміри приміщень - загальна площа приміщення з 283,5кв.м зменшилась до 274,5 кв.м, (техпаспорт від 07.02.19 №11-2384), змінено функціональне призначення (заклад громадського харчування на медичний заклад) та техніко - економічні показники об`єкта (загальна площа, допоміжна площа, виробнича площа, кількість працюючих, кількість відвідувачів, яким надаються послуги будівельні роботи виконані за відсутності документу, що дає право на виконання будівельних робіт, тобто, самочинно. Натомість в порушення вищевказаних вимог законодавства, на момент проведення перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_1 передано в оренду не прийняте в експлуатацію в установленому законодавством порядку нежитлове приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю Медичний центр Мій лікар , який експлуатує заклад охорони здоров`я по АДРЕСА_1. Однак, вищевказані факти залишилися поза увагою суду та не отримали належної оцінки, що призвело, на нашу думку, до помилкових висновків суду. Просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

ОСОБА_1 заперечує проти вимог та обґрунтувань апеляційної скарги , вказує , що характер здійснених в нежитловому приміщенні позивача , ремонтних робіт не передбачав необхідності отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю на їх проведення та відповідно, на

введення такого об`єкта в експлуатацію. Просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а зазначене рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що згідно Акта готовності об`єкта до експлуатації № 78 від 05 листопада 2010 року будівництво житлового будинку забудови кварталу, що обмежений вул. Жовтневою, П. Комуни, Комсомольською, Конституції в м. Полтава , ІІ черга Блок-секція Б закінчений будівництвом об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 визнано готовим до експлуатації.

19 листопада 2014 року між ПП "Полтава-Агроальянс", (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець передав у власність Покупця нежитлові приміщення (кафе) за адресою: АДРЕСА_1 , а покупець прийняв ці нежитлові приміщення і сплатив за них обумовлену суму коштів.

Наявною в матеріалах справи копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 29707731 від 19 листопада 2014 року підтверджено, що власником нежитлових приміщень (кафе) об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 /а.с. 34/.

06 вересня 2016 року між ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ "Медичний центр "Мій лікар" (Орендар) укладено договір оренди приміщення № 06/09.

01 серпня 2019 року між зазначеними сторонами укладено аналогічний за змістом договір № 01/08 строком дії до 30 червня 2022 року .

Відповідно до умов зазначених договорів Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення в житловому будинку А-6, загальною площею 283,5 кв.м. Приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

02 грудня 2019 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Полтавської області отримано скаргу гр. ОСОБА_2 , в якій скаржник вимагає проведення перевірки ТОВ Медичний центр "Мій лікар" в частині розміщення центру первинної медико-санітарної допомоги, стаціонару, діагностичного обладнання та лабораторії за адресою: АДРЕСА_1 та притягнення до відповідальності винних осіб .

З метою належного реагування на зазначене вище звернення відповідач Наказом № 224П від 16 грудня 2019 року призначив проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва "Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 " замовник - юридична особа ТОВ "Медичний центр "Мій лікар" .

На підставі вищевказаного наказу 12 грудня 2019 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Полтавської області видано направлення № 475 для проведення позапланового заходу (перевірки) на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ "Медичний центр "Мій лікар" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил .

В період з 17 грудня 2019 року по 24 грудня 2019 року на об`єкті будівництва "Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 " проведено позапланову перевірку.

24 грудня 2019 року уповноваженою особою відповідача складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 24122019 .

На підставі зазначеного акту відповідачем 24 грудня 2019 року винесено:

- протоколи про адміністративне правопорушення № П103-19 та № П104-19, відповідно до яких контролюючим органом виявлено факт самочинного виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 , а саме: здійснено поділ нежитлового приміщення громадського харчування (кафе) під медичні кабінети шляхом встановлення перегородок, внаслідок чого змінено геометричні розміри приміщень - загальна площа приміщення з 283,5 кв.м. зменшилась до 274,5 кв.м. (техпаспорт від 07 лютого 2019 року № 11-2384), змінено функціональне призначення (заклад громадського харчування на медичний заклад) та техніко-економічні показники об`єкта (загальну, допоміжну, виробничі площі, кількість працюючих, кількість відвідувачів, яким надаються послуги); зазначені будівельні роботи виконані за відсутності документу, що дає право на виконання будівельних робіт, тобто самочинно, а також встановлено, що на момент проведення перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_1 передано в оренду нежитлове приміщення, неприйняте в експлуатацію в установленому законодавством порядку ТОВ "Медичний центр "Мій лікар", який експлуатує заклад охорони здоров`я за адресою: АДРЕСА_1, за що ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частин п`ятої та дев`ятої статті 96 КУпАП /а.с. 124-127/;

-приписи № 150 та № 151 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до яких ОСОБА_1 зобов`язано привести об`єкт до вимог містобудівного законодавства до 24 лютого 2020 року та негайно зупинити експлуатацію закладу охорони здоров`я за адресою: АДРЕСА_1 , який не прийнято в експлуатацію /а.с. 120-123/;

-постанову по справі про адміністративне правопорушення № П92-19, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною дев`ятою статті 96 КУпАП та за допущення самочинного виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (здійснення поділу нежитлового приміщення громадського харчування (кафе) під медичні кабінети шляхом встановлення перегородок внаслідок чого змінено геометричні розміри приміщень - загальна площа приміщення з 283,5 кв.м. зменшилася до 274,5 кв.м. (техпаспорт від 07 лютого 2019 року № 11-2384), зміна функціонального призначення (заклад громадського харчування на медичний заклад) та техніко-економічних показників об`єкта (загальна площа, допоміжна площа, виробнича площа, кількість працюючих, кількість відвідувачів, яким надаються послуги); встановлено факт виконання зазначених будівельних робіт за відсутності документу, що дає право на виконання будівельних робіт, тобто самочинно; на момент проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 передано в оренду ТОВ Медичний центр "Мій лікар", який експлуатує неприйняте в експлуатацію в установленому законом порядку нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушено вимоги частини першої статті 37, частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року, у справі № 344/744/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділення № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Полтавській області Салітри О.В. про визнання протиправною та скасування постанови задоволено: скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Полтавській області по справі про адміністративне правопорушення № П92-19 від 24 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною дев`ятою статті 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн.; провадження у справі - закрито.

Позивач не погодився із приписами № 150 та № 151 від 24 грудня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що відповідач не довів правомірності приписів Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 24 грудня 2019 року № 150 та № 151.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 7-9 Порядку № 553 підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 12 Порядку № 553, крім іншого, передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналіз вказує на те, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, надавати пояснення, документи, які спростовують порушення, заперечення тощо, а також за результатами проведення заходу контролю отримати акт перевірки, припис.

Разом із тим, судом першої інстанції вірно встановлено та не спростовано відповідачем, що суб`єктом заходу контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил визначено ТОВ "Медичний центр "Мій лікар", з огляду на що позивач з об`єктивних причин не брав участі в ході проведення перевірки.

Під час здійснення зазначеної форми контролю посадовою особою відповідача встановлено, що фактично об`єкт перевірки належить гр. ОСОБА_1 , що у свою чергу зумовило оформлення документів щодо суті виявлених порушень на ім`я позивача.

Даний факт встановлений рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 березня 2020 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року (а.с.133-141).

Вищевказані обставини свідчать про порушення відповідачем порядку проведення перевірки та винесення спірних приписів.

Під час проведення позапланової перевірки за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил встановлено факт самочинного виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: здійснено поділ нежитлового приміщення громадського харчування (кафе) під медичні кабінети шляхом встановлення перегородок внаслідок чого змінено геометричні розміри приміщень - загальна площа приміщення з 283,5 кв.м. зменшилася до 274,5 кв.м. (техпаспорт від 07 лютого 2019 року № 11-2384), змінено функціональне призначення (заклад громадського харчування на медичний заклад) та техніко-економічні показники об`єкта (загальна площа, допоміжна площа, виробнича площа, кількість працюючих, кількість відвідувачів, яким надаються послуги). Зазначені будівельні роботи виконані за відсутності документу, що дає право на виконання будівельних робіт, тобто самочинно, а також встановлено, що на момент проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 передано в оренду ТОВ "Медичний центр "Мій лікар" неприйняте в експлуатацію в установленому законодавством порядку нежитлове приміщення.

На підставі вищевказаних висновків контролюючий орган констатував наявність порушень позивачем вимог частини першої статті 37, частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що стало підставою для винесення спірних приписів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 406 від 07 червня 2017 року "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію" затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Пункт 1 зазначеного Переліку передбачає роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Також, пункт 3 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 передбачає, що не потребує отримання документів технічне переоснащення згідно з державними будівельними нормами внутрішніх систем опалення, вентиляції, водопостачання, водовідведення, газопостачання (включаючи спеціальне), силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд; обладнання (переобладнання) будівель і споруд приладами для ведення відокремленого обліку енергоносіїв, гарячої і холодної води.

Власник нерухомості може змінити споживчі якості будівлі або приміщення шляхом, реконструкції, перепланування (чи інших будівельних робіт). Разом з тим, реконструкція та перепланування відрізняються один від одного. Зокрема, в Додатку Б до ДБН А.2.2-3-2004 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва зазначено, що реконструкція - це перебудова існуючих об`єктів виробничого та цивільного призначення, пов`язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометри розміри).

Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 визначено, що до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Відповідно до п.п.1.4.1, 1.4.2, 1.4.3, 1.4.4 Правил №76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. До елементів перепланування жилих приміщень належать : перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що отримання дозволу необхідне, зокрема, для проведення переобладнання або перепланування жилих будинків, що передбачає виконання робіт, визначених переліком від № 406 та Правилами №76.

Разом з тим, проведення робіт з переобладнання та перепланування нежитлового приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання дозволу та введення в експлуатацію.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 21.11.2019 по справі №462/2845/16-а, від 19.06.2019 по справі №463/3414/16-ц.

Так, висновком експерта № 66 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи по листу ОСОБА_1 від 22 січня 2020 року (в порядку статті 104 КАСУ) Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України від 28 лютого 2020 року підтверджено, що при проведенні перепланування (поділу) нежитлового приміщення (власник ОСОБА_1 ) в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 під медичні кабінети шляхом встановлення перегородок, внаслідок чого змінено геометричні розміри приміщень (загальна площа приміщення з 283,5 кв., зменшилась до 274,5 кв.м.) не здійснено втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування житлового будинку /а.с. 41-45/.

Тобто, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що характер здійснених в нежитловому приміщенні позивача за адресою: АДРЕСА_1 ремонтних робіт не передбачав необхідності отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю на їх проведення та відповідно, на введення такого об`єкта в експлуатацію.

Вищевикладене свідчить про порушення відповідачем порядку проведення перевірки та помилковість висновків акту перевірки, що стали підставою для винесення спірних приписів, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, зокрема, ряду рішень Європейського Суду з прав людини справи "Мирилашвілі проти Росії", "Балицький проти України", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України" при визначенні допустимості чи недопустимості доказів діє Правило "отруєного дерева", "плоди отруєного дерева", або "ефект доміно", згідно з якими визнання одного доказу недопустимим тягне невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі. Отруєне дерево дає отруєні плоди. Матеріали/докази, отримані в результаті використання недопустимого матеріалу/доказу самі є недопустимими як докази. Після визнання матеріалу/доказу недопустимим, спрацьовує "ефект доміно".

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом місцевого самоврядування конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Недотримання законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії зумовлює його протиправність.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Всі доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що колегія суддів не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 року по справі № 440/1479/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров Повний текст постанови складено 23.11.2020 року