Постанова

від 23.11.2020 по справі 640/10252/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10252/19 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Індустар-М до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Індустар-М звернулося з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо невнесення відомостей до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами судового оскарження за квітень 2016 року у розмірі 84 000,00 грн;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Індустар-М заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 84 000,00 грн;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Індустар-М суму пені в розмірі 22 461,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всупереч вимогам податкового законодавства відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення позивачу суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з дня закінчення процедури судового оскарження рішення, чим порушує право позивача на отримання бюджетного відшкодування.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відсутні підстави для внесення до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування даних, заявлених позивачем до відшкодування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо невнесення відомостей до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами судового оскарження за квітень 2016 року у розмірі 84000,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Індустар-М заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 84000,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Індустар-М суму пені в розмірі 21221,40 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що за даними інформаційної системи органу ДФС, відсутня можливість нарахування пенсі на суму залишку бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість. Зазначає, що залишок невідшкодованої суми ПДВ за квітень 2016 року відсутній.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Індустар-М 19.05.2016 подало до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року №9081315900, в якій задекларувало суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 100 284,00 грн.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2016 року, за результатами якої було складено акт від 15.09.2016 №226/26-15-14-04-01 /34867324.

Перевіркою встановлено, шо позивачем заявлено до бюджетного відшкодування податок на додану вартість у сумі 100 284,00 грн. В акті зазначено про відсутність порушень при відображенні позивачем у податковій декларації бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2016 року у сумі 16 284,00 грн та про порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України внаслідок чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року у сумі 84 000,00 грн.

Податковим органом складено податкове повідомлення-рішення від 06.10.2016 №0018981404, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2016 року на 84 000,00 грн та застосовано 21 000,00 грн штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлення рішення товариством оскаржене в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2017 у справі №826/16283/16 адміністративний позов ТОВ Індустар-М задоволено повністю - податкове повідомлення-рішення, складене ГУ ДФС у м. Києві від 06.10.2016 № 0018981404 визнане протиправним та скасоване.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі №826/16283/16/16 у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДФС у місті Києві відмовлено, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2017 у справі залишено без змін.

Незважаючи на набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2017 у справі № 826/16283/16 та на порушення приписів п. 200.15 ст. 200 ПК України, ГУ ДФС у м. Києві не було внесено відомостей про набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2017 у справі №826/16283/16 до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2016 року у розмірі 84000,00 грн, що і слугувало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Позивач вважаючи, що вказані обставини спричинили порушення права ТОВ Індустар-М на отримання бюджетного відшкодування, бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що порушує права та інтереси позивача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання належної йому суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість було порушено бездіяльністю контролюючого органу, яка полягає у не поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю Індустар-М узгодженої суми бюджетного відшкодування в розмірі 84000,00 грн. При цьому, стягненню підлягає також і разом пеня у відповідному розмірі за порушення прав позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній після 31.12.2017) платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (абзац шостий пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно із пунктом 60.5 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається, що у разі скасування податкового повідомлення-рішення, яким, зокрема, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, останнє вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, на наступний робочий день, після отримання відповідного рішення, контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Матеріалами справи підтверджується, що сума бюджетного відшкодування у розмірі 84000,00 грн набула статусу узгодженої з дня набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2017 у справі №826/16283/16, а саме: 15.03.2018 та, відповідно, відповідач зобов`язаний був внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Проте, відповідачем не було вчинено відповідних дій, спрямованих на повернення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01.04.2017, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

З 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Отже, контролюючий орган до 01.04.2017 мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01.04.2017, контролюючий орган, повинен був внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, для забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

За таких обставин, судом першої інстанції вірно встановлено, що право позивача на отримання належної йому суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість було порушено бездіяльністю контролюючого органу, яка полягає у не поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю Індустар-М узгодженої суми бюджетного відшкодування в розмірі 84000,00 грн, тому наявні правові підстави для визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо невнесення відомостей до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами судового оскарження за квітень 2016 року у розмірі 84000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем жодними доказами чи поясненнями не спростовано вищевказаних обставин та висновків.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що суму ПДВ у визначені нормами чинного законодавства не відшкодовано, суд приходить до висновку, що позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Позивачем зазначено, що сума пені, яка підлягає стягненню з Державного бюджету України складає 22461,60 грн, при цьому, з розрахунку пені, доданого до позовної заяви вбачається, що позивач при її обрахунку застосував облікову ставку Національного банку України станом на момент виникнення пені, яка складала - 18 %.

Разом з тим, розмір облікової ставки НБУ на 16.03.2018 становить 17%, а не 18% як вказує в позовній заяві позивач.

Кількість днів прострочення - 452 днів (станом на 10.06.2019).

Отже, сума до відшкодування - 84000 грн; кількість днів прострочення - 452 днів; облікова ставка НБУ на дату виникнення пені - 17%; 120 % облікової ставки Національного банку України - 17% * 120% = 20,4 %. Пеня = 84 000 *20,4 % / 452*46,95 = 21221,40 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не оскаржується рішення суду першої інстанції в цій частині.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідачем вчасно не направлено висновок повернення бюджетного відшкодування відповідно до ПК України (в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин), а також з 01.01.2017 відповідно до редакції ПК України 01.01.2017, не внесено в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, у зв`язку із чим наявні підстави для стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 84000,00 грн та пені в розмірі 21221,40 грн.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23.11.2020.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна