Постанова

від 23.11.2020 по справі 320/6559/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6559/19 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М, при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спайк Інвест Солюшн до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Спайк Інвест Солюшн (надалі - ТОВ Спайк Інвест Солюшн ) звернулось до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1051256/41404082 від 15 січня 2019 року, прийняте Комісією Головного управління ДФС у Київській області;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 28.12.2018 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Спайк Інвест Солюшн .

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що критерії ризиковості платника податків станом на момент виникнення спірних правовідносин не були затверджені нормативно-правовим актом, а існували виключно у формі інформаційного листа ДФС. Крім того зазначав, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, а оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав та мотивів для відмови у реєстрації спірної податкової накладної.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт стверджує, що позивачем не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Крім того зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом, а судом першої інстанції безпідставно його поновлено.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній зазначає, що висновки суду першої інстанції є правомірними та не спростованими апелянтом.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 квітня 2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю СИНГЕНТА (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спайк Інвест Солюшн (Виконавець) укладено договір надання послуг №18Ф, за умовами якого виконавець на підставі завдання замовника, узгодженого і затвердженого сторонами, зобов`язується надати послуги з дослідження зернового ринку: консультування клієнтів замовника щодо стану аграрного ринку України та світу, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити надані Виконавцем послуги.

На виконання зазначеного договору позивачем надано відповідні послуги, що підтверджується Актом надання послуг № 104 від 28 грудня 2018 р. на суму 192 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 32 150,00 грн.)

Після чого товариство оформило податкову накладну № 6 від 28 грудня 2018 року на суму 192 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 32 150,00 грн.) на отримувача - покупця ТОВ СИНГЕНТА .

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9302426492 від 11.01.2019 року податкову накладну № 6 від 28 грудня 2018 прийнято, проте її реєстрація зупинена.

В якості підстави зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 73.20.1 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ Спайк Інвест Солюшн направлено контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого долучено копії документів, що підтверджують реальність здійснених операцій.

За результатом розгляду наданих позивачем документів комісією контролюючого органу прийнято рішення №1051256/41404082 від 15 січня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання, придбання товарів, послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складська документація (інвентаризаційні списки), у тому числі рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивачем була подана скарги на вищезазначене рішення Комісії, яка залишена без задоволення рішенням Комісії з питань розгляду скарг №5063/41404082/2 від 28.01.2019 року.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.

Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було подано до суду заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в яких надано ґрунтовне пояснення щодо строку звернення до суду з позовною заявою. Дослідивши вказане клопотання, суд звернув увагу, що позивачем пропущено строк звернення до суду на незначний строк, а тому з урахуванням поданих письмових пояснень щодо строку звернення до суду з цим позовом та наведеними представником позивача мотивами і підставами суд дійшов висновку, що позивачу необхідно поновити строк звернення до суду із цим позовом.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у запереченнях на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду позивач зазначав, що п. 56.18. ст. 56 ПК України є спеціальним по відношенню до ст. 122 КАС України, відповідно, строк звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної становить 1095 днів.

На підставі таких доводів позивача суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду із цим позовом.

Оцінюючи такі доводи позивача та висновки суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Також слід враховувати, що частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є ПК України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

Разом з тим, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

Від вказаного вище правового висновку Верховний Суд не відходив.

Як свідчать матеріали справи, предметом оскарження у даній справі є рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області №1051256/41404082 від 15 січня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 28.12.2018 року.

У постанові від 02 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач скористався правом оскарження в досудовому порядку вирішення спору шляхом подання 17.01.2019 року скарги на оскаржуване рішення до ДФС України, за результатами розгляду якої 28.01.2019 року прийнято рішення Комісії з розгляду скарг № 5063/41404082/2, яким скаргу залишено без задоволення.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 27.11.2019 року, тобто з пропуском строків звернення до суду, які встановлені як частино 1 статті 122 КАС України, так і частиною 4 статті 122 КАС України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 123 КАС України, оскільки позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску суду не повідомлено.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 440/3000/19.

За змістом частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Разом з цим, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Позивачем докази поважності причин, які б об`єктивно перешкоджали звернутися до суду з даним позовом у встановлений статтею 122 КАС України строк, не надавалися, у зв`язку з чим колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 08 квітня 2020 року, та приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Спайк Інвест Солюшн без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

У свою чергу, пунктом 8 частини1 статті 238 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення без розгляду адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Спайк Інвест Солюшн .

Керуючись статтями 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спайк Інвест Солюшн залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко