Постанова

від 22.11.2020 по справі 120/6603/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6603/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції -Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач - Франовська К.С.

22 листопада 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Чорнокнижника О.В.,

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, треті особи - Вінницька обласна громадська організація "Ми разом", Центральна виборча комісія про визнання незаконними та неправомірними дій та бездіяльності та протоколу Вінницької МТВК про результати виборів,

В С Т А Н О В И В :

11 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, в якому просив :

- визнати неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області щодо застосування при встановленні результатів голосування з виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року законодавчих норм, які звужували зміст та обсяги існуючих на час прийняття 28 червня 1996 року Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" 14 січня 1998 року №14/98-ВР виборчих прав громадян, у тому числі позивача;

- визнати неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області щодо не дотримання нею принципу верховенства права, а також при встановленні результатів голосування з виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року норм прямої дії Конституції України (254к/96-ВР), введеної в дію спеціальним Законом України від 28.06.1996 року № 254/96-ВР, та доведеної до відома населення у порядку, встановленому законом шляхом їх опублікування у офіційних друкованих виданнях "Голос України" 13.07.1996 року та "Відомості Верховної Ради України" від 23.07.1096 року, № 30, стаття 142;

- визнати Вінницьку міську територіальну виборчу комісію Вінницького району Вінницької області, органом, який не мав законних повноважень організовувати та проводити місцеві вибори у місті Вінниці, а також органом, який не має прав і повноважень встановлювати результати голосування з виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року у зв`язку з утворенням цього органу неналежним суб`єктом права;

- визнати вибори депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі 25 жовтня 2020 року організовані та проведені на підставі Постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" та Виборчого кодексу України від 19 грудня 2019 року № 396-ІХ (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 7, № 8, № 9, ст.48) такими, що не можуть вважатись вільними;

- визнати протокол Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, від 06 листопада 2020 року про встановлення результатів голосування з виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі незаконним;

- визнати такими, що підпадають під ознаки встановлені пунктом 4.4 Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року №6-рп 2005 наступні Закони України: №2952-УІ від 01.02.2011, ВВР, 2011, №10, ст. 68; № 586-УІІ від 19.09.2013, ВВР, 2014, №11, ст.142; №742-УІІ від 21.02.2014, ВВР, 2014, № 11, ст.143; №1401-УІІІ від 02.06.2016, ВВР, 2016, №28, ст.532; №2680-УІІІ від 07.02.2019, ВВР, 2019, № 9, ст.50; № 27-ІХ від 03.09.2019, ВВР, 2019, №38, ст.160;

- визнати Постанову Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" такою, що підпадає під ознаки поняття "узурпація", визначеного пунктом 4.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України 6-рп/2005 від 05 жовтня 2005.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

З метою реалізації свого конституційного виборчого права, 24.09.2020 позивач подав заяви про самовисування кандидатом на посади депутатів Якушинецької сільської ради Вінницького район, Вінницької області, Вінницької обласної та міської рад на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.

Постановами Якушинецької СТВК №№31, 32 від 28.09.2020, Вінницької МТВК №84 від 28.09.2020 та Вінницької ОТВК №27 від 28.09.2020 відмовлено ОСОБА_1 в реєстрації його кандидатом на посаду депутата у вказаних радах.

Вважаючи неправомірними та незаконними дії та бездіяльність щодо недотримання принципу верховенства права, а також не застосування при організації та проведення місцевих виборів 2020 року на території Вінницької області, при прийнятті оскаржуваних постанов норм прямої дії Конституції України (254к/96-ВР), застосування норм Виборчого кодексу України, які суперечать основам, засадам та принципам проведення виборів в Україні встановленими 71 статтею Конституції України (254к/96-ВР) та скасування вказаних постанов позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішеннями Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2020 у справі №120/5424/20-а, від 05.10.2020 у справі №120/5425/20-а та від 06.10.2020 у справі №120/5426/20-а, що залишені без змін постановами Сьомого апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Позовні вимоги позивача зводяться до того, що суду при розгляді цих вимог належить застосувати джерела права відповідно до правових норм, встановлених ст.7 КАС України із зазначенням у процесуальних документах пунктів, статей, розділів цих актів, назви та ідентифікаційних номерів.

На думку позивача, Вінницька міська територіальна виборча комісія у виборчому процесі керувалась положеннями Виборчого кодексу України, норми якого, на його переконання, суперечать основам, засадам та принципам проведення виборів в Україні встановленими положеннями Конституції України (254к/96-ВР).

Як на протиправність дій відповідача, позивач зазначає, що порушення відповідачем по справі норм матеріального права полягає у тому, що Вінницька МВТК при організації і проведенні виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі та встановлюючи результати голосування з виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі вчинила протиправні дії застосовуючи при цьому нормативно-правові акти, що системно звужували зміст та обсяги встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) прав громадян, у тому числі позивача та інших осіб.

Відповідачем, на думку позивача, при цьому порушено встановлений нормами статей 8, 19, 68, 71 та частиною 3 статті 150 офіційної Конституції України (254к/96-ВР) принцип верховенства права та має місце невиконання п. 2 постановляючої частини та п. 4.4 мотивувальної частини Рішення КСУ від 05.10.2005 № 6-рп 2005, що є неприпустимими діями. Описані факти та обставини свідчать про протиправну бездіяльність відповідача по справі, яка виразилась у порушенні приписів ст. 2 ВК України про те, що підготовка та проведення виборів регулюються у першу чергу Конституцією України (254к/96-ВР), а вже потім нормами ВК України, інших законів і лише в тих їх частинах, які не суперечать Конституції. Про протиправну бездіяльність відповідача по справі також свідчать факти незастосування ним при здійсненні своїх повноважень норм прямої дії Конституції України (254к/96-ВР).

Наведене вплинуло на результати виборів і порушило права виборців, в тому числі і його права.

З таких міркувань позивач вважає, що відновлення його порушених прав неможливе без визнання судом такими, що підпадають під ознаки встановлені пунктом 4.4 Рішення Конституційного Суду України від 05.10.2005 за №6-рп 2005 вищенаведених Законів України.

Викладені обставини зумовили звернення позивача до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Постановою Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-IX "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю, 25 жовтня 2020 року.

ЦВК постановою від 08.08.2020 № 160 призначила вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, а постановою від 14.08.2020 № 176 призначила вибори депутатів районних рад на 25.10.2020.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Виборчого кодексу України основні виборчі права громадян України включають: 1) право вільно обирати (право голосу на виборах); 2) право бути обраним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Виборчого кодексу України (далі - ВК України), вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Виборчого кодексу України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Положеннями ст. 6 ВК України передбачено, що основні виборчі права громадян України включають: 1) право вільно обирати (право голосу на виборах); 2) право бути обраним.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 9 ВК України виборці мають право оскаржувати порушення власних виборчих прав, інших власних особистих прав та законних інтересів, пов`язаних з участю у виборчому процесі.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 64 Виборчого кодексу України суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому КАС України.

Разом з цим, судовому захисту підлягає лише порушене право особи, а тому, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен довести перед судом факт порушення відповідачем безпосередньо його виборчого права або інтересу щодо участі у виборчому процесі, як того вимагає ч. 2 ст. 273 КАС України.

При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Так, в обґрунтування позовної заяви позивач стверджує про порушення його конституційного виборчого права, яке полягає в порушенні відповідачем при організації і проведенні виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі та встановленні результати голосування з виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, вчиненні протиправних дій внаслідок застосування при цьому нормативно-правових актів, що системно звузили зміст та обсяги встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) прав громадян, у тому числі позивача та третіх осіб по справі.

На думку позивача, відповідач при цьому порушував встановлений нормами статей 8, 19, 68, 71 та частиною 3 статті 150 офіційної Конституції України (254к/96-ВР) принцип верховенства права та вдався до невиконання п. 2 постановляючої частини та п. 4.4 мотивувальної частини Рішення КСУ від 5.10.2005 року № 6-рп 2005, що є неприпустимими діями.

Про протиправну бездіяльність відповідача по справі також свідчать факти незастосування ним при здійсненні своїх повноважень норм прямої дії Конституції України (254к/96-ВР).

Вирішуючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 32 ВК України в Україні утворюються і діють передбачені цим Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів; виборчі комісії діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України, цим Кодексом та законами України.

Отже, обов`язки щодо застосування в своїй діяльності Конституції України, норм Виборчого кодексу та дотримання основних принципів виборчого права покладені на відповідача законом, а тому додаткового зобов`язання судом до вчинення таких дій не потребують.

Крім того, суд правильно зазначив у висновках, що виборча комісія не є органом, який має право надавати оцінку нормам закону на відповідність Конституції України, а тому у своїй діяльності керується Конституцією України та чинними нормами Виборчого кодексу України.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним протоколу Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області від 06 листопада 2020 року про встановлення результатів голосування з виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, то суд першої інстанції правильно виходив з того, що така вимога є похідною відносно позовної вимоги щодо визнання протиправними дій Вінницької міської територіальної виборчої комісії, а тому не підлягає задоволенню в силу залежності похідної позовної вимоги від задоволення основної вимоги (п. 23 ст. 4 КАС України).

Стосовно позовної вимоги в частині визнання такими, що підпадають під ознаки встановлені пунктом 4.4 Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року №6-рп 2005 наступні Закони України: №2952-УІ від 01.02.2011, ВВР, 2011, №10, ст. 68; № 586-УІІ від 19.09.2013, ВВР, 2014, №11, ст.142; №742-УІІ від 21.02.2014, ВВР, 2014, № 11, ст.143; №1401-УІІІ від 02.06.2016, ВВР, 2016, №28, ст.532; №2680-УІІІ від 07.02.2019, ВВР, 2019, № 9, ст.50; № 27-ІХ від 03.09.2019, ВВР, 2019, №38, ст.160, суд апеляційної інстанції виходить з наступних міркувань.

Для гарантування конституційного порядку, нормального функціонування держави з метою утвердження прав і свобод людини і забезпечення гідних умов життя Конституція України передбачає структуровану, багаторівневу, ієрархічну систему органів державної влади, які наділені відповідною компетенцією, мають свій предмет відання та владні повноваження. Здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову передбачає, що кожний орган державної влади має належати до однієї з гілок влади (законодавчої, виконавчої чи судової) або мати особливий статус, окремо визначений Основним Законом України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

При цьому, статтею 245 КАС України визначено вичерпний перелік повноважень суду при вирішенні справи.

Згідно приписів даної норми КАС України слідує, що в межах розгляду адміністративної справи суди не наділені повноваженнями приймати рішення у визначений позивачем спосіб, а саме шляхом визнання такими, що підпадають під ознаки встановлені пунктом 4.4 Рішення Конституційного Суду України від 05.10.2005 за №6-рп 2005 наведених Законів України.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо визнання виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі 25 жовтня 2020 року організовані та проведені на підставі Постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" та Виборчого кодексу України від 19 грудня 2019 року № 396-ІХ (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 7, № 8, № 9, ст.48) такими, що не можуть вважатись вільними, а також вимоги про визнання Постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" такою, що підпадає під ознаки поняття узурпація визначеного пунктом 4.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України 6-рп/2005 від 05 жовтня 2005, з огляду на відсутність законодавчо визначених підстав для їх задоволення у зазначений позивачем спосіб.

Безпідставною є вимога про визнання Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, органом, який не мав законних повноважень організовувати та проводити місцеві вибори у місті Вінниці, а також органом, який не має прав і повноважень встановлювати результати голосування з виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року у зв`язку з утворенням цього органу неналежним суб`єктом права, оскільки не відповідає встановленому способу захисту, визначеному ст. 245 КАС України.

Суд першої інстанції правильно наголосив, що особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов`язаних з виборчим процесом чи референдумом, та їх оскарження урегульовано статтею 278 КАС України, в силу приписів частини першої передбачено, що суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення.

Як зазначалось, спеціальним законом, який регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, є Виборчий кодекс України.

Положеннями Виборчого кодексу не передбачено такого способу захисту та порядку усунення наслідків цих порушень.

При цьому, відповідно до постанови ЦВК від 10.08.2020 №172 "Про утворення та формування складу обласних, районних (крім районів в Автономній Республіці Крим), міських (крім міст в Автономній Республіці Крим), районних у місті Києві територіальних виборчих комісій", була утворена Вінницька міська територіальна виборча комісія Вінницького району Вінницької області, яка відповідно до відомостей з ЄДРПОУ зареєстрована як юридична особа 25.08.2020 Номер запису: 1001741020000018146. Дана постанова є чинною, не скасованою, тому суд враховує її як діючий нормативно-правовий акт, відповідно до якого утворено ТВК.

Щодо доводів позивача про те, що суд має надати вичерпну правову оцінку наведеним ним фактам, що мають надзвичайну суспільно-політичну вагу та вирішальну вагу для законного вирішення цієї справи щодо неодноразової зміни державними органами та посадовими особами конституційного ладу в Україні у спосіб прийняття законів про внесення змін до Конституції України без подальшого затвердження цих законів на всеукраїнських референдумах та інших ( за змістом позовних вимог), суд правильно вказав на те, що Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 09 жовтня 2020 року за аналогічними заявленими фактами та доводам позивача у подібних правовідносинах по справі № 120/5426/20-а, вказано на те, що суд в даній адміністративній справі не уповноважений (не має повноважень) надавати аргументацію обставинам зазначеним вище, тим паче вважати їх як встановлені факти, оскільки згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

Тобто, з урахуванням вказаного суд не може надавати аргументацію доводам позивача (які він визначає, як факти), оскільки в своїй більшості вони мають характер відношення до позовної вимоги про визнання такими, що підпадають під ознаки встановлені пунктом 4.4 Рішення Конституційного Суду України від 05.10.2005 за №6-рп 2005 наступні Закони України: №2952-VI від 01.02.2011, ВВР, 2011, №10, ст. 68; №586- VIІ від 19.09.2013, ВВР, 2014, №11, ст. 142; №742- VIІ від 21.02.2014, ВВР, 2014, №11, ст. 143; №1401- VIІІ від 02.06.2016, ВВР, 2016, №28, ст. 532; №2680- VIІІ від 07.02.2019, ВВР, 2019, №9, ст. 50; №27-ІХ, від 03.09.2019, ВВР, 2019, №38, ст. 160. з приводу якої судом вже надана оцінка.

До таких же висновків суд дійшов по факту щодо Постанови ВРУ від 15 липня 2020 року № 795-IX "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році", оскільки оцінка надана судом у зазначеній справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо аргументів позивача стосовно застосування судом приписів ч.3-4 ст.7 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частинами 3-4 ст.7 КАС України прямо передбачено :

"У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.

В контексті наведеного, суд зазначає, що відповідно до чинного законодавства адміністративні суди зобов`язані здійснювати оцінку положень закону на відповідність Конституції України, особливо, якщо такий аргумент заявляється особою для захисту прав та свобод .

Такий порядок дій судів узгоджується із вимогами ч.2 ст.19 Конституції України.

При цьому, адміністративний суд застосовує приписи ч.3-4 ст.7 КАС у випадку, коли у суду в процесі розгляду конкретної адміністративної справи обґрунтовано виникає питання відповідності Конституції України, Закону України правового акту, що регулює відповідні правовідносини, що виникли у даній справі.

Предметом спору в цій справі є правомірність дій та бездіяльності Вінницької МТВК щодо організації та проведення виборів 25 жовтня 2020 року, а також при встановленні результатів голосування з виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.

Правову оцінку таким діям/рішенням відповідачів суд надає з огляду на вимоги статті 19 Конституції України та зважаючи на відповідність дій та рішень суб`єкта владних повноважень критеріям, установленим у частині другій статті 2 КАС України. Суд, зокрема, перевіряє, чи вони вчинені/прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Незгода з тим, як держава врегулювала ці правовідносини, у порівнянні з тим, яким було їх правове регулювання раніше, не може слугувати аргументом протиправності дій суб`єкта владних повноважень.

Повноважень суду адміністративної юстиції щодо застосування приписів ч.3-4 ст.7 КАС України за безпосереднім зверненням до суду з позовом про визнання такими, що підпадають під ознаки встановлені пунктом 4.4 Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року №6-рп 2005 "узурпація" наступні Закони України: №2952-УІ від 01.02.2011, ВВР, 2011, №10, ст. 68; № 586-УІІ від 19.09.2013, ВВР, 2014, №11, ст.142; №742-УІІ від 21.02.2014, ВВР, 2014, № 11, ст.143; №1401-УІІІ від 02.06.2016, ВВР, 2016, №28, ст.532; №2680-УІІІ від 07.02.2019, ВВР, 2019, № 9, ст.50; № 27-ІХ від 03.09.2019, ВВР, 2019, №38, ст.160 та Постанову Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" , законом не передбачено.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі, були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Міркування і твердження позивача в апеляційній скарзі не спростовують правильності правових висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Курко О. П.