Рішення

від 12.10.2020 по справі 556/1376/20

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/1376/20

Номер провадження 2/556/376/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2020 дата розгляду справи

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючої судді Іванків О.В.,

при секретарі Кньовець Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , мешканки АДРЕСА_2 , третя особа без самостійних вимог Володимирецька районна державна адміністрація, місце знаходження 34300, смт. Володимирець, вул. Грушевського, 56 про негайне відібрання малолітньої дитини та передачу її за місцем проживання батька,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про негайне відібрання малолітньої дитини та повернення її за місцем проживання батька.

Вказаний позов надійшов до суду 01.09.2020 року. Ухвалою Володимирецького районного суду від 02.09.2020 року в справі відкрито провадження та позов прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

18.09.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

01.10.2020 року позивачем подано відповідь на відзив. Того ж числа відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

Сторонами надано письмові та відео-докази.

02.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явились, надали клопотання про розгляд справи у їх відсутності, в зв`язку з чим розгляд справи проведено без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.09.2011 року до 13.06.2016 року, коли їх шлюб було розірвано рішенням Володимирецького районного суду.

За час шлюбу в подружжя народилась донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З листопада 2018 року малолітня ОСОБА_5 постійно проживає з позивачем, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Великоцепцевицької сільської ради №2661 від 20.09.2019 року, характеристикою учениці 1-Б класу Великоцепцевицької ЗОШ №01-18/391 від 03.08.2020 року.

Умови проживання дитини в сім`ї батька є задовільними, ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання та праці, що підтверджується письмовими доказами.

Рішенням Володимирецької районної державної адміністрації №19 від 13.02.2020 року визначено спосіб участі відповідача - баби малолітньої ОСОБА_6 - ОСОБА_2 у вихованні дитини, шляхом відвідування дитини кожні останні вихідні місяця з 13 години суботи по 15 годину неділі за місцем проживання ОСОБА_2 . Цим же рішенням на ОСОБА_7 покладено обов`язок повертати дитину до місця проживання батька в АДРЕСА_1.

Також встановлено, що 01.08.2020 року відповідач ОСОБА_2 не повернула дитину за місцем проживання батька, перешкоджає побаченням дитини з батьком та їх спілкуванню, що підтверджується зверненнями ОСОБА_1 до державних та правоохоронних органів.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Як вбачається зі ст.ст. 151,163 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

Зі ст. 162 СК України вбачається, що якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров`я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 самовільно, без згоди батька дитини змінила місце проживання малолітньої ОСОБА_6 , у зв`язку з чим дитина підлягає негайному відібранню та поверненню за місцем проживання батька.

Доводи відповідача про те, що після закінчення чергового побачення з дитиною 01 - 02 серпня 2020 року, вона передала дитину матері ОСОБА_3 не спростовують висновків суду з огляду на таке.

Як вбачається зі ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Про наявність спору про місце проживання малолітньої ОСОБА_6 між її батьками свідчить наявність в Володимирецькому районному суді цивільної справи №556/1247/20 за позовом ОСОБА_1 , яка не розглянута станом на 12.10.2020 року.

Разом з тим вирішення спору про місце проживання дитини відноситься до компетенції органів опіки та піклування або суду, у зв`язку з чим ОСОБА_2 не наділена правом передавати дитину будь-яким особам, в тому числі і матері.

Твердження відповідача про те, що місце проживання дитини не визначено законом та судом, не відповідає фактичним обставинам, встановленим судом.

Так, визначаючи спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої онуки Володимирецькою районною державною адміністрацією було проведено відповідну перевірку та складено висновок від 14.02.2020 року №вих.-766/01-34/20, яким підтверджено факт проживання ОСОБА_6 з батьком в АДРЕСА_1 та зобов`язано ОСОБА_2 повертати дитину після побачень саме батькові.

На думку суду, в такий спосіб орган опіки та піклування до вирішення справи судом визначив місце проживання малолітньої ОСОБА_6 саме в АДРЕСА_1.

При цьому, таке рішення повністю враховує інтереси дитини, яка навчається у Великоцепцевицькій ЗОШ.

В той же час зміна місця проживання дитини відповідачкою ОСОБА_2 призвела до того, що з початку 2020-2021 навчального року Полосюк Єва не відвідує навчальних занять в Великоцепцевицькій ЗОШ, що підтверджується відповідними актами та не переведена в установленому порядку до іншого навчального закладу, що підтверджується інформацією Володимирецької районної державної адміністрації №П-252 від 30.09.2020 року.

Разом з тим, у відповідності до пунктів 1,2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст.18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У рішенні від 11.07.2017 року у справі М.С. проти України та у рішенні від 16.07.2015 року у справі Мамчур проти України Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вказував, що при визначені найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У справі Хант проти України ЄСПЛ в своєму рішенні від 07.12.2006 року зазначає, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Враховуючи наведенні положення міжнародно-правових актів та рішень ЄСПЛ, які у відповідності до ст.13 СК України є частиною національного сімейного законодавства України, суд приходить до висновку, що у даному випадку негайне відібрання дитини та повернення її у звичне, безпечне та благополучне середовище, де дитина матиме змогу продовжити навчання у закладі, який вона раніше відвідувала, з відома та згоди органу опіки та піклування, відповідатиме інтересам дитини та вимогам чинного законодавства. Наведене є підставою для задоволення позову ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Малолітню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно відібрати у баби ОСОБА_2 та повернути за місцем проживання батька ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 .

Рішення в частині відібрання малолітньої дитини допустити до негайного виконання у відповідності до п.5) ч.1 ст.430 ЦПК України.

Повний текст рішення буде проголошено 22 жовтня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5) розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча:

Повний текст рішення проголошено 22 жовтня 2020 року о 15 год. 15 хв.

Учасники провадження

Позивач ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , мешканка АДРЕСА_2

Третя особа Служба у справах дітей Володимирецької районної державної адміністрації, см.Володимирець, Рівненської області, вул.Грушевського, 56, код ЄДРПОУ 22580570.