Рішення

від 23.11.2020 по справі 756/4452/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23.11.2020 Справа № 756/4452/19

Ун.№756/4452/19

Пр.№2-др/756/24/20

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М. секретаря за участю представника позивачів представника відповідача Одягайло Л.М. Козуліної А.В. Ільїна С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві питання про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом,

ОСОБА_4 до Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та інших осіб, що не мають постійного місця проживання, третя особа: Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміну дати звільнення, стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки, стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки, зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги;

та за об`єднаним позовом

ОСОБА_5 до Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та інших осіб, що не мають постійного місця проживання, третя особа: Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміну дати звільнення, стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 05.08.2020 (з урахуванням ухвали суду від 16.11.2020), частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та інших осіб, що не мають постійного місця проживання, третя особа: Департамент соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміну дати звільнення, стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки, зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги, а також частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 до Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та інших осіб, що не мають постійного місця проживання, третя особа: Департамент соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміну дати звільнення, стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки, зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги.

У вказаному рішенні суд ухвалив змінити дату звільнення ОСОБА_4 в наказі т.в.о. директора Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та інших осіб, що не мають постійного місця проживання №11-к від 07.02.2019 з 15.02.2019 на 23.01.2019.

Стягнути з Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та інших осіб, що не мають постійного місця проживання на користь ОСОБА_4 :

- 28 178 (двадцять вісім тисяч сто сімдесят вісім) гривень 81 копійки - грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період з 01.08.2007 до 23.01.2019;

- 28 178 (двадцять вісім тисяч сто сімдесят вісім) гривень 81 копійки - середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

- 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та інших осіб, що не мають постійного місця проживання на користь ОСОБА_5 :

- 29 704 (двадцять дев`ять тисяч сімсот чотири) гривень 52 копійки - грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період з 01.08.2007 до 14.02.2019;

- 29 704 (двадцять дев`ять тисяч сімсот чотири) гривень 52 копійки - середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

- 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Представником позивачів адвокатом Цимбалом Ю.І. 13.08.2020 подано суду заяву про розмір судових витрат та доказів, що підтверджують їх розмір, в якій він просить стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів 16 237,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому посилається на те, що представництво інтересів позивачів у справі здійснювали адвокати Адвокатського об`єднання Цимбал, Козуліна та партнери Козуліною А.В. та Цимбалом Ю.І. на підставі Договорів про надання правової допомоги №1-11/07-18 від 11.07.2018 та №1-07/02-19 від 07.02.2019, що укладені між адвокатським об`єднанням та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 відповідно.

25.03.2019 між позивачами та адвокатським об`єднанням укладено Додаткові угоди до Договорів про надання правової допомоги.

07.08.2020 між адвокатським об`єднанням та позивачами підписано Звіти про надання правової допомоги, де детально проаналізовано вид виконаних робіт, кількість годин роботи, вартість години роботи та загальну вартість робіт. Відповідно до вказаних звітів загальна вартість робіт (послуг) склала 32 475 грн. щодо кожного з позивачів. Того ж дня підписано Акти приймання-передачі правової допомоги.

Адвокатським об`єднанням з урахуванням соціального та матеріального становища позивачів прийнято рішення про зниження вартості наданих послуг до 16 237,50 грн. (для кожного з позивачів). Позивачам надано рахунки на оплату вказаних сум судових витрат.

10.08.2020 кожним з позивачів на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання внесено по 10 000 грн. в рахунок оплати вартості наданих послуг. Позивачі мають заборгованість перед об`єднанням у розмірі 6 237,50 грн кожен.

Частиною 1 ст.270 ЦПК України передбачено випадки для ухвалення додаткового рішення. Так, зокрема, згідно п.4 цієї норми, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.2-4 цієї ж статті, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судовому засіданні 13.11.2020 представник позивачів подану заяву підтримала, просила ухвалити додаткове рішення в даній справі. Представник відповідача проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу заперечував, посилаючись на те, що заявлені витрати є неспівмірними, їх фактичне понесення не доведено.

Заслухавши учасників справи, дослідивши її матеріали, вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення у справі суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч.1,3 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 4 ст.141 ЦПК України визначено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

При зверненні до суду з позовними заявами в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 представниками позивачі надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в якому зазначено про те, що позивачами понесено витрати у розмірі 5 600 грн (зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції, а також підготовка та подання позовної заяви).

Також у цьому ж розрахунку зазначено про вартість складових витрат, а саме зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції; підготовка основних процесуальних документів (відповідь на відзив, відповідь на пояснення, тощо); підготовка заяв, клопотань, заперечень, пов`язаних з розглядом справи (про виклик свідків, про долучення доказів, тощо); збір доказів (підготовка до направлення адвокатських запитів), ознайомлення за матеріалами справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Застосовуючи зазначені стандарти в даній справі, суд вважає, що витрати, зазначені у звітах не відповідають критерію реальності адвокатських витрат з точки зору їх необхідності. З цих підстав суд вважає необґрунтованим відносити до витрат на професійну правничу допомогу: витрати щодо підготовки і подання разом з позовом клопотання про витребування доказів, подання заяви на виконання ухвали суду від 15.04.2019, підготовки заяв на ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення з ними, підготовки та подання заяви про судові витрати, підготовки та подання до суду заяви про залучення третьої особи, про підготовку та подання до суду заяви про поновлення строку для подання доказів та виклик свідка, а також витребування доказів, підготовку та направлення до суду заяв про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень, підготовку та подачу до суду заяви про відмову від частини позовних вимог, підготовку та подання до суду письмових пояснень з приводу обставин справи.

При цьому суд зауважує, що у позивачів та їх представників була можливість реалізувати процесуальні права щодо вищевикладеного для оптимізації розміру витрат на професійну правничу допомогу, витрати по відшкодування якої за відсутності реальної необхідності має нести інша сторона. Доцільність виготовлення певних заяв та клопотань, в частині з яких було відмовлено судом, неодноразового ознайомлення з матеріалами справи (навіть безпосередньо після пред`явлення позову), подання додатково письмових пояснень, після їх оголошення усно не можуть бути предметом оцінки при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Однак, вищезазначені принципи справедливого суду змушують суд встановлювати розумність розміру цих витрат, задля забезпечення балансу прав та інтересів обох сторін.

Вирахувавши вартість послуг в цій частині, суд визначає розмір наданої позивачам правової допомоги у розмірі 23 200 грн для кожного з позивачів.

Відповідно до ч.1 і 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вже зазначалось вище, позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були рішенням суду від 05.08.2020 задоволено частково.

Так, майнові вимоги ОСОБА_4 задоволені на 62%, а позовні вимоги ОСОБА_5 на 79%. Немайнові позовні вимоги ОСОБА_5 відхилені, з двох немайнових позовних вимог ОСОБА_4 задоволено одну.

При розрахунку пропорційності судом буде здійснено розрахунок виходячи з задоволених майнових вимог, оскільки пропорційність задоволення немайнових вимог визначена бути не може. Отже, пропорційно до задоволених позовних вимог ОСОБА_4 обґрунтованою є сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 384 грн., а щодо ОСОБА_5 18 328 грн.

При вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення представник відповідача просив зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.4-6 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами .

При прийнятті рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує обсяг задоволених та відхилених позовних вимог (в тому числі вимог немайнового характеру), а також те, що з заявлених у справі грошових вимог та вимог компенсаційного характеру було встановлено обґрунтованість лише однієї з них - компенсації за невикористану відпустку, спір щодо розміру якої вирішено та у зв`язку з затримкою виплати якої стягнуто компенсацію, передбачену ст.117 КЗпП України. Всі інші виплати, про стягнення яких просили позивачі, відхилені. Також у значній мірі відхилені вимоги немайнового характеру. Крім того, при пред`явленні позову від імені ОСОБА_5 заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку у видачі трудової книжки. Дані обставини стороною позивача включено до предмету доказування, однак як з`ясувалось пізніше трудова книжка ОСОБА_5 не перебувала у розпорядженні Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та інших осіб, що не мають постійного місця проживання, а знаходилась на іншому підприємстві, де працевлаштований позивач. У подальшому позивач від цих вимог відмовився, однак з`ясування вищевикладених обставин слугувало підставою для додаткового витребування доказів, оголошення перерви у справі. Також суд враховує те, що після об`єднання справ в одне провадження (25.09.2019) було проведено 6 судових засідань. Тричі розгляд справи переривався у зв`язку з процесуальними діями сторони позивачів (залучення третьої особи та необхідності направлення на її адресу позовної заяви та додатків (судове засідання 25.09.2019), виклик свідка, заявленого позивачами, від допиту якого в подальшому позивачі відмовились (судове засідання 09.12.2019), ознайомлення з матеріалами справи (судове засідання 19.06.2020). Ці дії фактично збільшили кількість судових засідань, проведених судом та суму витрат на професійну правничу допомогу.

З цих підстав, суд ухвалює рішення про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 70% відсотків для кожного з відповідачів і визначає розмір витрат до стягнення у розмірі 4 315,20 грн. на користь ОСОБА_4 та у розмірі 5 498,40 грн. на користь ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України , суд ,-

У Х В А Л И В :

Стягнути з Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та інших осіб, що не мають постійного місця проживання на користь ОСОБА_4

- 4 315 (чотири тисячі триста п`ятнадцять) гривень 20 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Київського центру соціальної адаптації престарілих, інвалідів та інших осіб, що не мають постійного місця проживання на користь ОСОБА_5 :

- 5 498 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто вісім) гривень 40 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.М.Майбоженко