Рішення

від 23.11.2020 по справі 243/9370/20

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/2873/2020

Номер справи 243/9370/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Близнюк Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №19 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна бабуся - ОСОБА_3 , а її мати, яка була рідною дочкою ОСОБА_3 , - ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у виді земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,2117 га, кадастровий №1424283500:02:000:0188, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яку вона, на випадок своєї смерті, заповідала їй - ОСОБА_2 .

ОСОБА_5 , який є сином померлої ОСОБА_3 , відмовився від прийняття спадщини на її користь. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні.

Вона своєчасно прийняла спадщину після смерті бабусі, що підтверджується матеріалами спадкової справи, однак нотаріус відмовив їй у видачі Свідоцтва про прийняття спадщини за Заповітом у зв`язку з відсутністю документів , що підтверджують факт родинних відносин, також у зв`язку з наявністю помилок у Заповіті.

Так, прізвище її померлої бабусі в Свідоцтві про смерть та у її Паспорті було зазначено як ОСОБА_6 , а в Свідоцтві про народження її дітей - ОСОБА_7 . В Свідоцтві про шлюб її матері також зазначено прізвище ОСОБА_7 . Вказана невідповідність в написанні прізвищ померлої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 стало підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом Слов`янського районного округу Донецької області Зубковою А.О.

Просить суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за нею, ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,2117 га, кадастровий №1424283500:02:000:0188, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за Заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Бондаренко Д.В., який діє на підставі Ордеру на надання правової допомоги, серія ДН №133006 від 26 жовтня 2020 року до судового засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

10 листопада 2020 року до суду надали Заяви, в яких просили суд розглянути справу без їх участі, та задовольнити позовні вимоги (а.с. 88, 89).

Представник відповідача - Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, не з`явився.

04 листопада 2020 року від міського Голови Гадяцького О.І. до суду надійшла Заява, в якій він просить суд розглянути справу у відсутності представника Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області. Рішення просив ухвалити на розсуд суду у відповідності до вимог діючого законодавства України (а.с. 99).

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом підлягають задоволенню повністю з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Так, позивач просить суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , дану вимогу обґрунтовує тим, що встановлення цього факту їй необхідно для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_3 , прізвище якої не збігається з прізвищем у Свідоцтві про народження її матері.

Так, Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2020 року, було витребувано від Лубенського міськрайонного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) копії Актового запису про народження ОСОБА_4 (до шлюбу ОСОБА_4 ) та Актовий запис про шлюб ОСОБА_11 .

Так, з наданої Лубенським міськрайонним Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) копії Актового запису про шлюб №4, складеного у вересні 1950 року, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 уклала шлюб з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 95).

Разом з тим, 17 березня 2017 року Лубенським міськрайонним Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), на підставі Повідомлення Слов`янського районного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, до Актового запис про шлюб №4 були внесені зміни та виправлені прізвища ОСОБА_7 та ОСОБА_7 на ОСОБА_6 та ОСОБА_6 (а.с. 95).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, є однією особою, що підтверджується відомостями, що містяться в Актовому записі про шлюб №4, складеного у вересні 1951 року.

З наданої Лубенським міськрайонним Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) копії Актового запису про народження №20, складеного у 02 листопада 1951 року, вбачається, що ОСОБА_13 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її батьками записані: батько - ОСОБА_12 , мати - ОСОБА_3 (а.с. 96).

Так, зі Свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 13 липня 1974 року Миколаївською селищною радою м. Слов`янська Донецької області, вбачається, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклала шлюб з ОСОБА_14 та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_15 (а.с. 16).

Зі Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 , виданого 22 липня 2014 року, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слов`янському району реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний Актовий запис №29 (а.с. 14).

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Руїз Торіха проти Іспанії від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , на праві власності належить земельна ділянка, площею 5,210 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Малинівської сільської ради Слов`янського району Донецької області, про що свідчить Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ДН №195262, кадастровий номер земельної ділянки 1424283500:02:000:0188 (а.с. 23).

Також даний факт підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1407256142020 від 16 березня 2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 , на праві власності належить земельна ділянка, площею 5,2117 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миколаївської міської ради (колишня Малинівської сільської ради) Слов`янського району Донецької області, кадастровий номер земельної ділянки 1424283500:02:000:0188 (а.с. 20-21).

28 жовтня 2016 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , склала Заповіт, в якому зазначила, що заповідає належну їй земельну ділянку на підставі Свідоцтва про право власності на землю, серія ДН №195626, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла у АДРЕСА_2, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2 , виданим 29 липня 2019 року, виконавчим комітетом Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області (а.с.13).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 5,2117 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миколаївської міської ради (колишня Малинівської сільської ради) Слов`янського району Донецької області, кадастровий номер земельної ділянки 1424283500:02:000:0188.

Згідно до п.3.1 Постанови Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ч.1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця .

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 заведена приватним нотаріусом Слов`янського районного нотаріального округу Донецької області 15 січня 2020 року за заявою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.48).

Проте, у встановленому нотаріальному порядку позивач не може оформити право власності на земельну ділянку, яку її бабця ОСОБА_3 їй заповідала, оскільки при складанні Заповіту, було допущено помилку в імені по батькові спадкоємця та замість правильного ОСОБА_16 помилково записано ОСОБА_16 , а також об`єкт спадкування має неточності, а саме в заповіті вказано 5,210 га, а згідно з наданими документами земельна ділянка складає 5,2117 га. Крім того, вона не може підтвердити факт того, що вона, ОСОБА_2 , є рідною онукою померлої ОСОБА_3 , оскільки у Свідоцтві про народження її матері, а також її рідного дядька, її бабуся - ОСОБА_3 , яка була їх матір`ю, зазначена як ОСОБА_7 .

У зв`язку з цим, 28 квітня 2020 року Приватним нотаріусом Слов`янського районного нотаріального округу Донецької області Зубковою А.О. було відмовлено ОСОБА_2 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку, площею 5,2117 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миколаївської міської ради (колишня Малинівської сільської ради) Слов`янського району Донецької області, кадастровий номер земельної ділянки 1424283500:02:000:0188, оскільки неможливо встановити факт родинних відносин спадкоємця зі спадкодавцем та вчинення такої дії суперечить законодавству України (а.с.83-84).

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Вказане також підтверджене і роз`ясненнями, наданими у п. 1 Узагальненої судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язки спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у вигляді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (а.с.1299 ЦК України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на нерухоме майно, здійснюється відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, шляхом визнання прав.

Відповідно до 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до п. 3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 оскільки спір про визнання права власності на нерухоме майно - є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності відповідна територіальна громада.

Умови для отримання Свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі в позивача немає, тому, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування його вимога про визнання права на спадщину підлягає судовому розгляду.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).

Відповідно до п. 3.3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Так, в судовому засіданні, на підставі зібраних судом доказів, встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті бабці - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за Заповітом у передбачений законом шестимісячний строк, однак її право не визнається, що є, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , правовою підставою звернення до суду, відповідно до вимог ст. 392 ЦК України.

Умов для отримання Свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі у позивача немає, тому, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування його вимога про визнання права на спадщину підлягає судовому розгляду та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 25, 328, 1216, 1222, 1225, 1268, 1296, 1297 Цивільного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 „ Про судову практику у справах про спадкування", Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-150/0/4-13 від 28 січня 2013 року Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав , ч. 4 ст. 3, ст. 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 3.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,2117 га, кадастровий №1424283500:02:000:0188, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (колишня Малинівська сільська рада), в порядку спадкування за Заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 23 листопада 2020 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова.