Рішення

від 11.11.2020 по справі 937/8199/19

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 11.11.2020

Справа № 937/8199/19

2/937/530/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу Мелітопольський промислово-економічний коледж про визнання недійсним умов контракту та визнання трудового договору безстроковим,

За участі:

позивача- ОСОБА_1 ,

представників позивача- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представників відповідача- Шапурової О.О. , Ведмедько О.С., Моїсеєнко І.В. ,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: 1) визнати трудовий договір (контракт) від 29.08.2019 року між Державним вищим навчальним закладом "Мелітопольський промислово-економічний коледж" та ОСОБА_1 недійсним у частині визначення строку; 2) трудовий договір (контракт) від 29.08.2019 року між Державним вищим навчальним закладом "Мелітопольський промислово-економічний коледж" та ОСОБА_1 вважати таким, що укладений на невизначений строк; 3) стягнути на її користь з Державного вищого навчального закладу Мелітопольський промислово-економічний коледж судові витрати у розмірі 8802,80 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з 1985 року вона працювала у відповідача на посаді викладача по безстроковому трудовому договору. У 1994 році вона була призначена завідуючою навчальної частини. У 1997 році переведена викладачем хімії. За період роботи з 1985 р. в цьому вищому навчальному закладі протягом 34 трудових років жодного разу, за порушення трудової дисципліни, стягненням не піддавалась. Неодноразово підтверджувалась кваліфікаційна категорія Спеціаліст вищої категорії та педагогічне звання Викладач-методист . Також неодноразово нагороджувалася грамотами навчального закладу за довгострокову плідну працю з навчання та виховання молоді. У 2010 році ОСОБА_1 з ініціативи відповідача була переведена на строковий трудовий договір за контрактом, який неодноразово переукладався. Однак, відповідно даних трудової книги, ОСОБА_1 працює по безстроковому трудовому договору, адже інформації щодо переведення на контрактну форму роботи та укладання з нею контракту, у трудовій книжці немає.

Так, 01.07.2010 року між Мелітопольським державним промислово-економічним технікумом та ОСОБА_1 був укладений контракт на строк з 01.09.2010 року по 30.06.2011 року.

30.06.2011 року між Державним вищим навчальним закладом Мелітопольський промислово-економічний коледж та ОСОБА_1 був укладений контракт на строк з 01.07.2011 року по 30.06.2014 року. Додатковою угодою була продовжена дія діючого контракту з 01.07.2014 до 30.06.2015 року. 30.06.2015 року між Державним вищим навчальним закладом Мелітопольський промислово-економічний коледж та ОСОБА_1 був укладений контракт на строк з 01.07.2015 року по 30.06.2016 року. 30.06.2016 року між Державним вищим навчальним закладом Мелітопольський промислово-економічний коледж та ОСОБА_1 був укладений контракт на строк з 01.07.2016 року по 30.06.2017 року. 01.07.2017 року між Державним вищим навчальним закладом Мелітопольський промислово-економічний коледж та ОСОБА_1 був укладений контракт на строк з 01.07.2017 року по 31.08.2018 року. 31.08.2018 року між Державним вищим навчальним закладом Мелітопольський промислово-економічний коледж та ОСОБА_1 був укладений контракт на строк з 01.09.2018 року по 31.08.2019 року. 29.08.2019 року між Державним вищим навчальним закладом Мелітопольський промислово-економічний коледж та ОСОБА_1 був укладений контракт на строк з 01.09.2019 року по 31.08.2020 року.

Так, ОСОБА_1 працює з 2010 року за контрактною формою трудових відносин, безперервно, які неодноразово (8 разів) переукладались.

Позивач посилається на незаконність встановлення їй строку трудового договору, оскільки для викладачів вищих навчальних закладів законодавством не передбачена контрактна форма оформлення трудових відносин. Позивач посилається на недійсність умов трудового договору в частині встановлення строку, оскільки це погіршує її становище у порівнянні із законодавчими гарантіями.

Ухвалою судді від 07.10.2019 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена для розгляду по суті.

В судовому засіданні 07.11.2019 року позивач та її представник позов підтримали. Представник відповідача позов не визнав, надав письмовий відзив з копіями документів.

У відзиві на позов відповідач не визнав позовні вимоги. Зазначив, що згідно чинного законодавства визначено, що трудові відносини у Державному вищому навчальному закладі Мелітопольський промислово-економічний коледж регулюються законодавством України про працю, Законом України Про освіту , Законом України Про вищу освіту та іншими нормативно-правовими актами. Згідно п.3 ст.28 Закону України Про вищу освіту Державний вищий навчальний заклад Мелітопольський промислово-економічний коледж відноситься до закладів вищої освіти, а тому застосування Закону України Про загальну середню освіту щодо трудових відносин є неприпустимо, оскільки Закон України Про загальну середню освіту визначає трудові відносини в системі загальної середньої, дошкільною, позашкільної освіти. Можливість укладання контрактної трудового договору з педагогічними працівниками встановлена п. 10 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, затверджене наказом МОН України від 24.12.2002 р. № 744, постановою КМУ від 19.03.1994 року № 170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору", наказом Мінпраці України від 15.04.1994 р. № 23 "Про затвердження типової форми контракту з працівником". Також, відповідач вважає безпідставними доводи позивача про безстроковий характер трудових відносин, оскільки кожного разу з нею укладався контракт на конкретний строк і щороку змінювалися істотні умови праці у вигляді кількості студентів та педагогічного навантаження /а.с.42-62/.

Ухвалою суду від 07.11.2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, в судовому засіданні оголошено перерву для надання сторонами додаткових доказів, і призначено засідання на 09.12.2019 року.

18.11.2019 року та 26.11.2019 року на адресу суду надійшли відповіді на відзив, з доказами їх завчасного направлення відповідачу.

У відповіді на відзив відповідача, ОСОБА_1 зазначила, що посилання відповідача на ч.3 ст.54 Закону України Про освіту , ст.21 КЗпП та підзаконні акти, в обґрунтування використання контрактної форми трудових відносин з позивачем, є безпідставними, у зв`язку з наступним. Позивач приймалася на роботу до відповідача у 1985 році на посаду викладача по безстроковому трудовому договору. Ч.3 ст.54 Закону України Про освіту , на яку посилається відповідач, передбачала, що педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення договору, в тому числі за контрактом. Однак, позивач вже працювала на посаді викладача, тому застосування цієї норми до спірних трудових відносин неможливе. Крім того, наведена норма закону є загальною, і охоплює всі категорії педагогічних працівників, тому при вирішенні питання щодо правомірності укладення контракту з конкретними категоріями педагогічних працівників та керівників навчальних закладів слід керуватись спеціальним законом. Згідно редакції Закону України Про освіту (2017 р.) ч.3 ст.54 взагалі була виключена, та передбачалось кладення строкового трудового договору лише з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти. Однак у 2017 році відповідач продовжував незаконно укладати контракти. Згідно Закону України Про вищу освіту (2014 р.) робота педагогічних працівників, викладачів по строковому трудовому договору (контракту), взагалі не передбачена. У п.5.3.7 галузевої угоди між міністерством освіти і науки України та ЦК профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки містить наступні умови: обмежити укладення строкових договорів з працівниками з мотивації необхідності його випробування. Не допускати переукладення безстрокового трудового договору на строковий з підстав досягнення працівником пенсійного віку з ініціативи власника, а відповідно до пенсійного посвідчення від 24.03.2009 року позивач є пенсіонером.

Також посилання відповідача на Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників від 2002 року є безпідставними, оскільки позивачка не є науково-педагогічним працівником, а є викладачем, педагогічним працівником /а.с.74-88/.

В судове засідання 09.12.2019 року позивачка не з`явилася, 06.12.2019 року від неї на адресу суду надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку з хворобою. В судове засідання представник відповідача не з`явився з невідомої причини, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Представник позивачки в судовому засіданні вважав можливим продовжити слухання справи за відсутності представника відповідача та просив задовольнити клопотання позивачки про відкладення слухання справи. В судовому засіданні оголошено перерву, і призначено засідання на 03.02.2020 року.

03.02.2020 року суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення рішення.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року було поновлено судовий розгляд цивільної справи для з`ясування деяких обставин, які суттєво можуть вплинути на ухвалення рішення.

10.03.2020 року від представника відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого, розділом 3 колективних договорів, укладених у період з 2015 по 2019 роки, визначені вимоги до прийняття на роботу та звільнення працівників. Так, у п.3.2 розділу 3 колективних договорів на 2018 та 2019 роки визначено, що адміністрація зобов`язується при прийомі на роботу укладати з працівниками коледжу контракт або трудовий договір (строковий або безстроковий). Прийняття на роботу педагогічних працівників проводити обов`язково з укладанням контракту. Вперше у 2010 році між позивачкою та відповідачем був укладений контракт на строк до 30.06.2011. В подальшому з 2014 року відповідач переукладав контракт з позивачкою на новий строк, так само встановлюючи строк дії кожного наступного контракту до одного року. Востаннє контракт був укладений між сторонами 29.08.2019 року строком до 31.08.2020 року. Розділом 6 цього контракту визначені зміни та розірвання контракту. Так, п.6.2 розділу 6 контракту передбачає, що контракт не може переходити в договір на невизначений строк відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України, коли жодна зі сторін не поставила питання про його припинення. Якщо у цей термін сторони не визначились, то контракт продовжується на новий термін. Жодного звернення до керівництва Коледжу з боку позивачки про внесення змін до умов контракту не надходило. Тому представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивачки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат у сумі 8802,80 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки вони не підтвердженні відповідними доказами /а.с.110-114/.

Судове засідання, призначене на 12.03.2020 року було відкладено по клопотанню представника позивачки - ОСОБА_2 у зв`язку з зайнятістю у іншому судовому процесі, на 16.04.2020 року.

В судове засідання, призначене 16.04.2020 року позивач та її представник до судового засідання не з`явилися з невідомої причини, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Слухання справи відкладено на 21.05.2020 року в зв`язку з неявкою позивача та карантинними заходами в країні.

21.05.2020 року слухання справи було відкладено по клопотанню позивача від 13.05.2020 року, у зв`язку з її поганим самопочуттям та карантинними заходами в країні на 20.08.2020 року.

20.08.2020 року слухання справи було відкладено по клопотанню представника позивачки - ОСОБА_3 , у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі на 30.09.2020 року.

30.09.2020 року слухання справи було відкладено по клопотанню представника позивача - ОСОБА_3 , у зв`язку з його поганим станом здоров`я на 10.11.2020 року.

В судовому засіданні 10.11.2020 позивач ОСОБА_1 та її представники підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити. Крім того, позивач пояснила, що вона повинна була ознайомитись за 2 місяці з умовами контракту, однак під тиском керівництва підписала контракт.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву. Крім того, пояснив, що Головне управління Держпраці у Запорізькій області в 2019 році проводило перевірку, за результатами якої було винесено акт, відповідно до якого порушень законодавства про працю відносно ОСОБА_1 виявлено не було. Спроб змінити умови контракту з боку позивачки не було. Також, зазначив, що згідно наказу №134-к від 24.09.2020 року, позивача ОСОБА_1 було звільнено з Державного вищого навчального закладу Мелітопольський промислово-економічний коледж за п.2 ст.36 КЗпП України з 24.09.2020 року. Заробітна плата, відпускні та лікарняний лист за рахунок підприємства сплачені в повному обсязі.

Суд, вивчивши і дослідивши зібрані у справі докази, вислухавши доводи сторін, прийшов до наступних висновків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до трудової книжки, позивач ОСОБА_1 з 1985 році працює у Державному вищому навчальному закладі Мелітопольський промислово-економічний коледж (колишня назва - Мелітопольський автомоторний технікум) на посаді викладача. У 1994 році ОСОБА_1 була призначена завідуючою навчальної частини. У 1997 році переведена викладачем хімії. За період роботи з 1985 р. в цьому вищому навчальному закладі протягом 34 трудових років жодного разу, за порушення трудової дисципліни, стягненням не піддавалась. Неодноразово підтверджувалась кваліфікаційна категорія Спеціаліст вищої категорії та педагогічне звання Викладач-методист /а.с.11-12/.

Також ОСОБА_1 неодноразово нагороджувалася грамотами навчального закладу за довгострокову плідну працю з навчання та виховання молоді /а.с.27-29/.

Відповідно до розпорядження директора Мелітопольського державного промислово-економічного технікуму № 7 від 09 червня 2010 року Про укладення контрактів з педагогічними працівниками , зазначено, що педагогічним працівникам технікуму необхідно звернутися до відділу кадрів для узгодження і укладання контрактної форми трудового договору з метою запобігання можливості порушення вимог трудового законодавства та закріплення додаткових обов`язків педагогічних працівників /а.с.97/.

Розділом 3 колективних договорів, укладених у період з 2015 по 2019 роки, визначені вимоги до прийняття на роботу та звільнення працівників. Так у пункті 3.2 розділу 3 колективних договорів на 2018-2019 роки визначено, що адміністрація зобов`язується при прийнятті на роботу укладати з працівниками коледжу контракт або трудовий договір (строковий або безстроковий). Прийняття на роботу педагогічних працівників проводити обов`язково з укладенням контракту /а.с. 51-52, 59-60, 61-62/.

У 2010 році між позивачем і відповідачем був укладений контракт і обумовлено строк його дії до 30.06.2011 року /а.с. 13-14/.

Строкові трудові договори переукладалися між сторонами неодноразово.

У 2011 році на строк з 01.07.2011 року по 30.06.2014 року. Крім того, додатковою угодою дія контракту від 01.07.2011 року була продовжена з 01.07.2014 року до 30.06.2015 року. У 2015 році на строк з 01.07.2015 року по 30.06.2016 року, у 2016 році на строк з 01.07.2016 року по 30.06.2017 року, у 2017 році на строк з 01.07.2017 року по 31.08.2018 року, у 2018 році на строк з 01.09.2018 року по 31.08.2019 року і у 2019 році з 01.09.2019 року по 31.08.2020 року. Востаннє контракт був укладений між сторонами 29.08.2019 року строком по 31.08.2020 року, у підпункті 6.2.1 пункту 6.1 якого сторони передбачили, що підставою для розірвання контракту є закінчення строку його дії. При цьому директор коледжу і викладач повинні за угодою сторін не пізніше як за два місяці визначитися у такому: контракт припиняє дію, контракт продовжується або укладається на новий термін. Якщо у цей термін сторони не визначилися, то контракт продовжується на новий термін. Контракт не може переходити в договір на невизначений строк відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України, коли жодна із сторін не поставила питання про його припинення. Якщо у цей термін сторони не визначились, то контракт продовжується на новий термін /а.с. 13-23/.

Як вбачається з копії довідки, виданої Державним вищим навчальним закладом Мелітопольський промислово-економічний коледж №12/10-116 від 15.04.2020 року, ОСОБА_1 працює на посаді викладача у Державному вищому навчальному закладі Мелітопольський промислово-економічний коледж /а.с.129/.

Відповідно до наказу від 25.01.2017 року №06-к Про дисциплінарне стягнення , за систематичне неналежне оформлення навчальної документації ОСОБА_1 оголошено попередження. На наказі міститься запис позивачки заперечую та її особистий підпис /а.с.130-131/.

Згідно з копією довідки, виданої Державним вищим навчальним закладом Мелітопольський промислово-економічний коледж №13/10-117 від 15.04.2020 року, в період з 24.06.2019 року по 31.08.2019 року від викладача ОСОБА_1 до канцелярії коледжу не надходило жодних звернень або заяв /а.с.134/.

Наказом директора Державного вищого навчального закладу Мелітопольський промислово-економічний коледж Шапурової О.О. від 24.09.2020 року № 134-К, вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади викладача коледжу у зв`язку із закінченням дії трудового договору (контракту) п. 2 ст. 36 КЗпП України з 24.09.2020 року. Контракт з ОСОБА_1 вважати розірваним з 01.09.2020 року. На наказі міститься запис, що ОСОБА_1 відмовилась від ознайомлення з наказом /а.с.186/.

Відповідно до акту відмови від підпису наказу від 24.09.2020 року ОСОБА_1 відмовилася підписувати та ознайомлюватися з наказом, які стосуються її звільнення, а саме: накази №106-к від 27.08.2020 року, наказ №110 від 04.09.2020 року та наказ №134-к від 24.09.2020 року /а.с.187/.

Як вбачається з довідки від 06.11.2020 року №12/10-329, виданої директором Державного вищого навчального закладу Мелітопольський промислово-економічний коледж Шапуровою О.О., згідно наказу №134-к від 24.09.2020 року, громадянку ОСОБА_1 , 1954 р.н. було звільнено з Державного вищого навчального закладу Мелітопольський промислово-економічний коледж за п.2 ст.36 КЗпП України з 24.09.2020 року. Заробітна плата, відпускні та лікарняний лист за рахунок підприємства сплачені в повному обсязі /а.с.188/.

Правовідносини сторін регулюються наступними нормами законодавства.

Статтею 3 Конституції України проголошено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

У вказаній нормі права передбачено підставу припинення трудового договору, що укладався на певний строк. А саме: у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, такий договір вважається укладеним на певний строк. Тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв`язку з закінченням строку.

Контракт, у якому передбачено термін дії, який неодноразово переукладався, не вважається таким, що укладений на невизначений строк, оскільки за два місяці до закінчення строку дії контракту за згодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.

Відповідно до частини другої статті 39-1 КЗпП України, трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23 цього Кодексу.

Якщо сторони при переукладенні контракту серед підстав його розірвання вказали закінчення строку, враховуючи, що працівник належним чином інформований про умови укладеного договору, контракт розглядається як встановлене законом виключення з правила частини другої статті 39-1 КЗпП України.

Звільнення у зв`язку із завершенням дії контракту, по суті, не є розірванням трудового контракту, а є припиненням контракту у зв`язку із закінченням строку його дії.

Отже, термін строкового трудового договору встановлюється за погодженням сторін. Вносити пропозиції щодо терміну трудового договору має право кожна із сторін.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-254цс17, а також у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 937/7998/19-ц.

Укладений з позивачем 01 вересня 2019 року строковий трудовий контракт був оформлений відповідно до положень чинного трудового законодавства.

Таким чином, підписання ОСОБА_1 01 вересня 2019 року контракту вказує на добровільне волевиявлення позивача працювати на умовах і у період, що визначені у контракті.

Позивачем не надано суду доказів, що укладення нею контракту не було добровільним або було результатом тиску на неї.

Водночас, положення чинного законодавства не забороняють укладення трудового договору у формі контракту з педагогічними працівниками.

Також, доводи позивача стосовно невнесення змін до її трудової книжки не заслуговують на увагу, оскільки невнесення такого запису не може скасовувати дію підписаного позивачем контракту і не спростовує встановлених судом обставин.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним умов контракту та визнання трудового договору безстроковим задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. ст.12, 13, 76, 80, 81, 95, 258, 259, 265, 280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу Мелітопольський промислово-економічний коледж , про визнання недійсним умов контракту та визнання трудового договору безстроковим - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державний вищий навчальний заклад Мелітопольський промислово-економічний коледж , юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 19, код ЄДРПОУ 00234620.

Повний текст рішення складено 20.11.2020.

Суддя: Ю.В. Ковальова