Провадження № 2/325/285/2020
Справа № 325/1056/20
РІШЕННЯ
Іменем України
04 листопада 2020 року смт. Приазовське
Приазовський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Діденка Є.В.,
за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С.,
розглянувши в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ковальов Дмитро Валерійович до державного нотаріуса Приазовської державної нотаріальної контори Шевченка Сергія Олексійовича, Маківської сільської ради Приазовського району Запорізької області, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування рішення про реєстрацію права власності, скасування запису про право власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
в с т а н о в и в:
представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ковальов Д.В. звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, реєстровий № 214 від 23.04.2020 року, видане державним нотаріусом Приазовської державної нотаріальної контори Запорізької області Шевченком Сергієм Олексійовичем ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 12,9900 га на території Маківської сільської ради Приазовського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 2324583700:01:001:0112; скасувати як незаконні рішення державного нотаріуса Приазовської державної нотаріальної контори Запорізької області Шевченка Сергія Олексійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 52044858 від 23 квітня 2020 року, та запис про право власності № 3622796 від 23 квітня 2020 року; визнати за позивачем в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 12,9900 га на території Маківської сільської ради Приазовського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 2324583700:01:001:0112.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданим 25 лютого 2020 року Бердянським МВ ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро), а також свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 , виданим 21 вересня 1977 року Міським відділом РАЦС м. Бердянськ Запорізької області. За життя дружина позивача прийняла у спадщину за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_3 земельну ділянку площею 12,9900 га на території Маківської сільської ради Приазовського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 2324583700:01:001:0112. Вартість земельної ділянки складає 316 657 грн. 71 коп. Оформлення спадщини дружина позивача здійснювала не особисто, а через представника за довіреністю, яка не повідомила нотаріуса про смерть дружини позивача як спадкоємця та 23 квітня 2020 року, тобто після смерті ОСОБА_2 , отримала в Приазовській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 214. Вважає, що свідоцтво, видане спадкоємцю після його смерті, є недійсним, оскільки не могло бути видане померлій особі, навіть через представника. У зв`язку з цим на сьогодні позивач не може оформити спадщину після смерті дружини, оскільки реєстрація права власності на земельну ділянку дружини позивача відбулась після її смерті на підставі виданого також після її смерті свідоцтва про право на спадщину. Також, у зв`язку з недійсністю свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 214 від 23.04.2020 року, дружина позивача за життя прийняла спадщину, але не оформила у встановленому законодавством порядку свої спадкові права. З цієї причини позивач не має можливості оформити право на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті дружини.
Ухвалою судді від 14.08.2020 року відкрито загальне позовне провадження, призначено у справі підготовче засідання на 08.09.2020 року. Витребувано відомості про заведення спадкових справ: після смерті ОСОБА_3 , 1935 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також належним чином засвідчені копії матеріалів спадкових справ, у випадку їх наявності. Запропоновано позивачу надати суду докази неможливості самостійно оформити ним спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 дружини ОСОБА_2 через нотаріальну контору.
Ухвалою суду від 08.09.2020 року підготовче засідання відкладено на 12.10.2020 року.
Ухвалою суду від 12.10.2020 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду на 04.11.2020 року.
Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув. Його представник ОСОБА_4 надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач - державний нотаріус Мелітопольської державної нотаріальної контори Запорізької області, який діє в порядку заміщення державного нотаріуса Приазовської державної нотаріальної контори Запорізької області Шевченко С.О. в судове засідання не прибув, 02.10.2020 року надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, проти задоволення позову не заперечував.
Відповідач - Маківська сільська рада, в судове засідання уповноваженого представника не направила. 15.09.2020 голова Маківської сільської ради Добрєв В.К. надав заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника сільської ради, проти задоволення позову не заперечував.
Частина 4 статті 206 ЦПК України передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст.1217 ЦПК України.
У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.
За ч. 2 ст.182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
На підставі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Статтею 244 ЦК України визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Згідно зі ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі , зокрема смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Мелітополь Запорізької області у віці 79 років померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданою 14 липня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Мелітопольському району реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області.
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, земельна ділянка площею 12.99 гектарів, яка розташована на території Маківської сільської ради Приазовського району Запорізької області з цільовим призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі державного акту серії ІІ-ЗП № 039695, виданого Приазовською районною радою 13.07.2001 року.
На підставі заповіту, складеного 01.12.2009 року секретарем Маківської сільської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на випадок своєї смерті заповіла вищевказану земельну ділянку своїй доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Зі змісту свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 29 серпня 1997 року Кіровською сільською радою Токмацького району Запорізької області, встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Маківка Приазовського району Запорізької області. Її батьками зазначені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 21.09.1977 р.н., 21 вересня 1977 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженець с. Дубровка Сарапульського району Удмуртії, уклав шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після укладення шлюбу дружині присвоєне прізвище ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 подала заяву до приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Каменєвої-Тинів Н.В. про прийняття спадщини після смерті матері, що підтверджується її заявою від 03.10.2019 року (зареєстровано в реєстрі за № 1789, тобто відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України).
Рішенням Приазовського районного суду від 10.12.2019 року (справа № 2/325/436/2019, 325/1994/19) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було визначено додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в три місяці з дня набрання чинності рішення суду.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Бердянськ Запорізької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 25.02.2020 року Бердянським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 345.
Як свідчать матеріали спадкової справи, 23.04.2020 року до Приазовської державної нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_9 , яка діяла в інтересах і від імені ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 09.09.2019 року, у якій представник просила видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку після смерті ОСОБА_3
23.04.2020 року державним нотаріусом Шевченко С.О. було видано свідоцтво про право на спадщину на користь ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 12,9900 га, кадастровий номер 2324583700:01:001:0112.
18.06.2020 року до приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Солопової О.О. від ОСОБА_1 надійшла заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 і заведена спадкова справа.
Від гр. ОСОБА_10 і ОСОБА_11 нотаріусу 08.07.2020 року подані заяви про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Листом від 05.08.2020 року державний нотаріус Шевченко С.О. повідомив ОСОБА_1 про те, що при підготовці звіту до фіскальної служби було виявлено, що ОСОБА_2 на ім`я якої було видано свідоцтво про право на спадщину 23.04.2020 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку з цим, ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до суду для визнання такого свідоцтва недійсним.
Таким чином, досліджені судом докази свідчать, що на ім`я ОСОБА_2 23.04.2020 року державним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину, проте ще ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла.
Відповідно до положень статей 25, 244, 248 ЦК України, померла особа не має цивільної правоздатності, а отже не може набувати жодних цивільних прав. Представництво за довіреністю припиняється зі смертю особи, яка видала довіреність.
Враховуючи, що після смерті, ОСОБА_2 не могла набути жодних цивільних прав, в тому числі отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно, а представництво за довіреністю припинилось зі смертю ОСОБА_2 і представник ОСОБА_12 не мала права подавати заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину від імені померлої ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що свідоцтво про право на спадщину видано всупереч положень ч. 2 ст. 203 ЦК України, так як видано на користь особи, ка не мала цивільної право- і дієздатності.
У зв`язку з цим, суд вважає, що є підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, у відповідності до ст. 215, 203 ЦК України.
Водночас, за життя ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , а отже набула право на спадщину за заповітом (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Належність спадкодавцю ОСОБА_3 спадкового майна у виді земельної ділянки площею 12,9900 га на території Маківської сільської ради Приазовського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 2324583700:01:001:0112, підтверджено державним актом серії ІІ-ЗП № 039695, виданого Приазовською районною радою 13.07.2001 року.
Після смерті ОСОБА_2 єдиним спадкоємцем за законом першої черги, який прийняв спадщину, є чоловік померлої ОСОБА_1 (ст. 1261 ЦК України), який не має можливості оформити спадщину через незаконність свідоцтва про право на спадщину, виданого на користь ОСОБА_2 після її смерті.
Враховуючи, що позивачем було доведено своє право на спадкування після смерті ОСОБА_2 , і належність спадкодавцю права на майно у виді земельної ділянки, яке ОСОБА_2 за життя отримала шляхом прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , але не встигла оформити, позов в частині визнання права власності підлягає задоволенню.
Вимоги про скасування рішень державного нотаріуса про реєстрацію права власності є похідними від інших позовних вимог, і тому також підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ковальов Дмитро Валерійович до державного нотаріуса Приазовської державної нотаріальної контори Шевченка Сергія Олексійовича, Маківської сільської ради Приазовського району Запорізької області, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування рішення про реєстрацію права власності, скасування запису про право власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, реєстровий № 214 від 23.04.2020 року, видане державним нотаріусом Приазовської державної нотаріальної контори Запорізької області Шевченком Сергієм Олексійовичем ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 12,9900 га, розташовану на території Маківської сільської ради Приазовського району Запорізької області, що належить спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 039695, виданого Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області 13.07.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2991; кадастровий номер земельної ділянки 2324583700:01:001:0112; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Скасувати як незаконні рішення державного нотаріуса Приазовської державної нотаріальної контори Запорізької області Шевченка Сергія Олексійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 52044858 від 23 квітня 2020 року, та запис про право власності № 3622796 від 23 квітня 2020 року.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 12,9900 га, розташовану на території Маківської сільської ради Приазовського району Запорізької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 2324583700:01:001:0112.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Повний текст рішення суду складено 20 листопада 2020 року.
Суддя Є.В. Діденко
Суд | Приазовський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2020 |
Оприлюднено | 24.11.2020 |
Номер документу | 93019716 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Приазовський районний суд Запорізької області
Діденко Є. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні