Рішення

від 23.11.2020 по справі 453/1346/20

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1346/20

№ провадження 2/453/497/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Брони А.Л.

секретаря судового засідання Бендеш А.І.,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньосиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділу у Сколівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в :

28.10.2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Нижньосиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділу у Сколівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифікату на право приватної власності на землю (середню частку пай), серії ЛВ № 103480 від 30.05.1997 року, виданого Нижньосиньовидненською сільською радою Сколівського району Львівської області та визнати за нею право власності на землю (середню земельну частку пай) площею 0,80 га., цільове призначення - для товарного виробництва, розташованої на території Нижньосиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської області в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 29.10.2020 року було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку позовного провадження, з визначенням дати підготовчого засідання.

Позовну заяву позивач обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь - ОСОБА_2 , який за життя 31.10.1988 року склав на її користь заповіт, який був посвідчений у Нижньосиньовидненській сільській раді Сколівського району Львівської області.

Вказує, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , оскільки на час смерті останнього проживала з таким, тобто фактично вступила в управління і володіння спадковим майном.

До спадкового майна, зокрема, відноситься земельна частка (пай) площею 0,80 га. для ведення товарного виробництва, яка розташована на території Нижньосиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської області. Рішенням № 34 від 26.03.1996 року дев`ятої сесії Нижньосиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської області було затверджено списки осіб, які мають право на середню земельну частку. Згідно цього списку ОСОБА_2 мав право на земельну частку (пай) розміром 0,80 га.

На підставі вказаного рішення Нижньосиньовидненська сільська рада Сколівського району Львівської області видала на ім`я дідуся позивачки сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку пай) серії ЛВ № 103480 від 30.05.1997 року, цільове призначення - для товарного виробництва, розташованої на території Нижньосиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської області, що стверджується довідкою відділу у Сколівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 28-13-0.320-134/116-20 від 14.09.2020 року. Сертифікат зареєстровано у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку пай) за номером НОМЕР_1 , однак оригінал такого є втрачений.

Крім того позивач зазначає, що в правовстановлюючому документі, а саме в вищезазначеному сертифікаті, ім`я дідуся помилково написано ОСОБА_3 , замість ОСОБА_2 , оскільки в побуті дідуся звали ОСОБА_3 .

Позивачка подала до Сколівської державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 . На підставі цієї заяви Сколівською державною нотаріальною конторою 18.08.2006 року заведено спадкову справу № 186/2006 року, однак відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, після смерті останнього, мотивуючи відсутністю у неї оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно, внаслідок чого вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

В підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, попередньо подавши до суду клопотання про розгляд справи без її участі, вказавши, що позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - Нижньосиньовидненська сільська рада Сколівського району Львівської області явку свого представника в підготовче засідання не забезпечила, однак сільський голова Фалінський М.В. попередньо подав клопотання про розгляд заяви у відсутності представника, вказавши що не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Третя особа - відділу у Сколівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, будучи належним чином повідомлена про дату та час проведення підготовчого засідання, явку свого представника в таке не забезпечила.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та ухвалення судового рішення у підготовчому засіданні, відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, - немає.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_2 , 01.08.1987 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено шлюб та присвоєно прізвище дружині ОСОБА_1 .

Як вбачається з копії свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Сколівського районного управління юстиції Львівської області, її батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим відділом РАЦС Сколівського РУЮ Львівської області у відповідності до актового запису № 4.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дідусь позивачки та батько ОСОБА_8 - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Сколівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у відповідності до актового запису № 5.

Про те, що ОСОБА_2 являється дідусем позивачки свідчить свідоцтво про її народження, в якому батьком записаний ОСОБА_8 та витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, відповідно до якого батьком ОСОБА_8 записаний ОСОБА_2 .

31 жовтня 1988 року ОСОБА_2 склав в користь своєї внучки ОСОБА_1 заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Нижньосиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської області за реєстровим № 19, відповідно до тексту якого ОСОБА_2 заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право - ОСОБА_1 .

Враховуючи наявність складеного спадкодавцем ОСОБА_2 заповіту, який є чинним і до дня його смерті ним не змінювався та не скасовувався, спадкування у даному випадку здійснюється за заповітом.

До складу спадкового майна після смерті останнього увійшла, зокрема, земельна ділянка (пай) площею 0,80 га. для товарного виробництва, яка розташована на території Нижньосиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської області.

В силу ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Ст. 525 ЦК УРСР (1963 року) вказує, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Як встановлено судом позивачка, у відповідності до ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті дідуся ОСОБА_2 .

Даний факт підтверджується довідкою виконкому Нижньосиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської області № 475 від 17.09.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , яка є онукою ОСОБА_2 , на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована і проживала разом з ним по АДРЕСА_1 .

Як вбачається з рішення Нижньосиньовидненської сільської ради народних депутатів (дев`ята сесія другого демократичного скликання) № 34 від 26.03.1996 року Про затвердження списку осіб які мають право на середню земельну частку , затверджено список осіб, які мають право на середню земельну частку.

Відповідно до розрахунку земельної частки (паю), затвердженого головою Нижньосиньовидненської сільскої ради Сколівського району Львівської області, покійний ОСОБА_2 мав право на земельну частку (пай) , розміром 0,80 га.

Даний факт також підтверджується довідкою відділу у Сколівському району Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, №28-13-0.320-134/116-20 від 14.09.2020 року, відповідно до якої останній є дійсно у списках власників сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку пай) площею 0,80 га під порядковим номером 255, серія сертифікату ЛВ №ЛВ №103480 від 30.05.1997 року, для товарного виробництва, виданого Нижньосиньовидненською сільською радою Сколівського району Львівської області на підставі рішення № 34 від 26.03.1996 року, що знаходиться на території Нижньосиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської області.

18 серпня 2006 року позивачка подала до Сколівської державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті дідуся. На підставі цієї заяви Сколівською державною нотаріальною конторою 18.08.2006 року заведено спадкову справу № 186/2006 р., проте відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в зв`язку з відсутністю у неї оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що свідчить лист Сколівської ДНК від 18.09.2020 року № 545/01-16.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995р. № 801 затверджено форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразок Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Отже, Державна нотаріальна контора відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку (паї), з вище перелічених підстав.

Згідно з вимогами Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 17.11.2009р. № 1559-VI, право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 3.2 п.3 ухвали ХIV сесії Львівської облради від 08.12.1993 року № 351 Про затвердження положень і статутів до Програми приватизації майна і землі агропромисловому комплексі Львівської області списки осіб, які мають право на отримання земельного паю, складає приватизаційна комісія і затверджує сільська рада (селищна, міська) Рада народних депутатів. До цих списків заносяться: особи, зайняті у соціальній сфері на селі (працівники освіти, охорони здоров`я, культури, побутового обслуговування населення зв`язку, торгівлі та громадського харчування, правоохоронних органів Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів), пенсіонери з числа осіб, що проживають у даній місцевості.

Згідно з постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 р. № 7 сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи те, що померлий ОСОБА_2 був включений у списки громадян, які мають право на земельну частку (пай), згідно рішення Нижньосиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської області № 34 від 26.03.1996 року Про затвердження списку осіб, які мають право на середню земельну частку , за ним числився сертифікат серії ЛВ №103480 від 30.05.1997 року на право приватної власності на землю (середню земельну частку пай), площею 0,80 га, для товарного виробництва, що знаходиться на території Нижньосиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської області, що підтверджено довідкою відділу у Сколівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №28-13-0.320-134/116-20 від 14.09.2020 року.

Крім втрати правовстановлюючого документу перешкодою для оформлення спадщини є також помилка в іменуванні власника земельної частки (паю) в правовстановлюючому документі.

Як в Сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 103480 від 30.05.1997 року так і у розрахунку земельної частки (паю) по Нижньосиньовидненській сільській раді Сколівського району Львівської області власником земельної частки (паю) вказано ОСОБА_10 , проте, у свідоцтві про народження та свідоцтві про смерть спадкодавець іменується як ОСОБА_2 .

Через допущену помилку в імені власника у Сертифікаті на право на земельну частку ( пай ), позивачка не може належно оформити спадкові свої права.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документа - сертифікату на земельну частку (пай) ОСОБА_2 надасть можливість позивачці можливість отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Як вбачається із письмових пояснень свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , померлий ОСОБА_2 є дідусем позивачки ОСОБА_1 та його в побуті називали ОСОБА_3 і йому за життя була виділена земельна частка (пай), так як він працював в Радгоспі Сколівський .

Дослідивши матеріали справи судом беззаперечно встановлено, що у згаданому вище Сертифікаті було допущено помилку у імені заявника, а саме зазначено ОСОБА_3 замість ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 95, 258-259, 264-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 325, 392, 1225 ЦК України, ст. ст. 525, 549 ЦК УРСР, Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , суд-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нижнє Синьовидне Сколівського району Львівської області Сертифікату на право приватної власності на землю (середню частку пай) серії ЛВ №103480 від 30.05.1997 року, виданого Нижньосиньовидненською сільською радою Сколівського району, Львівської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на землю (середню земельну частку пай) площею 0,80 га., для товарного виробництва, розташовану на території Нижньосиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Нижньосиньовидненська сільська рада Сколівського району Львівської області, місцезнаходження: вул. Данила Галицького, 15, с. Нижнє Синьовидне, Сколівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04370544.

Третя особа: Відділ у Сколівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, місцезнаходження: вул. Стрийська, 30А, м. Сколе, Львівська область, код ЄДРПОУ 39873167.

Суддя