Ухвала

від 18.11.2020 по справі 466/7786/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/7786/17

У Х В А Л А

18 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Глинської Д.Б.

за участі секретаря Лань М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву головного лікаря Комунального некомерційного підприємства 3-я міська клінічна лікарня м. Львова Олійник В.П. про відстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2019 року у справі №466/7786/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до комунального некомерційного підприємства 3-я міська клінічна лікарня м. Львова , третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2020 року головний лікар Комунального некомерційного підприємства 3-я міська клінічна лікарня м. Львова Олійник В.П. звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2019 року у справі №466/7786/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до комунального некомерційного підприємства 3-я міська клінічна лікарня м. Львова , третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди.

Заяву обгрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2019 року вирішено стягнути з Комунального некомерційного підприємства 3-я міська клінічна лікарня м. Львова на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200 000 грн., на користь ОСОБА_2 - 100 000 грн. та судовий збір у дохід держави у розмірі 3000 грн.

Постановою головного державного виконавця Галицького ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Левко Л.Р. від 25.03.2020 прийнято до примусового виконання виконавчий лист №466/7786/17 від 19.02.2020, виданий Шевченківським районним судом м. Львова.

Лікарня, починаючи з 01 квітня 2020 року у міру фінансової спроможності щомісяця самостійно перераховувала кошти на рахунок Галицького ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). Таким чином, лікарня перерахувала за чотири місяці 190 000 грн., борг становить 110 000 грн.

Лікарня з 01 квітня 2020 року перебуває повністю у новій системі господарювання та фінансування, яка полягає у тому, що згідно із чинним законодавством первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, а також медична допомога у зв`язку із вагітністю та пологами надається на підставі укладеного з Національною службою здоров`я України (далі - НСЗУ) договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Для розрахунку суми оплати враховується лише проліковані випадки, про які лікарня подала інформацію НСЗУ та які зазначені у звіті про медичні послуги, щодо якого НСЗУ не було заперечень та зауважень.

Таким чином, лікарня вправі використати бюджетні кошти лише на реалізацію державних гарантій медичного обслуговування населення, по інших зобов`язаннях (навіть пов`язаних з виконанням судового рішення) - ні.

Ведення КМУ з березня 2020 року карантину, спричиненого корона вірусною інфекцією (COVID -19), вплинуло на обсяги надання лікарнею медичних послуг. Відповідно лікарня протягом цього часу не отримує заплановані бюджетні надходження.

Відтак, лікарня спроможна без негативних наслідків для фінансово - господарської діяльності погасити перед стягувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишковий борг у розмірі 110 000 грн. щомісячно рівними частками у розмірі 35 000 грн. протягом серпня - жовтня 2020 року.

У судове засідання, яке було призначено на 18 листопада 2020 року о 16.00 год., представник Комунального некомерційного підприємства 3-я міська клінічна лікарня м. Львова , стягувачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, місту та дату розгляду справи.

Від стягувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у канцелярію суду поступило клопотання, з якого вбачається, що рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2019 року станом на 09.09.2020 повністю виконане, тому просять відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Неявка учасників судового процесу в судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення, а тому суд вважає за можливе вирішити це питання за відсутності сторін.

У відповідності до положень ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу, фіксування цього судового засідання 18 листопада року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву про відстрочку виконання рішення суду та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебувала цивільна справа №466/7786/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до комунального некомерційного підприємства 3-я міська клінічна лікарня м. Львова , третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було задоволено частково та вирішено:

- стягнути з комунального некомерційного підприємства 3-я міська клінічна лікарня м. Львова на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.;

- стягнути з комунального некомерційного підприємства 3-я міська клінічна лікарня м. Львова на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.;

- стягнути з комунального некомерційного підприємства 3-я міська клінічна лікарня м. Львова судовий збір в доход держави в розмірі 3000 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 січня 2020 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2019 року залишено без змін.

Згідно зі ст. 129 - 1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання рішення суду є завершальною стадією цивільного процесу і здійснюється у певній процесуальній формі. Відповідно до ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України ( далі по тексту - ЦПК України) судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка - відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом.

Згідно з ч.3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст. 435 ЦПК України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови ( ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Статтею 33 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження № 14 від 26.12.2003 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Конституційний Суд України вказує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. №18- рп/2012).

У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. №11-рп/2012 (п.3 мотивувальної частини) зазначається, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Європейський суд допускає, що тільки за виняткових обставин Договірні Сторони мають право, зокрема, втручатися у судові провадження з виконання судових рішень, однак таке втручання не повинне спричиняти перешкоди виконанню судового рішення, безпідставно його відстрочувати (рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії ).

Згідно з вимогами ст.ст.78,81,435 ЦПК України, саме заявник зобов`язаний довести зазначений локальний предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочки виконання судового рішення. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається із листа №32188 Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 09.09.2020 постанова суду у справі №466/7786/17, відповідно до якої ОСОБА_1 присуджено стягнути з Комунального некомерційного підприємства 3-я клінічна лікарня м. Львова моральну шкоду у розмірі 200 000 грн. та ОСОБА_2 - 100 000 грн. станом на 09.09.2020 виконана у повному обсязі; заборгованість боржника згідно з виконавчого документа відсутня.

За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням вищевказаного в сукупності, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви головного лікаря Комунального некомерційного підприємства 3-я міська клінічна лікарня м. Львова Олійник В.П. про розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 258-260, 353, 435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні заяви головного лікаря Комунального некомерційного підприємства 3-я міська клінічна лікарня м. Львова Олійник В.П. про відстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2019 року у справі №466/7786/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до комунального некомерційного підприємства 3-я міська клінічна лікарня м. Львова , третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного суду Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д. Б. Глинська