Рішення

від 02.11.2020 по справі 175/4039/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/4039/18

Провадження № 2/175/1301/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Кравченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новотаромської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, який 11 листопада 2019 року уточнила (а.с.107-111) та просила суд постановити рішення яким визначити їй, ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у 3 (три) місяці.

Адвокат позивачки за ордером про надання правової допомоги ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позові.

Представник відповідача Новотаромської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області надав суду лист про розгляд справи без участі представника сільради, просили постановити рішення на розсуд суду (а.с.204) та письмові заперечення проти позову (а.с.75-76).

Представник третьої особи Дніпровської районної державної нотаріальної контори надали суду листи про розгляд справи без участі їх представника (а.с.39,94,120).

Вислухавши адвоката позивачки, свідка ОСОБА_4 , вивчивши матеріали справи, ознайомивши з матеріалами спадкової справи №387/2018 (а.с.41-58), суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Статтями 1216, 1217 ЦК України, визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1270 ЦК України визначено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 54 років помер дід позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується актовим записом №06 від 06 лютого 2006 року вчиненим Виконкомом Орджонікідзевської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 від 08 лютого 2006 року (а.с.10). Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно: земельну ділянку площею 5,840 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новотаромської сільської ради Дніпровського району (в минулому Орджонікідзевської сільської ради Дніпропетровського району) Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221487700:01:039:0028, що належала спадкодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №086195 від 26 жовтня 2004 року, виданого на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №717-р від 30 вересня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010412002112 (а.с.29). Заповіту ОСОБА_2 не складав, що підтверджується довідкою №209 від 12 березня 2018 року про відсутність заповіту в сільській раді (а.с.57). Єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його онука (позивачка по справі) ОСОБА_1 .

Згідно довідки Новотаромської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №207 від 12 березня 2018 року, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований з 21 грудня 1982 року та проживав до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.56).

Як вбачається з матеріалів справи, 11 жовтня 2018 року позивачка звернулася до державного нотаріуса Дніпровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвої Л.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.41). Однак державний нотаріус відкривши спадкову справу №387/2018, відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки ОСОБА_1 був пропущений строк на прийняття спадщини, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11 жовтня 2018 року (а.с.43).

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі №6-167цс12.

Встановлено, що у позивачки були поважні причини, з яких вона пропустила строк, визначений ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, з огляду на наступне.

З часу одруження батьків позивачки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16) та по день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 разом зі своїми батьками проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після розлучення батьків позивачки 13 вересня 2004 року (а.с.17), ОСОБА_1 залишилась проживати за вищевказаною адресою, разом з дідусем та батьком, оскільки мати почала проживати окремо та влаштовувала своє особисте життя. Отже, на момент смерті діда, ОСОБА_1 з батьком фактично прийняли спадщину, оскільки проживали на день смерті зі спадкодавцем, доглядали за ним до самої смерті, вели спільне господарство, позивачка прибирала в будинку, мила посуд, сиділа біля дідуся, коли він дуже захворів. Факт спільного проживання позивачки разом з дідом підтвердив також допитаний судом в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 .

05 лютого 2008 року батько позивачки ОСОБА_5 зареєструвався та почав проживати за адресою: АДРЕСА_2 , до цього ж проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після переїзду батька, позивачка почала проживати разом з матір`ю і про факт смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.18), ОСОБА_1 дізналася в березні 2018 року. Звернувшись до Новотаромської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, позивачці стало відомо, що спадкова земельна ділянка, яка залишилася після смерті діда позивачки ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , так і не була переоформлена на ім`я ОСОБА_5 . Після одруження та утворення нової сім`ї, ОСОБА_1 перестала спілкуватися зі своїм батьком, а про його смерть, позивачка дізналася з смс-повідомлення доньки нової дружини батька.

Окрім цього встановлено, що ще в 2006 році матері позивачки, яка звернулася до нотаріальної контори в інтересах доньки (позивачки по справі) ОСОБА_1 , було повідомлено, що потрібні оригінали документів на землю, які знаходилися у ОСОБА_5 (батька позивачки). ОСОБА_5 в свою чергу відмовився надавити оригінал правовстановлюючого документу на спадкову земельну ділянку, тому ОСОБА_1 вирішила, що батько бажає прийняти спадщину сам. Тільки в жовтні 2018 року колишня дружина батька, надала ОСОБА_1 оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №086195 від 26 жовтня 2004 року, яка належала діду за часи його життя. Пошук оригіналу вищезазначеного Державного акту на землю зайняв майже 12 років, внаслідок чого тільки 11 жовтня 2018 року позивачка звернулася до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті діда.

Таким чином, позивачка була об`єктивно позбавлена можливості своєчасно звернутись із заявою про прийняття спадщини у встановлений ЦК України шестимісячний строк, через поважні причини. Вищевказане підтверджується тим, що ОСОБА_1 все ж таки звернулася до нотаріальної контори після спливу встановленого шестимісячного строку.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування встановлено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Позивачка фактично прийняла спадщину так як на момент смерті діда не заявляла про відмову від прийняття спадщини.

У відповідності до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року вирішуючи питання про визначенні особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Вирішуючи питання про визначення позивачці додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, виходить з того, що поважними причинами можуть бути причини, пов`язані з об`єктивними обставинами, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами можуть бути визнаними: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Європейський суд зазначає в своїх рішеннях, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини , правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини а факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у 3 місяці з дня набрання законної сили рішення суду.

Судові витрати віднести за рахунок позивачки.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , ст. 12, 13, 81, 141, 259, 264-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новотаромської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у 3 (три) місяці з дня набрання законної сили рішення суду.

Судові витрати віднести за рахунок позивачки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.