Рішення

від 16.11.2020 по справі 390/256/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/256/20

Провадження № 2/390/272/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р. Кіровоградській районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Терещенка Д.В.,

при секретарях - Орловій І.В., Негретовій Л.Ю.,

за участю представника позивача - адвоката Завгороднього І.В.,

представника відповідача - адвоката Попова Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Первозванівське навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі на посаді завідуючої Калинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів - філії комунального закладу Первозванівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад" Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

В обґрунтування позову зазначила, що з 2017 року працювала завідуючої Калинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Однак наказом директора КЗ "Первозванівске НВО" від 17.01.2020 була звільнена з посади за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, а саме за ч.1 ст.41 КЗпПУ. Наказ про своє звільнення та трудову книжку отримала 04.02.2020. Вважає, що наказ про звільнення був прийнятий з грубими порушеннями КЗпП України. В наказі не вказано за які саме порушення трудових обов`язків її було звільнено. Від неї не було відібрано письмових пояснень. Просила скасувати наказ про її звільнення, поновити на посаді завідуючої Калинівської загальноосвітньої школи, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та витрати на правову допомогу.

В судовому засідання адвокат Завгородній І.В., який є представником позивача ОСОБА_1 (а.с.60), позовні вимоги підтримав та надав пояснення по обставинах справи.

Представник відповідача адвокат Попов Р.О. (а.с.89-91) просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що звільнення позивача за ч.1 ст. 41 КЗпПУ відбулося згідно вимог трудового законодавства, про що свідчить акт управління Держпраці у Кіровоградській області про відсутність порушень зі сторони відповідача.

Свідок ОСОБА_2 повідомила, що начальником відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму виконавчого комітету Первозванівської сільської ради не видавався наказ за результатами проведеної 28 грудня 2019 року перевірки, як це передбачено пунктом 3 наказу начальника відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму виконавчого комітету Первозванівської сільської ради від 10 грудня 2019 року № 207-од, оскільки не виявлено будь-яких порушень в роботі ОСОБА_1 , як завідувача Калинівської ЗОШ.

Свідок ОСОБА_3 , яка працює директором КЗ Первозванівське НВО , пояснила в чому полягає одноразове грубе порушення трудових обов`язків ОСОБА_1 та вважає, що звільнення ОСОБА_1 відбулося згідно вимог трудового законодавства.

Судом встановлено, що наказом директора комунального закладу "Первозванівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад" Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 27.06.2017 №33-к ОСОБА_1 , призначено на посаду завідуючої Калинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів-філії КЗ "Первозванівське НВО", що підтверджується копією трудової книжки (а.с.108-110).

Наказом директора КЗ Первозванівське НВО від 17 січня 2020 року № 12-к Про звільнення ОСОБА_1 , позивача звільнено з посади завідуючої Калинівської ЗОШ за одноразове грубе порушення трудових обов`язків (пункт 1 статті 41 КЗпП України) (а.с.7).

Підставою для звільнення позивача із займаної посади є довідка від 28 грудня 2019 року № 05-05/406, складена та підписана членами комісії з розгляду колективного звернення батьків учнів, згідно якої були виявлені порушення правил внутрішкільного розпорядку ОСОБА_1 і вчителем зарубіжної літератури і російської мови ОСОБА_4 , а саме відсутність учителя на робочому місці з дозволу завідуючої 23-25 жовтня 2019 року (а.с.47).

Згодом комісією у складі директора КЗ Первозванівське НВО ОСОБА_3 , заступника директора з НВР КЗ Первозванівське НВО Федіною О.О. , заступника директора з НВР КЗ Первозванівське НВО Федієнко Т.І., складено акт № 01-39/07 від 16 січня 2020 року Про дисциплінарне порушення ОСОБА_1 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 вчинила одноразове грубе порушення трудових обов`язків, а саме: приховала факт відсутності вчителя російської мови і зарубіжної літератури Калинівської ЗОШ І-ІІ ступенів - філії КЗ Первозванівське НВО ОСОБА_4 на робочому місці, що призвело до зниження якості освітнього процесу та 28 грудня 2019 року надала у поясненні неправдиву інформацію, що веде за собою недовіру та нецільове використання бюджетних коштів (а.с.44).

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.

Так, пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Відповідно до частини третьої статті 41 КЗпП України розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті 43 цього Кодексу.

Важливим елементом застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України є звільнення працівника за порушення, яке має ознаки одноразовості. Так, і рішення компетентного органу власника підприємства, і наказ про звільнення повинні містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою для звільнення.

За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити посилання на цілу низку (систему) порушень, за які був звільнений позивач, а лише вказувати на одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі 461/4863/16-ц (провадження N 61-20758 св 18).

Як роз`яснено у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року N 9 "Про судову практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40, пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Грубість порушення трудових обов`язків характеризуються характером дій чи бездіяльності працівника, істотністю наслідків порушення та формою вини. Право оцінки порушення як грубого покладається на суд, який розглядає конкретний трудовий спір.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватись з дотриманням порядку і строків, викладених у статтях 148, 149 КЗпП України.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Також встановлено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Положення статті 149 КЗпП України зобов`язують до прийняття рішення про звільнення керівника за одноразове грубе порушення трудових обов`язків витребувати у нього письмові пояснення. Не можна звільнити за порушення, яке вже потягнуло застосовування інших видів дисциплінарних стягнень.

В наказі про звільнення ОСОБА_1 не вказано які саме порушені трудові обов`язки, покладені на неї Положенням про Калинівську ЗОШ, посадовою інструкцією та наказом директора КЗ Первозванівське НВО від 30 серпня 2019 року № 180-а Про розподіл функціональних обов`язків між адміністрацією закладу у 2019/2020 навчальному році , в чому конкретно проявилось порушення, не сформульовано в чіткій та конкретній формі одноразове грубе порушення, яке стало підставою для її звільнення, а також не зазначено будь-яких відомостей, на підставі яких було видано оскаржуваний наказ про її звільнення та зафіксовано таке порушення (наприклад, акт службової перевірки, доповідна записка, пояснювальна записка, тощо). В наказі вказано лише загальну фразу про одноразове грубе порушення трудових обов`язків, але конкретно яких саме - незрозуміло.

Оскаржуваний наказ від 17 січня 2020 року № 12-к Про звільнення ОСОБА_1 не відповідає правовим позиціям Верховного Суду, висловленим у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 607/25677/18 та від 29 січня 2020 року у справі № 759/1122/19, згідно з якими важливим елементом застосування пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України є звільнення працівника за порушення, яке має ознаку одноразовості. Рішення компетентного органу, власника підприємства і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове порушення конкретних трудових обов`язків, яке стало підставою звільнення працівника.

На підтвердження своїх доводів позивачем надано копію довідки управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації від 14 лютого 2020 року та копію листа управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації від 20 лютого 2020 року № 35-12/595/0.35, в яких вказано про допущені КЗ Первозванівське НВО порушення вимог КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 (а.с.71).

Відповідно довідки за результатами перевірки від 28 грудня 2019 року № 05-05/406, складеної членами комісії ОСОБА_3 та О.Федіною , перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 не порушувала вимоги ст.ст. 5, 38 Закону України Про загальну середню освіту та частини 2 статті 38 Закону України Про освіту , про які зазначено у зверненні батьків від 10 грудня 2019 року (а.с.47).

Обставини відсутності будь-яких порушень в роботі ОСОБА_1 , як завідувача Калинівської ЗОШ, підтвердила також свідок ОСОБА_2 - завідувач гуманітарного сектору відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму виконавчого комітету Первозванівської сільської ради.

Виходячи з вищевикладеного, посилання відповідача КЗ Первозванівське НВО на нібито неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків директора Калинівської ЗОШ є безпідставним.

Натомість, відповідач не надав належних та достатніх доказів, які б спростовували обставини, викладені ОСОБА_1 щодо незаконності оскаржуваного наказу від 17 січня 2020 року № 12-к Про звільнення ОСОБА_1 , не зазначення в ньому порушених ОСОБА_1 трудових обов`язків, чіткого та конкретного одноразового грубого порушення, яке стало підставою для її звільнення, відомостей, на підставі яких було видано оскаржуваний наказ про звільнення та зафіксовано таке порушення.

ОСОБА_1 також вказує, що відповідачем при виданні оскаржуваного наказу від 17 січня 2020 року № 12-к Про звільнення ОСОБА_1 порушено установлену законом процедуру застосування такого дисциплінарного стягнення як звільнення. Це, зокрема, виявилося в тому, що в порушення вимог статті 149 КЗпП України КЗ Первозванівське НВО перед виданням наказу від 17 січня 2020 року № 12-к Про звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_1 не повідомлено про суть нібито вчиненого нею одноразового грубого порушення трудових обов`язків та їй не запропоновано надати пояснення щодо будь-яких обставин, що стосуються її звільнення.

Натомість, відповідач вказує, що вищевказане не відповідає дійсності, адже в день коли порушення було виявлено - 28 грудня 2019 року, ОСОБА_1 надала письмові пояснення від 28 грудня 2019 року, копію яких відповідачем надано до візиву.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 надавала пояснення 28 грудня 2019 року членам комісії, створеній відповідно до наказу начальника відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму виконавчого комітету Первозванівської сільської ради від 10 грудня 2019 року № 207-од, завданням роботи якої було перевірка обставин, викладених у колективній скарзі батьків від 10 грудня 2019 року. Результати роботи цієї комісії було оформлено, зокрема, довідкою від 28 грудня 2019 року № 05-05/406, складеної членами вищевказаної комісії ОСОБА_3 та Федіною О.О .

Лише після цих подій вже зовсім іншою комісією у складі директора КЗ Первозванівське НВО ОСОБА_3 , заступника директора з НВР КЗ Первозванівське НВО Федіною О.О., заступника директора з НВР КЗ Первозванівське НВО Федієнко Т.І. складено Акт від 13 січня 2020 року № 01-39/05 про записи в класному журналі та Акт № 01-39/07 від 16 січня 2020 року Про дисциплінарне порушення ОСОБА_1 .

Однак, ОСОБА_1 не повідомлялася відповідачем про складення Акта № 01-39/07 від 16 січня 2020 року Про дисциплінарне порушення ОСОБА_1 , її не ознайомлено із його змістом та не надано можливості надати свої пояснення чи заперечення щодо нього.

Надані відповідачем копії Актів від 17 січня 2020 року № 01-39/08 (про відмову ознайомитися із наказом про звільнення) та від 17 січня 2020 року № 01-39/09 (про відмову отримати трудову книжну), не підтверджують ознайомлення ОСОБА_1 із Актом № 01-39/07 від 16 січня 2020 року Про дисциплінарне порушення ОСОБА_1 , оскільки складені після видання оскаржуваного наказу від 17 січня 2020 року № 12-к Про звільнення ОСОБА_1 та спрямовані на його реалізацію.

Відразу на наступний день після складення відповідачем Акта № 01-39/07 від 16 січня 2020 року Про дисциплінарне порушення ОСОБА_1 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення шляхом видання оскаржуваного наказу від 17 січня 2020 року № 12-к без отримання перед цим від ОСОБА_1 письмових пояснень.

Надана відповідачем копія Акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № КР2201/386/АВ від 22 червня 2020 року, складеного управлінням Держпраці у Кіровоградській області, не спростовує твердження відповідача про законність оскаржуваного позивачем наказу від 17 січня 2020 року № 12-к Про звільнення ОСОБА_1 , оскільки в цьому ж Акті вказано, що управління Держпраці у Кіровоградській області не має права робити висновки щодо правомірності застосування дисциплінарного стягнення (а.с.97-103).

Враховуючи вищевикладене, оскаржуваний наказ від 17 січня 2020 року № 12-к Про звільнення ОСОБА_1 не містить чітко, сформульованого одноразового грубого порушення конкретних трудових обов`язків. В наказі не вказано будь-якого порушення ОСОБА_1 трудових обов`язків, у тому числі тих, виконання яких покладено на неї Положенням про Калинівську ЗОШ, посадовою інструкцією, наказом, директора КЗ Первозванівське НВО від 30 серпня 2019 року № 180-а Про розподіл функціональних обов`язків між адміністрацією закладу у 2019/2020 навчальному році . В наказі вказано лише загальну фразу про одноразове грубе порушення трудових обов`язків, але конкретно яких саме - не зазначено.

В порушення вимог статті 149 КЗпП України КЗ Первозванівське НВО

перед виданням наказу від 17 січня 2020 року № 12-К Про звільнення ОСОБА_1 позивача не повідомлено про суть вчиненого нею одноразового грубого

порушення трудових обов`язків, про обставини, які підтверджують та на підставі яких

встановлено такі порушення, а також не запропоновано надати пояснення щодо будь-яких обставин, що стосуються її звільнення.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється у випадках: звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу (частина перша); у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству (частина третя); у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу (частина четверта).

Отже, вимушений прогул визначається як період часу, з якого почалось порушення трудових прав працівника (незаконне звільнення або переведення на іншу роботу, неправильне зазначення формулювання причин звільнення або затримки видачі трудової книжки при звільненні) до моменту поновлення таких прав, тобто ухвалення рішення про поновлення працівника на роботі, чи визнання судом факту того, що неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Таким чином, позивач була звільнена з посади 17 січня 2020 року, і тому саме з цієї дати до дня прийняття рішення суду про поновлення її на роботі, тобто до 16.11.2020 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу. Позивачем наданий розрахунок заборгованості по заробітній платі виходячи із двомісячного заробітку, який передував звільненню в сумі 98192 грн 38 коп. Суд погоджується з даним розрахунком.

Таким чином суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, що здійснив позивач, суд виходить з вимог ст.ст.133, 137, 141 ЦПК України, згідно яких судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами та покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В якості підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано договір про надання правової допомоги від 27 січня 2020 року ОСОБА_1 адвокатом Завгороднім І.В., ордер серії КР № 105532, виданий на підставі даного договору б/н від 27.01.2020 (а.с.60), додаток № 1 до договору від 27.01.2020, в якому зазначено зміст правової допомоги та ставки, за якими визначається розмір гонорару адвокату за виконання договору про надання правової допомоги, акти про надання правової допомоги від 27.01.2020 - загальна вартість послуг 1550 грн; 29.01.2020 - загальна вартість послуг 250 грн; 10.02.2020 - загальна вартість послуг 150 грн; 13.02.2020 - загальна вартість послуг 4300 грн; 10.03.2020 - загальна вартість послуг 250 грн; 25.03.2020 - загальна вартість послуг 500 грн; 18.08.2020 - загальна вартість послуг 800 грн; 28.10.2020 - загальна вартість 800 грн, в яких детально зазначено обсяг виконаних робіт адвокатом, час, який ним витрачений на надання конкретної послуги, та загальна вартість послуг з надання правової допомоги, яка складає 8600 грн, копії квитанцій до прибуткового касового ордеру про сплату ОСОБА_1 коштів на загальну суму 8600 грн за договором про надання правової допомоги від 27.01.2020, на підставі вищевказаних актів (а.с.127-138).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові по справі № 755/9215/15-ц, зроблено висновок, згідно якого ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про ?захист? прав ?людини ?і основоположних? свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Заперечень щодо розрахунку витрат на правову допомогу, здійснених позивачем, представником відповідача під час розгляду справи не висловлювалось, клопотань про зменшення розміру таких витрат до завершення розгляду справи до суду не надходило.

Таким чином, суд приходить до переконання, що фактичний обсяг правової допомоги, наданої позивачу, та реальність її надання, підтверджені належними доказами, а розмір витрат відповідає критерію необхідності, розумності і відповідає складності справи, зважаючи на ціну позову, враховуючи, що відшкодування витрат позивачу на правовому допомогу заявлено з дотриманням встановленого законом порядку, тому вважає, що вказані витрати підлягають відшкодуванню позивачу в повному обсязі і з відповідача на користь позивача слід стягнути 8600 грн, в якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу, сплачену адвокату.

Судовий збір по справі, який складається з 840 грн 80 коп. за вимогу немайнового характеру (визнання протиправним та скасування наказу - похідна вимога поновлення на роботі) та 981 грн 92 коп. за вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку) підлягає стягненню з відповідача на користь держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог на загальну суму 1822 грн 72 коп., що відповідає положенням ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 89, 95, 133, 137, 141, 235, 258-259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу Первозванівське навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ директора комунального закладу Первозванівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад" Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 17 січня 2020 року № 12-к "Про звільнення ОСОБА_1 "

Поновити ОСОБА_1 із 17 січня 2020 року на посаді завідуючої Калинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів - філії комунального закладу Первозванівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад" Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Стягнути з комунального закладу Первозванівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад" Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.01.2020 по 16.11.2020 в сумі 98192 грн 38 коп.

Стягнути з комунального закладу Первозванівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад" Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі на правову допомогу сплачену адвокату в розмірі 8600 грн.

Стягнути з комунального закладу Первозванівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад" Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області на користь держави судовий збір в сумі 1822 грн 72 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 23.11.2020.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

відповідач - Комунальний заклад Первозванівське навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, 27652, Кіровоградська область, Кропивницький район, с.Первозванівка, вул.Гагаріна, 2-а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 23221577.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області Д.В.Терещенко