Рішення

від 13.11.2020 по справі 383/1218/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1218/19

Провадження № 2/390/113/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"13" листопада 2020 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Бойко І.А.,

при секретарі - Шматковій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Кропивницький, в заочному порядку, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу в розмірі 100 000 грн. та судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07.12.2012 року надав позику ОСОБА_3 у розмірі 100 000 грн., які останній зобов`язався повернути позивачу. Після смерті ОСОБА_3 у спадщину 05.08.2018 року вступила його дружина - ОСОБА_2 06.09.2019 року позивач звернувся до відповідачки з претензією щодо сплати суми боргу впродовж 14 днів з дня отримання претензії. До теперішнього часу відповідь на вказану претензію відповідач не надала і борг не повернула. З метою відновлення своїх прав він звернувся до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, від її представника - адвоката Мельник О.В. подано додаткові письмові пояснення позивача, в яких він зазначив, що про смерть ОСОБА_3 він дізнався в липні 2019 року після отримання ухвали про відкриття провадження у справі № 383/549/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі. До виникнення спору, що розглядався у цивільній справі № 383/549/19, позивач не був обізнаний про смерть боржника ОСОБА_3 , а після отримання такої інформації, в межах шестимісячного строку, в серпні 2019 року звернувся до спадкоємця боржника, а саме до його дружини - ОСОБА_2 , тому позивач вважає, що дотримався порядку та строків, визначених законом щодо пред`явлення вимог до спадкоємця боржника. Вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі. В раніше поданій заяві представник позивача висловила прохання проводити розгляд справи без їх участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку за адресою проживання та реєстрації, згідно повідомлення про отримання поштового відправлення. Правом подання відзиву не скористалась, клопотання про відкладення судового розгляду не подала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони відповідача. В заяві зазначив, що відповідач позовні вимоги не визнає та заперечує їх в повному обсязі, проте доводи та обґрунтування заперечень з посиланням на відповідні докази в своїй заяві представник відповідача не навів.

Дослідивши та оцінивши всі перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.12.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, за умовами якого останній отримав у борг грошові кошти в сумі 100 000 грн. На підтвердження укладення вищезазначеного договору позики, ОСОБА_3 07.12.2012 року була написана розписка, в якій він зазначив, що взяв у ОСОБА_1 в борг 100 000 грн., передача яких відбулась в присутності депутатів сільської ради Деркач Н.В. , Чигірьової С.М. , про що всі вищевказані особи розписались (а.с.39).

Згідно актового запису про смерть № 9 від 03.05.2014 року, та Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00025365766 від 27.01.2020 року, наданими органом державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.66-68).

На ухвалу суду завідувачем Кропивницької районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Лебедченко А.Д. надано відповідь № 125/01-09 від 11.02.2020 року, інформаційну довідку зі Спадкового реєстру № 59457145 від 18.02.2020 року та завірену копію спадкової справи, згідно яких вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу № 56/2018. Єдиним спадкоємцем померлого, який прийняв спадщину, є його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В матеріалах спадкової справи міститься заповіт від 11.02.2009 року, складеного ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 . Інших спадкоємців, як за законом, так і за заповітом немає. 05.05.2018 року державним нотаріусом Пахаренко О.І. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, спадщина на яку видано свідоцтво складається із земельної ділянки, кадастровий номер 3520881600:02:000:0048, площею 10,0400 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Васильківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. Інші свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 нотаріусом не видавались (а.с.72-92).

06.09.2019 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 претензію, в якій повідомив, що ОСОБА_3 за життя отримав від нього в борг 100 000 грн. на підставі договору позики. У зв`язку з неповерненням боргу, просив її, як спадкоємця боржника, вищезазначену суму боргу повернути через 14 днів з моменту отримання претензії. Вказана претензія направлена позивачем 06.09.2019 року на адресу проживання відповідача: АДРЕСА_1 , що підтверджується описом поштового відправлення (а.с.40, 44-46).

11.09.2019 року ОСОБА_1 за вищевказаною адресою направив вимогу щодо сплати коштів, в якій просив ОСОБА_2 сплатити суму боргу в розмірі 100 000 грн. за договором позики через 14 дня з дня отримання даної вимоги. Вимога направлялась на адресу проживання відповідача, згідно опису поштового відправлення (а.с. 41-43, 45).

Відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту судової влади України та ухвал Бобринецького районного суду Кіровоградської області по справі № 383/549/19, електроні примірники яких розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в провадженні зазначеного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі (а.с. 131-136).

Згідно зі ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 2 липня 2014 року № 6-79цс14).

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником певної грошової суми саме в борг із зобов`язанням її повернення, та дату отримання коштів. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Саме така правова позиція про застосування статей 1046, 1047 ЦК України міститься в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13.

З огляду на зміст наданої розписки, суд приходить до висновку про виникнення між особами, які її уклали, грошових зобов`язань, які випливають із договору позики.

Приписами ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч.2, ч.3 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Верховним Судом 18.09.2019 року у справі № 640/6274/16-ц висловлено правову позицію, згідно якої, при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Враховуючи принцип змагальності цивільного процесу, який був закріплений у статті 60 ЦПК України 2004 року, та передбачав, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора.

За встановленими судом обставинами відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем боржника ОСОБА_3 , яка оформила свої спадкові права та прийняла спадщину після його смерті.

Позивач, як кредитор ОСОБА_3 , реалізував своє право вимагати повернення боргу за договором позики до спадкоємця боржника - ОСОБА_2 в порядку та у строки, передбачені ст.1281 ЦК України, оскільки, позивач про смерть боржника ОСОБА_3 дізнався в липні 2019 року та в межах шестимісячного строку - у вересні 2019 року неодноразово направляв вимоги до спадкоємця боржника ОСОБА_2 .

Проте у строки, встановлені пред`явленими претензіями та вимогою відповідач своє зобов`язання не виконала, тим самим порушила вимоги ст.ст.1049, 1282 ЦК України, у зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 100 000 грн перед позивачем.

Не отримавши задоволення своїх вимог позивач пред`явив позов до спадкоємця боржника в жовтні 2019 року, тобто в межах шестимісячного строку після того, як дізнався про смерть ОСОБА_3 та прийняття спадщини відповідачем ОСОБА_2 .

Мотиви заперечень та обґрунтування з посиланням на належні та допустимі доказі, як підстави заперечень проти позовних вимог відповідачем та її представником не наведені, а також не доведено суду недостатність обсягу успадкованого ОСОБА_2 майна для погашення вищевказаної заборгованості.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 100 000 (сто тисяч) грн.

На підставі ст.ст.526, 625, 1046, 1049, 1047, 1281, 1282 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-5, 10, 12-14, 77-81, 95, 258-260, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А.Бойко