Постанова

від 03.11.2020 по справі 202/2015/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7878/20 Справа № 202/2015/20 Суддя у 1-й інстанції - Бєльченко Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Каратаєва Л.О., Макарова М.О.,

за участю секретаря - Синенка Є.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 ,

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2020 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Донецьке шосе - 121 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку , -

ВСТАНОВИЛА:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Донецьке шосе - 121 (далі - ОСББ Донецьке шосе - 121 ) у квітні 2020 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 25 вересня 1990 року на підставі ордеру на жиле приміщення серії 01 № 1187 відповідач був вселений до квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 18 травня 2017 року у будинку, в якому проживає відповідач, було утворене ОСББ Донецьке шосе - 121 . Позивач здійснює управління, утримання і використання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку, на фінансування чого останніми, а у визначених випадках - орендарями та наймачами приміщень, сплачуються відповідні внески та платежі в розмірі, установленому загальними зборами ОСББ. Однак відповідач не сплачує відповідні внески і платежі, у зв`язку з чим виникла заборгованість за період з листопада 2017 року по лютий 2020 року у розмірі 6461,35 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2020 року позовні вимоги задоволено . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ Донецьке шосе - 121 заборгованість зі сплати внесків на утримання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку за період з листопада 2017 року по лютий 2020 року у розмірі 6 461, 35 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, оскільки при ухваленні рішення судом першої інстанції не було враховано, що відповідач не є власником квартири та не укладав з позивачем договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що є єдиною підставою в силу закону для стягнення з відповідача заборгованості.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги ОСББ Донецьке шосе - 121 надало суду відзив, в якому зазначає про її необгрунтованість та вважає такою, що не підлягає задоволенню.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 вересня 1990 року на підставі ордеру на жиле приміщення серії 01 № 1187 відповідач був вселений до квартири за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 8/.

На підставі розпорядження виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 359/1р від 01.12.1986 року, житловий будинок АДРЕСА_3 був змінений на № 121 /а.с. 9/.

18 травня 2017 року у будинку за адресою: АДРЕСА_4 , де проживає відповідач, було утворене об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Донецьке шосе - 121 /а.с. 16/.

Протоколом загальних зборів № 5 від 28.10.2018 року було затверджено статут ОСББ Донецьке шосе - 121 . Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Статуту метою створення ОСББ Донецьке шосе - 121 є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом /а.с. 29-36/.

Абзацом другим пункту 2 розділу IV Статуту визначено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Абзац третій цього пункту визначає, що порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів встановлюються загальними зборами ОСББ відповідно до законодавства та Статуту.

Згідно з пунктом 2 розділу V Статуту співвласник зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Рішенням № 3 Загальних зборів ОСББ від 21 червня 2017 року (протокол № 2) щомісячний внесок на утримання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку з 01 вересня 2017 року було встановлено у розмірі 2,50 грн. за 1м2 загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у власності співвласника (почав нараховуватися з 01 листопада 2017 року) /а.с. 23-25/.

Рішенням № 10 загальних зборів ОСББ від 17 березня 2018 року (протокол № 4) щомісячний внесок на утримання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку з 01 квітня 2018 року було встановлено у розмірі 3,00 грн. за 1 м2 загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у власності співвласника /а.с. 17-22/.

Рішенням № 1 загальних зборів ОСББ від 20 січня 2019 року (протокол № 6) щомісячний внесок на утримання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку з 01 березня 2019 року було встановлено у розмірі 4,70 грн. за 1 м2 для житлових приміщень на 1-2 поверхах та 4,80 грн. для житлових приміщень на 3-10 поверхах /а.с. 27/.

Частиною 1 статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Згідно статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Так, відповідно до ст.1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку всі співвласники багатоквартирного будинку є членами ОСББ, з часу реєстрації права власності квартири чи нежитлового приміщення у будинку, що знаходиться на балансі ОСББ, та не потребують окремого рішення про включення до членів ОСББ.

Разом з цим, також передбачено, що зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень (ч. 4 статті 12 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ).

Виходячи з наведених норм закону, колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи те, що на час утворення ОСББ відповідач був наймачем квартири та продовжував їй користуватись між сторонами спору фактично склалися відносини щодо надання житлово-комунальних послуг, тобто слід вважати, що між сторонами сформовані договірні відносини.

Отже виходячи з того, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини, за якими ОСББ Донецьке шосе - 121 надає відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території, відповідач, в свою чергу, має оплачувати вартість отриманих послуг відповідно до встановлених тарифів.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги відносно того, що відповідач не зобов`язаний сплачувати заборгованість, оскільки не є власником спірної квартири та не укладав договір з позивачем про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Щодо тверджень заявника апеляційної скарги про неправильно обраний позивачем спосіб захисту, колегія суддів не може прийняти їх до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги (діюча редакція Закону ) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Подібна норма права містилася і в попередній редакції Закону України Про житлово-комунальні послуги : споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до пунктів 5, 10 частини другої статті 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги (теперішня редакція) споживач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги.

Положення статті 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги (теперішня редакція) роз`яснює, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Положення статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги (редакція станом на січень 2012 року) роз`яснює, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частинами 1-3 ст.12 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2 -1 ) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Таким чином, виходячи з того, що Рішенням № 1 загальних зборів ОСББ від 20 січня 2019 року було встановлено обов`язок щодо сплати внеску на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, то в силу ст.12 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку дані витрати входять до витрат на управління багатоквартирним будинком, які є одними із видів житлово-комунальної послуги (ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги ). Отже, позивач звернувся з позовними вимогами у спосіб, який не суперечить діючому закону.

Доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права, є аналогічними із доводами його заперечень на позов, які були предметом дослідження у суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

В силу ст.367 ЦПК України рішення суду переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в межах заявлених позовних вимог банку, в іншій частині рішення судом апеляційної інстанції не переглядається.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Л.О. Каратаєва

М.О. Макаров