Справа № 128/1506/20
РІШЕННЯ
Іменем України
10.11.2020 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Кострюкова Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Хижинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання припинення права власності,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . Зазначає, що його мати та дружина померлого ОСОБА_4 померла ще ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач вказує, що він є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька, тому звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що складається із земельної ділянки площею 0.1312 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 0520684900:04:004:0200. Однак, відчужити, тобто розпорядитися на власний розсуд даною земельною ділянкою позивач не в змозі, оскільки на ній знаходиться непридатний для проживання житловий будинок, який був придбаний померлим батьком позивача за його життя. Позивач зазначає, що даний будинок фактично не існує, у зв`язку із непридатним для проживання, аварійним станом, однак обліковується у відповідних органах.
За вказаних обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд визнати припиненим право власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 23.06.2020 відкрито провадження в справі, справу ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження (а.с. 24).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 23.06.2020 при відкритті провадження за клопотанням позивача було витребувано докази по справі, а саме витребувано з Першої Вінницької державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи № 606/2017 щодо майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та витребувано з Комунального підприємства Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації матеріали інвентаризаційної справи щодо індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 22.07.2020 залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Хижинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання припинення права власності третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , та витребувано докази по справі, а саме витребувано з Комунального підприємства Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації матеріали інвентаризаційної справи щодо індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 68 - 69).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 05.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 97).
Позивач в судове засідання не з`явився, однак представник позивача ОСОБА_5 попередньо надала суду заяву, якою просила розглянути справу у відсутність позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.
Представник відповідача Хижинецької сільської ради в судове засідання не з`явився, однак попередньо подав заяву, згідно якої просив розглянути справу у відсутність представника відповідача, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак надіслала суду заяву, згідно якої просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, проти задоволення позову не заперечує, оскільки спадщину за заповітом, який наявний в матеріалах справи, приймати не буде, так як фактично вказаний житловий будинок не існує і є зруйнованим.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
З копії свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 , виданого 25.04.1967, встановлено, що батьками позивача були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 7).
Згідно з копією свідоцтва про одруження, виданого 11.07.1963, встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 11.07.1963 (а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 в м. Вінниці, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Міським відділом реєстрації актів громадянського стану управління юстиції Вінницької області 19.01.2004 (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_3 в м. Вінниці, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області 09.02.2016 (а.с. 10).
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_3 та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0, 1312 га, розташовану по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 0520684900:04:004:0200, та зареєстрував своє право власності на вказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить копія Свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.11.2017 та копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.11.2017 (а.с. 11, 12).
З матеріалів інвентаризаційної справи № 339 щодо індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому також є копія договору купівлі-продажу від 17.06.1994, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , посвідченого завідуючою Вінницької районної державної нотаріальної контори Надольською Т.П., та наявної в матеріалах справи копії технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду інвентарний № 370, складеного на грудень 1996 року, вбачається, що ОСОБА_3 належав будинок з побутовою будівлею, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташований на присадибній земельній ділянці, відомості про стан будинковолодіння після 1996 року в матеріалах інвентаризаційної справи відсутні (а.с. 13 - 14, 15 - 17, інвентаризаційна справа надана суду для огляду на виконання ухвали суду від 22.07.2020, а.с. 75).
Відповідно до копії акту обстеження житлового будинку в АДРЕСА_1 від 25.05.2020, затвердженого сільським головою Хижинецької сільської ради, при обстеженні даного будинку комісією було встановлено, що будинок перебуває в аварійному стані, внаслідок зсуву ґрунту частина будинку, а саме одна стіна, яка розташована зі сторони АДРЕСА_1 , повністю відсутня, протилежна стіна почала відходити від основної споруди з утворенням щілини, яка поступово збільшується, в середині будинку внаслідок зрушення фундаменту, утворилися щілини по всьому будинку, частково перекосило дах, що створює небезпеку життю та здоров`ю громадян, віконні пройми розрушені , комин зруйнований, та комісія дійшла висновку, що стан житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , не придатний для проживання (а.с. 18).
З копії спадкової справи № 606/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя 02.04.2008 склав заповіт, в якому на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження: житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , заповів своїй внучці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в зв`язку з чим ОСОБА_2 залучено до участі в справі за клопотанням представника позивача як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (а.с. 46, 68 - 69). Відомості про прийняття нею спадщини відсутні.
Згідно клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи з наданими представником позивача фотографічними зображеннями будинковолодіння, на них зображено будинковолодіння в АДРЕСА_1 (а.с. 65 - 67).
Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до роз`яснень п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 Про судове рішення у цивільній справі , оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Звертаючись до суду з даною позовною заявою позивач обрав наступний спосіб захисту прав, а саме визнати припиненим право власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами , розташований за вказаною адресою.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Статтею 346 ЦК України визначено підстави припинення права власності, відповідно до якої право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам`яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника; визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.
Таким чином, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України, смерть власника є самостійною підставою припинення права власності на майно, тому право власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 припинилось відповідно до положень закону.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного суду від 30.01.2019 в справі № 569/17272/15-ц, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № № 12-304гс18).
Вирішуючи позовні вимоги з точки зору ефективності обраного позивачем способу захисту його прав та відповідності встановленим обставинам, суд звертає увагу, що позивач заявляє вимоги, наслідком задоволення яких є припинення права власності на житловий будинок померлої особи, а саме ОСОБА_3 , що є встановленим в силу закону та окремого визнання такого права припиненим чинним законодавством не вимагається. При цьому, за заявленими вимогами позивач не просить визнати припиненим право власності з підстави знищення майна, на що він посилається в обґрунтування позову, але відповідних вимог про визнання права власності припиненим в зв`язку зі знищенням майна не заявляє.
Викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, він посилається на ст. 349 ЦК України.
Так, згідно ст. 349 ЦПК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Тобто умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно, згідно вимог статі 349 ЦК Украйни, є наявність встановленого факту знищення майна.
Вказана стаття не містить визначення поняття знищення майна та випадків, на які поширюється ця норма, зокрема, залежно від причин знищення майна. Тобто, зазначена норма поширюється на всі випадки фізичного руйнування майна, що призводить до припинення його існування як такого, незалежно від причин настання такого результату.
Згідно позовної заяви, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що він є єдиним спадкоємцем після смерті батька та набув право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька на земельну ділянку, проте не може розпорядитись даною земельною ділянкою, так як на ній знаходиться непридатний житловий будинок для проживання, що належав його батьку.
Водночас знищення майна за своїм змістом означає не погіршення його стану, а повне припинення існування як такого, що позивачем не доводиться та спростовується його позицією, згідно позовної заяви, та наявними матеріалами справи, оскільки технічна інвентаризація об`єкту нерухомого майна з питання дослідження його наявності та стану відсутня, а акт обстеження житлового будинку не встановлює факт знищення такого нерухомого майна.
Відповідно до п. 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553), для державної реєстрації припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва у зв`язку з його знищенням подаються: 1) документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення; 2) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об`єкта).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.01.2019 по справі № 708/254/18 вказав, що документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.
Так, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відповідно до приписів статей 77 - 78 ЦПК України на підтвердження факту знищення спірного житлового будинку, зокрема з матеріалів інвентаризаційної справи не вбачається жодних відомостей про знищення даного будинку. А надана позивачем копія Акту обстеження житлового будинку від 25.05.2020, затвердженого сільським головою Хижинецької сільської ради, не свідчить про повне знищення будинку, натомість містить відомості лише про те, що будинок перебуває в аварійному стані та не придатний для проживання, що не є тотожними поняттями відносно знищення майна, відповідна комісія органу місцевого самоврядування факту знищення майна не задокументовувала.
Досліджуючи обставини справи з підстави встановлення порушення прав позивача вказаним ним відповідачем суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_3 за законом, спадщину прийняв та оформив спадкові права на відповідну частину спадкового майна.
З копії спадкової справи № 606/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя заповів житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , своїй внучці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, водночас протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України,вона також не заявляла про відмову від спадщини та відомості про те, чи була зареєстрована та чи проживала ОСОБА_2 разом із спадкодавцем на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , в матеріалах справи відсутні.
В зв`язку з чим відсутня можливість встановити, чи вважається вона такою, що прийняла спадщину, зважаючи на положення ч. 7 ст. 81 ЦПК України. Тобто позивачем не доведено, що Хижинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області є належним відповідачем в справі, враховуючи, що позивач є таким, що прийняв спадщину та за відсутності інших спадкоємців набув права власності на все спадкове майно, оформив право власності на земельну ділянку, на якій розташоване спірне нерухоме майно, підстав для пред`явлення заявлених позовних вимог до залученого ним відповідача судом не встановлено.
За відсутності інших спадкоємців судом не встановлено перешкод в оформленні спадкових прав позивачем на майно, що розташоване на успадкованій ним земельній ділянці та належало спадкодавцю. А за наявності інших спадкоємців, що мають право на спадкове майно у вигляді спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, саме такі спадкоємці є належними відповідачами, а не орган місцевого самоврядування, який не може претендувати на спірне нерухоме майно за наявності спадкоємця за законом, який прийняв спадщину.
Крім цього, позивачем не доведено наявності перешкод в оформленні своїх спадкових прав на інше спадкове майно, в тому числі вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за умови відсутності інших спадкоємців, що прийняли спадщину та претендують на вказане спадкове майно, та оформити припинення права власності на нерухоме майно в зв`язку з його знищенням в порядку, що передбачений п. 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553) шляхом подання до державного реєстратора відповідних документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тобто при розгляді справи суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, а тому вказаний в позові обраний позивачем спосіб захисту його прав не є ефективним та не може бути змінений судом при встановленні його неефективності, крім цього, позивачем не доведено обставин порушення його прав та неможливості оформлення відповідних правовідносин в позасудовому порядку, а також підстав для пред`явлення позову до залученого позивачем відповідача під час судового розгляду справи не встановлено.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, за відсутності ефективності обраного позивачем способу захисту як особи, що набула право власності на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, щодо якого виник спір, та встановивши, що позивачем не надано доказів порушення його прав залученим до участі в справі відповідачем та неможливості оформлення відповідних прав в позасудовому порядку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 25, 316, 328, 346, 349, 1216, 1217, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 211, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Хижинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання припинення права власності відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Хижинецька сільська рада Вінницького району, Вінницької області, місце знаходження: вул. І. Богуна, 59Б, с. Хижинці, Вінницького району Вінницької області, поштовий індекс: 23209, код ЄДРПОУ 41079632.
Третя особа: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 20.11.2020.
Суддя:
Суд | Вінницький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2020 |
Оприлюднено | 24.11.2020 |
Номер документу | 93028822 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вінницький районний суд Вінницької області
Васильєва Т. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні