Ухвала

від 17.11.2020 по справі 335/6992/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 17.11.2020 Справа № 335/6992/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження №11-сс/807/1022/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 335/6992/20 Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника - адвоката ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянула увідкритому судовомузасіданні,в апеляційномупорядку,матеріали провадженняза апеляційноюскаргою прокурорау кримінальномупровадженні ОСОБА_10 на ухвалуслідчого суддіОрджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя від28.08.2020року,якою залишенобез задоволенняклопотання прокурора про продовження строку відсторонення від посади відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мелітополь Запорізької області, громадянки України, яка має вищу освіту, розлученої, має на утриманні неповнолітню дитину, працює у Державному вищому навчальному закладі «Мелітопольський промислово-економічний коледж» на посаді директора, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засуджена,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно зі змістом судового рішення, СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42019081280000083 від 30.07.2019 року.

В ході досудового розслідування встановлено, що у листопаді грудні 2010 року, службові особи навчального закладу у приміщені службового кабінету директора закладу ОСОБА_7 знаходячись у приміщенні службового кабінету директора, перебуваючи у довірливих стосунках, яка склалися заздалегідь, в наслідок спільної трудової діяльності у навчальному закладі, за пропозицією ОСОБА_7 з метою реалізації єдиного злочинного умислу, спрямованого на незаконне збагачення, шляхом фіктивного працевлаштування до ДВНЗ «МПЕК» осіб та привласнення бюджетних коштів, які безпідставно будуть нараховуватися останнім у якості заробітної плати, будучи об`єднанні однією злочинною метою, зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого злочинів, тим самим створивши організовану злочинну групу, об`єднану єдиним планом з розподілом ролей відповідно до посадових інструкцій кожного члена злочинного угрупування.

Організована ОСОБА_7 злочинна група, у складі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в період часу з 01.01.2011 року по 01.07.2019 року, за результатом працевлаштування ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , та ОСОБА_21 до ДВНЗ «Мелітопольського промислово економічного коледжу», усвідомлюючи те, що вищевказані особи фактично не є працівниками навчального закладу, оскільки не взагалі не виконують свої функціональні обов`язки, передбачені посадовими інструкціями, діючи за єдиним злочинним планом, з прямим умислом, спрямованим на систематичне одержання неправомірної вигоди шляхом привласнення бюджетних грошових коштів, керуючись корисливим мотивом та в окремих випадах приватним інтересом, який виражався у безпідставному зарахуванні ОСОБА_22 трудового стажу, подавала офіційні документи, до яких були внесені завідомо неправдиві відомості, щодо виконання вищеперерахованими фіктивно працевлаштованими особами, своїх функціональних обов`язків, в наслідок чого, вказаним фіктивним працівникам безпідставно нараховувався трудовий стаж, а також заробітна плата, яке члени організованої ОСОБА_7 злочинної групи, у складі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у подальшому привласнювали з метою власного збагачення.

За період часу з 01.01.2011 року по 01.07.2019 року фіктивним працівникам ДВНЗ «Мелітопольського промислово економічного коледжу», безпідставно була виплачена заробітна плата у сумі 1003750, 65 гривень, яка була привласнена злочинною групою, організованою директором навчального закладу ОСОБА_7 , внаслідок чого, державі Україна в особі Департаменту освіти і науки ЗОДА завдано матеріальну шкоду у особливо великих розмірах.

Слідчий суддя з урахуванням наданих матеріалів, прийшов до висновку про недостатність даних, з урахуванням яких можливо було б дійти висновку, що перебуваючи на посаді директора навчального закладу ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, знищити докази у кримінальному проваджені, які вже вилучено органом досудового розслідування. Надані матеріали клопотання не свідчать про те, що протягом року досудового розслідування підозрюваною вчинялися дії, спрямовані на знищення речей або документів, які мають значення для кримінального провадження, або підтверджували б обставини того, що підозрювана відмовилася від надання необхідних доказів.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність доцільності відсторонення підозрюваної від займаною посади.

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Вважає, що слідчий суддя не прийняв до уваги вказані у клопотанні доводи щодо наявності передбачених КПК України підстав та встановлених досудовим розслідуванням обставин для відсторонення підозрюваної від займаної посади.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді від 28.08.2020 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про продовження строку відсторонення від посади директора навчального закладу ОСОБА_7 .

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; підозрювану та захисників, які заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ст.43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно п.4 ч.2 ст.131 КПК України, відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відсторонення особи від посади під час кримінального провадження повинне здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Згідно з положенням ч.2 ст.154 КПК України відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог ст.158 цього Кодексу.

Відповідно до ст.157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, ризиками у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. У контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності. У разі відсутності підстав вважати, що перебування особи на конкретній посаді перешкоджатиме кримінальному провадженню, слідчий суддя не вправі застосувати відсторонення від посади, оскільки обмеження прав особи не відповідатиме вимогам КПК України та ставить під сумнів дієвість такого заходу забезпечення кримінального провадження.

З огляду на загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст.132 КПК України, слідчий суддя або суд при оцінці потреб досудового розслідування зобов`язані врахувати можливість досягнення завдань у конкретному кримінальному провадженні без застосування зазначених заходів.

Як слідує з клопотання, СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019081280000083 від 30.07.2019.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що підозрювану 25.12.2008 наказом МОН №1472-к, на підставі протоколу рішення зборів трудового колективу від 18.11.2008 та контракту №І-76 від 24.11.2008, укладеного між МОН та ОСОБА_7 , останню з 25.12.2008, за результатами проведення конкурсу, призначено на посаду директора Мелітопольського державного промислового-економічного технікуму та на якій вона перебувала безперервно на момент вчинення кримінального правопорушення.

30.06.2020 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, ч.3 ст.28, ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.3 ст.27, ч.1 ст.366 КК України.

Дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів вважає, що доводи апелянта заслуговують на увагу і ставлять під сумнів рішення слідчого судді, оскільки суддею не було надано належної оцінки фактам і обставинам кримінального провадження.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого, корисливого злочину, пов`язаного з виконанням нею функцій службової особи директора навчального закладу, її подальше перебування на цій посаді фактично може зашкодити встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні, а саме підозрювана може незаконним способом вплинути на свідків, перешкодити провадженню іншим чином.

Окрім того, слідчим суддею не враховано те, що підозрювана ОСОБА_7 може продовжити вчиняти протиправні дії спрямовані на незаконне привласнення бюджетних коштів державного вищого навчального закладу «Мелітопольський промислово-економічний коледж».

Відповідно до п.1.7 Статуту навчального закладу ДВНЗ «МПЕК» (далі Статут), коледж є юридичною особою, має майно, самостійний баланс, розрахункові рахунки в УДК у Запорізькій області, печатку із зображенням Державного гербу України із своїм найменуванням, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді, запроваджує власну атрибутику та символіку.

Усі підрозділи коледжу безпосередньо підпорядковані директору навчального закладу, який призначає керівників підрозділів, визначає напрями їх основної діяльності, порядок фінансово-господарської діяльності, структуру управління та умови використання матеріально-технічної бази. Організаційна структура коледжу визначається директором.

На думку судової колегії доведено, що займаючи посаду директора навчального закладу ОСОБА_7 може незаконно вплинути на свідків, учасників кримінального провадження, оскільки свідки деякі члени колективу навчального закладу є свідками вчинення злочинів та неодноразово зверталися до органів влади з проханням вжити заходів правового характеру щодо припинення неправомірних дій директора ОСОБА_7 .

Таким чином, колегія суддів вбачає, що займаючи посаду ОСОБА_7 може вчинити тиск на працівників для того, щоб останні змінили свої покази на користь підозрюваної.

В ході апеляційного розгляду було встановлено, що прокурор у клопотанні про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади підозрюваної ОСОБА_7 , просив суд продовжити дію такого заходу до 03.11.2020.

Відповідно до наданих захисником матеріалів, встановлено, що 21.09.2020 підозрюваній ОСОБА_7 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019081280000083.

30.09.2020 обвинувальний акт, відносно ОСОБА_7 надійшов до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області. 05.10.2020 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області призначено підготовче судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №42019081280000083 на 27.10.2020.

Таким чином, враховуючи матеріали провадження та наданні докази захисником, колегія суддів вважає, що на час апеляційного розгляду досудове розслідування завершилося, обвинувальний акт перебуває на стадії судового розгляду у суді першої інстанції, а тому вирішення питання про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади, не належить до повноважень апеляційного суду.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжя від28.08.2020року,якою відмовленов задоволенніклопотання прокурора про продовження строку відсторонення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади директора ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж», залишити без змін.

Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї оголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4